Вирок № 43755693, 20.01.2014, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1819/6075/12 р.

Провадження № 1/589/11/14 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2014 р. Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Лєвші С.Л.,

з участю секретаря судового засідання Паристої А.С.,

прокурора Тимченко А.А.,

потерпілої (цивільного позивача) ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

захисника - адвоката Колодяжного А.О.,

підсудного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шостка Сумської області кримінальну справу по обвинувачення

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Шостка Сумської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, неодруженого, працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28.08.2012 року близько 15 години 00 хвилин, знаходячись на території ПП «ОСОБА_13», що розташована по АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_5, не передбачаючи можливості настання смерті потерпілого від вчиненого ним діяння, знаходячись в приміщенні овочесховища, розташованого на вищевказаній території, завдав ОСОБА_5 одного удару кулаком в область щелепи, внаслідок чого потерпілий впав, вдарившись головою об бетонну поверхню, що призвело до його смерті.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №285 від 15.10.2012 року, смерть ОСОБА_5 настала внаслідок тупої травми голови, що супроводжувалась переломом кісток черепу та ускладнившимся набряком головного мозку.

При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_5 виявлено наступні тілесні ушкодження:

А. Тупа травма голови, що супроводжувалась переломом кісток черепу та ускладнившимся набряком головного мозку.

Вказана травма, за ознакою небезпеки для життя, кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження і перебуває в прямому причинному зв'язку з фактом настання смерті ОСОБА_5

Б. Перелом нижньої щелепи справа в області кута, перелом ключиці. Вказані тілесні ушкодження по відношенню до живих осіб, кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В. Синці на верхніх та нижніх віках правого ока, верхньому віці лівого ока, синець на верхній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на задню поверхню шиї та грудну клітину, синець на шиї справа з переходом в область голови до рівня вушних раковин.

Вказані тілесні ушкодження несуть ознаки легких тілесних ушкоджень.

В ході судового розгляду справи прокурор змінив обвинувачення, подавши відповідну постанову від 27.11.2013 року, перекваліфікувавши дії підсудного ОСОБА_4. з ч.2 ст.121 КК України на ч.1 ст.119 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 після зміни обвинувачення свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.119 КК України визнав повністю, підтримав покази дані в ході судового слідства (т.1 а.с.204-208) та пояснив, що не мав бажання вбивати ОСОБА_5, вдарив випадково, захищаючись. Цивільний позов прокурора визнає повністю. З цивільним позовом ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди не згоден та вважає його значно завищеним. Просить вибачення у потерпілої. Щиро розкаюється у вчиненому злочині, просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала раніше пред'явлене обвинувачення за ч.2 ст.121 КК України, вважає доведеною вину підсудного в заподіянні ОСОБА_5 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. В судовому засіданні показала, що після скоєного ОСОБА_4 не викликав завчасно швидку допомогу та не надав її сину ОСОБА_5 необхідної медичної допомоги. Хоча ОСОБА_4 і визнає що наніс ОСОБА_5 один удар, але на тілі останнього переломів значно більше. Вважає, що ОСОБА_4 навмисно заподіяв ОСОБА_5 такі тілесні ушкодження, від яких він помер. Зазначила, що в наслідок злочину втратила сина, іншої більш близької людини у неї не має. В наслідок цього не може вернутися до нормального життя.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_4, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена наступними доказами.

Так, свідок ОСОБА_10 показав, що все відбулося в кінці серпня 2012 року на підприємстві приватного підприємця «ОСОБА_13» у місті Шостка в другій половині дня. Що саме відбувалось між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не бачив, оскільки знаходився разом з ОСОБА_11 на іншому кінці території. ОСОБА_4 підійшов та попросив, щоб ОСОБА_10 допоміг ОСОБА_5, у відповідь ОСОБА_10 запропонував викликати «швидку допомогу». Коли підійшли до ОСОБА_5 та звернулись до нього, у відповідь останній не реагував та знаходився в одному положенні. ОСОБА_4 спочатку викликав такси, але таксист відмовився везти ОСОБА_5, тоді ОСОБА_4 викликав свого дядька.

Свідок ОСОБА_11 показав, що все відбулося у другій половині серпня 2012 року після обіду на продуктовій базі по вулиці Шевченка у місті Шостка. Коли ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 були за базою до них підійшов ОСОБА_4, який був переляканий, та сказав, що посварився та побився з ОСОБА_5 Коли підійшли до ОСОБА_5, останній був без свідомості і у нього було підбите око. ОСОБА_11 сказав ОСОБА_4, щоб той віз ОСОБА_5 до лікарні, на що ОСОБА_4 відповів, що викличе машину і це зробить. Крім того, ОСОБА_4 казав, що бився з ОСОБА_5Л на кулаках і останній «відключився». Спиртного ОСОБА_4 не вживав.

Свідок ОСОБА_12 показав, що 28.08.2012 року в період часу з 15 години 30 хвилин до 16 години 00 хвилин їхав на машині і йому подзвонив ОСОБА_4, який попросив приїхати на базу по вулиці Шевченко, щоб відвезти до лікарні чоловіка. Приїхавши на базу побачив там у ангарі ОСОБА_5, який сидів притулившись до стінки контейнера. ОСОБА_12 дав ОСОБА_5 понюхати «Нашатир», на що ОСОБА_5, який був без свідомості, тільки смикнув рукою і головою. Крім того, він не відповідав на будь-які звернення до нього. У ОСОБА_5 була стерта щока. До машини його вели під руки, бо ногами він не пересувався сам. У машині знаходився у полулежачому стані та поряд з ним був ОСОБА_4 До лікарні приїхали близько 16 годин 30 хвилин. У лікарні ОСОБА_4 сам щось казав лікарям та міліції. Крім того, на питання ОСОБА_12, що відбулося, ОСОБА_4 казав, що був конфлікт між ним та ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_13 показав, що в той день коли все відбулося він приїхав з міста Києва, розвантажив автомобіль та пішов спати, при цьому відключив телефон. Тільки, коли у вечері десь близько 22 години включив телефон, до нього дозвонився ОСОБА_4 та все

повідомив, а саме, те, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 була бійка, в наслідок якої останній знаходиться у лікарні, а ОСОБА_4 у міліції. Все відбулося на базі яка належить ОСОБА_13 В трудових відносинах із останнім, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_5, не були і відповідно ОСОБА_4 не був начальником над ОСОБА_5 Підсудний та ОСОБА_5 займалися заливкою бетонних виробів. На час скоєного ОСОБА_5 працював 4-5 днів, а ОСОБА_4 більший час. Плану роботи не було, все виконувалось в межах заказів.

Свідок ОСОБА_14 показала, що працює продавцем у ПП «ОСОБА_13». 28 серпня десь в період з 15 години до 16 години знаходилася на своєму робочому місці коли до неї прибіг ОСОБА_4 і нічого не сказавши побіг на другий кінець ангару. Ангар великий за розміром і ОСОБА_14 працювала у одному його кінці, а ОСОБА_4 в іншому.

Допитаний в судовому засіданні судово - медичний експерт ОСОБА_15 підтвердив даний ним висновок щодо кількості виявлених тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_5 Зокрема пояснив, що вказав 6-7 ударів виходячи із кількості травм у ОСОБА_5

Крім того вина підсудного підтверджується:

- протоколом огляду місця події та фототаблиць до нього від 29.08.2012 року, в якому вказано, що оглянуто будівлю за адресою: АДРЕСА_2 та зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину, (т.1 а.с.17-25);

- протоколом огляду місця події та фототаблиць до нього від 06.09.2012 року, в якому вказано, що оглянуто першу палату реанімаційного відділення Шосткинської ЦРЛ, де знаходився труп ОСОБА_5, (т.1 а.с.30-33);

- протоколом огляду трупа та фототаблиць до нього від 07.09.2012 року, в якому вказано, що у Шосткинському РВ СМЕ у м.Шостка був проведений огляд трупа ОСОБА_5 та виявлені при цьому травми, (т.1 а.с.37-41);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_4 та фототаблиць до нього від 11.09.2012 року з якого вбачається, що ОСОБА_4 добровільно, в деталях, з участю судово-медичного експерта, на місці вчинення злочину розповів та показав яким чином наносив удар ОСОБА_5, (т.1 а.с.68-73);

- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_10 та підсудним ОСОБА_4 від 25.10.2012 року в ході якої ОСОБА_10 показав, що чув від ОСОБА_4 що останній не вдарив, а саме побив ОСОБА_5, (т.1 а.с.87);

- висновком експерта №285 від 15.10.2012 року з якого вбачається, що у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: 1) тупої травми голови, що супроводжувалась переломом кісток черепу та ускладнившимся набряком головного мозку; 2) перелому нижньої щелепи справа в області кута, перелому ключиці; 3) синців на верхніх та нижніх повіках правого ока, верхньому повіці лівого ока, синця на верхній поверхні лівого плечового суглобу з переходом на задню поверхню шиї та грудну клітину, синця на шиї справа з переходом в область голови до рівня вушних раковин. Механізм утворення тілесних ушкоджень продемонстрованих ОСОБА_4 відповідає частково тілесним ушкодженням виявленим при дослідженні трупа ОСОБА_5, так як ОСОБА_4 показав при відтворенні обстановки та обставин події удар рукою в область обличчя праворуч в наслідок чого могло виникнути тілесне ушкодження у виді перелому нижньої щелепи праворуч, (т.1 а.с.113-115);

- медичною карткою №1700 стаціонарного хворого ОСОБА_5 від 28.08.2012 року з якої вбачається, що останній поступив до лікарні 28.08.2012 року о 17 годині 30 хвилин та госпіталізований в стаціонар за терміновими показаннями через 1 годину 30 хвилин після одержання травми. (т.1 а.с.235-249);

- висновком експерта (висновок за матеріалами справи) №66/2013 від 30.09.2013 року з якого вбачається, що причиною смерті ОСОБА_5 стала відкрита черепно-мозкова травма: дифузне аксональне ураження мозку, яке ускладнилося набряком тканини головного мозку. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень, дані матеріалів справи, найбільш ймовірний наступний механізм виникнення комплексу тілесних ушкоджень голови у потерпілого: в результаті удару в ділянку нижньої щелепи справа з напрямком травматичної дії справа наліво та дещо знизу вверх із значною силою (про значну силу свідчить перелом нижньої щелепи) з різкою ротацією голови (підвивих 2 шийного хребця) та набуттям вираженого прискорення,

відбулося падінням лівою переднє-боковою поверхнею голови та удар об тупу переважаючу поверхню лобною ділянкою зліва, що в сукупності призвело до дифузного аксонального ушкодження мозку, з розвитком набряку головного мозку і настання смерті. (т.2 а.с.1-9, 11, 31).

Суд не погоджується з показами підсудного ОСОБА_4 з приводу того, що він наніс удар кулаком потерпілому ОСОБА_5 захищаючись, бо потерпілий кинувся на нього битися, оскільки вони є непереконливими і такими, що суперечать зібраним у справі доказам.

Так, виходячи із змісту ст.36 КК України, кожна особа має право захищатися шляхом заподіяння шкоди тому, хто нападає, але здійснювати такий захист не від будь якого протиправного вчинку, а лише від суспільно небезпечного посягання.

Однак судом не встановлено, що з боку потерпілого ОСОБА_5 був напад на ОСОБА_4, причиною конфлікту стало не бажання потерпілого виконувати вказівки підсудного, щодо вивозу сміття. Крім того, оскільки 28.08.2012 року, ні у ОСОБА_4, ні у ОСОБА_5, під час роботи у ПП «ОСОБА_13» трудові відносини з останнім належним чином не були оформлені, а тому, у ОСОБА_4 не було підстав давати вказівки щодо роботи ОСОБА_5

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом, суд вважає, що вина ОСОБА_4 доведена.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 кваліфіковано правильно за ч.1 ст.119 КК України, як вбивство, вчинене через необережність.

Так, згідно із ст.12 КК України скоєний злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Пом'якшуючими обставинами по справі згідно ст. 66 КК України суд визнає з'явлення із зізнанням ОСОБА_4 оскільки останній добровільно повідомив Шосткинський МВ УМВС України в Сумській області про вчинений ним злочин, а також, щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи особу підсудного ОСОБА_4, який раніше не судимий, має молодий вік, добровільно відшкодував матеріальну шкоду, обставини справи, у тому числі те, що потерпілому ОСОБА_5 своєчасно не було надано медичної допомоги, ступінь тяжкості скоєного злочину, а саме, настання смерті ОСОБА_5, пом'якшуючі покарання обставини, суд вважає, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції його від суспільства, тому, підсудному слід призначити покарання у виді позбавлення волі, а саме, у межах санкції ч.1 ст.119 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та буде цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину і особі винного.

Цивільний позов заявлений Шосткинським міжрайонним прокурором Сумської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь фінансового управління Шосткинської міської ради Сумської області 5468 гривень 70 копійок, витрачених закладом охорони здоров'я, а саме, Комунальним закладом «Шосткинська ЦРЛ» на лікування потерпілого ОСОБА_5 від наслідків злочину підлягає задоволенню, а тому, цю суму необхідно стягнути з підсудного на підставі ст.1206 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-ІV (далі - ЦК України).

По справі заявлений цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 100000 гривень заподіяної моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст.23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її батькам.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди,

протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Судом проаналізовано вищенаведені сторонами пояснення, а саме те, що цивільний позивач ОСОБА_1 зазначила, що найбільші моральні страждання їй доставило лікування близької людини - сина ОСОБА_5, у якого після побиття погіршувався стан здоров'я, що врешті привело до смерті останнього, сама смерть сина та визнання того, що не має можливості виправити ситуацію та повернути сина, після чого у неї порушилася нормальна життєдіяльність та звичний гармонійний стиль життя. Крім того, моральна шкода полягає в глибоких душевних стражданнях потерпілої внаслідок втрати єдиного сина, негативних змін в її духовному та повсякденному житті, неможливості відновити та продовжувати звичайний для неї спосіб життя при вирішенні побутових, соціальних та господарських питань, тому у співставленні з вищенаведеними нормативними актами, суд вважає за необхідне цивільний позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з підсудного ОСОБА_4 грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі сто тисяч гривень. При цьому судом враховано тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках ОСОБА_1, а також те, що причинно-наслідковий зв'язок між діяннями підсудного та смертю її сина-ОСОБА_5. доведений, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості та враховуючи в сукупності негативні наслідки, які настали для позивача.

Питання речових доказів, а саме: чоловічих шортів, футболки, тампону з нашаруванням речовини бурого кольору, пакету з ґрунтом на якому є нашарування речовини бурого кольору, пакету з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору, чистого марлевого тампону, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області, а також, ланцюжку з хрестиком з металу білого кольору, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 - вирішити у відповідності із ст.81 КПК України (1960 року).

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_4 протягом розгляду справи в суді не ухилявся від суду, не перешкоджав встановленню істини у кримінальній справі та не продовжив злочинну діяльність, суд вважає за можливе до вступу вироку в законну силу обраний підсудному запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (1960 року), суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - підписка про невиїзд.

Цивільний позов заявлений Шосткинським міжрайонним прокурором Сумської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь фінансового управління Шосткинської міської ради Сумської області витрат закладу охорони здоров'я, а саме, Комунального закладу «Шосткинська ЦРЛ» на лікування потерпілого ОСОБА_5 від наслідків злочину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь фінансового управління Шосткинської міської ради Сумської області (р/р 31415544700012 в ШУДК СУ Сумської області, код 37512251, МФО 837013 (код 24060300 відшкодування з винних осіб) 5468 (п'ять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 70 копійок затрачених Комунальним підприємством «Шосткинська ЦРЛ» на лікування ОСОБА_5.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 100000 (сто тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі, а саме:

- чоловічі шорти, футболку, тампон з нашаруванням речовини бурого кольору, пакет з ґрунтом на якому є нашарування речовини бурого кольору, пакет з порошкоподібною речовиною світло-сірого кольору, чистий марлевий тампон, які зберігаються у камері зберігання речових доказів Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області - після набрання вироком законної сили знищити;

- ланцюжок з хрестиком з металу білого кольору, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_1 - залишити у ОСОБА_1, як законного володільця.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша