Ухвала суду № 43753997, 24.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №325/1409/14

Справа № 22-ц/778/2827/15 Головуючий у 1-й інстанції: Пантилус О.П.

Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Кочеткової І.В.,

При секретарі: Буримі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 20 січня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2014 року ПАТ «Український бізнес банк» (далі - Банк) звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що за кредитним договором № КЄКСФ/1009689.2 від 16.08.2013 року Банк надав відповідачеві кредит на споживчі цілі в сумі 20 475,00 грн. під 0,29% річних з виплатою щомісячної комісійної винагороди 612,20 грн. зі строком повернення до 15 серпня 2015 року включно шляхом внесення щомісячних платежеві відповідно до графіка погашення кредиту. Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту та відсотків не виконав, внаслідок чого станом на 29.10.2014 року у нього утворилась заборгованість у сумі 24 647,64 грн., із яких 15 367,62 грн. - заборгованість за кредитом, 37,34 грн. - заборгованість за відсотками, 5 147,68 грн. - заборгованість за щомісячною комісією, 4 095,00 грн. штрафних санкцій. У зв'язку із порушенням графіку погашення кредиту 30 жовтня 2013 року Банк направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту, яка була отримана останнім 2 листопада 2013 року. Посилаючись на те, що позичальник досудову вимогу Банку не виконав, у 30-денний строк заборгованість не погасив, просив про задоволення позову і відшкодування судових витрат.

Заочним рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 20 січня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства «Український Бізнес Банк» суму заборгованості за кредитним договорам № КЭКСФ/1009689.2 від 16.08.2013 року в розмірі 20552,64 грн., з яких: 15367,62 грн. - заборгованість за кредитом; 37,34 грн. - заборгованість за відсотками; 5 147,68 грн. - заборгованість за щомісячною комісією. В задоволенні решти позовних вимог у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі про зміну судового рішення Банк зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягнення штрафних санкцій, нарахованих за період до 14 квітня 2014 року.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно статті 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

У відповідності до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

При вирішенні спору суд першої інстанції вірно посилався на статті 526, 527, 530, 610 ЦК України, якими визначені: загальні умови виконання зобов'язання; виконання зобов'язання належними сторонами; строк (термін) виконання зобов'язання; обов'язковість договору та на положення статей 1049, 1050 ЦК України, якими встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором та передбачено наслідки порушення договору позичальником.

Задовольнивши позов частково, а саме, відмовивши позивачеві у стягненні нарахованих штрафних санкцій, суд першої інстанції врахував положення статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-УІІ та виходив з того, що в справі є копія кредитного договору та копія паспорту відповідача, з яких вбачається, що ОСОБА_4 проживає і зареєстрований в населеному пункті, який входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Основний довід апеляційної скарги полягає в тому, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки необхідно стягнути з відповідача штрафні санкції хоча б у розмірі 1228, 50 грн. за три факти порушення умов кредитного договору, які мали місце до 14.04.2014 року.

Проте, такий довід апеляційної скарги не знайшов підтвердження при апеляційному розгляді.

Судом встановлено, що між сторонами 16.03.2013 року укладено кредитний договір № КЄКСФ /1009689.2, за яким ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 20 475 грн. зі строком повернення до 15.08.2015 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0.29% річних і щомісячної комісійної винагороди у розмірі 612,20 грн. (а.с.10-16).

Пунктом 3.2 кредитного договору встановлено, що погашення заборгованості здійснюється щомісяця відповідно до графіку. У разі виникнення простроченої заборгованості позичальник сплачує Банку 0,58% річних на суму простроченої заборгованості від дати виникнення такої заборгованості до дати її погашення.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що за кожний випадок порушення умов цього договору Банк має право стягнути з позичальника штраф у розмірі 2% від суми позики.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України - статтями 1049, 1050 якого передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 29.10.2014 року вбачається, що відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 24 647, 64 грн., із яких за кредитом 15 367, 62 грн., за відсотками - 37 34 грн., за комісією 5 147, 68 грн., сума штрафних санкцій - 4 095 грн. (а.с.6)

Преамбулою Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що цей Закон визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Статтею 1 цього Закону визначено такі терміни:

Період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 406 / 2014.

Згідно статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідач зареєстрований в селі Самойлово, Новоазовського району, Донецької області, яке згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1055-р, входить до переліку населених пунктів, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

З огляду на обставини справи, враховуючи строк дії кредитного договору та беручи до уваги, що на території, на якій проживає відповідач, тривалий час не працюють підприємства, банківські установи, мешканцям цих населених пунктів не видаються пенсії, допомога, заробітна плата тощо, тобто, вони позбавлені можливості належним чином виконувати будь-які грошові зобов'язання, судова колегія дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог Банку про стягнення з відповідача 4095 грн. штрафних санкцій відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Також судова колегія зазначає, що за змістом пункту 6) частини 1 статті 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства передбачених цієї статтею, визначені такі принципи, як справедливість, добросовісність та розумність.

Часткове задоволення позовних вимог Банку про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 20 552,64 грн. відповідає вказаним принципам.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому судова колегія вважає, що апеляційна скарга Банку має бути відхилена з залишенням без змін оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український бізнес банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» відхилити.

Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 20 січня 2015 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: