Ухвала суду № 43752788, 20.04.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 140/3501/13-ц Провадження № 22-ц/772/484/2015Головуючий в суді першої інстанції Науменко С. М.Категорія 55Доповідач Ковальчук О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Ковальчука О.В.,

суддів : Медяного В.М., Жданкіна В.В.

при секретарі : Агеєвій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Тульчинське Міжрайонне бюро технічної інвентаризації» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою трудової книжки та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою комунального підприємства «Тульчинське Міжрайонне бюро технічної інвентаризації» на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2014 року у цій справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 16.05.2013 року її було звільнено за власним бажанням із посади інженера КП «Тульчинське МБТІ» на підставі ст. 38 КЗпП України. Однак, на момент звільнення їй не було повернуто трудову книжку та не надано наказ про звільнення. Із даного приводу позивачка неодноразово зверталась до керівника підприємства, але з невідомих для неї причин трудову книжку їй не повертали. Трудову книжку їй було надіслано цінним листом лише 22 листопада 2013 року. Враховуючи порушення відповідачем її прав, ОСОБА_2 просила суд стягнути з КП «Тульчинське МБТІ» на свою користь компенсацію за затримку видачі трудової книжки в розмірі 18 768,04 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Рішення Немирівського Районного суду Вінницької області від 30.10.2014 року вказаний позов задоволено частково, стягнуто з КП «МБТІ» на користь ОСОБА_2 компенсацію за затримку видачі трудової книжки в розмірі 18 768,04 грн. та моральну шкоду у розмір 1000 грн., вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 16.05.2013 року позивачку було звільнено за власним бажанням із займаної посади в КП «Тульчинське МБТІ» на підставі ст. 38 КЗпП України, а трудову книжку їй було видано 22.11.2013 року.

Позивачка неодноразово зверталась до відповідача з приводу отримання трудової книжки (а.с. 5, 33). Трудова книжка була їй направлена 12.11.2013 року (а.с. 31, 32).

Зі змісту листа першого заступника начальника ТДІП у Вінницькій області Гончарука А.М. від 19.07.2013 року (а.с. 7) вбачається, що ТДІП у Вінницькій області було розглянуто звернення ОСОБА_2 щодо порушень закону при її звільненні з КП «Тульчинське МБТІ», яке надійшло на розгляд інспекції з прокуратури Тульчинського району. Проведеною перевіркою встановлено факт ненадання ОСОБА_2 трудової книжки у день її звільнення. Начальнику КП «Тульчинське МБТІ» Шеліпову І.І. винесено припис (а.с. 30) та зобов'язано реалізувати право позивачки на отримання трудової книжки. Для перевірки інспекції надавався відповідний Акт про відмову позивачки отримати трудову книжку, а також листи від 17.05.2013 року та від 12.06.2013 року.

16.05.2013 року інспектором з кадрів Бойко О.А. в присутності заступника начальника КП «Тульчинське МБТІ» Гнатюка О.П., інженера з охорони праці Зажць О.А., начальника юридичного відділу Туркіна Г.І., головного бухгалтера Іванова Н.О. було складено Акт про відмову ОСОБА_2 від отримання трудової книжки (а.с. 27).

Позивачці за підписом начальника КП «Тульчинське МБТІ» від 17.05.2013 року та від 12.06.2013 року надсилались листи, яким вона повідомлялась про необхідність її звернення до відповідача для отримання трудової книжки (а.с. 26, 29). Даних про отримання нею цих повідомлень у матеріалах справи не міститься.

Суд першої інстанції, встановивши вказані обставини та оцінивши докази в їх сукупності, керуючись ст.ст. 47, 233, 235, 237-1 КЗпП України, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з відповідача на користь позивачки компенсацію за затримку видачі трудової книжки за 134 робочі дні в розмірі 18768,04 грн., виходячи із наведених судом розрахунків, та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Суд вірно не взяв до уваги вказаний Акт, пославшись на ч. 1 ст. 146 ЦПК України, крім того, з огляду на положення ст.ст. 59, 60 ЦПК України, цей документ не є належним доказом, оскільки, як вбачається з пояснень свідків, допитаних судом, особи, які підписували даний Акт, не бачили в цей день позивачку та, відповідно, не чули, що вона відмовлялась отримати свою трудову книжку. Порушення прав позивачки призвело до її моральних страждань, які виразились у необхідності звернення до суду, неможливості влаштуватись на іншу роботу, тощо.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги, які фактично зводяться до того, що суд безпідставно не взяв до уваги зазначений Акт, оскільки, як вище зазначалось, цей документ складався та підписувався вказаними працівниками КП «Тульчинське МБТІ» на вимогу Бойко О.А., вони не були свідками відмови ОСОБА_2 від отримання трудової книжки, тому, з огляду на положення ст.ст. 59, 60 ЦПК, такий доказ не може бути взятий судом до уваги.

Суд обґрунтовано дійшов до висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_2 строку звернення до суду. Посилання апелянта на безпідставне поновлення судом позивачці строку на звернення до суду із даною позовною заявою, без її відповідної про це заяви, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами у яких міститься така заява ОСОБА_2 (а.с. 56).

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом, однак висновків суду не спростовують.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про незаконність та необґрунтованість оскарженого рішення, а тому відповідно до положень ст. 308 ЦПК України вказану апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2014 року - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 314, 315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Тульчинське Міжрайонне бюро технічної інвентаризації» - відхилити, рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий : О.В. Ковальчук

Судді : В.М. Медяний

В.В. Жданкін