Рішення № 43753633, 26.12.2014, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/10269/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Панченко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Бердянської міської ради Запорізької області до ОСОБА_1, треті особи виконавчий комітет Бердянської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

Бердянська міська рада Запорізької області звернулась з позовом до ОСОБА_1, треті особи Виконавчий комітет Бердянської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про стягнення збитків, вказуючи, що до виконавчого комітету Бердянської міської ради від відповідача надійшло повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстроване Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 25.03.2013 року. Згідно зі ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів у розмірі, обумовленим договором, укладення якого є обов'язковим. Оскільки договір не було укладено з вини відповідача, Бердянській міській раді завдано збитки у розмірі 2030 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, не заперечує проти постановлення заочного рішення ( а.с. 29).

Належним чином повідомлений відповідач у судове засідання не з'явився без поважних причин.

З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно заяви від 01.11.2013 року ОСОБА_1 направлено на адресу Виконавчого комітету Бердянської міської ради декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 09.07.2013 року, реєстраційний № ЗП 14313186024 (а.с. 5-8).

21.08.2014 року заступником міського голови на адресу відповідача направлено повідомлення № 1841,05-б/н та договір № 52 з додатком № 1 до Договору у двох примірниках на 8 аркушах (а.с.9, 11-13).

13.10.2014 року на адресу відповідача направлено претензію про сплату нанесених збитків у розмирі 2030грн. (а.с.14-15).

У відповідності до приписів ст. ст. 22, 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка; шкода; причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вина заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність не настає.

Згідно ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, розрахунок розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Стаття 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 цього Закону, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому порядку відповідну заяву. Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно - транспортної інфраструктури. Пунктом 1.2 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Бердянськ, затвердженого рішенням Бердянської міської ради від 31.01.2013 року № 58, замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку заяву про надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Позивачем не надано доказів того, що об'єкт реконструкції прийнято в експлуатацію, що унеможливлює укладення договору про пайову участь. При цьому суд виходить з приписів п. 9 ст. 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» , відповідно до якого договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Враховуючи викладене, суд вважає, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається за ініціативою замовника в любий час до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, тому ОСОБА_1 не позбавлена можливості укласти такий договір в установлений законом строк.

Також позивачем не надано належних доказів, підтверджуючих отримання відповідачем направлених на його адресу пропозиції про укладення договору та претензії.

Що стосується загальних норм матеріального права, то у відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такого виду відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Вихідним при визначенні неодержаного доходу (втраченої вигоди) міського бюджету міста Бердянську є планування таких доходів і відповідне їх відображення в міському бюджеті.

Матеріали справи не містять доказів в якості яких доходів, згідно класифікації, встановленої ст. 9 Бюджетного кодексу України, позивач міг отримати ці доходи та чи взагалі було заплановано їх надходження. Позивачем не доведено, що він міг і повинен був отримати визначені доходи в сумі 2030 грн., і тільки дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток.

З урахуванням викладеного суд вважає, що в задоволенні позову про стягнення збитків слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст. 39, 40 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя