Рішення № 43742632, 21.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.15р. Справа № 904/2935/13За позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТИЗ", м. Синельникове, Дніпропетровська область

про стягнення 300 679,48 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача: Тищенко Т.А., представник, дов. № 161/1001 від 12.05.2014 року

від відповідача: Наконечна Т.М., представник, дов. № 84 від 16.03.2015 року

СУТЬ СПОРУ:

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Синтиз" про стягнення 735 534, 58 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у березні 2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії №131/3/07 від 27.06.2008 року, а саме перевищенням відповідачем договірної величини споживання електричної енергії.

05.09.2014р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив господарський суд зменшити позовні вимоги на суму 312 266,00 грн., оскільки в задоволенні зазначеної суми нарахувань було відмовлено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. по справі №21/5005/3509/2012, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014р., та остаточно просив стягнути з відповідача 300 679,48 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії у березні 2012 року (а.с.144-162). Зазначену заяву було прийнято господарським судом до розгляду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2014 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.15р., постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.14р. у справі №904/2935/13 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.14р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Автоматизованою системою розподілу справ, справу №904/2935/13 передано на новий розгляд судді Кармазіній Л.П.

Ухвалою господарського суду від 23.02.2015р. справа прийнята до провадження суддею Кармазіною Л.П., а розгляд справи призначено на 17.03.2015р.

17.03.2015 року представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.45, том 2), 13.03.15р. надав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з пропуском позовної давності, встановленої пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України.

Представник позивача надав до канцелярії господарського суду Дніпропетровської області пояснення по справі. (а.с. 52-55 т.2)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2015 року, в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено на 15.04.2015р.

15.04.2015р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив суд в позові відмовити.

В судовому засіданні в присутності представників сторін оголошено перерву до 21.04.2015 року.

21.04.2015р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "ДНІПРООБЛЕНЕРГО" (найменування якого було змінено на публічне акціонерне товариство "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО" відповідно до положень Статуту а.с.58-62 т.1) (позивач-постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СИНТИЗ" (відповідач-споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №131/3/07 від 27.06.2008 року, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 20 000 КВА, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. (а.с. 10-18 т. 1)

Договір діє з моменту підписання і укладається на строк до 31.12.2008р.; договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. (п.9.8., п.п. 9.8.1. п. 9.8.договору)

Підпунктами 2.2.2, п.2.2, 2.3.3, п.2.3 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору за додатком "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам", а споживач зобов`язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку "Порядок розрахунків" та додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Підпунктами 3.1.3-3.1.4 п.3.1 договору сторони погодили, що постачальник має право визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності; вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику внаслідок порушення споживачем умов цього договору та чинного законодавства.

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 договору, споживач має право звернутись не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення поточного розрахункового періоду за зміною (коригуванням) договірної величини споживання електричної енергії цього періоду у порядку, визначеному умовами розділу 5 цього договору та додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору споживач сплачує постачальнику двократну вартості різниці фактично спожитих та договірних величин.

Відповідно до п. 5.1 договору, сторони узгодили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії за формою додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам".

Пунктом 5.2 договору встановлено, що договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються для споживача на години максимального навантаження енергосистеми окремо для кожної площадки вимірювання з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт*год і більше (за підсумком минулого року), виходячи із установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності, і доводяться постачальником до відома споживача письмовим повідомленням не пізніше, ніж за 10 днів до початку розрахункового періоду.

Відповідно до п. 5.4 договору, звернення споживача щодо коригування договірних величин споживання електричної енергії та потужності протягом поточного розрахункового періоду розглядаються постачальником протягом п`яти робочих днів від дня отримання звернення.

Споживання електричної енергії понад договірну величину визначається постачальником під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі даних, підтверджених сторонами в акті про використану електричну енергію. (п.5.5. договору)

11.02.2011р. між сторонами була підписана додаткова угода № 1, якою був змінений номер укладеного між сторонами договору №131/03/07 від 27.056.2008р. на № 91-Ц. (а.с.24-25 т. 1).

