Постанова № 43745748, 21.04.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа№ 911/2679/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Сітайло Л.Г.

Калатай Н.Ф.

Від позивача - ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 80 від 02.04.2014р.;

Від відповідача 1 - Маковська Т.С. - представник за довіреністю б/н від 18.12.2014р.;

Від відповідача 2 - ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 7-390 від 16.07.2014р.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5

на рішення Господарського суду Київської області від 26.01.2015р.

у справі № 911/2679/14 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом ОСОБА_5

до 1.Товариства з обмеженою відповідальності "Міластр"

2.ОСОБА_8

про визнання учасника таким, що не набув прав учасника та виключення зі складу товариства

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 26.01.2015р. у справі №911/2679/14 в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду грунтується на тому, що позовні вимоги не доведені та безпідставні, крім того пропущено строк позовної давності.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.01.2015р.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що позивач сплативши суттєву суму до статутного капіталу Товариства розраховувала на отримання прибутку від діяльності товариства, чого вона на даний час позбавлена через те, що відповідач 1 самовільно приймає рішення про призначення директора Товариства, не викликаючи позивача на проведення зборів Товариства. Розмір частки позивача складає 15%, що є недостатнім для досягнення кворуму при проведенні загальних зборів, тому позивач вважала єдиною можливістю захистити свої права після того, як вона дізналась про порушення зі сторони відповідача 1, шляхом проведення у листопаді 2013 року зборів учасників, звернення до суду з проханням визнати відповідача 2 учасником, який не набув своїх прав та, як наслідок, внесення змін до установчих документів товариства.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міластр" створено 04.09.2008 року за рішенням єдиного засновника ОСОБА_7.

Згідно з рішенням №2/08 від 21 жовтня 2008 прийнято до складу учасників товариства ОСОБА_8 громадянина Республіки Бєларусь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий 05 червня 2003 року Партизанським РУВС міста Мінськ), місце проживання: АДРЕСА_1. Його частка у статутному капіталі Товариства складає 85%, що у еквіваленті становить 2246550 грн. Відповідні зміни до Статуту Товариства були зареєстровані виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області реєстратором 27.10.2008 року під номером 13551050001002864 та 17.06.2009 року під номером 13551050002002864, якими було зареєстровано зміну складу учасників (засновників) та збільшення статутного капіталу Товариства.

Згідно протоколу №1/09 від 12.01.2009 року відбулася заміна учасників у Товаристві, учасниця ОСОБА_7 вибула зі складу, на підставі нотаріально посвідченої заяви про вихід. До складу учасників Товариства включена ОСОБА_5 (позивач) з 12.01.2009 року.

Господарський судом Київської області встановлено, що частка позивача у статутному капіталі становить 15% відсотків, що відповідно дорівнює 396450,00 грн., які були нею внесені до статутного капіталу Товариства 18.03.2009 року, що підтверджується довідкою № 3 від 06.11.2013 року за підписом заступника директора ТОВ "Міластр" Панчука В.О. та оригіналом прибуткового касового ордеру №1.

У пункті 5.2.3. Статуту Товариства в редакції від 28.09.2009 року вказано, що несплачена частина статутного капіталу підлягає сплаті Учасниками протягом року з дня реєстрації Статуту.

Звертаючись з позовними вимогами про визнання учасника таким, що не набув прав учасника та виключення зі складу товариства, позивач зазначає про те, що її корпоративні права грубо порушені, оскільки через не виконання відповідачем 2 добровільно взятих на себе зобов'язань перед Товариством, як учасника, протягом тривалого часу внаслідок невнесення своєї частки до статутного капіталу, позивачка позбавлена права брати участь та впливати на роботу Товариства. Сплативши суттєву суму до статутного капіталу Товариства, позивачка розраховувала на отримання прибутку від діяльності Товариства, чого вона на даний час позбавлена, оскільки відповідач 2 самовільно приймає рішення про призначення директора Товариства, не викликаючи позивача на проведення Зборів Учасників. Не внесення відповідачем 2 частки до статутного капіталу порушують права позивача ще й тому, що розміру її частки 15% не достатньо для досягнення кворуму при проведенні загальних зборів учасників, через що Товариство фактично не може прийняти жодного рішення, що перешкоджає цілям Товариства.

Позов заявлено на підставі ст.117 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що учасники господарського товариства зобов'язані додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів.

Пунктом 3 статті 88 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарського товариства зобов'язані: додержуватися вимог установчих документів товариства, виконувати рішення його органів управління; вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства; нести інші обов'язки, передбачені цим Кодексом, іншими законами та установчими документами товариства.

Стаття 11 Закону України "Про господарські товариства" зазначає, що обов'язком учасників товариства є додержання установчих документів товариства і виконання рішень загальних зборів учасників та інших органів управління товариства.

