Рішення № 43751994, 23.04.2015, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/382/2015 Справа № 641/12454/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Боговського Д.Є.

за участю секретаря - Бєлової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Дельта Банк" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором № 8В_0709/49/07-С від 25.07.2007, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1, в розмірі 748362,34 грн., в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1, відшкодувати судові витрати.

До суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності та винесення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надавали.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

25.07.2007 між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8В_0709/49/07-С, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти в розмірі 46200,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% строком повернення до 10.07.2017.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25.07.20017 між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 0709/49/І1/07-С, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 загальною площею 44,8 м2, житловою - 30,1 м2.

20.05.2013 між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого відступлено право вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 8В_0709/49/07-С від 25.07.2007.

Взяті на себе зобов'язання та свої обов'язки за кредитним договором ОСОБА_1 в повному обсязі не виконував.

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 23.10.2014 складає 748362,34 грн., з яких тіло кредиту - 406895,27 грн., відсотки - 341467,07 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України , якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 є обґрунтованими, не суперечать закону, та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог ПАТ «Дельта Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, то в цій частини позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 за № 1304-VII, не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Враховуючи, що предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 загальною площею 44,8 м2, житловою - 30,1 м2, в якій постійно мешкає майновий поручитель ОСОБА_2, а відомостей про наявність іншого нерухомого майна, що перебуває у власності майнового поручителя, не надано, суд вважає, що дія ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» поширюється на дані правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статті 10, 60 Цивільно-процесуального кодексу України передбачають, що сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказом можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 8В_0709/49/07-С від 25.07.2007, укладеним між ВАТ "Кредитпромбанк" та ОСОБА_1, в розмірі 748362,34 грн. та судовий збір в сумі 3654,00 грн., а всього 752 016,34 грн.

В інший частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Д. Є. Боговський