Постанова № 43745835, 20.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа№ 911/3875/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Новікова М.М.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

за участю представників

від позивача: Місечко В.М. - дов. б/н від 30.03.2015

від відповідача-1: Дудник А.О. - дов. №3 від 06.01.2015

від відповідача-2: Дзюбайло О.О. - дов. №01-22/6-106 від 17.01.2015

від третьої особи-1: не з'явились

від третьої особи-2: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

на рішення господарського суду Київської області

від 19.11.2014 (суддя Мальована Л.Я.)

у справі №911/3875/14

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями „Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д."

до 1)Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

2)Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1)Державна фіскальна служба України

2)Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди

У судовому засіданні 31.03.2015 оголошувалась перерва до 20.04.2015, у зв'язку із чим постанова приймається вказаною датою.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Київської області були передані позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями „Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." (надалі - позивач) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі - відповідач-1), Державного підприємства „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" (надалі - відповідач-2) за участю третіх осіб - Державної фіскальної служби України (надалі - третя особа-1), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі - третя особа-2) про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.11.2014 у справі №911/3875/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 19.11.2014 у справі №911/3875/14.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушення та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що сторонами не було досягнуто згоди про продовження дії договору оренди з вини орендаря, який виконував договірні зобов'язання неналежним чином, а тому продовження дії договору оренди від 01.10.2008 №669 не відбулося. Так, скаржник стверджує, що оскільки позивач здійснює на орендованих площах господарську діяльність за КВЕД „Організація перевезень вантажів", який включає в себе надання послуг митних брокерів, то при розрахунку орендної плати відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (надалі - Методика) (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. N 786) застосовується орендна ставка у розмірі 40%. Однак позивач не погодив зміну умов договору оренди в частині розміру орендної ставки у договорі оренди. За таких обставин, відповідач-1 вважає, що пролонгація договору в діючій редакції (в частині розміру орендної ставки) буде завдавати державному бюджету матеріальної шкоди. Крім того, апелянт зазначає, що підписання додаткової угоди до договору оренди є правом, а не обов'язком Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області. Враховуючи викладене, відповідач-1 вважає позов Підприємства з іноземними інвестиціями „Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Власов Ю.Л., судді - Самсін Р.І., Корсакова Г.В.) апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області прийнято до провадження, а розгляд справи призначено на 17.02.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 розгляд справи відкладено на 03.03.2015 року.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/243/15 від 02.03.2015 призначено повторний автоматичний розподіл справи №911/3875/14, за результатами якого її передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Новіков М.М. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на рішення господарського суду Київської області від 19.11.2014 у справі №911/3875/14 прийнято до провадження у складі колегії: Новіков М.М. (головуючий), судді - Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 було внесено зміни до складу колегії суддів, та визначено склад судової колегії: Новіков М.М. (головуючий), судді: Зубець Л.П., Майданевич А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2015 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на рішення господарського суду Київської області від 19.11.2014 у справі №911/3875/14 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

У судовому засіданні 31.03.2015 було оголошено перерву до 20.04.2015 року.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду №09-52/597/15 від 17.04.2015 у зв'язку з порушенням порядку формування колегії суддів, а саме введення до її складу судді Майданевича А.Г. у спосіб, що не передбачений Законом України „Про судоустрій та статус суддів" у редакції Закону України „Про забезпечення справа на справедливий суд", призначено повторний автоматичний розподіл справи №911/3875/14.

Згідно протоколу про повторний автоматичний розподіл справи між суддями від 17.04.2015 для розгляду апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області у справі №911/3875/14 було сформовано колегію суддів у складі: Новіков М.М. (головуючий), судді - Зубець Л.П., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області на рішення господарського суду Київської області від 19.11.2014 у справі №911/3875/14 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 20.04.2015 підтримала доводи апеляційної скарги та просила скасувати рішення господарського суду Київської області від 19.11.2014 у справі №911/3875/14 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Представник відповідача-2 у судовому 20.04.2015 засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник третьої особа-1 у судове засідання 20.04.2015 не з'явився, поважних причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Третя особа-2 у судове засідання не з'явилась, однак 05.09.2015 від неї надійшло клопотання, у якому Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку просила розглядати справу без участі її представника.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2008 між Підприємством з іноземними інвестиціями „Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." (орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Державним підприємством „Міжнародний аеропорт „Бориспіль" (балансоутримувач) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №02.1.2-24-140/669, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення № 59, 60 на другому поверсі офісної будівлі СПВО площею 37,5 кв.м.

Згідно положень п. 14.1. договору оренди цей договір укладено на два роки одинадцять місяців з моменту підписання акту приймання передачі приміщення, який було підписано 07.11.2008 року.

Пунктом 14.4 договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах , які були передбачені договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною договору при обов'язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти об'єктом оренди.

Як встановлено судом першої інстанції, після настання кінцевого терміну дії договору, згідно положень вищевказаного пункту договору оренди термін його дії було продовжено до 07.09.2014 року.

Вказана обставина сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи, у яких наявні належним чином засвідчені копії актів приймання-здачі виконаних послуг згідно договору оренди від 01.10.2008 підписані між орендарем та балансоутримувачем зокрема за період з вересня 2011 року по липень 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на лист позивача №031/14 від 15.07.2014 про продовження дії договору на новий термін відповідач-1 своїм листом №10-14-4106 від 11.08.2014 запропонував позивачеві здійснити остаточні розрахунки по орендних платежах та звільнити орендоване приміщення, а також останній відмовив позивачеві у продовженні дії договору оренди на новий строк. Свою відмову відповідач-1 обґрунтовував неналежним виконанням позивачем своїх обов'язків за договором, яке полягає у відмові позивача підписати додаткову угоду про зміну розміру орендної ставки за договором оренди.

Однак, позивач, не погоджуючись із даною вимогою, просив суд продовжити строк дії договору шляхом укладення додаткової угоди з огляду на наступне.

Так, позивач зазначає, що впродовж строку дії договору оренди в період з 07.10.2011 по 07.09.2014 він належним чином виконував свої договірні зобов'язання, щомісячно підписував відповідні акти приймання-здачі згідно договору, а тому має переважне право на укладення договору оренди на новий строк.

Як вбачається з матеріалів справи, у якості підстави для зміни орендної ставки за договором оренди відповідач-1 посилався на Постанову Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 №961 „Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995 р. № 629 і від 4 жовтня 1995 р. № 786" та на п. 3.6. договору оренди, який передбачає перегляд розміру орендної ставки, у випадку зміни Методики її розрахунку.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України було змінено п. 3 Додатку 2 Методики, а саме розмір орендної ставки з 30% до 40% у випадку використання орендарем нерухомого майна „для розміщення фінансових установ, ломбардів, бірж, брокерських, дилерських, маклерських, рієлторських контор (агентств нерухомості), банкоматів".

Згідно п. 26 Додатку 2 Методики орендна ставка орендарів, що використовують нерухоме майно „для розміщення транспортних підприємств з перевезення вантажів" залишилась незмінною, а саме: 18%.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що на момент укладення договору оренди 01.10.2008 року діяльність позивача на орендованому об'єкті була кваліфікована як діяльність транспортного підприємства. Так, відповідно до п. 1.4. договору оренди майно передається в оренду для розміщення офісу для здійснення діяльності щодо оформлення документації та перевезення вантажів авіатранспортом, та відповідним розміром орендної ставки - 18%, що був закріплений у Розрахунку орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей з ЄДРПОУ станом на 09.07.2014 року основними видами діяльності позивача є: 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 50.20 Вантажний морський транспорт; 51.21 Вантажний авіаційний транспорт; 52.10 Складське господарство, відповідно до Ліцензії Міністерства доходів і зборів України Серія АЕ № 294058, крім того Підприємство з іноземними інвестиціями „Панальпіна Уорлд Транспорт Л.Т.Д." має право на здійснення митної брокерської діяльності.

У свою чергу відповідач-1, посилаючись на лист №18/15-17-5460 від 08.08.2012 Департаменту митних інформаційних технологій та статистики Державної Митної служби України, зазначав, що декларування зовнішньоекономічних операцій митному посту „Бориспіль" Київської обласної митниці здійснювало 24 господарюючих суб'єкта, серед яких і позивач.

За таких обставин, відповідач-1 стверджував, що якщо орендар або потенційний орендар здійснює або планує здійснювати на орендованих площах господарську діяльність за КВЕД 63.40.0 „Організація перевезення вантажів", який включає надання послуг митних брокерів, то при розрахунку орендної плати відповідно до Методики, на сьогодні застосовується орендна ставка 40%.

Вказані доводи відповідача-1, які також знайшли своє відображення у апеляційній скарзі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, обґрунтовано спростовані судом першої інстанції.

Так, частиною 1 ст. 17 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок" брокерська діяльність визначається як один із видів професійної діяльності з торгівлі цінними паперами. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 16 зазначеного закону поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами діяльності забороняється. Таким чином, діяльність митного брокера і брокерської контори є несумісною, а самі поняття не є тотожними, що також підтверджується листом-відповіддю Департаменту організації та митного контролю та оформлення Державної митної служби України №12/2-12.1/1289 від 17.04.2012.

Місцевий господарський суд також правильно зазначив, що згідно Методологічних основ та пояснень (КВЕД-2010), затверджених Наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396, діяльність митних брокерів включена до класу 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Тобто, ця діяльність не може розглядатись як діяльність фінансових установ, ломбардів, бірж, брокерських, дилерських, маклерських, рієлторських контор (агентств нерухомості), банкоматів, (п. 3 Додатку 2 Методики), яка віднесена до розділів 64 та 66 КВЕД-2010.

Крім того, згідно письмових пояснень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.11.2014, позивач не отримував ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, зокрема, брокерської діяльності.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач, як орендар, належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди впродовж його дії, і має переважне право на укладення договору оренди на новий строк (продовження його дії), діяльність позивача не підпадає під дію п. 3 Додатку 2 Методики та має бути врегульована відповідно до п. 26 Додатку 2 Методики, згідно якого орендна ставка для майна, що використовується для розміщення транспортних підприємств з перевезення вантажів, встановлюється у розмірі 18 %.

Доказів неналежного виконання позивачем його зобов'язань за договором оренди відповідачем-1 не надано.

У свою чергу, відповідач-2 не заперечує проти продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 ГК України орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.

Згідно ч. 2 та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно ч. 2 та ч. 3. ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи заяв жодної із сторін договору оренди про припинення або зміну умов договору у строки, визначені ч. 2 та ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та п. 14.4 договору, колегія суддів приходить до висновку, що договір оренди нерухомого майна, яке належить до державної власності №02.1.2-24-140/669 від 01.10.2008 є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, у зв'язку із чим така пролонгація має бути оформлена шляхом укладення додаткової угоди, як це передбачено п. 14.4 договору.

Матеріали справи також не містять доказів письмового звернення до позивача власника орендованого майна до про намір використовувати орендоване майно для власних потреб.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної про відсутність у Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області обовз'яку щодо підписання додаткової угоди до договору оренди №02.1.2-24-140/669 від 01.10.2008 про продовження його дії, та погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Київської області від 19.11.2014 у справі №911/3875/14 має бути залишене без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору за розгляд апеляційної скарги, сплата якого була відстрочена ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 до ухвалення судового рішення у даній справі за результатами розгляду апеляційної скарги, покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 19.11.2014 у справі №911/3875/14 залишити без змін.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код 19028107) в дохід Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи №911/3875/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя М.М. Новіков

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець