Вирок № 43753673, 24.04.2015, Василівський районний суд Запорізької області

311/337/15-к

1-кп/311/56/2015

24.04.2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі Яблонській Я.Л.

за участю прокурора Соловей Т.М.

представника потерпілих ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

представника цивільного відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м Василівка кримінальне провадження у відношенні:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, громадянина України, має середньо-технічну освіту, працюючого водієм КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні немає, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

обвинуваченого за ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23 вересня 2014 року, приблизно о 10 годині 50 хвилин, водій ОСОБА_6, керуючи автомобілем «ГАЗ 4301», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по другорядній автодорозі від с. Відножино в напрямку автодороги Василівка-Дніпрорудне Веселе на території Василівського району Запорізької області та наблизившись до перехрестя з автодорогою Василівка Дніпрорудне Веселе, зупинився. В цей час, по головній автодорозі Василівка - Дніпрорудне - Веселе, в напрямку м.Дніпрорудне, рухався автомобіль «ВАЗ-2115» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1, в салоні якого знаходилися пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_3

На перехресті нерівнозначних доріг від с.Відножино до автодороги Василівка-Дніпрорудне-Веселе та Василівка- Дніпрорудне-Веселе, водій автомобіля «ГАЗ 4301» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6, нехтуючи вимогами дорожнього знаку 2.1 (дати дорогу) ПДР України, не надав перевагу в русі транспортному засобу, який наближався до перехрестя по головній дорозі, перед початком руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, відновив рух та виїхав на головну дорогу Василівка- Дніпрорудне-Веселе, де скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2115» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1

Своїми діями водій ОСОБА_6 порушив вимоги п.п. 10.1, 16.11, 33 (2.1) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, відповідно до яких: - п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; - п.16.11. «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»; - п.33. «Дорожні знаки: 2.1 (Дати дорогу) «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі».

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України водій ОСОБА_6, керуючи автомобілем «ГАЗ 4301» реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2115» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «ВАЗ-2115» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 та пасажири вказаного автомобіля ОСОБА_2 і ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження : Згідно висновку судово-медичної експертизи №134М від 25.12.2014 року, у ОСОБА_1 виявлений перелам вертлюжної впадини з вивихом лівого стегна, рвані рани обох колінних суглобів з відривом 4-х главого сухожилля, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, не загрозливі для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я більш ніж 21 добу; Згідно висновку судово-медичної експертизи № 124 від 25.12.2014 року, у ОСОБА_3 виявлений перелом 1-ої п'ясної кістки та основної фаланги 1-го пальця правої кисті зі зміщенням уламків. Дане пошкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по

критерію тривалості розладу здоров'я більш ніж 21 добу; Згідно висновку судово медичної експертизи № 123 від 25.11.2014 року, у ОСОБА_2 виявлені струс головного мозку, забойні рани обличчя. Згідно висновку експерта № 15\к від 30.01.2.015 у ОСОБА_2 на обличчі виявлені наслідки загоєння ушкодження (рубці), що є невиправним та оскільки вказані невиправні рубці знаходяться у потерпілої ОСОБА_2 на обличчі та негативно впливають на її естетичний вигляд, вони кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, проти фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті, не заперечує, кваліфікацію інкримінованого протиправного діяння та обставини його скоєння не оспорює та суду пояснив, що 23.09.2014 року близько о 07-00 годині прийшов на роботу, його стан здоров»я був нормальний. Разом з механіком вони оглянули закріплений за ним вантажний автомобіль «ГАЗ 4301» та на даному транспортному засобі він поїхав на завдання виконувати наряд. Машина знаходилася у належному технічному стані. Близько о 10-30 годині він виїхав на перехрестя автодороги Василівка-Дніпрорудне-Веселе. Перед перехрестям зупинився, подивився по сторонам і під час різкого повороту голови, йому стало погано, відчув запаморочення, підвищення артеріального тиску. Автомобілів по сторонам не бачив, тому розпочав рух автомобіля «ГАЗ 4301», виїхав на головну дорогу та відчув зіткнення, внаслідок якого його автомобіль скотився у кювет. Коли він вийшов з автомобіля, побачив на дорозі пошкоджений автомобіль «ВАЗ-2115», в салоні якого знаходилися дві жінки, а на сидінні водія - молодий хлопець.Він відразу почав викликати швидку медичну допомогу, однак здійснити виклик не вдалося,так як від сильного хвилювання у нього трусилися руки, тому він попросив незнайому жінку, яка стояла неподалік,викликати медичну допомогу. Коли приїхала карета швидкої допомоги, він як міг допомагав медичному персоналу, стояв поруч з водієм, держав йому капельницю. Потім приїхали працівники МЧС, які витягнули водія з автомобіля «ВАЗ-2115» і всіх потерпілих відвезли до лікарні. Ввечері того ж дня він приїхав у Дніпрорудненську лікарню з»ясувати стан здоров»я потерпілих, де знаходилися їх родичі, а також керівництво з його роботи. Лікарі йому повідомили, що молодому хлопцю ОСОБА_1 проводять операцію. Наступного дня він приїхав до лікарні та передав потерпілим на лікування гроші в сумі 8000 грн. Після ДТП ходив на роботу, дуже переживав за потерпілих, по нарядам не виїжджав. У грудні 2014 року він проходив медичну комісію, яка визнала його придатним до керування, протипоказань за станом здоров»я не виявлено. У вчиненому щиро розкаюється, у потерпілих просить пробачення та просить суд суворо його не карати, не позбавляти волі та не застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки робота водієм є його основним джерелом прибутку, на його утриманні знаходиться дружина, яка є інвалідом.

Допитаний в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, за заявленими потерпілими позовами, обвинувачений ОСОБА_6 висловити свою позицію не може, пояснень не має.

Представник цивільного відповідача Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_6 дійсно являється працівником їх підприємства та працює на посаді водія Таврійського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення КП «Облводоканал». На підприємстві за ОСОБА_6 закріплений вантажний автомобіль «ГАЗ-4301» державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 23.09.2014 року за участю водія ОСОБА_6 сталося ДТП, в результаті якого потерпілим були завдані тілесні ушкодження, а транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Автомобіль «ГАЗ-4301» на даний час знаходиться на підприємстві у неробочому стані. Заявлені потерпілими ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 цивільні позови про відшкодування матеріальної шкоди представник цивільного відповідача визнав частково, посилаючись на відсутність всіх призначень лікарів на придбання медичних препаратів за наданими потерпілими чеками. Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди не визнав, посилаючись на занадто завищені суми заявлених вимог в цій частині та їх неспіврозмірність з фактично заподіяною моральною шкодою. Просить в задоволенні позовних вимог потерпілих в частині стягнення компенсації моральної шкоди відмовити за недоведеністю, оскільки потерпілими не надано належних доказів на її обґрунтування. Суму понесених кожним з потерпілих витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. визнає. Також зазначає, що після ДТП потерпілі до підприємства для надання їм допомоги не зверталися, рахунки та чеки для відшкодування, вони не надавали. На теперішній час спричинена потерпілим шкода не відшкодована, оскільки немає судового рішення, яке є правовою підставою для здійснення певних виплат.

Вина ОСОБА_6, крім його зізнання у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, повністю підтверджується дослідженими в ході судового розгляду справи, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що вранці 23.09.2014 року на автомобілі «ВАЗ 2115» державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким він має право керування та який на праві власності належить його батьку ОСОБА_11, він виїхав з дому разом з дружиною та її матір»ю, направлялися до м.Дніпрорудного, йшов помірний дощ. Рухаючись по головні дорозі зі швидкістю близько 90 км/год, коли його автомобіль йшов на підйом, за 5-10 метрів перед собою раптово побачив вантажний автомобіль, який виїхав на перехрестя, перегородив їм дорогу та відразу відбулося зіткнення автомобілів. Все сталося миттєво, він не встиг відреагувати та вжити всі заходи, щоб запобігти дорожньо-транспортній пригоди. В результаті зіткнення його автомобіль відкинуло. В салоні знаходилася його вагітна дружина ОСОБА_2 та теща ОСОБА_3 Його коліна були зажаті металевими частинами автомобілю, самостійно він не міг вибратися з машини, не міг ворухнутися, ніг не відчував, дихати було важко. Його вагітна дружина ОСОБА_2 сиділа поруч на передньому пасажирському сидінні та знаходилася без свідомості, бардачок у машині був весь у крові. Через деякий час приїхали працівники МЧС та допомогли його витягнути з машини та всіх відвезли до Дніпрорудненської лікарні, де йому надали медичну допомогу, знаходився в реанімаційному відділенні, йому робили операцію, після проведення оперативного втручання

два місяці лежав на витяжці. Лише 20.01.2015 року лікарі дозволили йому ступати на ногу, однак на теперішній час самопочуття пригнічене, продовжує відчувати фізичний біль, моральні страждання та переживання у зв'язку зі зміною нормального ритму життя. У лікарню до нього приходив ОСОБА_6, просив пробачення. Заявлений цивільний позов до цивільного відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9758,00 грн., моральної шкоди в сумі 35000 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. підтримує у повному обсязі, наполягає на задоволенні позовних вимог за підставами, викладеними у позовній заяві. На суворій мірі покарання, пов'язаному з позбавленням волі, а також із застосуванням ОСОБА_6 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом не наполягає, покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду;

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що 23.09.2014 року вона разом з матір»ю та чоловіком виїхали на автомобілі «ВАЗ 2115» у справах до м.Дніпрорудного. В цей день йшов дощ, була мряка. За кермом знаходився її чоловік ОСОБА_1 Під час руху автомобіля вона неголосно спілкувалася з матір»ю, яка знаходилася на задньому сидінні. Перебуваючи на передньому пасажирському сидінні, побачила, як на них виїхав вантажний автомобіль та що відбувалося потім, нічого не пригадує. Моменту зіткнення не пам»ятає, під час дорожньо-транспортної пригоди втратила свідомість. Опритомніла в кареті швидкої допомоги, відчувала сильний біль на обличчі. До моменту ДТП ран на обличчі у неї не було, знівечення обличчя сильно вплинуло на її психо-емоційний стан, почала соромиться своєї зовнішності, стала роздратованою. Після ДТП відчувала також сильні душевні страждання за дитину, так як знаходилася на п'ятому місяці вагітності, переживала за матір та за чоловіка, який тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні та потребував постійного догляду. ОСОБА_6 ніяких грошових коштів їй не надавав. Заявлений нею цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1210,00 грн., моральної шкоди в сумі 80000 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. підтримує у повному обсязі, наполягає на задоволенні позовних вимог за підставами, викладеними у позовній заяві. На суворій мірі покарання, пов'язаному з позбавленням волі, а також із застосуванням ОСОБА_6 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом не наполягає, покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду;

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка суду пояснила, що 23.09.2014 року на автомобілі «ВАЗ 2115» під керуванням зятя ОСОБА_1 вона разом з донькою ОСОБА_2 поїхали на ринок у м.Дніпрорудне. Під час руху знаходилася на задньому сидінні автомобіля та спілкувалася з донькою, яка сиділа спереду. Моменту дорожньо-транспортної пригоди не пригадує. Тільки перед цим побачила, що вантажна машина перетнула їм дорогу, зупинившись перед їх автомобілем, вона лише встигла в голос промовити: «Що він робить?». Склалося враження, що вантажний автомобіль зупинився посеред дороги, пропускаючи при цьому зустрічний транспорт. Події, які відбувалися в подальшому, пригадати не може, так як після зіткнення автомобілів відразу втратила свідомість, опритомніла на каталці. В лікарні їй зашивали великий палець, який був переламаний, була розбита губа, відбувався забій голеностопів. Один місяць знаходилася на стаціонарному лікуванні та два місяці на амбулаторному. Лише 22.01.2015 року вийшла на роботу на посаду оператора, яка пов'язана з необхідністю відповідати на телефоні дзвінки та написанням тексту. Після проведеної операції лікарі їй повідомили, що нормально рука вже функціонувати не буде, порушена моторика. Під час перебування у лікарні вона вимушена була приймала багато медичних препаратів, у том числі обезболюючих, антибіотиків, що надмірно негативно відобразилося на її загальному стані здоров»я, відчувала фізичні болі та дискомфорт. Також надто сильно переживала за доньку, яка перебувала у стані вагітності, за її дитину та за зятя ОСОБА_11, який також постраждав внаслідок ДТП та тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні, потребував сторонньої допомоги та значних витрат на придбання медичних препаратів. В приміщенні Дніпрорудненської лікарні двічі бачила ОСОБА_6 який вибачався та казав, що транспортний засіб, яким він керував, не застрахований. Ні за які чеки він не запитував. Представників підприємства «Облводоканал» у лікарні не бачила. В страховій компанії «Оранта-Січ» їй повідомили, що відшкодовувати витрати на лікування не будуть, оскільки є винуватець ДТП, дана страхова компанія повернула їй частково витрати на ліки, лише в сумі 1000 грн., яка у ціні пред'явленого до суду позову не значиться. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1830,00 грн., моральної шкоди в сумі 20000 гривень та правових витрат в розмірі 5000 грн. підтримує повністю, наполягає на задоволенні позовних вимог за підставами, викладеними у позовній заяві. На суворій мірі покарання, пов'язаному з позбавленням волі, а також із застосуванням ОСОБА_6 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом не наполягає, покарання обвинуваченому просить призначити на розсуд суду;

- показаннями свідка ОСОБА_12, яка суду пояснила, що в період часу з 03.09.2014 року по 26.09.2014 року медична сестра Таврійського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення КП «Облводоканал» знаходилася у відпустці, тому вона замінювала її на час відпустки, працюючи за сумісництвом. Медичний огляд на підприємствах проходить відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров'я .№ 65/80 від 31.01.2013 року, яким передбачено ведення журналу, в якому зазначають результати медичного огляду водіїв перед їх рейсами та після повернення водіїв з рейсів. Перед виїздом водій спочатку приходить до неї з подорожнім листком, в якому вона ставить штамп про його придатність до керування. Якщо під час медичного огляду виявлені будь-які відхилення від норми за станом здоров»я особи, тоді вона видає направлення до лікаря і в такому випадку водій до керування не допускається. Медичний огляд водіїв передбачає: 1) візуальний огляд: кожні покрови, зіниці, також безпосередньо у водія запитується які є у нього скарги на стан свого здоров»я (в журналі передбачена спеціальна колонка) 2) проводиться дослідження: здійснюється замірювання артеріального тиску, оскільки алкотестера на підприємстві немає.

Під час огляду 23.09.2014 року, водій ОСОБА_6 ніяких скарг на стан свого здоров»я не висловлював, його артеріальний тиск був в нормі. Раніше ОСОБА_6 на стан свого здоров»я не скаржився;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_13, який суду пояснив, що він працює механіком у Таврійського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення Комунального підприємства «Облводоканал», та його функціональні обов'язки входить випуск на лінію транспортних засобів, перевірка їх технічного стану, видача водію подорожнього листа (путівки), в якому зазначається маршрут руху автомобіля. Відповідальним по страхуванню автомобілів являється він. За процедурою, перед виїздом на маршрут, водій спочатку повинен пройти медичний огляд, а вже після цього він видає водію подорожній лист. Транспортний засіб «ГАЗ 4301» державний номер НОМЕР_1 був закріплений за водієм ОСОБА_6 та 23.09.2014 року його вантажний автомобіль знаходився у справному стані, перед виїздом з гаражу він перевіряв цей автомобіль: здійснював перевірку управління кермом, гальмову систему, світлову сигналізацію. Всі прилади працювали, ОСОБА_6 ні про які несправності автомобіля не вказував. У подорожньому листі, який він видавав ОСОБА_14 23.09.2014 року, була відмітка лікаря про його придатність до виїзду на маршрут, на стан свого здоров»я не скаржився. За час роботи на підприємстві в якості водія ОСОБА_6 зарекомендував себе добре. Стосовно подій ДТП, яке сталося 23.09.2014 року зазначає наступне: в цей день йому подзвонив заступник начальника по технічній частині та повідомив, що сталася дорожньо-транспортна пригода, він зразу виїхав на місце пригоди, побачив там співробітників ВДАІ, які складали схему дорожньо-транспортної пригоди. Потерпілих там вже не було, відвезли до лікарні. Транспортний засіб «ГАЗ 4301» під керування ОСОБА_6 на момент ДТП не був застрахований, що є його упущенням, а також це упущення водія ОСОБА_6, який не нагадав йому про це своєчасно. Поліс страхування цивільної відповідальності був прострочений на один місяць;

