Постанова № 43745775, 20.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа№ 910/29784/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Власова Ю.Л.

Ткаченка Б.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:Кузнецова О.В., за довіреністю;

Сокольська О.О., за довіреністю;

відповідача:Пантелейчук О.В., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

на рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2015

у справі № 910/29784/14 (головуючий суддя: Босий В.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ай Бі Груп"

до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 160 380,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року у справі №910/29784/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ві Ай Бі Груп" заборгованість у розмірі 160 380 грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 207 грн. 60 коп.

Не погодившись з рішенням, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" по справі №910/29784/14 передано на розгляд колегії судді у складі головуючого судді - Зеленіна В.О., суддів: Ткаченко Б.О., Синиця О.Ф.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 № 910/29784/14 у справі № 910/29784/14 в зв'язку з перебуванням судді Синиці О.Ф на лікарняному сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Шевченко Е.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду апеляційну скаргу у справі № 910/29784/14. Розгляд апеляційної скарги призначений на 20.04.2015.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р., в зв'язку з перебуванням судді Шевченко Е.О. у відпустці, призначено повторний авторозподіл справи № 910/29784/14.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" по справі №910/29784/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О. суддів: Власов Ю.Л., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до провадження справу № 910/29784/14.

20.04.2015 представником позивача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду був поданий відзив на апеляційну скаргу.

20.04.2015 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

20.04.2015 представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги і просили суд рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року у справі №910/29784/14 залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

02.07.2014 між Товариством (постачальник) та ДТГО "Південно-Західна залізниця" (покупець) було укладено договір поставки №ПЗ/ИХ-141537/ню (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується у 2014 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію (товар), відповідно до специфікації №1 (додаток №1), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

За своєю правовою природою договір є договором поставки.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.1 договору визначено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації.

Згідно з п. 4.2 договору покупець здійснює оплату поставленого товару на підставі виставлених рахунків, протягом 15 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

З матеріалів справи вбачається, що спір у справі виник з в'язку з тим, що позивач поставив відповідачу на підставі видаткової накладної №12 від 08.07.2014 р., №32 від 06.10.2014 р. та №34 від 09.10.2014 р. товар на загальну на суму 160 380,00 грн.

Проте, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання виконав не виконав та не оплатив отриманий товар.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що оскільки позивачем не було виставлено рахунків на оплату поставленого товару, строк перерахування грошових коштів не настав.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення з огляду на наступне.

Суд відмічає, що накладні які наявні в матеріалах справи відповідають вимогам, які ставляться до первинних та зведених облікових документів згідно з ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому підтверджують отримання скаржником продукції на підставі договору.

До того ж, накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками без будь-яких зауважень та застережень.

Оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити, що фіксують факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних відносин, а тому є всі підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

До того ж, відповідач не заперечує отримання ним товару від позивача.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то за змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір поставки (купівлі-продажу) є оплатним, а обов'язок відповідача за договором оплатити отриманий товар виникає згідно з положеннями Закону.

Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник вважає, що судом першої інстанції не враховано, що у п. 4.2. договору обумовлена відкладальна обставина стосовно проведення розрахунків.

Згідно з ч.1 ст.212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, договір поставки (купівлі-продажу) є оплатним. Тобто обов'язок відповідача за договором оплатити прийнятий товар виникає згідно з положеннями Закону та п.4.2., договору, яким сторони погодили, що покупець здійснює оплату поставленого товару протягом 15 банківських днів з дня отримання товару.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з приписами статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, факт наявності порушення договірних зобов'язань у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд відзначає, що в розумінні ст. 33, 36 Господарського процесуального кодексу України скаржник не надав ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції докази які б підтверджували його вимоги та заперечення.

При доведеності під час розгляду справи факту порушень відповідачем прав позивача відповідно до визначених позивачем підстав заявленого позову, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є обґрунтованими.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року у справі №910/29784/14 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2015 року у справі №910/29784/14 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/29784/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Ю.Л. Власов

Б.О. Ткаченко