Ухвала суду № 43758101, 17.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/2887/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Богінкевич С.М.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Рубан С.М.,

Желепи О.В.

при секретарі - Осмолович В.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Альфа-Банк» суму заборгованості в розмірі 324 877 грн. 97 коп., з яких: 160 209 грн. 61 коп. - заборгованість за кредитом, 54 345 грн. 85 коп. - заборгованість за відсотках, 10 322 грн. 51 коп. - по сплаті 11% від нарахованої пені, судовий збір в розмірі 3 441 грн.

На рішення суду відповідачем ОСОБА_2 подана апеляційна скарга, у якій вона просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим.. Зазначає, що відповідач не була повідомлена про збільшення позивачем відсоткової ставки за основним договором та відповідно не надавала згоди на збільшення обсягу її відповідальності, як поручителя, і з цих підстав третейській суд відмовив у задоволені позову позивача до неї, як поручителя, про стягнення заборгованості за цим же кредитним договором. Зазначене рішення третейського суду позивачем не оскаржене, воно є чинним та прийнятим в межах компетенції, отже згідно з положеннями п. 5) ч.1 ст. 205 ЦПК України, провадження у даній справі мало бути закрито судом. Вказувала також на те, що при зверненні до суду позивачем був пропущений строк звернення з вимогами за договором поруки.

Представник позивача у судове засідання апеляційного суду не явився, позивач про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступні обставини.

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача, як поручителя, заборгованість у розмірі 324 877,97 грн. за кредитним договором №700005467, що був укладений 14 квітня 2008 року ЗАТ "Альфа-Банк" (19.08.2009 року змінило назву на ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_3, за умовами якого банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 22 456,87 доларів США, а ОСОБА_3 зобов'язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повернути кредит, сплатити проценти за користування, неустойки та інші передбачені договором платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених договором та додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання зобов'язань ОСОБА_3, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №700005467-П від 14 квітня 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 15 вересня 2013 року прострочена заборгованість за кредитом складала - 324 877,97 грн., з яких: 20 043,74 долари США, що за курсом Національного Банку України становило 160 209,61 грн. - заборгованість за кредитом, 6 799,18 доларів США, що становило - 54 345,85 грн., - заборгованість за відсотками, 110 322,51 грн. - заборгованість по сплаті 11% від нарахованої пені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не повно встановив обставини справи і внаслідок цього дійшов до помилкового висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач у 2011 році звернувся до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській фінансовий союз» з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №700005467 від 14 квітня 2008 року, що був укладений ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_3, та договором поруки № №700005467-П від 14 квітня 2008 року, що був укладений з ОСОБА_2.

Рішенням зазначеного третейського суду від 27 квітня 2011 року позов ПАТ "Альфа-Банк" задоволений частково, заборгованість за кредитним договором №700005467 від 14 квітня 2008 року стягнуто з позичальника ОСОБА_3, позовні вимоги до поручителя ОСОБА_2 задоволені не були з підстав зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя.(а.с. 84-87)

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 вересня 2011 року задоволено заяву ПАТ "Альфа-Банк" про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 27 квітня 2011 року. Цією ухвалою суду, яка набрала законної сили, встановлено, що рішення третейським судом прийняте в межах його компетенції.

За повідомленням Новозаводського районного суду м. Чернігова №48100-вх./2014 від 11 грудня 2014 року заява щодо оскарження рішення третейського суду від 27 квітня 2011 року в суді відсутня.

Відповідно до ст. 205 ч. 1 п. 5 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим.

З огляду на наведені обставини, суд першої інстанції не мав підстав для розгляду по суті даного позову ПАТ "Альфа-Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки провадження у справі підлягало закриттю у відповідності до ст. 205 ч. 1 п. 5 ЦПК України, отже рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням ухвали про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 205 ч. 1 п. 5, 310 ч. 1 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2014 року скасувати.

Постановити в справі ухвалу наступного змісту.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості закрити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: