Постанова № 43758491, 15.04.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 р. Справа № 804/3619/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Ляшко О.Б., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, підпорядкованого управлінню державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - позивач або ОСОБА_2) 04 березня 2015 року звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі по тексту - УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, відповідач) в особі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, підпорядкованого управлінню державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі по тексту - ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2 про анулювання реєстрації та зняття з обліку автомобіля MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, належного на праві власності позивачу;

- зобов'язати відповідача поновити державну реєстрацію автомобіля MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішення відповідача є неправомірним, необґрунтованим, не підтвердженим належними доказами та прийняте без достатніх правових підстав.

Позивач до судового засідання надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, заперечень проти позовних вимог не надав.

Враховуючи обмеженість строку вирішення справи та те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень - був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає можливим розглядати справу без участі представника відповідача за наявними у ній доказами відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 04 листопада 2009 року згідно біржової угоди № 943415 придбала автомобіль MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3.

Матеріалами справи підтверджено, що 05 листопада 2009 року відділом РЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, вказаний автомобіль було зареєстровано за позивачем та видано свідоцтво серії НОМЕР_4 про реєстрацію транспортного засобу - автомобіля марки MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1.

Так, згідно листа № 14/2 РЕР-1474 від 19 березня 2012 року, наданого ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2 представнику позивача 16 жовтня 2014 року, судом встановлено, що відділом РЕР 13 березня 2012 року на виконання вимог Департаменту ДАІ ГУ МВС України згідно чинного законодавства було анульовано реєстрацію автомобіля MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4, який згідно бази даних АІПС «Автомобіль» зареєстровано на ім'я позивача 05 листопада 2009 року, та зобов'язано її з?явитися до відділу РЕР № 2 ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району для здачі свідоцтва про реєстрацію та номерних знаків.

Листом № 14/2РЕР-2070 відділом РЕР з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2 було також повідомлено, що рішення про скасування реєстрації належного позивачу автомобіля було прийнято на підставі листа Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 21 лютого 2012 року № 14/3818, за результатами перевірки автомобіля стосовно його митного оформлення, оскільки відповідно до листа Департаменту митних інформаційних технологій та статистики ДМС України від 09 лютого 2012 року № 18/15-18-858 інформація про митне оформлення в режимі вільного використання на території України вказаного транспортного засобу в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України станом на 03 лютого 2012 року не виявлена.

В даних Витягу № 14/2РЕР-2069 з комп'ютерної бази Дніпропетровського ВРЕР -2 щодо спірного автомобіля вказано, що автомобіль марки MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, знято з обліку в зв'язку з анулювання його реєстрації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до змісту частини 4 статті 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон України «Про дорожній рух») (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державна реєстрація та облік автомобілів здійснюються підрозділами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України. Для автоматизованого обліку зареєстрованих транспортних засобів та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є Державтоінспекція Міністерства внутрішніх справ України.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року за № 1388 (далі - Порядок № 1388).

Згідно з абз. 1 пп. 8 п. 6 Порядку № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

У абз. 1 п. 28 Порядку № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що ввезені в Україну транспортні засоби підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і вантажних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції.

У разі коли транспортні засоби перебували в експлуатації за межами України і були зареєстровані у відповідних органах іншої держави, обов'язковим є подання до підрозділів Державтоінспекції реєстраційних або прирівняних до них документів такої держави з відміткою про зняття їх з обліку (абз. 1 п. 29 Порядку № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до абз. 3 п. 40 Порядку № 1388 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин транспортних засобів, виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах Державтоінспекції, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів Державтоінспекції оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортних засобів і передають усі відповідні документи та за наявності транспортні засоби до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні транспортні засоби.

Проаналізувавши дану норму, у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, суд вважає, що у випадку виявлення факту підроблення митних документів працівники підрозділів Державтоінспекції мають повноваження лише на направлення повідомлення про це до митних органів, проте, зазначена норма визначає чіткий перелік підстав, за якими органам ДАІ надані повноваження скасувати реєстрацію транспортного засобу, який розширеному тлумаченню не підлягає.

Такої підстави для скасування державної реєстрацію, як відсутність відомостей про митне оформлення ввезеного в Україну транспортного засобу, п. 40 Порядку № 1388 не передбачено.

Листом Нікопольського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області № 4829 вих.08 від 29 вересня 2008 року, адресованого начальнику департаменту УДАІ МВС України, повідомлено, що у кримінальній справі № 70049021 за ознаками ч. 3 ст. 364 Кримінального Кодексу України старшим слідчим прокуратури м. Нікополя 27 грудня 2006 року винесено постанову про виключення спірного автомобіля MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, із переліку речових доказів та про зняття з вказаного автомобіля будь-яких обмежень, в тому числі щодо його реєстрації або перереєстрації, оскільки у відповідності до вказаної постанови автомобіль втратив статус речового доказу.

Разом з тим, відповідно до постанови Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2010 року про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності по кримінальній справі №1-63/10 року за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України, факт реєстрації вищезазначеними особами спірного автомобіля в Нікопольському МРЕВ при УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області на підставі завідомо недостовірних відомостей Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області не досліджувався, тобто, факт реєстрації зазначеними особами вказаного автомобіля в Нікопольському МРЕВ при УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на підставі завідомо недостовірних відомостей, судом не встановлювався.

Так, автомобіль MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, вперше був зареєстрований у Нікопольському ВРЕР 12 червня 2003 року за ОСОБА_6.

Згідно п. 30 Правил митного оформлення транспортних засобів, номерних вузлів та агрегатів, що переміщуються через митний кордон України, затверджених Накозом Державної митної служби України 25.06.1999 № 393, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 липня 1999 року за № 516/3809 (Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної митної служби № 1118 від 17.11.2005, проте, його норми були чинними на момент ввезення транспортного засобу на територію України у 2003 році) (далі - Правила № 393), митне оформлення ввезених в Україну транспортних засобів з правим розташуванням керма здійснюється за наявності письмової заяви власника та документів, потрібних для митного оформлення, без видачі власнику Посвідчення; при цьому власник транспортного засобу повинен ознайомитися з положеннями Закону України «Про дорожній рух», згідно з яким забороняється експлуатація на дорогах України транспортних засобів з правим розташуванням керма. Посвідчення може видаватися митними органами тільки за згодою реєстраційних органів, у яких повинен реєструватися транспортний засіб, після його переобладнання.

У п. 36 Правил № 393 визначається, що при неможливості видачі Посвідчення на ввезений в Україну транспортний засіб (не сплачено відповідні платежі; відсутні необхідні для митного оформлення документи; виявлено ознаки підробки номерів шасі, кузова, двигуна, року вироблення; наявність обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих документів тощо) подані документи реєструються в журналі і залишаються в справах митниці на контролі до вирішення питання видачі Посвідчення, зворотного вивезення або про заведення справи про порушення митних правил. Власнику видається завірена відтиском особистої номерної печатки інспектора митниці довідка довільної форми про те, що зазначені в довідці документи перебувають у справах митниці.

Статтею 37 Закон України «Про дорожній рух» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено наступне.

Забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Експлуатація транспортних засобів також забороняється в разі:

порушення вимог щодо їх переобладнання;

порушення порядку встановлення і використання спеціальних світлових і звукових сигнальних пристроїв;

виявлення технічних несправностей і невідповідності вимогам правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також неукомплектованості відповідно до призначення.

На підставі системного аналізу зазначених норм права суд дійшов правового висновку, що на момент винесення суб'єктом владних повноважень спірного рішення про анулювання реєстрації та зняття з обліку автомобіля MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, належного на праві власності позивачу, ані у Законі України «Про дорожній рух», ані у Порядку № 1388, не було визначено підстав для заборони експлуатації та анулювання реєстрації транспортного засобу, у вигляді не проходження автомобілем належного митного оформлення при ввезенні на територію України.

Також слід зазначити, що відповідно до абз. 2 п. 3 Порядку № 1388, державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру Державтоінспекції.

З огляду на викладене, державна реєстрація транспортного засобу є підтвердженням права власності особи на нього, в свою чергу, анулювання реєстрації та зняття автомобіля з обліку фактично є позбавленням особи її права власності на об'єкт рухомого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до статті 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 346 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Так, згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997року (далі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 29 листопада 1991 року «ПайнВелліДевелопмент та інші проти Ірландії» вбачається, що заборона експлуатації майна є втручанням до майнових прав власника.

Також, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного накладення санкцій, є майновою.

Так, розглядаючи справу «ПайнВелліДевелопмент та інші проти Ірландії» (PineValleyDevelopmentsLtdandOthersvs. Ireland, № 12742/87), Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29 листопада 1991 зазначив, що заявник придбав нерухоме майно з відповідними документами. Згодом національним судом документи було анульовано, як такі, що суперечили національному законодавству. Заявник вважав, що таке рішення національного суду є неправомірним втручанням у його право власності, гарантоване статтею 1 Першого протоколу.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що на момент придбання існували всі належні документи, які заявник мав повне право вважати дійсними і законними.

За таких обставин, було б «неналежним формалізмом» вважати, що рішення національного суду не становило втручання в право власності заявника. До прийняття рішення національним судом заявник правомірно очікував, що він зможе здійснити всі необхідні дії щодо користування зазначеним майном, і таке «правомірне очікування» має вважатися складовим власності для цілей застосування статті 1 Першого протоколу.

Отже, з огляду на те, що спірний автомобіль було отримано позивачем на законних підставах згідно біржової угоди № 943415 від 04 листопада 2009 року, при реєстрації належного позивачу автомобіля, яка проводилась згідно вимог вказаного пункту Порядку № 1388, порушень не було виявлено, позивачем для реєстрації автомобіля були надані відповідні документи, які не були фіктивними чи підробленими, не було ніяких заборон щодо відчуження автомобіля, а також те, що доводів та/або доказів щодо неправомірного придбання позивачем спірного транспортного засобу та недостовірності представлених ним для його державної реєстрації документів відповідачем суду не наведено та не надано, суд вважає, що анулювання відповідачем реєстрації та зняття з обліку транспортного засобу є втручанням у мирне володіння майном власника, що порушує норми статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що відповідач, прийнявши оскаржуване рішення щодо анулювання реєстрації та зняття з обліку транспортного засобу, що було здійснено на виконання вимог Департаменту ДАІ ГУ МВС України на підставі листа Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 21 лютого 2012 року № 14/3818 та листа Департаменту митних інформаційних технологій та статистики ДМС України від 09 лютого 2012 року № 18/15-18-858, в частині анулювання реєстрації та зняття з обліку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Порядком № 1388.

Відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність своїх дій та рішення щодо анулювання реєстрації та зняття з реєстрації, належного позивачеві на праві власності автомобіля MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, належним чином не довів, тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду на викладену вище норму, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений при поданні позовної заяви судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 94, 128, 155, 158-163, 167, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, підпорядкованого управлінню державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації автомобіля та зобов'язання вчинити дії з поновлення реєстрації - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, підпорядкованого управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, щодо анулювання реєстрації та зняття з обліку 13 березня 2012 року автомобіля MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4, належного ОСОБА_2.

Зобов'язати управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції з обслуговування м. Дніпропетровська та Дніпропетровського району № 2, підпорядкованого управлінню Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, поновити державну реєстрацію автомобіля MERCEDES-BENZ 500S, 1998 року випуску, кузов НОМЕР_3, номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.Б. Ляшко