Рішення № 43751012, 23.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2397/15 Справа № 412/12807/2012 Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г.В. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Єлізаренко І.А.

суддів - Гайдук В.І., Калиновського А.Б.

за участі секретаря - Видюкової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" про відшкодування матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ "УФА "Верус" про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" посилалався на те, що в результаті проведеної банком внутрішньої перевірки встановлено, що за період з квітня 2011 року по березень 2012 року касири-операціоністи Березівського відділення Південного ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_6 та ОСОБА_4 таємно вилучили з каси грошові кошти на суму 566 150 грн. та передали їх підприємцю ОСОБА_7, а також за вказівкою вказаної особи здійснили переказ грошових коштів та поповнення карткових рахунків без внесення готівки до каси банку. Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у своїх письмових поясненнях підтвердили факт розкрадання ними грошових коштів. Крім того, таке розкрадання стало можливим у звязку з відсутністю контролю за роботою касирів-операціоністів з боку керівника Березівського відділення Південного ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" ОСОБА_5, оскільки він на порушення вимог чинного законодавства не проводив звіряння фактичної наявності грошових коштів операційної каси з даними бухгалтерського обліку в кінці робочого дня, не брав участь у відкритті і закритті грошового сейфу-сховища. Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відшкодували банку 56 300 грн. 15 січня 2009 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "УФА "Верус" укладено договір поруки № 470, відповідно до якого ТОВ "УФА "Верус" поручилося за виконання боржниками зобов'язання з відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 10 000 грн., тому просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" завдану матеріальну шкоду у розмірі 499 850 грн., та відповідно до умов договору поруки №470 від 15 січня 2009 року стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ "УФА "ВЕРУС" 10 000 грн., а також судові витрати по справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 499 850 грн. завданої матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ТОВ "УФА "Верус" солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 10 000 грн. за договором поруки № 470 від 15 січня 2009 року. Вирішено питання щодо судових витрат (т.1 а.с.154-156).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 листопада 2012 року залишено без змін (т.2 а.с.27-30).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 грудня 2013 року рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 15 листопада 2012 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.62-64).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2014 року позовну заяву ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ТОВ "УФА "Верус" про відшкодування матеріальної шкоди було залишено без розгляду у зв'язку із повторною неявкою в судове засідання позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" (т.2 а.с.89).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2014 року залишено без змін (т.2 а.с.116-117).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 липня 2014 року ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року скасовано, справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.134-135).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2014 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 499 850 грн. завданої матеріальної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ТОВ "УФА"Верус" солідарно на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 10 000 грн. за договором поруки № 470 від 15 січня 2009 року. У задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат (т.2 а.с.204-208).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 листопада 2014 року скасувати частково в частині стягнення з неї на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" завданої матеріальної шкоди, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи на підставі трудового договору від 06 жовтня 2008 року та наказу про прийняття на роботу № КП-2008/2-57 від 09 жовтня 2008 року, відповідач ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з ПАТ КБ "Приватбанк" та з 06 жовтня 2008 року працювала на посаді касира-операціоніста Департаменту касового обслуговування (т.1 а.с. 12-14 ).

На підставі наказу № 1169 від 11 грудня 2008 року відповідач ОСОБА_2 з 11 грудня 2008 року була переведена на посаду касира-операціоніста в Березівському відділенні Південного ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" (т. 1 а. с. 20).

06 жовтня 2008 року між позивачем ПАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (т. 1 а. с. 21).

На підставі трудового договору від 23 липня 2008 року та наказу про прийняття на роботу № Э00-КП-2008-344 від 25 липня 2008 року, відповідач, ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з ПАТ КБ "Приватбанк" та з 28 липня 2008 року працювала на посаді касира-операціоніста в Березівському відділенні Південного ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" (т.1 а. с. 8-11, 16-19).

Індивідуальна матеріальна відповідальність ОСОБА_4. підтверджена договором з ПАТ КБ "ПриватБанк" від 23 липня 2008 року (т.1 а.с 22).

Відповідно до наказу про прийняття на роботу від 17 травня 2005 року № 78-к ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ПАТ КБ "ПриватБанк" та наказом від 07 грудня 2011 року він був звільнений з посади начальника відділення у м. Березівка за згодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (т.1 а.с. 74?75).

03 лютого 2011 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 укладено договір про повну матеріальну відповідальність № RAS-13-2807 (т.1 а.с. 71?73).

З матеріалів справи вбачається, що вищезазначений договір був визнаний недійсним (т. 2 а. с. 163-166 , 167-180).

09 лютого 2011 року ОСОБА_5 був переведений на посаду керівника відділення у м. Березівка.

28 квітня 2012 року ревізійною комісією ПАТ КБ "ПриватБанк" була проведена ревізія цінностей, які знаходяться у касі відділення м. Березівка у касира ОСОБА_4 та обліковуються на балансових рахунках, за результатами якої складено акт № 17124764 про нестачу грошових коштів у касі відділення м. Березівка Південного ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" у розмірі 566 150 грн. (т.1 а.с. 57).

Даною внутрішньою перевіркою в ПАТ КБ "Приватбанк" встановлено, що за період з квітня 2011 року по березень 2012 року касир-операціоніст Березівського відділення Південного ГРУ ОСОБА_2 та касир-операціоніст Березівського відділення Південного ГРУ ОСОБА_4, будучи матеріально відповідальними особами, з якими укладені договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, зловживаючи службовим становищем, навмисно порушуючи посадову інструкцію касира-операціоніста, умови трудових договорів та наказ "Облікова політика касових операцій" ГО № PR-2007-95 від 24 січня 2007 року, виданий ПАТ КБ "Приватбанк", таємно вилучали в касі Березівського відділення Південного ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" грошові кошти без складання будь-яких документів, що підтверджується письмовими поясненнями відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (т 1 а. с. 58-60, 61-65).

Позивач вказав, що відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, відшкодували ПАТ КБ "ПриватБанк" 56 300 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2009 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ТОВ "УФА "Верус" було укладено договір поруки № 470, відповідно до якого останнє поручилося за виконання боржниками зобов'язання з відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 10 000 грн. (т.1 а.с. 76).

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" суд першої інстанції виходив з того, що між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_4 були укладені договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, тому позовні вимоги Банку є обґрунтованим, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них через порушення норм матеріального права, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обовязків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Солідарна відповідальність встановлюється договором або законом.

Із зазначеного вище акту № 17124764 від 28 квітня 2012 року про нестачу грошових коштів у касі відділення м. Березівка Південного ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" вбачається, що в результаті раптової перевірки цінностей, які знаходяться у касі була виявлена недостача у касира ОСОБА_4. в розмірі 566 150 грн. (т.1 а.с.57).

З матеріалів справи вбачається, 06 жовтня 2008 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (т. 1 а. с. 21).

23 липня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (т.1 а.с 22).

Тобто з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4, з кожною окремо, були укладені договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

Звернувшись до суду зі вказаними позовними вимогами, ПАТ КБ "ПриватБанк" просив стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2., ОСОБА_5 на користь банку завдані збитки солідарно (т.1 а.с.3-6).

Враховуючи, що вищевказана недостача була виявлена в касі банку за період перебування відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_4 в трудових відносинах з ПАТ КБ "ПриватБанк" та їх роботи на посадах касира-операціоніста в Березівському відділенні Південного ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" в різний період часу, позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" суду не було надано будь-яких доказів на підтвердження того, хто зі вказаних відповідачів та в який період часу роботи кожної окремо на посаді касира-операціоніста допустили недостачу та на яку саме суму за конкретний період часу роботи кожної з цих відповідачів.

Доказів стосовно того, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 укладали з банком договори про колективну матеріальну відповідальність матеріали справи не містять.

За таких обставин, враховуючи, що діючим трудовим законодавством не передбачена солідарна відповідальність працівників за спричинену матеріальну шкоду, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" солідарно суми завданої матеріальної шкоди та суми за договором поруки з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" про відшкодування матеріальної шкоди скасувати частково в частині стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" 499 850 грн. завданої матеріальної шкоди, стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" 10 000 грн. за договором поруки № 470 від 15 січня 2009 року, стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" по 1502 грн. 20 коп. з кожного та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" 214 грн. 60 коп. судових витрат.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді