Постанова № 43746161, 15.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 922/555/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Тіторенко Л.В. за довіреністю б/н від 10.04.2015 р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" м. Харків (вх. №1811 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.15 р. у справі № 922/555/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" м. Харків

про відчуження майна

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (відповідач), згідно якої просило суд визнати недійсним з моменту укладення Договір іпотеки, що укладений 27 грудня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 2502, та скасувати заборону відчуження майна - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1266,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вулиця Полтавський шлях, 67, що накладена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрована в реєстрі за № 2503.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.15 р. по справі № 922/555/15 (суддя Доленчук Д.О) в позові відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення господарського суду Харківської області від 03.03.15 р. по справі № 922/555/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Шляхово ремонтно-будівельне управління № 33" до Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" про визнання недійсним договору скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В обґрунтування викладених вимог позивач зазначає про те, що будь - якого рішення про вчинення та схвалення договору, предметом якого я передача в іпотеку нерухомого майна товариства ринковою вартість 6058400,00 грн. (тобто більше ніж 25% від вартості чистих активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства), загальні збори акціонерного товариства не приймали. Також, позивач вказує на те, що ні загальними зборами акціонерів ПАТ "Шляхово ремонтно-будівельне управління № 33", ні наглядовою радою позивача не приймалось рішення про залучення ПП "АСС-А" в якості суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості предмета іпотеки, не затверджувалась визначена вартість у відповідності до вимог ст. 8 Закону України "Про акціонерні товариства". За таких обставин, позивач вважає, що спірний договір укладений із порушенням положень статуту позивача, вимог чинного законодавства, тому має бути визнаний недійсним.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, докази його належного повідомлення про час та місце судового розгляду справи знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноваженого представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 27 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно - будівельне управління № 33" (позивач, іпотекодавець) та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (відповідач, іпотекодержатель) був укладений Договір іпотеки.

Пунктом 1.2. договору іпотеки було визначено, що іпотекодавець з метою забезпечення виконання передбачених Кредитним договором (Кредитний договір № К-201201 та Кредитний договір № К-201209) зобов'язань передає в іпотеку нежитлову виробничу будівлю літ. А-4 загальною площею 1266,8 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях № 67, яка належить позивачу на праві приватної власності.

У п. 2.1. договору іпотеки було визначено, що згідно з Висновком про ринкову вартість майна, складеним 23.12.2013 р. ПП "АСС-А" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12370/11 виданий Фондом державного майна України 19.08.2011 р.) ринкова вартість нерухомого майна становить 6058400,00 грн.

Пунктом 2.2. договору іпотеки було визначено, що вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 4202800,00 грн.

Даний договір іпотеки був підписаний з боку позивача ген. директором ПАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" Шевченко В.П. та посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 2502.

Також, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С. була накладена заборона відчуження майна - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1266,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вулиця Полтавський шлях, 67, зареєстрована в реєстрі за № 2503.

03.03.2014 р. між сторонами був укладений договір № 01 про внесення змін до договору іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрованого у реєстрі за № 2502 від 27.12.2013 р.

Згідно позову позивач вказує, що відповідно до підпункту 21) підпункту 7.2.8. пункту 7.2. розділу 7 "Органи управління товариством" статуту позивача, що прийнятий загальними зборами акціонерів товариства протокол № 1 від 09.11.2012 р. до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття за поданням наглядової ради товариства рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

За даними фінансової звітності позивача, що складена станом на 31.12.2012 р. вартість чистих активів товариства становить 20 746 000,00 грн. Отже, позивач вказує на те, що рішення про вчинення правочину на суму, більшу від 5 186 500,00 грн. повинен приймати вищий орган акціонерного товариства - загальні зори акціонерів товариства. Проте, будь - якого рішення про вчинення договору, предметом якого є передача в іпотеку нерухомого майна товариства ринковою вартість 6 058 400,00 грн. (тобто більше ніж 25% від вартості чистих активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності товариства), загальні збори акціонерного товариства не приймали.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору іпотеки, що укладений 27 грудня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 2502, та скасування заборони відчуження майна - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1266,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вулиця Полтавський шлях, 67, що накладена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрована в реєстрі за № 2503.

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що згідно звіту ПП "АСС-А" від 23.12.2013 р. про незалежну оцінку нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1266,8 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 67, ринкова вартість об'єкта оцінки складає 6058400,00 грн., а ліквідаційна вартість об'єкта оцінки складає 4202800,00 грн.

При цьому судом зазначено, що у п. 2.2. договору іпотеки було визначено, що вартість предмета іпотеки за згодою сторін становить 4202800,00 грн. (заставна вартість), а не 6058400,00 грн. (ринкова вартість визначена у звіті).

Судом першої інстанції встанолвено, що рішенням наглядової ради ПАТ "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33", яке оформлено протоколом № 9 від 20.12.2013 р., було вирішено (по першому питанню) надати додатково в заставу ліквідне майно, а саме адмінбудівлю, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях № 67 для виконання зобов'язань по кредиту у розмірі 1207546,29 грн. для поповнення власних обігових коштів терміном до 24.01.2014 р. під 25% річних з правом дострокового погашення під заставу майнових прав по Договору № 07-08-ДР від 07.08.2012 р., укладеним між ПАТ "ШРБУ № 33" та ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на загальну суму 81573163,74 грн., рухомого майна з залишковою вартістю у сумі 8315814,01 грн.

Також, даним рішенням (по другому питанню), яке оформлено протоколом № 9 від 20.12.2013 р., було вирішено надати додатково в заставу ліквідне майна, а саме адмінбудівлю, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях № 67 для виконання зобов'язань кредиту у розмірі 3000000,00 для поповнення власних обігових коштів терміном до 24.01.2014 р. під 25% річних з правом дострокового погашення підзаставу майнових прав по Договору підряду № 07-08-ДР від 07.08.2012 р.., укладеному між ПАТ "ШРБУ № 33" та ДП "Харківський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" на суму 81573163,74 грн.

З огляду на вищевикладене місцевий господарський суд вважав, що посилання позивача на те, що рішення про вчинення правочину на суму, більшу від 5186500,00 грн. повинен був приймати вищий орган акціонерного товариства - загальні збори акціонерів товариства, не можуть бути прийняти судом до уваги.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем було здійснено достатньо дій, що свідчать про прийняття умов договору іпотеки до виконання, що в свою чергу підтверджує схвалення позивачем укладеного договору іпотеки.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи докази виконання позивачем умов договору іпотеки та кредитних договорів, в забезпеченнях яких був укладений договір іпотеки, що свідчать про схвалення позивачем договору іпотеки, суд першої інстанції дійшов до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним з моменту укладення зазначеного договору іпотеки та скасування заборони відчуження майна. За таких обставин в задоволенні позову судом відмовлено.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками місцевого господарського суду в зазначеній частині оскільки, вирішуючи спір між сторонами по справі, господарський суд не з'ясував дійсні обставини справи в їх сукупності, не надав належної правової оцінки наявним у справі доказам, суті даного господарського спору, не вірно застосував норми матеріального права, які регулюють дані правовідносини.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що 27 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Шляхове ремонтно -будівельне управління №33» та Публічним акціонерним товариством «УКРІНБАНК» в особі Харківського центрального відділення «УКРІНБАНК» укладений Договір іпотеки (надалі Договір), відповідно до умов якого позивачем в якості забезпечення своїх зобов'язань за Кредитним договором №К-201201 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 19.03.2012р. із додатковою угодою №1 від 18.09.2012р.. додатковою угодою №2 від 18.12.2012р., додатковою угодою №3 від 25.01.2013р., додатковою угодою №4 від 25.04.2013р., додатковою угодою №5 від 01.07.2013р., додатковою угодою №6 від 25.06.2013р., додатковою угодою №7 від 25.07.2013р., додатковою угодою №8 від 04.10.2013р., додатковою угодою №9 від 27.12.2013р. в розмірі 3000000,00 грн. (три мільйони гривень) та Кредитним договором №К-201209 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.05.2012р. із додатковою угодою №1 від 16.08.2012р.. додатковою угодою №2 від 18.09.2012р., додатковою угодою №3 від 16.11.2012р., додатковою угодою №4 від 25.12.2012р., додатковою угодою №5 від 25.01.2013р., додатковою угодою №6 від 25.04.2013р.. додатковою угодою №7 від 01.07.2013р., додатковою угодою №8 від 25.06.2013р., додатковою угодою №9 від 25.07.2013р., додатковою угодою №10 від 04.10.2013р., додатковою угодою №11 від 27.12.2013р. в розмірі 1207546,29 грн. (один мільйон двісті сім тисяч п'ятсот сорок шість гривень 29 коп.) передано в іпотеку нежитлову виробничу будівлю літ. А-4 загальною площею 1266,8 кв. м. за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях № 67, що належить позивачу на праві приватної власності на підставі договору № Ф 1-8/98 купівлі - продажу державного майна від 19.02.1998р.

Згідно із Висновком про ринкову вартість майна, що складений 23.12.2013, ПП «АСС-А» ринкова вартість переданого в іпотеку нерухомого майна становить 6 058 400,00 грн. (шість мільйонів п'ятдесят вісім тисяч чотириста гривень) без ПДВ.

Згідно із умовами договору вартість предмета іпотеки за згодою сторін визначена в розмірі 4 202 800,00 грн. (чотири мільйони двісті дві тисячі вісімсот гривень).

Відповідно до підпункту 21) підпункту 7.2.8. пункту 7.2. розділу 7 «Органи управління товариством» Статуту позивача, що прийнятий Загальними зборами акціонерів товариства протокол №1 від 09.11.2012 до виключної компетенції Загальних зборів належить прийняття за поданням Наглядової ради Товариства рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

Відповідно до ч. І ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.

Відповідно до ч.2 ст. 73 Закону України «Про акціонерні товариства», якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.

Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.

Отже законодавство та положення Статуту ПАТ «ШРБУ №33» містять імперативні норми щодо визначення повноважень органів, до компетенції яких належать ті чи інші питання діяльності товариства. Зокрема, питання про укладення значного правочину є виключною компетенцією вищого органу акціонерного товариства, яким є загальні збори акціонерів товариства. Підміна цього органу є неприпустимою.

Як вбачається із рішення Наглядової ради ПАТ «ШРБУ №33» від 20.12.2013р.. що оформлене протоколом №9, Наглядовою радою ПАТ «ШРБУ №33» дійсно прийняте рішення про передання в заставу для погашення зобов'язань за кредитом в сумі 1207546.29 грн. та 3000000,00 грн. нерухомого майна - адмінбудівлі за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях №67.

Разом із тим рішення про передання в іпотеку нерухомого майна - адмінбудівлі за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях №67, укладення договору іпотеки, - наглядовою радою ПАТ «ШРБУ №33» не приймалось. Так само як і не приймалось рішення про уповноваження на такі дії конкретних осіб.

Матеріали справи також не містять будь - яких доказів, що загальними зборами акціонерів ПАТ «ШРБУ №33» вчинені дії щодо схвалення договору іпотеки.

Крім того, факт проведення часткової сплати за Кредитною угодою №К-201201 від 19.03.2012р. та Кредитною угодою №К-201209 від 17.05.2012р. жодним чином не може вважатися підтвердженням виконання договору іпотеки від 27 грудня 2013 року, оскільки стосується іншого правочину. Суд першої інстанції помилково врахував ці обставини в якості доказів, що підтверджують схвалення правочину, про недійсність якого заявлений позов, в зв'язку з чим дійшов невірного висновку про схвалення позивачем договору іпотеки.

Щодо страхування позивачем предмету іпотеки згідно із договорами добровільного страхування заставного майна юридичних осіб від 09.01.2014р. та від 11.02.2014р., на які посилається відповідач як на підставу своїх заперечень, із якими погодився суд, колегія суддів зазначає що такі дії жодним чином не спростовують законодавчу вимогу щодо розподілу компетенції органів акціонерного товариства.

Отже, будь - які дії, вчинені виконавчим органом акціонерного товариства, не можуть свідчити про схвалення вчиненою юридичної особою правочину, оскільки виконавчий орган не може підміняти собою повноваження загальних зборів акціонерів акціонерного товариства, процедура діяльності та прийняття рішення яких детально унормована положеннями Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. №514-У1.

Зазначені приписи є суттєвими та судом першої інстанції були проігноровані під час вирішення спору.

Також, відповідно до ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» ринкова вартість майна у разі його оцінки відповідно до цього Закону, інших актів законодавства або статуту акціонерного товариства визначається на засадах незалежної оцінки, проведеною відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. Рішення про залучення суб'єкта - суб'єкта господарювання приймається наглядовою радою товариства (у процесі створення товариства - зборами засновників або засновником особисто у разі створення акціонерного товариства однією особою).

Наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частини першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночні діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Матеріали справи не містять в собі належних доказів, що відповідними органами позивача приймалось будь - яке рішення про залучення ПП «АСС-А» в якості суб'єкта оціночної діяльності для визначення ринкової вартості предмета іпотеки (невиробнича будівлі літ. А-4 загальною площею 1266.8 кв. м за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях №67). не затверджувалась визначена вартість у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008р. №514-У1.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В даному випадку позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджено те, що спірний договір іпотеки укладено з порушенням приписів чинного законодавства, у тому числі Закону України «Про акціонерні товариства», Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічно ст. 20 ГК України передбачає можливість визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом з метою захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання.

Отже, господарський договір, в тому числі спірний договір може бути визнаний за наявності двох умов: перша це порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача; друга це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність обох необхідних умов для визнання договору недійсним - порушення права, інтересу позивача та порушення норми закону, а отже і про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що договір іпотеки, що укладений 27 грудня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 2502, має бути визнаний судом не дійсним.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області від 03.03.15 р. у справі № 922/555/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання договору недійсним скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог та покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за розгляд справи в суді.

Що стосується заявлених позовних вимог про скасування заборони відчуження майна - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1266,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вулиця Полтавський шлях, 67, що накладена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрована в реєстрі за № 2503, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки нормами ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, не передбачено такого способу захисту прав, як скасування заборони відчуження майна.

Так, відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси уповноважені на вчинення нотаріальної дії, зокрема щодо накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає реєстрації. Положеннями Закону України «Про нотаріат» чітко регламентовано процедуру накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна. Згідно зі статтею 73 Закону України «Про нотаріат» та пунктів 1-4 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296, у випадках, передбачених чинним законодавством, накладення заборони відчуження щодо нерухомого майна, здійснюється нотаріусом як на підставі нотаріального посвідчення правочинів чи видачі свідоцтв, предметом яких є нерухоме майно, так і за рішенням, визначених законодавством органів чи установ.

Характерною особливістю наявності заборони відчуження нерухомого майна є її існування доти, доки відповідний орган, його посадові особи, які наклали таку заборону, не приймуть рішення про її зняття, або в силу повного виконання, зміни, припинення чи визнання недійсним відповідного договору.

Таким чином, особою, яка має приймати рішення щодо зняття накладеної в силу Закону України «Про нотаріат», заборони відчуження нерухомого майна, є саме нотаріус, який знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, у тому числі про визнання недійсним договору іпотеки.

З огляду на викладене, позовні вимоги про скасування заборони відчуження майна - нежитлової будівлі літ. "А-4" загальною площею 1266,8 кв.м., що розташована за адресою м. Харків, вулиця Полтавський шлях, 67, що накладена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрована в реєстрі за № 2503, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, та визнання договору іпотеки від 27 грудня 2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 2502 недійсним, автоматично тягне зняття заборони відчуження майна, що передбачено законодавством.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.1,4 ч.1 ст. 104 ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" м. Харків задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.03.15 р. у справі № 922/555/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір іпотеки, що укладений 27 грудня 2013 р. між Публічним акціонерним товариством "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" та Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мангушевою О.С., зареєстрований в реєстрі за № 2502, має бути визнаний судом не дійсним.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" в особі Харківського центрального відділення Публічного акціонерного товариства "УКРІНБАНК" (61052, м. Харків, вул.. Полтавський шлях, 5, код ЄДРПОУ 24276480) на користь Публічного акціонерного товариства "Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33" (61009, м. Харків, вул.. Желєзнякові, 235, код ЄДРПОУ 05422384) витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 1218,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 609,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 17 квітня 2015 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.