Постанова № 43758699, 14.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа № 808/8331/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., за участю представника відповідача Самелюк І.Ф., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 80 121,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач не відшкодовує органу Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, призначених працівникам відповідача на пільгових умовах згідно з п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) з травня по серпень 2014 року. Відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з розрахунком позивача загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної колишнім працівникам відповідача за період з травня по серпень 2014 року складає 80 121,38 грн.

14.04.2015 представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від представника відповідача Самелюк І.Ф. надійшла заява про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти задоволення позову заперечує, з підстав зазначених у письмових запереченнях, зокрема зазначає, що річних розрахунків відповідач не отримував, формування та направлення проміжних (протягом поточного року) розрахунків витрат є безпідставним. Згідно з нормами пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, збережено порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв на момент прийняття цього Закону. В момент набрання чинності з 01.01.2004 Закону № 1058-IV, Закон №1788-ХІІ не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі статті 13 Закону № 1788-ХІІ, що дає всі підстави стверджувати, що у відповідача відсутній передбачений законодавством обов'язок відшкодовувати витрати ПФУ на вказані цілі. З 2005 року питання відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту, на законодавчому рівні взагалі не врегульоване і відповідно у підприємства взагалі відсутній обов'язок такого відшкодування.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 41, 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» - пройшов процедуру державної реєстрації, отримав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329»: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій, розрахунками стажу, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій.

Позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача. Проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 80 121,38 грн.

Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №400/97-ВР від 26.06.1997) встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджують наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії працівникам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 з травня 2014 року по серпень 2014 року в сумі 80 121,38 грн. Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаних пенсіонерах визначено позивачем з дотриманням вимог Закону №400/97-ВР від 26.06.1997 та Інструкції.

Розмір виплачених пенсій з коштів Пенсійного фонду України також підтверджується Довідками УПФУ щодо кожного пенсіонера.

Встановлені судом обставини справи підтверджені доказами, зібраними під час її розгляду.

Посилання відповідача на те, що він не отримував розрахунки фактичних витрат, а тому у нього відсутній обов'язок відшкодовувати вказані витрати суд вважає необґрунтованими, оскільки п. 6.4 Інструкції покладає обов'язок на УПФУ щодо надсилання таких розрахунків. Той факт, що відповідач ухилявся від отримання поштової кореспонденції не звільняє його від визначеного законодавством обов'язку відшкодовувати фактичні витрати.

Щодо посилання відповідача на відсутність у позивача обов'язку надсилати проміжні розрахунки суд зазначає, що відповідачем не оскаржувалися дії органів Пенсійного фонду по формуванню та направленню таких розрахунків.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача щодо відсутності у підприємства обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до п. «з» Закону № 1788-ХІІ, про відсутність в УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя права на стягнення вказаних сум - спростовуються вищевикладеними нормами чинного законодавства.

Крім того, аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного суду України від 21.02.2012 у справі № 21-19а12.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158-163 КАС України, ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство - 12329» (код ЄДРПОУ 03114164) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з травня по серпень 2014 року, у розмірі 80 121,38 грн. (вісімдесят тисяч сто двадцять одна гривня 38 копійок). Видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник