Постанова № 43746147, 21.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа № 908/4992/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1265 З\1-6) на рішення господарського суду Запорізької області від 27 січня 2015 року у справі № 908/4992/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Параллель – М ЛТД”, м. Донецьк

до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя

про визнання недійсним розпорядження в частині

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Параллель – М ЛТД”, звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним розпорядження від 08.10.2014 р. №5.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року у справі № 908/4992/14 (суддя Проскуряков К.В.) позовні вимоги залишені без задоволення.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 року по справі № 908/4992/14 скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнати спірне розпорядження №5 від 08.10.2014 р. в частині визнання ТОВ “Параллель-М ЛТД”, таким що за підсумками діяльності у 2013 р. займає монопольне становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами, недійсним.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на повному з’ясуванні обставин справи, оскільки суд покладався тільки на обставини, які були встановлені Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України і не наводить та не надає правову оцінку наданим доказам ТОВ «Паралель-М ЛТД», які спростовують, на думку позивача, монопольне (домінуюче) положення ТОВ «Паралель-М ЛТД» та недійсність розпорядження №5 від 08.10.2014 р.

11.03.2015 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить рішення Господарського суду Запорізької області від 27.01.2014 року у справі № 908/4992/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення (вх. 3999).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що фактичні обставини справи свідчать про відсутність порушення прав та законних інтересів позивача у зв’язку з прийняттям спірного розпорядження, приймаючи спірне розпорядження відповідач діяв в межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законодавством України. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача-без задоволення.

Розпорядженням секретаря судової палати №1 Харківського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2015 року, у зв’язку з відпусткою судді Івакіної В.О., для розгляду справи №908/4992/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Тихий П.В.

Розгляд справи відкладався.

У призначене судове засідання 21.04.2015 р. представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи без його участі, у зв’язку із відсутністю фінансування на відрядження.

Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 140).

Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, приймаючи оскаржуване розпорядження, діяло в межах своєї компетенції та в порядку визначеному законом, дійшло обґрунтованого висновку про наявність ознак у позивача домінуючого становища на ринку роздрібної торгівлі високооктанових бензинів (А-95, А-98 та їх аналогів) у 2013 в територіальних (географічних) межах частини траси Харків – Сімферополь, що проходить по Запорізькій області.

У відповідності до пункту 11 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб’єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

В матеріалах справи міститься подання головного експерта першого відділу досліджень та розслідувань від 08.10.2014 року № 02-182-спр про визначення монопольного становища суб’єктів господарювання на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних межах траси Харків – Сімферополь, що проходить по Запорізькій області, за підсумками діяльності у 2012, 2013, січні – квітні 2014, в якому зазначено об’єкти аналізу, визначено товарні, територіальні, часові межі ринку, продавців та споживачів світлих нафтопродуктів, встановлено адміністративні, організаційні і економічні обмеження для вступу на ринок нових учасників, визначено обсяг та структуру ринку (а.с.45).

За результатами цих досліджень, запропоновано адміністративній колегії визнати, що за підсумками діяльності у 2012 році на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах в територіальних (географічних) межах частини траси Харків-Сімферополь, що проходить по Запорізькій області, монопольне (домінуюче) становище займали ПП «Лукойл» з часткою 19%, ТОВ Запоріжнафтопродуктгруп» з часткою 15%, ПАТ «Укрнафта» з часткою 15%, ТОВ «Золотий Екватор» з часткою 16%, ТОВ «Паралель-М ЛТД» з часткою 11%, сукупна частка яких перевищувала 70% та між ними була відсутня конкуренція.

За підсумками діяльності у 2013 році на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах в територіальних (географічних) межах частини траси Харків-Сімферополь, що проходить по Запорізькій області, монопольне (домінуюче) становище займали ПП «Лукойл» з часткою 17%, ТОВ Запоріжнафтопродуктгруп»" з часткою 15%, ПАТ «Укрнафта» з часткою 18%, ТОВ «Золотий Екватор» з часткою 17%, ТОВ «Паралель-М ЛТД» з часткою 10%, сукупна частка яких перевищувала 70% та між ними була відсутня конкуренція.

08.10.2014 року адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято розпорядження № 5 у справах №№ 02/29-14, 02/32-14 “Про визнання суб’єктів господарювання такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку” (а.с.27).

Вказаним розпорядженням визнано, що ПАТ «Укрнафта», підприємство з іноземними інвестиціями “Лукойл–Україна” ПП “ОККО – НАФТОПРОДУКТ”, ТОВ “Запоріжнафтопродуктгруп”, ТОВ Золотий екватор», ТОВ “Параллель-М ЛТД”, ТОВ “ВОГ РІТЕЙЛ” за підсумками діяльності у 2013 займають монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах траси Харків – Сімферополь», що проходить вздовж Запорізької області.

Листом від 10.10.2014 р. № 02-18/03-2578 “Про визнання суб’єктів господарювання такими, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку” Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило ТОВ «Паралель-М ЛТД» про те, що він займає монопольне становище на ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами за підсумками 2012, 2013, січня – квітня 2014, підприємство визнано монопольним, також направлено копію розпорядження № 5 від 08.10.2014 (а.с. 28).

Відповідно до п.5 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови:

- сукупна частка не більше ніж трьох суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;

- сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків – і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.

Відповідно до п.15.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду №15 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі. Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Господарські суди у розгляді справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням названого Комітету від 05.03.2002 N 49-р. (далі-Методика). Однак господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку (п.15.4-15.5 постанови).

Згідно п.2.1 Методики, визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:

- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання;

- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;

- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);

- визначення товарних меж ринку;

- визначення територіальних (географічних) меж ринку;

- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;

- визначення обсягів товару, який обертається на ринку;

- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку;

- складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Таким чином, вказаний пункт Методики містить перелік можливих дій для визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, що за своїм характером є диспозитивною нормою. Означений перелік дій застосовується залежно від конкретного предмету розглядуваних порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також залежно від фактичних обставин, зокрема, особливостей товару, структури ринку, тощо.

Відповідно до п. 2.2. Методики, етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення можуть змінюватись залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Колегія суддів, аналізуючи висновки подання від 08.10.2014 року № 02-182-спр про визначення монопольного становища суб’єктів господарювання на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних межах траси Харків – Сімферополь» за підсумками діяльності у 2012, 2013, січні – квітні 2014 та враховуючи вимоги Методики, зазначає наступне.

Згідно до розділу 3 Методики, об'єктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є:

суб'єкт господарювання;

група суб'єктів господарювання;

конкретний товар (продукція, роботи, послуги), який (які) випускається(ються), постачається(ються), продається(ються), придбавається(ються) (використовується(ються), споживається(ються) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.

Визначення складу групи суб'єктів господарювання здійснюється шляхом установлення переліку незалежних суб'єктів господарювання, до складу яких входить суб'єкт (суб'єкти) господарювання, що випускає(ють), постачає(ють), продає(ють), придбаває(ють) (споживає(ють), використовує(ють) конкретний товар (продукцію, роботи, послуги).

Відповідачем, відповідно до Методики, встановлено об'єкти аналізу визначення монопольного становища на ринку світлих нафтопродуктів: суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю світлими нафтопродуктами; послуги з роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами, що надаються зазначеними суб’єктами господарювання.

Відповідно до п.5.1 Методики, товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Відповідачем було визначено товарні межі ринку на підставі наступного.

Ринок роздрібної торгівлі світлими нафтопродуктами утворюють послуги з роздрібної торгівлі пальним, виробленим з нафтової сировини, що використовується в двигунах внутрішнього згорання.

Під роздрібною торгівлею розуміється продаж світлих нафтопродуктів кінцевому споживачу, який використовує цей товар як пальне для автотранспорту, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова, старт-карти, талони тощо).

Згідно із Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442 (далі - Правила) роздрібна торгівля моторними бензинами та дизельним пальним має здійснюватись виключно на автозаправних станціях (АЗС) із застосуванням спеціального обладнання з дотриманням відповідних стандартів, норм та правил, передбачених чинним законодавством.

Отже, основною споживчою властивістю послуг із роздрібної реалізації нафтопродуктів, що використовуються як моторне пальне, є відпуск цих нафтопродуктів на АЗС із застосуванням спеціального обладнання (паливно-роздавальних колонок).

За споживчими властивостями та функціональним призначенням низькооктанові, високооктанові бензини та дизельне пальне не є взаємозамінними між собою, оскільки призначені для двигунів різного типу та різних конструкцій, або двигуни потребують технічного переобладнання автомобіля.

Послуги роздрібної торгівлі низько октановими, високооктановими бензинами та дизельним пальним, що надаються на АЗС, не мають еквівалентних товарів замінників, оскільки споживачі цих послуг не можуть обрати інших послуг на заміну.

Умови реалізації бензинів визначаються вимогами державних стандартів до їх якісних характеристик. Визначальною характеристикою бензинів є октанове число.

Умови споживання бензинів визначаються рекомендаціями виробників транспортних засобів, які наведені у керівництвах по експлуатації, посібниках користувача тощо.

Для бензинових двигунів імпортованих легкових автомобілів виробником рекомендується використання бензинів з октановим числом не нижче 95. До таких належать бензини А – 95, А – 98 та їх аналоги імпортного погодження (А – 95 ЕКТО Mustang 95, Mustang 100, A – 95 євро). Зазначені види бензинів мають високу ступінь замінності, внаслідок чого їх визначено єдиним товаром.

Таким чином, відповідачем встановлено, що товарними межами ринку, який досліджується, є ринок роздрібної торгівлі високооктановими бензинами.

Територіальні межі досліджуваних ринків визначено відповідачем згідно з розділом 6 Методики, шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживачів придбання у роздріб пального є неможливим або недоцільним.

Відповідачем при визначенні територіальних меж ринків досліджувались такі фактори: місце розташування АЗС; транспортні витрати споживачів на придбання товарів; відсутність на відповідній території адміністративних та інших бар’єрів на придбання товарів та встановлено наступне.

Територіальними (географічними межами ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами визначено межі траси Харків-Сімферополь, що проходить вздовж Запорізької області.

Адміністративними бар’єрами вступу на ринок є отримання відповідних дозволів, ліцензій, тощо.

Природноекономічними бар’єрами вступу на ринок високооктанових бензинів, які реалізуються вроздріб, є необхідність мати спеціальне обладнання, збудовані та зареєстровані цілісні майнові комплекси, АЗС, резервуарні парки, спец автотранспорт і таке інше, що потребує значних капітальних вкладень. Крім того, порядок приймання, зберігання і роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним визначається Правилами. Відповідно до Правил, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для заправки транспортних засобів моторними бензинами та дизельним пальним.

Оцінюючи рівень подолання бар’єрів, можна стверджувати, що вони в короткостроковому періоді є непереборними та унеможливлюють мобільний вступ конкурентів на ринок.

При визначенні обсягів ринків застосовувались натуральні показники – кількість реалізованих високооктанових бензинів у тисячах літрів, згідно з даними, наданими безпосередньо операторами ринку.

Інформація щодо часток суб’єктів господарювання на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами (А-95, А-98 та\або їх аналоги) в досліджуваних територіальних межах наведена у додатку №1.

Відповідно до п.10.1.1. установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає також визначення частки суб'єкта господарювання, сукупна частка кількох суб'єктів господарювання, яким належать найбільші частки на ринку (відповідно п'яти, чотирьох, трьох або двох).

Аналізуючи структуру досліджуваного ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах територіальних межах траси Харків-Сімферополь, що проходить по Запорізькій області відповідач встановив наступне.

За підсумками діяльності у 2013 році:

-кількість учасників ринку – 18;

-кількість АЗС – 60;

-обсяг реалізації високооктанових бензинів – 28691,74 тис. літрів;

-найбільші частки ринку належать – ПП “Лукойл” (17%), ТОВ “Запоріжнафтопродукт” (15 %), ТОВ “Параллель-М ЛТД” (10 %), ПАТ «Укрнафта» (18%), ТОВ “Золотий Екватор” (17 %) при цьому сукупна частка цих суб’єктів господарювання перевищувала 70 %, становила – 77 %.

Відповідно до п.7.1 Методики, часові межі ринку визначаються як проміжок часу, протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

Згідно з п. 7.3. Методики, проміжок часу менший, ніж один рік, може визнаватись часовими межами ринку, за умов, період повного обороту авансового капіталу у виробництві відповідного товару є значно меншим, ніж один рік.

Як встановлено відповідачем, період повного обороту авансового капіталу торгівлі вроздріб високооктановими бензинами становить значно менше одного року (не більше 2 місяців), у зв’язку з чим часові межі ринку: 2012, 2013 та січень – квітень 2014.

Відповідно до розділу 9 Методики, при визначені потенційних конкурентів враховуються бар'єри для їх вступу на відповідний ринок: обмеження за попитом, пов'язані з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; екологічні обмеження; нерозвиненість ринкової інфраструктури;інші обмеження, що спричиняють суттєві витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару (товарної групи).

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», монопольним (домінуючим) вважається також становище кожного з кількох суб'єктів господарювання, якщо стосовно них виконуються такі умови: сукупна частка не більше ніж п'яти суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків - і при цьому вони не доведуть, що стосовно них не виконуються умови частини четвертої цієї статті.

Відповідно до п.10.1.3 Методики, встановлення монопольного становища включає також спростування (при потребі) доводів відповідача щодо відсутності монопольного (домінуючого) становища на ринку.

У спростування свого монопольного становища позивач в листах від 11.09.2014 № 674/1, від 07.10.2014 № 770 зазначив, що він зазнає значної конкуренції за наступних підстав:

1. Частка ТОВ “Параллель-М ЛТД”, виходячи з кількості АЗС у м. Мелітополі, складає 19 %.

2. Про наявність значної конкуренції на ринку свідчить присутність на ньому значної кількості торгових брендів.

3. Для приваблення клієнтів ТОВ “Параллель-М ЛТД” проведено більше 50 рекламних компаній, запроваджено програму лояльності “Да – карт”, що не мало б сенсу проводити за відсутності значної конкуренції.

4.ТОВ “Параллель-М ЛТД” постійно підтримує високий рівень обслуговування та якість пального.

5.Частка підприємства в об’ємі продажів А95, А98 у Запорізькій області становить 16%, виходячи з офіційних даних Державного комітету статистики.

Проте, відповідачем, при дослідженні ринку, встановлено, що жоден із суб’єктів господарювання не навів доказів того, що між ними існує змагання, коли ним вчинюються певні дії у відповідь на дії конкурента. Навпаки поведінка вказаних суб’єктів господарювання на ринку вказує на відсутність ознак міногового або нецінового змагання між ними.

Аналіз даних щодо середньозважених роздрібних цін на високооктанові бензини свідчить про сталу та тривалу мовчазну координацію суб’єктів господарювання, коли впродовж 2012, 2013, січня-квітня 2014 вказані оператори ринку синхронно змінювали (підвищували або знижували) роздрібні ціни на пальне. При цьому суб’єктами господарювання не було наведено будь-яких пояснень щодо причин паралельної поведінки.

Запровадження програм лояльності штучно прив’язує споживача до певного оператора, тим самим усувається можливість покупця вибирати між кількома продавцями, а отже має місце обмеження конкуренції.

Дослідження можливостей значної конкуренції з боку інших учасників ринку виявлено, що, крім, ПП “Лукойл”, ПП “Окко Нафтопродукт”, ТОВ “Запоріжнафтопродукт”, ТОВ “Параллель-М ЛТД”, ТОВ “ВОГ РІТЕЙЛ”(з 2014 року), сукупна частка яких залишилась майже незмінною упродовж тривалого періоду (71% та більше), на ньому діяло 12-13 суб’єктів господарювання на 18 АЗС, при цьому частка найбільшого з них складає 5-6 відсотків.

Таким чином, враховуючи відсутність в поведінці учасників олігополії у своїй сукупності позитивних ознак конкуренції (змагальність з метою здобуття переваг один над одним і можливість вибору споживачів внаслідок цієї змагальності); наявність ринкової влади у цих суб’єктів господарювання (зокрема, здатність диктувати свої умови при продажі товару; обмежувати конкуренцію; підтримувати ціни на рівні понад обумовленими конкуренцією тощо) свідчить про відсутність між учасниками олігополії значної конкуренції.

Згідно частини 1 статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України правомірно встановлено, що за підсумками діяльності у 2013 році на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних (географічних) межах траси Харків-Сімферополь монопольне (домінуюче) становище займали ПП “Лукойл” з часткою 17%, ТОВ “Запоріжнафтопродуктгруп” з часткою 15%, ПАТ «Укрнафта» з часткою 18%, ТОВ «Золотий Екватор» з часткою – 17%, ТОВ “Параллель-М ЛТД” з часткою 10%, сукупна частка яких перевищувала 70 % та між ними була відсутня конкуренція.

За таких обставин, судова колегія вважає, що при прийнятті спірного розпорядження відповідачем було дотримано приписи статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та вимоги Методики, у зв’язку з чим, відсутні правові підстави для визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №5 від 08.10.2014 року.

Позивачем не доведено наявності передбачених статтею 59 Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.

Крім того, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що визнання ТОВ «Паралель-М ЛТД» таким, що займає монопольне становище на ринку роздрібної торгівлі високооктановими бензинами призведе до обмеження свободи здійснення господарської діяльності підприємства та можливості притягнення позивача в подальшому до відповідальності та накладення штрафу.

Колегія суддів враховує, що перелік порушень законодавства про захист економічної конкуренції визначено статтею 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Виходячи з приписів зазначеної статті, зайняття суб’єктом господарювання монопольного становища не становить порушення конкурентного законодавства, лише зловживання монопольним становищем може потягнути за собою відповідальність.

Прийняття спірного розпорядження за своєю правовою природою не є актом, що встановлює факт порушення позивачем приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції», застосування до позивача будь-яких санкцій таке рішення не передбачає.

Водночас, правові наслідки, передбачені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, оформлюються окремими розпорядчими документами і їх прийняття має виключно імовірний характер, тобто за результатами здійснення розгляду справи в залежності від її обставин такі акти може бути й не прийнято.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, докази підлягають оцінці у їх сукупності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні від 27.01.2015 року у справі № 908/4992/14, тоді як відповідачем належним чином доведена його позиція щодо правомірності прийнятого рішення Адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 5 від 08.10.2014 р.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, через що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 27 січня 2015 року у справі № 908/4992/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Тихий П.В.