Рішення № 43747418, 23.04.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/499/13-ц Головуючий у 1-й інст. Кузнєцов Д.В.

Категорія 30 Доповідач Забродський М. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Забродського М.І.

суддів: Снітка С.О., Шевчук А.М.

з участю секретаря

судового засідання Кучерявого О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05 лютого 2015 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до прокуратури м. Житомира, УМВС України в Житомирській області, Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про відшкодування матеріальної, фізичної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом та просили визнати умисне ухилення від виконання постанов суду прокуратурою м. Житомира злочином відповідно до ст. 382 КК України та факт бездіяльності, що заподіяло їм шкоду, визнати дії працівників УМВС України Богунського РВ та дії працівників УМВС України в Житомирській області злочинами згідно ст. 162, 364, 365, 187 КК України.

Стягнути з управління державного казначейства України в Житомирській області на користь ОСОБА_2 4 000 грн. матеріальної шкоди, 3900 грн. фізичної шкоди та 100 000 грн. моральної шкоди, а на користь ОСОБА_3 стягнути 40 400 грн. матеріальної шкоди і 100 000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначали, що незаконними та злочинними діями начальника СБНОН Богунського РВ та оперуповноважених ВБНОН УМВС України в Житомирській області та двома понятими 27 грудня 2009 року близько 17 години із застосуванням насильства увірвалась до їх окремої, ізольованої частини будинку по АДРЕСА_1, де спричинили ОСОБА_2 тілесні ушкодження, брутально незаконно провели обшук та відкрито у його присутності незаконно заволоділи майном на суму 4 000 грн. та коштами в сумі 140 грн.

Після цього із застосуванням насильства вони увірвалися в іншу половину будинку в квартиру НОМЕР_1 за вказаною адресою та у присутності позивача підкинули наркотичні засоби та незаконними методами вимагали надати дозвіл на проведення огляду. Проте після його відмови здійснили незаконний обшук та вчинили пограбування на загальну суму 20 200 грн.

Одразу після пограбування позивач у телефонному режимі викликав слідчу оперативну групу та написав заяву до Богунського РВ УМВС України в Житомирський області про злочин.

Прокуратурою м. Житомира неодноразово та безпідставно виносилися постанови про відмову у порушенні кримінальної справи.

Вважають, що внаслідок бездіяльності прокуратури м. Житомира їм спричинено шкоду саме представниками органів державної влади, якими є працівники міліції.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 13 лютого 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі в частині визнання умисного ухилення від виконання постанов суду прокуратурою м. Житомира злочином відповідно до ст. 382 КК України та фактом бездіяльності, що заподіяло шкоду позивачам, а також визнання дій працівників УМВС України в Житомирській області злочинами згідно ст.162,364,365,187 КК України.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 05 лютого 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове по суті позовних вимог.

Посилається на те, що воно є незаконним, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Вважає, що районним судом умисно не було встановлено, що всі незаконні постанови прокуратури м. Житомира багаторазово скасовувались судами у зв'язку з відмовою виконувати постанови та ухвали цих судів і до цього часу ці постанови та ухвали є не виконаними.

Зазначив, що необгрунтованим є посилання суду як на підставу для відмови у позові на статті 23, 1166 ЦК України, оскільки відповідно до них у позивачів і виникає право на відшкодування шкоди.

Судом не було надано належної оцінки факту відкриття кримінального провадження, щодо перевищення службових повноважень до позивачів працівниками міліції, що і є визнання дій незаконними та не потребує жодних судовий рішень

Крім того, на підтвердження розміру відшкодування матеріальної шкоди зазначені вкрадені речі, які були заявлені у заявах про злочини та оцінені в розумних розмірах. Розрахунки на відшкодування цієї шкоди були наведені з врахуванням подорожчанням вартості життя.

Суд безпідставно не прийняв до уваги довідку №9664 травматологічного пункту, де вказані всі наявні тілесні ушкодження на обґрунтування заподіяння фізичної шкоди.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що у позивачів не виникло право на відшкодування такої шкоди.

Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків встановлених частиною другою цієї статті.

Пленум Верховного Суду України в п.п.3,5,9 постанови №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності ( в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної шкоди(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до помічника прокурора Богунського району м. Житомира Мохарева О.А. із усною заявою, зафіксованою у протоколі про злочин, та просив порушити кримінальну справу, в якій вказав, що 27 грудня близько 17 год.00 хв. до його помешкання по АДРЕСА_1 увірвалася група працівників міліції та нанесли йому тілесні ушкодження і заволоділи майном. Крім того вони нанесли тілесні ушкодження його брату ОСОБА_3, вимагали гроші, підкинули йому целофановий пакет білого кольору( а.с.1-7 матеріалів перевірки №ПР-2\1-10).

Таку ж заяву про злочин 13 січня 2010 року подав і сам ОСОБА_3 (а.с.14 матеріалів перевірки №ПР-2\1-10).

Проте 21 січня 2010 року помічник прокурора Богунського району м. Житомира Мохарев О.А. в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції відмовив (а.с.18)

Дана постанова 30 листопада 2010 року Богунським районним судом м. Житомира була скасована, а матеріали повернуті для проведення додаткової перевірки.

У своєму рішенні суд зазначив, що постанова про відмову у порушенні кримінальної справи є передчасною, а проведена перевірка є неповною, оскільки не виконі в повному обсязі вимоги ст. 99 КПК України.

27 квітня 2011 року помічник прокурора м. Житомира Борова І.В. розглянула скасовану Богунським районним судом постанову про відмову у порушення кримінальної справи по заяві ОСОБА_2 та на підставі ст.ст. 6 п.2,97,99 КПК України також відмовила у порушенні кримінальної справи стосовно працівників Богунського РВ УМВС (а.с.22-23).

24 червня 2011 року така постанова Богунським районним судом м. Житомира була скасована, оскільки вимоги постанови Богунського районного суду від 30 листопада 2010 року не виконані в повному обсязі(а.с. 28).

08 липня 2011 року помічник прокурора м. Житомира Борова І.В. знову ж таки відмовила у порушенні кримінальної справи проти працівників міліції, а 16 березня 2012 року Богунським районним судом м. Житомира така постанова в черговий раз була скасована. Матеріали перевірки повернуто прокурору м. Житомира для організації проведення додаткової перевірки.

16 листопада 2012 року старший слідчий прокуратури м. Житомира Піка І.М. здійснивши перевірку скарги ОСОБА_2 та відмовив у порушенні кримінальної справи проти працівників міліції.

31 липня 2014 року Богунський районний суд м. Житомира, винесену постанову старшим слідчим прокуратури скасував, а матеріали направив прокурору м. Житомира для організації проведення додаткової перевірки.

19 серпня 2014 року, залишаючи без змін постанову районного суду колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області у своїй постанові зазначила, що органом, який проводив перевірку, жодних дій, спрямованих на виконання вказівок суду, викладених у постанові суду від 30.11.2010 року не вчинено, вказівки суду не виконані(а.с.242-243).

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що внаслідок таких дій з боку прокуратури, заяви ОСОБА_2 від 12 січня 2010 року та ОСОБА_3 від 13 січня 2010 року протягом чотирьох років належним чином не перевіряються та не виноситься обгрунтоване рішення по їх розгляду.

Відтак ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими діями спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях з приводу своєчасного та об'єктивного розгляду їх заяв. Внаслідок цього знизився престиж позивачів, порушені їх нормальні життєві зв'язки, та стосунки з оточуючими людьми.

Визначаючи розмір у 10 тисяч гривень кожному з позивачів на відшкодування моральної шкоди, колегія суддів виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

У зв'язку з цим рішення районного суду, в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, на підставі ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачам у задоволенні позову про відшкодування майнової шкоди, оскільки вони не надали доказів про викрадення у них майна та його вартість.

Тому в цій частині рішення суду є обґрунтоване, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Доводи апеляційної скарги є безпідставні і на правильність рішення суду не впливають.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309, 313,314,316 ЦПК України колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05 лютого 2015 року, в частині відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного рахунку Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 10 (десять) тисяч гривень кожному на відшкодування моральної шкоди.

В решті рішення районного суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: