Ухвала суду № 43743753, 14.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

14.04.2015

Справа № 910/21151/14

Суддя Стасюк С.В., розглянувши скаргу Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) на дії Державної казначейської служби України

у справі № 910/21151/14

за позовом

Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH)

до

1)Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів

2)Державного підприємства "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державної казначейської служби України

про

зобов'язання вчинити дії та стягнення 3 352 562,91 євро

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Компанія "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) (надалі по тексту - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів (надалі по тесту - відповідач-1) та Державного підприємства "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" (надалі по тесту - відповідач-2) про зобов'язання вчинити дії та стягнення 3 352 562,91 євро, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 року у справі № 910/21151/14 позовні вимоги Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) задоволені частково, стягнуто з Державного підприємства "Дирекція з капітального будівництва і реконструкції міжнародного аеропорту "Донецьк" на користь Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) 3 352 562 євро 91 євро центів основного боргу та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014 року у справі № 910/21151/14 позивачу видано відповідний наказ.

09.04.2015 року Компанія "АКМТ Експорт ГмбХ" звернулась до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії Державної казначейської служби України в якій просить суд:

- визнати незаконними дії Державної казначейської служби України, які полягають у поверненні оригіналу наказу № 910/21151/14 від 19.12.2014 року без виконання;

- зобов'язати Державну казначейську службу України прийняти до виконання наказ Господарського суду міста Києва № 910/21151/14 від 19.12.2014 року;

- зобов'язати Державну казначейську службу України вчинити дії передбачені пунктом 8 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", після надходження до неї документів по виконанню наказу Господарського суду міста Києва, виданого 19.12.2014 року по справі № 910/21151/14.

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", враховуючи положення статті 121-2 ГПК, роз'яснено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає лише місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от: звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами ДВС, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає відповідно до статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до зазначених судів (пункт 9.1).

Водночас, з аналізу змісту імперативної норми – статті 121-2 ГПК України, слідує, що господарський суд розглядає виключно скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи в даному випадку позивачем оскаржуються дії іншого органу, а саме Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Зміст приписів вказаної норми не дає підстави для її розширеного тлумачення.

Таким чином, господарські суди в межах наданих їм повноважень розглядають скарги на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС під час виконання судових рішень, ухвалених господарським судом відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Разом з тим, згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, яке затверджено Указом Президента України №460/2011 від 13.04.2011 року, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр). Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

У відповідності до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Положенням пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відтак, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

З огляду на викладене, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах:

а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб'єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб'єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із законодавством України є обов'язковим до виконання;

б) про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором;

в) між суб'єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління;

г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;

д) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Згідно другого абзацу пункту 9.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31,41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІ1 ГПК тощо.

Згідно з частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Таким чином, в порядку окремого позову про оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби учасники виконавчого провадження можуть звернутися за захистом свої порушених прав до адміністративних судів.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в прийнятті скарги Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) на дії Державної казначейської служби України.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 62, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У прийнятті скарги Компанії "АКМТ Експорт ГмбХ" (AKMT Export GmbH) на дії Державної казначейської служби України - відмовити.

Суддя С.В. Стасюк