03.10.2011р. між сторонами було підписано додаток №1 до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу, відповідно до якого визначена помісячно кількість електроенергії, яка поставляється споживачу на 2012 рік, зокрема, на лютий 2012 року в кількості 800 тис. кВт*год, на березень 2012 року в кількості 1 000 000 кВт*год (а.с.22-23 т. 1).

12.05.2011р. сторонами був підписаний додаток № 3 "Порядок розрахунків", згідно з п.2 та підпунктами 2.1, 2.2 п.2 якого споживач здійснює повну оплату вартості обсягу використання електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати; попередня оплата здійснюється до 24 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатками до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" або "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам"; остаточний розрахунок за активну електроенергію, за перевищення величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі самостійно отриманого у "постачальника" рахунка протягом п`яти операційних днів з дня отримання рахунку (а.с.19-21 т.1).

29.02.2012 відповідач звернувся до позивача з листом про коригування договірної величини споживання електричної енергії на березень 2012 до 50,0 тис. кВт*год. (а.с.31 т. 1)

У відповідь на лист відповідача, позивач повідомив відповідача листом вих. №401/330 від 29.02.2012р. про корегування договірної величини електроспоживання товариства з обмеженою відповідальністю "СИНТИЗ" у березні 2012 до 50,0 тис. кВт*год. (а.с.32 т. 1)

Як зазначає позивач, відповідач в березні 2012 року фактично спожив 894045 кВт*г, в зв'язку з чим перевищив договірну величину споживання на 844045 кВт*г, загальною вартістю 735 534 грн. 58 коп. у т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.5 додатку 3 до договору, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, споживач за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника підвищену (згідно зі ст.26 Закону України "Про електроенергетику") вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Згідно з п.2.1. додатку 3 до договору, оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величини споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюється на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка протягом п'яти операційних днів з дня отримання рахунку.

В зв'язку з перевищенням відповідачем договірної величини споживання електричної енергії в березні 2012 року, позивач, разом з рахунком №131/3/07/3 від 31.03.2012 року на оплату перевищення договірної величини споживання електричної енергії спожитої в березні 2012 року, направив відповідачу повідомлення №97 про споживання електричної енергії понад договірну величину, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.42-44 т. 1), зазначені рахунок та повідомлення отримані відповідачем 03.04.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.42т.1).

В порушення своїх зобов'язань за договором, відповідач оплату за перевищення договірної величини спожитої електричної енергії у березні 2012 року не здійснив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом, яким просив суд стягнути з відповідача заборгованість за перевищення договірної величини споживання електроенергії у березні 2012 року у розмірі 735 534,58 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. по справі №21/5005/3509/2012 за позовом ТОВ «СИНТИЗ» до ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» про скасування санкцій, застосованих на підставі ч.5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» на суму 1 560 208,64 грн. в задоволенні позову було відмовлено (а.с.133-138 т.1).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. по справі № 21/5005/3509/2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014р. по цій справі було скасовано частково, позов було задоволено частково; в редакції ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2014р. (в порядку ст.ст.89, 99 ГПК України) було частково задоволено позовні вимоги, зокрема, було скасовано санкції за перевищення договірної величини споживання електроенергії за березень 2012 року в сумі 312 266 грн. (а.с.151-156 т. 1).

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014р. по справі №21/5005/3509/2012 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. по цій справі було залишено без змін, а касаційну скаргу ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» - залишено без задоволення (а.с.159-162 т.1).

Оскільки в задоволенні суми нарахувань у розмірі 312 266,00 грн. було відмовлено постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. по справі № 21/5005/3509/2012, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014р., 05.09.2014р. позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просив господарський суд зменшити позовні вимоги на суму 312266,00 грн., та остаточно просив суд стягнути з відповідача 300 679,48 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії у березні 2012 року (а.с.144-162т. 1). Зазначену заяву було прийнято господарським судом до розгляду. (а.с.74 т. 1)

Враховуючи, що відповідно до протоколу судового засідання господарського суду від 06.10.2014р. при первісному розгляді справи, позивачем було зменшено розмір позовних вимог до 300 679 грн. 48 коп., зазначене зменшення позовних прийнято судом (суддя Соловйова А.Є.) до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, в зв'язку з чим новий розгляд справи здійснюється в межах суми позову з урахуванням заяви про зменшення, а саме 300679 грн. 48 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якою встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 встановлено, що споживачем до постачальника подаються відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії в наступному році з помісячним або поквартальним розподілом, а у разі ненадання споживачем зазначених відомостей - розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється постачальником електричної енергії за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Відповідно до статті 236 ГК України передбачені види оперативно - господарських санкцій. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що перелік оперативного - господарських санкцій встановлених у ч.1 цієї статті, не є вичерпним.

Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно - господарські санкції.

Підпунктом 4.2.2 п.4.2 договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору споживач сплачує постачальнику двократну вартості різниці фактично спожитих та договірних величин.

Перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної енергії встановлено та судом та підтверджується матеріалами справи.

Доказів сплати за перевищення споживання електричної енергії матеріали справи не містять, відповідачем таких доказів до справи не надано.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", споживання електричної енергії понад граничні величини є правопорушенням, що тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Оскільки саме внаслідок порушення відповідачем умов договору, щодо встановленої договірної величини електроспоживання у березні 2012 року у позивача виникає право стягнути з відповідача двократну вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною, яка є видом відповідальності.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що факт перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної енергії та факт несплати відповідачем боргу за перевищення договірної величини в сумі 300 679 грн. 48 коп. доведений матеріалами справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. по справі № 21/5005/3509/2012, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014р., 05.09.2014р. надана правова оцінка обставинам нарахування позивачем відповідачу сум за понаднормове споживання електроенергії у березні 2012 року, за яке було оформлено рахунок № 131/3/07/3 від 31.03.2012р. була надана в вищевказаних постановах судів апеляційної та касаційної інстанцій.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи, що позивачем виставлено відповідачу рахунок №131/3/07/3 від 31.03.2012 про перевищенням останнім договірної величини споживання електричної енергії в березні 2012 року на суму 612 945,48 грн. (без урахування ПДВ), а постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014 по справі №21/5005/3509/2012 (з урахуванням ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2014), рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2014 по справі №21/5005/3509/2012 скасовано частково, постановлено нове рішення, яким скасовано санкції за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за березень 2012 року в розмірі 312 266,00 грн. - розмір санкції за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за вказаний період складає 300 679,48 грн.

Таким чином, правомірність та обґрунтованість нарахування за перевищення договірних величин споживання електроенергії у березні 2012 року встановлена постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2014р. по справі № 21/5005/3509/2012.

Враховуючи обставини справи та надані докази, суд приходить до висновку, що позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що відповідачем порушені умови договору в частині повної та своєчасної оплати за перевищення відповідачем договірної величини споживання електричної енергії і несплати відповідачем боргу за перевищення договірної величини в сумі 300 679 грн. 48 коп.

Що стосується доводів відповідача про необхідність застосування спеціального строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії, то вони є помилковими, з наступних підстав:

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Слід врахувати, що відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог зокрема про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Згідно з пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. за № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", Цивільним кодексом України встановлено як загальну, тривалістю у три роки (стаття 257), так і спеціальну позовну давність (стаття 258), скорочену або більш тривалу порівняно із загальною.

Спеціальна позовна давність підлягає застосуванню лише у випадках, прямо передбачених законом.

Так, заборгованості за перевищення договірної величини споживання електроенергії не є за своєю суттю ні неустойкою, ні штрафом, ні пенею. Оскільки санкції у сумі 300 679, 48 грн. передбачені Законом, у відповідності з ним, включені до умов договору та обчислюються не у відсотках, а у подвійному розмірі за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, спірна сума не є неустойкою в розумінні статті 549 ЦК України.

Таким чином, враховуючи норми вищезазначеного законодавства та умови договору, санкції, які передбачені п.4.2.2 договору є оперативного - господарськими санкціями, а не неустойкою, в зв'язку з чим суд відмовляє відповідачу в застосуванні до даних правовідносин спеціальної позовної давності передбаченої ст. 258 ЦК України (щодо неустойки).

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо сплати за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, встановлено судом та доведено матеріалами справи.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Синтиз" (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул.. Кирпична, 13, код ЄДРПОУ 34195668) на користь публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, Шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034) - заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 300 679 грн. 48 коп. та суму судового збору у розмірі 6013 грн. 59 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 21.04.2015р.

Суддя Л.П. Кармазіна