Рішення № 43742861, 23.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.15р. Справа № 904/2273/15

За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОАВТОЗАПЧАСТИНИ", м.Дніпропетровськ

до ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПРОМВАЖМАШ", м.Дніпропетровськ

про стягнення 12 627,10 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: Романенко Я.О. - довіреність від 19.05.14;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОАВТО-ЗАПЧАСТИНИ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПРОМВАЖМАШ" про стягнення 12 627,10 грн.

Позов обґрунтований невиконанням безпідставним отриманням грошових коштів з боку відповідача в сумі 10 195,76 грн. згідно платіжного доручення № 1023 від 28.07.14.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав додаткові пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 14.04.15 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Платіжним дорученням № 1023 від 28.07.14 позивач сплатив на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 10 195,76 грн. в рахунок оплати товару щодо поставки якого сторони мали намір укласти договір. Однак договір між сторонами не був укладений, оскільки не було узгоджено істотні умови договору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина 1 ст. 181 ГК України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 8 ст.181 ГК України, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

У зв'язку з тим, що сторонами не був укладений відповідний договір, то кошти отримані відповідачем без належної правової підстави.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч.1 ст.1212 ЦК України).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 10 195,76 грн. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення процентів за користування грошовим коштами в сумі 820,41 грн. за період з 06.09.14 по 16.03.15.

Частиною другою статті 1214 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами не встановлений щодо коштів, набутих без достатніх правових підстав. Застосування за аналогією положення частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України є неприпустимим у зв'язку з тим, що відносини позики не є тотожними відносинам з безпідставного отримання або збереження майна. За таких обставин, позовні вимоги в цій частині є безпідставними і в їх задоволенні слід відмовити.

Також, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків від інфляції за період прострочки з вересня 2014 по лютий 2015 в розмірі 1 610,93 грн.

Згідно п. 5.2 Постанови Пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" N 14 від 17.12.2013, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 1 610,93 грн. є безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 181 Господарського Кодексу України, 536, 638, 610, 611, 625, 1048 1212,1214 Цивільного кодексу України, статтями 44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити ЧАСТКОВО.

Стягнути з ЗАКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПРОМВАЖМАШ" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Миру, 65, к.24, код 33971703) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДНІПРОАВТОЗАПЧАСТИНИ" (49000, м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, б.98, кв.195, код 36641388) заборгованість в розмірі 10 195,76 грн. та судовий збір в розмірі 1475,21 грн.

В решті позову - ВІДМОВИТИ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 20.04.14.

Суддя М.О.Ніколенко