- показаннями свідка ОСОБА_15, який в судовому засіданні пояснив, що працює заступником начальника Таврійського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення КП «Облводоканал». 23.09.2014 року у першій половині дня, після 10-00 години йому подзвонив майстер Нагорняк та повідомив про дорожньо-транспортну пригоду за участю водія ОСОБА_6 в районі села Відножино. Він разом з начальником Москот відразу ж прибули на місце ДТП, потерпілих на місці пригоди вже не було, там знаходився ОСОБА_6 та дві особи, які є родичами потерпілих. Оглянули місце ДТП, він поспілкувався з водієм ОСОБА_6, який в цілому скарг не висказував, крім забію голови. Вони викликали працівників ДАІ, які склали схему ДТП та забезпечили вивіз автомобілів з місця ДТП. В подальшому вони поїхали до Дніпрорудненської лікарні, відвідати потерпілих. У лікарню приїздили декілька разів, так як потерпілим проводили операцію, про їх стан відразу не повідомлялося. Потім лікарі сказали, що у водія автомобіля «ВАЗ» стан тяжкий, проте стабільний. У дівчини - посічене обличчя. В той день їх до потерпілих не пустили. З родичами потерпілих спілкувалися на наступний день, батьком та матір»ю ОСОБА_11, відбувалася розмова з приводу надання в подальшому допомоги, обмінялися з ними телефонами. Станом потерпілих активно цікавилися протягом двох тижнів, спілкувалися з батьком потерпілого ОСОБА_11 Всю посильну допомогу потерпілим вони не відмовлялися надавати, переживали також за їх стан здоров"я, домовленість з їх родичами була про те, що підприємство буде надавати потерпілим матеріальну допомогу на підставі наданих ними документів. Потерпілі чи представники потерпілих до підприємства з питаннями надання матеріальної допомоги не зверталися. Лише одного разу звернулися для огляду транспортного засобу під час оцінки автомобіля на штрафмайданчику в ДАІ. Зауважень по огляду автомобіля у представника підприємства не було. Після проведення огляду автомобіля, з родичами потерпілого ОСОБА_11 узгодили, що у разі потреби вони самостійно їм передзвонять, якщо потерпілим необхідна буде допомога. До теперішнього часу ніяких витрат підприємство не несло, оскільки звернень від потерпілих не було. Їм відомо, що ОСОБА_6 відразу ж надав потерпілому ОСОБА_11 матеріальну допомогу в розмірі 8000 грн. Також додатково зазначив, що за фактом скоєння ДТП, на підприємстві було проведено внутрішнє розслідування та за результатами службової перевірки встановлено, що ОСОБА_6 дійсно порушив Правила дорожнього руху. Відповідальним за страхування транспортних засобів на підприємстві є механік ОСОБА_13 За штатним розписом на підприємстві є медичний працівник, який кожного дня перебуває на роботі та проводить медичний огляд водіїв перед їх виїздом. ОСОБА_6 характеризує як добросовісного працівника;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.09.2014 року, в якому зазначено місце ДТП - перехрестя автодороги Василівка-Дніпрорудне-Веселе та автодороги до с.Відножино (32 км + 600 м) та учасники даної дорожньо-транспортної пригоди: легковий автомобіль «ВАЗ-21115» та вантажний автомобіль «ГАЗ-4301» (а.с.152-155)

- схемою дорожньо-транспортної пригоди від 23.09.2014 року, в якій схематично відображено рух учасників дорожньо-транспортної пригоди - легкового автомобіля «ВАЗ-21115», вантажного автомобіля «ГАЗ-4301», місце їх зіткнення та следовая інформація (а.с.156);

- протоколом додаткового огляду місця події від 23.10.2014 року зі схемами до нього, під час проведення якого ОСОБА_6 надав детальні пояснення про маршрут руху транспортного засобу «ГАЗ-4301», яким він керував 23.09.2014 року, місце його зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21115» (а.с.157-161);

- повідомленням Запорізького обласного центру з гідрометеорології за № 27-30/2019 від 06.10.2014 року, з якого вбачається, що 23.09.2014 року за даними спостережень метрологічної станції Пришиб, яка є найближчим пунктом спостереження до с.Відножине Василівського району, в період часу з 10-00 год. до 12-00 годин спостерігалися опади у вигляді дощу (а.с.167);

- висновками судово-медичної експертизи № 4518 від 04.11.2014 року, відповідно до яких струс головного мозку у ОСОБА_6 кваліфікується як легке тілесне ушкодження, яке потягло за собою короткочасний розлад здоров»я. Дане ушкодження утворилося від дії тупого предмета. Давність виникнення пошкодження, з урахуванням

наданих медичних документів, не суперечить строку, вказаному в обставинах справи. Тривалість перебування на лікуванні ОСОБА_6 в неврологічному відділенні ЗОКБ, Дніпрорудненської ЦРЛ обумовлені скаргами хворого, а також наявністю у нього і раніше (до травми 23.09.2014 року) хронічних захворювань «Синдром хребтової артерії (вертеброгенного ґенеза) з вираженим вестибулярним синдромом, частими ліпокімічними станами, сінкопальним станом, вираженими дегенеративно-дистрофічними зміни шийного відділу хребта (а.с.164-166);

- висновками судової автотехнічної експертизи № 701/14 від 05.11.2014 року, відповідно до яких в даній дорожньо-транспортній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля ГАЗ-4301 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами розділу 33 (вимоги дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу) та вимогами п.10.1, п.16.11 Правил дорожнього руху України. В дорожньо-транспортній ситуації, яка склалася, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля ВАЗ-21115 реєстраційний номер. НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху України. В діях водія автомобіля ВАЗ-21115 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України не вбачається. Дії водія «ГАЗ-4301» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 в даній дорожній обстановці слід оцінювати, як невідповідні вимогам розділу 33 (дорожній ззнак 2.2 «Дати дорогу») та п.10.1, п.16.11 ПДР України. З технічної точки зору, ці невідповідності дій водія ГАЗ-4301 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 вимогам Правил дорожнього руху України знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної події. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «ГАЗ-4301» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти виникненню даної дорожньо-транспортної події шляхом виконання ним вимог розділу 33 (дорожній знак 2.1 "Дати дорогу") та п.10.1, п. 16.11 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21115 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_1 не мав технічну можливість запобігти виникненню даної дорожньо-транспортної події (а.с.173-176);

- висновками судово-медичної експертизи № 124 від 25.12.2014 року, відповідно до яких у ОСОБА_3 виявлений перелам 1-ої п'ясної кістки та основної фаланги 1-го пальця правої кисті зі зміщенням уламків. Дане пошкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступня тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я більш ніж 21 добу. Струс головного мозку, забійна рани обличчя кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я менш ніж 21 добу. Синці кінцівок кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Усі вище описані пошкодження могли утворитися в результаті неоднократної ударної травматичної дії тупого предмета (предметів). Невиключена можливість утворення всього комплексу ушкоджень в умовах ДТП, а саме від виступаючих деталів салону автомобілю в момент зіткнення рухаючогося автомобіля з перешкодою. Давність утворення пошкоджень не суперечить строкам та обставинам, вказаним в постанові. В наданій медичній документації відсутні відомості про проведення дослідження на алкоголь (а.с.178-180);

- висновками судово-медичної експертизи № 134 М від 25.12.2014 року, відповідно до яких у ОСОБА_1 виявлений перелам вертлюжної впадини з вивихом лівого стегна. Дане пошкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступня тяжкості як не загрозливе для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я більш ніж 21 добу. Рвані рани обох колінних суглобів з відривом 4-хглавого сухожилля кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступня тяжкості не загрозливі для життя, але спричинили тривалий розлад здоров'я більш ніж 21 добу. Усі вище описані пошкодження могли утворитися в результаті неоднократної ударної травматичної дії тупого предмета (предметів). Невиключена можливість утворення всього комплексу ушкоджень в умовах ДТП, а саме від виступаючих деталів салону автомобілю в момент зіткнення рухаючогося автомобіля з перешкодою.Давність утворення пошкоджень не суперечить строкам та обставинам, вказаним в постанові. Діагноз «закритий перелам ребер, гемоторакс» при оцінці ступеня тяжкості не враховувалися так як не підтверджені рентгенологічно.В наданій медичній документації відсутні відомості про відсутність алкоголю на момент госпіталізації (а.с.182-184);

- висновками судово-медичної експертизи № 123 від 25.11.2014 року, відповідно до яких у ОСОБА_2 виявлено струс головного мозку, забойні рани обличчя. Дані пошкодження в сукупності відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я менш ніж 21 добу. Садна на кінцівках кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Усі вище описані пошкодження могли утворитися в умовах ДТП, а саме від виступаючих предметів салону при зіткненні транспортного засобу, що рухається, з перешкодою. Давність утворення пошкоджень не суперечить строкам та обставинам, вказаним в постанові (а.с.186-187);

- висновками додаткової судово-медичної експертизи № 130 Д від 10.12.2014 року, відповідно до яких у ОСОБА_2 виявлені рубці на обличчі зліва. Дані пошкодження на обличчі вважаються невиправленими. (а.с.189);

- висновками комісійної судово-медичної експертизи № 15/к від 30.01.2015 року, відповідно до яких експертна комісія дійшла до таких висновків: в судово-медичній експертизі існують критерії встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які регламентовані наказом МОЗ України від 17.01.1995р №6, а саме: в «Правилах судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» вказані критерії тяжких тілесних ушкоджень: 2.1.1. Ознаки тяжкого тілесного ушкодження: а) небезпека для життя; б) втрата будь-якого органа або втрата органом його функцій; в)душевна хвороба; г) розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш ніж на одну третину; д) переривання вагітності; е) невиправне знівечення обличчя. У пункті 2.1.8. «Правил...» описано механізм застосування даної кваліфікуючої ознаки в практиці судово-медичної експертизи: судово-медичний експерт не кваліфікує ушкодження обличчя як знівечення, оскільки це поняття не є медичним. Він визначає вид ушкодження, його особливості і механізм утворення, встановлює, чи є це ушкодження виправним або невиправним.

Під виправністю ушкодження належить розуміти значне зменшення вираженості патологічних змін (рубця, деформації, порушення міміки тощо) з часом або під дією нехірургічних засобів. Коли ж для усунення необхідно оперативне втручання (косметична операція), то ушкодження обличчя вважається невиправним. При судово-медичному огляді потерпілої ОСОБА_2, виконаному в рамках проведення судово-медичної експертизи («Висновок експерта» №123 від 25.11.2014 року), у потерпілої виявлені наступні сліди загоєння ушкоджень: «На верхній повіці лівого ока з переходом на ліву брову в середній її частині розташовується рубець невизначеної форми, розмірами 2,5x1см, м'який, з рожевим блискучім дном, розташований нарівні з навколишньою шкірою. В лобній ділянці обличчя ліворуч вертикально розташовані два рубця смугастої форми, практично один повз одного, м'який, з рожевим блискучім дном, розташовані нарівні з навколишньою шкірою, розмірами 3,5 см і 2,5x 0,Зсм. Правіше на ділянці 2х2хсм виявлені дрібні лінійні рубці довжиною до 0,7см різної направленості.» В медичній карті № 3598/579 стаціонарного хворого Дніпрорудненської міської лікарні на ім'я ОСОБА_2 (за даними «Висновку експерта» №123) вже на етапі первинного огляду у потерпілої були виявлені численні рани й садна розташовані в лівій частині лобної ділянки й лівої надбрівної ділянки. Таким чином, виявлені під час судово-медичного огляду потерпілої рубці є наслідком загоєння ран, що утворилися внаслідок травми ОСОБА_2 Шкірні рубці у своєму розвитку умовно проходять чотири фази: «запалення та епітелізації», «стадія утворення молодого рубця», «стадія утворення зрілого рубця», «стадія остаточної трансформації рубця». Весь період трансформації рубця є досить тривалим й має не менше чотирьох місяців. Існують численні нехірургічні методики корекції рубця: фізіотерапія, фототерапія, лазерне шліфування, кріотерапія, застосування органічних кислот, тощо. Протее, при утворенні рубців вид та характер сполучної тканини, що їх формує, завжди буде відрізнятися від навколишньої шкіри. Завдання нехірургічних методик стосовно корекції рубців полягає в зменшенні їх інтенсивності та візуальної й тактильної (на дотик) помітності. Таким чином, з судово-медичної точки зору шкірні рубці аналогічні наявним у потерпілої, з огляду на їх розмір та характер, слід вважати невиправними. Важливим критерієм застосування кваліфікуючої ознаки «Невиправне знівечення обличчя» є власно розташування ушкоджень, чи наслідків їх загоєння на обличчі. Обличчя з медичної точки зору обмежено наступними лініями, які проходять через анатомічні утворення: умовна межа росту волос, лінія що проходить по передньому краю вушних раковин (відповідно ліворуч і праворуч) нижній край нижньої щелепи. Отже, наслідки загоєння ран у вигляді рубців у потерпілої ОСОБА_2 знаходяться на обличчі.Поняття «знівечення» з огляду на вищевикладене не є медичним поняттям, адже, не випливає зі спеціальних професійних знань людей із медичною освітою. Оцінка ушкоджень, чи їх наслідків як «знівечення» відносяться до компетенції судово-слідчих органів, що кваліфікують цей термін спираючись на внутрішнє переконання та естетичні уявлення. Таким чином, на обличчі ОСОБА_2 є наслідки загоєння ушкоджень (рубці), що є невиправними. Можуть бути кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження у разі визнання їх судово-слідчими органами такими, що знівечують зовнішність (обличчя) потерпілої (а.с.191-196);

- висновками судової транспортно-трасологічної експертизи № 628/14 від 06.11.2014 року з ілюстраційними таблицями до них, відповідно до яких встановити кут контакту між поздовжніми осями автомобіля ВАЗ-2115 реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «ГАЗ-4301» реєстраційний номер НОМЕР_1 в момент зіткнення не надається можливим. Але, виходячи з характеру пошкоджень даних транспортних засобів можливо встановити, що автомобіль «ВАЗ-2115» реєстраційний номер НОМЕР_2 передньою лівою частиною кузова контактував з передньою лівою боковою частиною автомобіля «ГАЗ-4301» реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.199-205);

- висновками судової автотехнічної експертизи № 629/14 від 29.10.2014 року з ілюстраційними таблицями до них, та відповідно до даних висновків на момент експертного дослідження рульове керування, робоча гальмова система та ходова частина автомобіля «ГАЗ-4301» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилися у непрацездатному стані. Відмови у працездатності рульового керування, робочої гальмової системи та ходової частини автомобіля ГАЗ-4301 реєстраційний номер НОМЕР_2 носить аварійний (не експлуатаційний) характер, які виникли в момент події, а саме при зіткненні з автомобілем ВАЗ-2115 реєстраційний номер НОМЕР_2. Оскільки причина відмови рульового керування, робочої гальмової системи та ходової частини автомобіля ГАЗ-4301 реєстраційний номер НОМЕР_2 у працездатності носить аварійний (не експлуатаційний) характер, які виникли в момент пригоди, при зіткненні з автомобілем ВАЗ-2115 реєстраційний номер НОМЕР_2, то поставлене питання щодо технічної можливості водія ГАЗ-4301 виявити несправність, позбавлене логічного сенсу (а.с.208-213);

- висновками судової автотехнічної експертизи № 630/14 від 24.10.2014 року з ілюстраційними таблицями до них, та відповідно до цих висновків на момент експертного дослідження рульове керування, робоча гальмова система та ходова ВАЗ-2115 реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилися у непрацездатному стані. Відмови у працездатності рульового керування, робочої гальмової системи та ходової частини автомобіля «ВАЗ-2115» реєстраційний номер НОМЕР_2 носить аварійний (не експлуатаційний) характер, які виникли в момент події, а саме при зіткненні з автомобілем ГАЗ-4301 реєстраційний номер НОМЕР_1. Оскільки причина відмови рульового керування, робочої гальмової системи та ходової частини автомобіля «ВАЗ-2115» реєстраційний номер НОМЕР_2 у працездатності носить аварійний (не експлуатаційний) характер, які виникли в момент пригоди, при зіткненні з автомобілем ВАЗ-2115 реєстраційний номер НОМЕР_2, то поставлене питання щодо технічної можливості водія ВАЗ-2115 виявити несправність, позбавлене логічного сенсу (а.с.216-223);

- копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_6, відповідно до записів якої, наказом № 332К від 04.11.2005 року, ОСОБА_6 прийнятий в транспортний цех Таврійського експлуатаційного цеху водопостачання та водовідведення Комунального підприємства «Облводоканал» водієм навантажувача Т-156, з 01.07.2008 року переведений водієм автомобіля ГАЗ-4301, згідно наказу № 175 К від 25.06.2008 року, з 10.11.2008 року переведений трактористом Т-156, згідно наказу № 304 К від 10.11.2008 року (а.с.224);

- подорожнім листом № 002368 вантажного автомобіля ГАЗ-4301 реєстраційний номер НОМЕР_1, виданого 23 вересня 2014 року водію ОСОБА_6 Таврійським експлуатаційним цехом водопостачання та водовідведення КП «Облводоканал» ЗОР з відповідними відмітками механіка та медичного працівника (а.с.231);

- полісом № АЕ / 0288642 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на забезпечений транспортний засіб ГАЗ-4301 реєстраційний номер НОМЕР_1 строком дії з 11.07.2013 року по 10.07.2014 року, в якому страхувальником зазначено Комунальне підприємство «Облводоканал» ЗОР (а.с.239);

- речовими доказами у даному кримінальному провадженні, якими визнані: автомобіль ГАЗ-4301 реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання до комунального підприємства «Облводоканал» (а.с.228) та автомобіль ВАЗ-2115 реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на відповідному зберіганні на охороняємій площадці Дніпрорудненського МВМ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області (а.с.226);

Проаналізувавши зібрані у даному кримінальному провадженні та досліджені в ході судового розгляду докази, суд вважає, що вина ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочинного діяння повністю доведена та його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та тяжкі тілесні ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту з необережною формою вини, якій відноситься до категорії тяжких. Разом з тим, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_6 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, в судових засіданнях неодноразово просив вибачення у потерпілих, частково відшкодував заподіяну потерпілим матеріальну шкоду в розмірі 8000 гривень, не будучи при цьому визнаним цивільним відповідачем по даному кримінальному провадженню, що суд відносить до обставин, які пом»якшують покарання. Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6, в ході судового розгляду, не встановлено. На теперішній час ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується посередньо, згідно наданих суду документів, має на утриманні дружину ОСОБА_16, 1960 року народження, яка являється інвалідом III групи загального захворювання, безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії АД № 189218 від 31.08.2012 року. На даний час ОСОБА_6 працює, займається суспільно-корисною працею, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку. За місцем роботи характеризується виключно з позитивної сторони.

З урахуванням тяжкості та обставин вчинення злочину, який є необережним, позиції потерпілих та їх представника, які не наполягають на суворій мірі покарання, пов'язаній з позбавленням волі, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_6 покарання, не пов'язане з ізоляцією його від суспільства та знаходить підстави для застосування до обвинуваченого положень ст.ст.75,76 КК України та звільнення ОСОБА_6 від покарання протягом випробувального строку мінімальної тривалості. Крім того, суд враховує ті обставини, що на час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 у стані алкогольного сп'яніння не перебував, за тривалий час досвіду керування грубих порушень ПДР не допускав, за постійним місцем роботи зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, за час роботи дисциплінарних стягнень не мав, на теперішній час офіційно працює та має постійне місце роботи, яке являється єдиним джерелом його доходів, на його утримання знаходиться дружина, яка являється інвалідом та потребує додаткових витрат на своє утримання, тому, приймаючи до уваги вищевикладені обставини та враховуючи позицію потерпілих, які не наполягають на застосуванні до ОСОБА_6 додаткового покарання, суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Заявлені до початку судового слідства цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд вважає необхідним задовольнити частково з наступних підстав.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11. про стягнення матеріальної шкоди в сумі 9758 грн., суд вважає необхідним задовольнити частково, за відрахуванням 8000 грн., переданих ОСОБА_6 на лікування ОСОБА_1, що підтверджується відповідною розпискою від 25.09.2014 року, оригінал якої міститься в матеріалах даного кримінального провадження (а.с.116) та потерпілим не оспорюється. Тому, з метою уникнення подвійного стягнення, суд вважає необхідним заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково, в сумі 1758,00 грн. (9758,00 грн. - 8000 грн. = 1758,00 грн.) та понесена потерпілим ОСОБА_1 сума вищевказаних витрат матеріального характеру знайшла своє повне підтвердження під час розгляду судом кримінального провадження та підтверджується належними та допустимими доказами, наданими на її обґрунтування, а саме: листками непрацездатності, призначень, рецептами лікарів, товарними чеками на придбання медичних препаратів, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.65-89).

Цивільний позов ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1830 грн. суд вважає необхідним задовольнити у повному обсязі, оскільки понесені потерпілою ОСОБА_3 витрати підтверджуються належними та допустимими доказами: листами непрацездатності, листками призначень, рецептами, товарними чеками на придбання медичних препаратів, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.38-47).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_18 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 1210 грн., суд вважає необхідним задовольнити у повному обсязі, оскільки понесені потерпілою ОСОБА_2 витрати підтверджуються належними та допустимими доказами: листами непрацездатності, листками призначень, рецептами, товарними чеками на придбання медичних препаратів, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.52-61).

Вирішуючи заявлені потерпілими ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в сумі по 5000 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.118 КПК України, процесуальні витрати складаються із витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.120 КПК України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, та цивільного відповідача, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач.

Як вбачається зі змісту угод про надання юридичної допомоги від 10.12.2014 року, адвокат ОСОБА_4 та потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2 уклали Договори про надання правової допомоги (а.с.27,28,29).

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесли витрати на правову допомогу адвоката ОСОБА_4 у розмірі 5000 грн, кожний, які підтверджуються наданими суду оригіналами квитанцій до прибуткового касового ордеру від 11.02.2015 року (а.с.48,61,90).

Тому, враховуючи складність справи, надання представником потерпілих адвокатом ОСОБА_4 правової допомоги потерпілим як в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, так і в ході судового розгляду, тривалості витраченого часу, що підтверджується журналами судових засідань від 12.02.2015 року, 27.02.2015 року, 18.03.2015 року, 02.04.2015 року, 20.04.2015 року, 23.04.2015 року, враховуючи відсутність заперечень цивільного відповідача та визнання ним позовних вимог повністю в цій частині, суд вважає необхідним стягнути з цивільного відповідача на користь потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2 понесені кожним з потерпілих процесуальні витрати на надання їх представником - адвокатом ОСОБА_4 правової допомоги в сумі 5000 грн., кожному.

Вирішуючи питання про відшкодування потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2 моральної шкоди, суд виходить з характеру та обсягу страждань, які понесли потерпілі внаслідок скоєння ОСОБА_6 злочину, які виразилися у душевних стражданнях потерпілих, їх морально-психологічних переживанням, пов'язаних з турботою та хвилюванням за стан свого здоров»я, а також за стан ненародженої на той час дитини, оскільки ОСОБА_2 перебувала на час ДТП у стані вагітності, а також відчуванням фізичного болю, необхідністю тривалого перебування у медичних закладах, що потягло за собою відповідні зміни способу та ритму їх життя та вимушеності відриву від особистих занять та уподобань, необхідністю неодноразових звернень до правоохоронних органів та суду, у зв'язку з чим потребою витрачання свого особистого часу для вирішення питань захисту їх законних прав та охороняємих інтересів, тому з урахуванням глибини, тривалості та обсягу фізичних та душевних страждань, та с урахуванням принципів розумності та справедливості, у відповідності з вимогами ст.ст.23,1167 ЦК України, та враховуючи, що злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, кваліфікація за яким обвинуваченим та стороною захисту не оспорюється, суд вважає необхідним заявлені потерпілим ОСОБА_1 позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю - в сумі 35000 грн.; заявлені потерпілою ОСОБА_3 позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди суд вважає необхідним задовольнити частково, в сумі 15000 грн.; заявлені потерпілою ОСОБА_2 позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд вважає необхідним задовольнити частково, а саме в сумі 45000 грн., які підлягають стягненню з цивільного відповідача на користь потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_2

Витрати, пов'язані з проведенням судової транспортно-трасологічної експертизи № 628/14 від 06.11.2014 року в сумі 589,68 грн. (а.с.198); експертизи технічного стану транспортного засобу № 629/14 від 29.10.2014 року в сумі 589,68 грн. (а.с.207), експертиза технічного стану транспортного засобу № 630/1А від 24.10.2014 року в сумі 589,68 грн. (а.с.215), експертизи дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод № 701/14 від 05.11.2014 року в сумі 589,68 грн. (а.с.172), - стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 не підлягають, оскільки за змістом Закону України «Про судову експертизу» проведення вищевказаних експертиз є обов'язком експертів відповідного НДЕКЦ та які відповідно до статті 15 вказаного Закону здійснюються за рахунок коштів, які за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України, а саме: автомобіль «ГАЗ-4301», 1994 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий на відповідальне зберігання до комунального підприємства «Облводоканал», згідно розписки від 23.09.2014 року (а.с.228,229), суд вважає необхідним залишити за належністю власнику - комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради, що розташований за адресою: м.Запоріжжя вул.Перемоги, буд.129 «а» (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого Василівським МРЕВ в Запорізькій області 04 серпня 2005 року); автомобіль «ВАЗ-21150», 2006 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на відповідному зберіганні на охороняємій площадці Дніпрорудненського МВМ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, суд вважає необхідним повернути за належністю власнику - ОСОБА_11, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, виданого Василівським МРЕВ в Запорізькій області 13 липня 2006 року (а.с.226,227).

Запобіжний захід ОСОБА_6 в ході досудового розслідування не обирався.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбуття призначеного покарання протягом випробувального строку - один рік, зобов'язав засудженого періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання, роботи.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково. Стягнути з комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ - 03327115) на користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - 1830,00 грн., компенсацію моральної шкоди в сумі - 15000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн., а всього - 21 830,00 (двадцять одну тисячу вісімсот тридцять) гривень. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Стягнути з комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ - 03327115) на користь потерпілого ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - 1758,00 грн., компенсацію моральної шкоди в сумі - 35000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн., а всього - 41 758,00 (сорок одну тисячу сімсот п'ятдесят вісім) гривень. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_2 - задовольнити частково. Стягнути з комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ - 03327115) на користь потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - 1210,00 грн., компенсацію моральної шкоди в сумі - 45000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн., а всього - 51 210,00 (п'ятдесят одну тисячу двісті десять) гривень. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - автомобіль «ГАЗ-4301», 1994 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який переданий до комунального підприємства «Облводоканал» та прийнятий на відповідальне зберігання головним механіком КП «Облводоканал» ОСОБА_13, згідно розписки від 23.09.2014 року (а.с.228,229) - залишити за належністю власнику - комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради, яке розташоване за адресою: м.Запоріжжя вул.Перемоги, буд.129 «а».

Речовий доказ у даному кримінальному провадженні - автомобіль «ВАЗ-21150», 2006 року випуску державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні на охороняємій площадці Дніпрорудненського МВМ Василівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області, згідно довідки від 23.09.2014 року (а.с.226,227).- повернути за належністю власнику - ОСОБА_11, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО