Постанова № 43758869, 17.04.2015, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 квітня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/14/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді - Ковальової Т.І.

при секретарі судового засідання - Скрипкіній А.О.

за участю :

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про скасування постанови від 01.04.2014 року ВП № 422878998 в частині накладення арешту на поточний рахунок № 26040049788201, -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про скасування постанови від 01.04.2014 року ВП № 422878998 в частині накладення арешту на поточний рахунок № 26040049788201.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року визнано поважною причину пропуску строку звернення до адміністративного суду та відкрито провадження у справі № 812/14/15.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що у відділі державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції знаходяться вимоги про стягнення з позивача боргу на загальну суму 617480,15 грн. на виконання яких державним виконавцем відкрите виконавче провадження № 42287898 у рамках якого, у зв'язку з невиконанням у добровільному порядку судових рішень, винесена постанова про арешт коштів боржника від 01.04.2014 року у межах суми 679482,76 грн.

При цьому арешт накладений на всі поточні рахунки боржника, у тому числі, і на поточний цільовий рахунок № 26040049788201 відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005 спеціально і тільки для страхових виплат, що прямо зазначено в додатку №1 до договору анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку від 24.01.2011 укладеного між ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» та ПАТ «Укрсиббанк».

Поточний рахунок № 26040049788201 є цільовим рахунком зі спеціальним режимом використання на який надходять кошти, які належать Фонду соціального страхування та які не переходять у власність підприємства. Таким чином, на цей рахунок не може бути накладений арешт, тому що не призводить до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та робить неможливим виплату коштів по тимчасовій непрацездатності та інших спеціальних виплат.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова в частині накладення арешту на поточний цільовий рахунок № 26040049788201 відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, не відповідає вимогам закону та повинна бути скасована з вищенаведених підстав.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, не прибув до суду, не скористався правом надати заперечення на позовну заяву та взяти участь у судовому засіданні, не надав до суду будь-яких клопотань.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів ст.128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, що старшим виконавцем Бондаренко Т.Г. відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, при примусовому виконанні виконавчих документів про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» (код ЄДРПОУ 14295594) боргу у сумі 617480,15 грн., винесено постанову від 01.04.2014 року про арешт коштів боржника (а.с.9,10).

Постановою відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції від 01.04.2014 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках позивача з урахуванням виконавчого збору у сумі 61748,01 грн. та витрат 254,60 грн., у тому на рахунок № 26040049788201 відкритий в АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 (а.с.9,10).

З додатку № 2 до договору - анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) від 24.01.2011 укладеного між ТОВ СП «Укрзовніштрейдінвест» та ПАТ «Укрсиббанк» вбачається, що поточний рахунок № 26040049788201 відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005 від 24.01.2011 передбачений для страхових виплат (а.с.11,12).

Також, доказами підтвердження того, що поточний рахунок № 26040049788201 відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, є рахунком спеціального режиму використання, є виписки ПАТ «УкрСиббанк» за особовими рахунками позивача від 22.04.2014, 23.04.2014, 27.05.2014, відповідно до яких на оспорюваний рахунок зараховуються кошти від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для фінансування матеріального забезпечення застрахованим особам (робітникам) по тимчасовій непрацездатності, по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім'ї, по вагітності та пологах, на поховання (а.с.13-19).

Згідно з ч.1 ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами 1,2,4 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-111 від 18.01.2001р., (закон втратив чинність на підставі Закону N 77-VIII ( 77-19 ) від 28.12.2014, ВВР, 2015, N 11, ст.75, але був чинний на моменнт винекнення спірних правовідносин) страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

Відповідно до Листа НБУ «Щодо відкриття страхувальниками - роботодавцями окремих поточних рахунків» № 25-111/2972-22532 від 14.12.2010р. особливості правового режиму використання окремого рахунку визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» №2240-111 від 18.01.2001р., передбачаються в договорі банківського рахунку.

На підставі ч. 5 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що державний виконавець не мав правових підстав щодо накладення арешту на кошти, які знаходяться на поточному розрахунковому рахунку № 26040049788201 відкритому в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, оскільки відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення, доводи позивача покладені в обґрунтування позовних вимог знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, що є підставою для задоволення позовних вимог.

З ціллю повного захисту прав позивача, суд вважає за можливе застосувати ст. 11 КАС України, та визнати постанову відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції від 01.04.2014 ВП № 422878998 у частині накладення арешту на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» № 26040049788201 відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005, протиправною.

Позивачем при подачі адміністративного позову було сплачено судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 73,08 грн. (а.с.2).

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а отже суд вважає за необхідне присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» з Державного бюджету України витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 73,08 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» до відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції про скасування постанови від 01.04.2014 року ВП № 422878998 в частині накладення арешту на поточний рахунок № 26040049788201, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції від 01.04.2014 ВП № 422878998 у частині накладення арешту на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» № 26040049788201 відкритий в ПАТ «УкрСиббанк», МФО 351005.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Укрзовніштрейдінвест» судовий збір у сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя Т.І. Ковальова