З метою захисту своїх корпоративних прав позивач, посилаючись на пункт 7.6.2. Статуту Товариства, скликала та провела 07.11.2013 року Збори учасників Товариства, здійснивши належне та завчасне письмове повідомлення відповідача 2, як іншого учасника, за 30 днів до скликання загальних зборів. Додаткове повідомлення було опубліковано в місцевій газеті із зазначенням дати, часу, місця проведення Загальних зборів, запропонованим порядком денним, одним з питань порядку денного було питання про виключення ОСОБА_8 зі складу учасників, як учасника, що не вніс свою частку до закінчення першого року з дати реєстрації Товариства.

Позивач вважає, що оскільки відповідачем 2 порушується пункт 8.2.2. Статуту Товариства, відповідно до якого учасник зобов'язаний виконувати зобов'язання перед Товариством у тому числі, які пов'язані з майновою участю, яка зазначена Статутом, то у зборів були правові підстави для виключення відповідача 2 зі складу учасників згідно відповідних рішень.

Згідно з ч.1 ст. 64 Закону України "Про господарські товариства" учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

В силу ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включає правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Виключення учасника товариства належить до виключної компетенції зборів учасника товариства з обмеженою відповідальністю (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства").

З метою захисту своїх корпоративних прав позивач в позові просить визнати учасника ТОВ "Міластр" ОСОБА_8 таким, що не набув прав учасника, виключити зі складу учасників, його частку тимчасово перерозподілити на ТОВ "Міластр"; зобов'язати Реєстраційну службу Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області здійснити державну реєстрацію змін складу учасників ТОВ "МІЛАСТР" та зареєструвати зміни до Статуту наступного змісту:

1. В розділі 1 пункт 1.2. викласти в наступній редакції:

" 1.2. Єдиним Учасником Товариства є громадянка України ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, паспорт НОМЕР_4, виданий Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області 29 травня 1996 року, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2

2. В розділі 5 пункт 5.2. викласти в наступній редакції:

"п. 5.2. Частки Учасників у статутному капіталі становлять:

ОСОБА_5 - 396 450 (триста дев'яносто шість тисяч чотириста п'ятдесят) гривень, що становить 15% (п'ятнадцять відсотків) статутного капіталу Товариства.

Частка у розмірі 2 246 550 (два мільйони двісті сорок шість тисяч п'ятсот п'ятдесят) гривень, що становить 85% (вісімдесят п'ять відсотків) статутного капіталу Товариства, тимчасово розподілена Товариству.

Частка, що тимчасово розподілена Товариству, підлягає реалізації Товариством іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує 12 (дванадцять) місяців з дати проведення державної реєстрації відповідних змін до Статуту Товариства. До моменту реалізації зазначеної частки іншим учасникам або третім особам розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на Загальних зборах учасників проводиться без урахування частки, тимчасово розподіленої Товариству".

Місцевим господарським судом в процесі розгляду справи витребувано та досліджено Реєстраційну справу №1-355-002864-14 Товариства з обмеженою відповідальністю "Міластр". Зокрема, згідно рішення засновника ОСОБА_7 від 22.08.2008 року № 1/08 створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Міластр" і в якості внеску до статутного капіталу було передано земельну ділянку вартістю 1321305,48 грн.

За Рішенням засновника № 2/08 від 21.10.2008 року на підставі поданої ОСОБА_8 заяви у зв'язку з необхідністю залучення додаткових коштів, відповідача 2 прийнято до складу учасників Товариства, після чого рішенням загальних зборів № 1/08 від 21.10.2008 року збільшено статутний капітал та розподілено частки учасників.

Згідно зі Статутом Товариства в редакції від 21.10.2008 року (зареєстровано 27.10.2008 року) учасниками Товариства були ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Як визначено розділом 5 Статуту у відповідній редакції, розмір статутного капіталу встановлено 2643000 грн. з розподілом часток порівну по 1321500 грн.

Також, п. 5.2.1 Статут передбачено, що вкладами Учасників можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, згідно з п. 5.2.2. грошова оцінка вкладу здійснюється за згодою учасників Товариства.

12.01.2009 року відбулись загальні збори Товариства, відповідно до протоколу №1/09 розглядалось питання зміни в складі учасників товариства, розподіл статутного капіталу та затвердження нової редакції статуту.

За наслідками проведення 12.01.2009 року загальних зборів було прийнято рішення про задоволення заяви ОСОБА_7 про вихід зі складу учасників Товариства з виплатою належної їй частки. Одночасно було розглянуто заяву ОСОБА_5 про прийняття до складу учасників Товариства.

Як вбачається зі змісту відповідного Протоколу загальних зборів від 12.01.2009 року, ОСОБА_5 запропонувала не зменшувати розмір статутного капіталу, залишивши його в розмірі 2643000 грн. за рахунок її внеску та додаткового внеску ОСОБА_8 За наслідками розгляду відповідного питання вирішили за рахунок додаткових внесків учасників залишити статутний капітал Товариства в розмірі 2643000 грн., де частки учасників складають 396450 грн. (15%) ОСОБА_5 та 2246550 грн. (85%) ОСОБА_11

Як передбачено п.5.2.4. Статуту Товариства частки учасників у статутному капіталі підлягають зміні при внесенні учасником додаткових внесків. Крім того, згідно п. 5.3.2 Статуту в усіх редакціях (в тому числі на момент вступу ОСОБА_8, який прийнятий до участі в товаристві у зв'язку зі збільшенням статутного капіталу) збільшення статутного капіталу допускалось після внесення учасником Товариства вкладу в повному обсязі.

Статут в новій редакції, згідно з рішенням загальних зборів від 12.01.2009 року зареєстровано 17.06.2009 року.

Також, в матеріалах реєстраційної справи наявні документи, які свідчать про втрату Маковською Т.С. (призначена на посаду директора ТОВ "Міластр" 17.05.2010 року одностайним голосуванням обох учасників) в період часу з 26.05.2010 року по 07.06.2010 року документів та печатки Товариства.

Місцевим господарським судом встановлено, що ОСОБА_8 згідно з рішенням загальних зборів №4/13 від 12.03.2013 року призначений на посаду директора ТОВ "Міластр" і згідно наказу № 6/14 від 11.03.2014 року в.о. директора було призначено Маковську Т.С. у зв'язку з закінченням терміну дії дозволу на працевлаштування громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_8

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що відповідач 2 не набув корпоративних прав, оскільки не вносив свою частку в статутний капітал Товариства, судова колегія зазначає про те, що в редакції Закону України "Про господарські товариства", яка діяла до 21.04.2011 року, тобто як на момент вступу ОСОБА_8 до складу учасників ТОВ "Міластр", так і на момент настання граничного строку для внесення частки до статутного фонду стаття 52 передбачала, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

До моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Відповідні зміни до ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", які передбачали можливість виключення учасника у зв'язку з невнесенням ним частки до статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі, були внесені лише 21.04.2011 року. Також, рішенням Конституційного суду № 1-3/2013 від 05.02.2013 року, на яке посилається позивачка, надано тлумачення норм Закону України "Про господарські товариства" в редакції на день прийняття такого рішення (тобто з врахуванням внесених 21.04.2011 року змін до Закону України "Про господарські товариства") і в контексті інших законодавчих актів, чинних на відповідну дату.

Як визначено ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що на момент настання граничного строку сплати внеску до статутного капіталу Товариства і до квітня 2011 року, наслідком невнесення учасником частки було оголошення товариством про зменшення свого статутного капіталу, реєстрація відповідних змін або прийняти рішення про ліквідацію товариства, чого зроблено не було, натомість, як свідчать дані реєстраційної справи, обидва учасники (позивач і відповідач2) протягом деякого часу узгоджено керувати Товариством і потреби у вирішенні питання приведення статутного капіталу Товариства у відповідність до фактичного обсягу внесків, не виникало.

Згідно з п. 29 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону про господарські товариства, повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника. Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання. Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Господарські суди повинні враховувати як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

Виключення учасника з ТОВ чи ТДВ відповідно до статті 59 Закону про господарські товариства належить до компетенції зборів ТОВ (ТДВ), а не суду.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

У зв'язку з чим, місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено порушення при прийняття рішення від 07.11.2013 року про виключення ОСОБА_8 з учасників товариства, оскільки його не було належним чином повідомлено про проведення таких зборів, збори були скликані і проведені за відсутності достатнього кворуму (менше 50% загальної кількості голосів).

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що оскільки ОСОБА_8 має 85 % голосів, неможливо сформувати кворум, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки відповідний розподіл часток був прийнятий і погоджений позивачкою в свій час і вона мала усвідомлювати наслідки відповідних обставин.

Пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

Як вірно зазначає місцевий господарський суд, належним доказом в підтвердження невнесення відповідачем 2, як і внесення позивачем часток до статутного капіталу Товариства мають бути дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності Товариства, які відображають вартість чистих активів товариства, визначену в порядку, встановленому законодавством.

Отже, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги не доведені та безпідставні, тому задоволенню не підлягають.

В процесі розгляду справи місцевим господарським судом відповідач 1 звернувся з клопотанням про застосування строків позовної давності до заявлених в позові вимог, оскільки з моменту настання обставин, на які посилається позивачка в обґрунтування порушення свого корпоративного права, зокрема, 20.10.2009 року (граничний строк сплати внеску), станом на момент звернення до суду минуло більше трьох років (строк позовної давності закінчився в кінці жовтня 2012 року).

З цього приводу судова колегія також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що за наявності факту порушення права, про яке йде мова в позові, позивачка могла і повинна була дізнатись про обставини формування статутного капіталу Товариства та факт невнесення одним з учасників свого внеску у відповідний період часу. Посилання позивачки на необізнаність з обставинами формування статутного капіталу Товариства не обґрунтовує поважності причин пропуску строку на звернення за захистом своїх прав та інтересів, оскільки учасники товариства мають право на отримання інформації щодо фінансово-господарської діяльності товариства.

Згідно ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.ч.3,4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 26.01.2015р. у справі №911/2679/14 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2679/14 .

Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді Л.Г. Сітайло

Н.Ф. Калатай