Рішення № 43742547, 20.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.15 Справа № 904/1149/15За позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНИЙ КОМПЛЕКС "ЕРА", м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 17 806,08 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Капля К.І.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНИЙ КОМПЛЕКС "ЕРА" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (надалі - Відповідач) про стягнення 25 668,48 грн. за договором поставки №511131764 від 30.10.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

27.02.2015 Позивачем подано клопотання вих. б/н від 27.02.2015, в якому він просить, зокрема, в зв'язку зі здійсненням Відповідачем часткового погашення основної дебіторської заборгованості зменшити позовні вимоги до 17 806,08 з яких: 11 088,48 грн. - основної дебіторської заборгованості, 770,09 грн. - пені, 581,38 грн. - 3% річних, 5366,13 грн. - інфляційні збитки. Клопотання Позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду

В судовому засіданні 10.03.2015 розгляд справи був відкладений на 16.04.2015, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників Сторін та необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору поставки №511131764 від 30.10.2013, а саме - порушення строків оплати поставленої Продукції. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №511131764 від 30.10.2013, специфікацію №3 від 30.01.2013, рахунки №51 від 30.10.2013 та №67 від 19.12.2013, накладні №25 від 30.10.2013 та №18 від 19.12.2013, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №3851 від 22.10.2013 та №4458 від 12.12.2013, претензію вих. №14 від 17.06.2014.

Позивач керуючись п.п.1.1., 4.1., 7.5. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, з урахуванням клопотання вих. б/н від 27.02.2015, 11 088,48 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 5 366,13 інфляційних втрат, 770,09 грн. пені, 581,38 грн. 3% річних.

Відповідач в судові засідання, призначені на 10.03.2015 та 16.04.2015, не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду спору. 15.04.2015 Відповідач здав до канцелярії суду відзив вих. №24-1-286 від 14.04.2015 на позовну заяву, в якому зазначив, що ним здійснено часткову оплату у розмірі 7 862,40 грн. та просить суд в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 7862,40 грн. та пені у розмірі 770,09 грн. відмовити.

В судовому засіданні 16.04.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНИЙ КОМПЛЕКС "ЕРА" (надалі - Позивач. Постачальник) та публічним акціонерним товариством "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (надалі - Відповідач, Покупець) укладено договір поставки №511131764 (надалі - Договір), відповідно до умов якого на умовах, викладених в розділах цього Договору, Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується Товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання Товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємною його часткою. По взаємній домовленості Сторін в процесі виконання цього Договору можуть бути змінені конкретні дані (найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, умови і терміни постачання Товару), внесені до положень цього Договору і Додатка до нього. Будь-які зміни і доповнення мають бути оформлені у вигляді додаткових угод до цього Договору і підписані повноважними представниками Сторін, після чого вони стають невід'ємною часткою цього Договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Пунктами 2.1. - 2.4. Договору Сторони погодили, що ціна Товару, що поставляється за цим Договором, визначається в гривнах і вказана в Специфікаціях до цього Договору. Ціна Товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим Кодексом України. Ціна Товару визначена з урахуванням умов постачання (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною Специфікацією до цього Договору. Ціна Товару, вказана в Додатках до цього Договору, є фіксованою і не підлягає збільшенню. Сума Договору складається з сум Специфікацій, що є невід'ємною часткою Договору.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2., 3.9. Договору, Товар за цим Договором поставляється на умовах, вказаних в Специфікаціях до цього Договору, згідно Інкотермс 2000. Товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в Специфікаціях. Датою постачання Товару і датою переходу права власності є дата підписання Сторонами Акту приймання - передачі або дата, зазначена Покупцем на товарно-транспортній накладній при прийманні Товару. Сторони у відповідній Специфікації можуть обумовити інші умови визначення дати постачання і дати переходу права власності на Товар.

Розрахунки за цим Договором проводяться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії Товару на рахунок Постачальника в порядку і терміни, вказані в Специфікаціях до договору. При оплаті з відстроченням платежу розрахунки проводяться Покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість) (п.п. 4.1., 4.2. Договору).

Договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками Сторін і діє до 31.12.13, а в частині невиконання зобов'язань по Договору - до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. Договору).

На виконання умов Договору поставки №511131764 від 30.10.2013 Позивач поставив на адресу Відповідача Продукцію (мило туалетне «Банне») у кількості 12148 шт. на загальну суму 18 950,88 грн., що підтверджується накладними №25 від 30.10.2013 та №18 від 19.12.2013, які підписані уповноваженими представниками Позивача та Відповідача.

Товар за вищевказаними видатковими накладними отримала уповноважений представник Відповідача - спеціалістом по забезпеченню Береговою Н.П., що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №3851 від 22.10.2013 та №4458 від 12.12.2013.

Специфікацією №3 від 30.01.2013 щодо товарів, що поставляються Покупцеві, визначено, що дата переходу права власності - дата прийому Товару Покупцем, яка вказана в товарно-транспортних документах. Умови оплати: 100% факт постачання 75 календарних днів.

Проте Відповідач оплату поставленої Продукції здійснив частково - в сумі 7 862,40 грн. (що підтверджується платіжним дорученням №2478 від 25.02.2015), та з порушенням строку, встановленого специфікацією №3 від 30.01.2013 до Договору. Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлену Продукцію становить 11 088,48 грн., що і стало причиною спору.

В позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 11 088,48 грн. заборгованості за поставлену Продукцію, 5 366,13 грн. інфляційних втрат, 770,09 грн. пені, 581,38 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір поставки №511131764 від 30.10.2013 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

На виконання умов Договору поставки №511131764 від 30.10.2013 Позивач поставив на адресу Відповідача Продукцію (мило туалетне «Банне») у кількості 12148 шт., на загальну суму 18 950,88 грн., що підтверджується накладними №25 від 30.10.2013 та №18 від 19.12.2013, які підписані уповноваженими представниками Позивача та Відповідача.

Товар за вищевказаними видатковими накладними отримала уповноважений представник Відповідача - спеціалістом по забезпеченню Береговою Н.П., що підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №3851 від 22.10.2013 та №4458 від 12.12.2013.

Позивач виставив Відповідачу рахунки №67 від 19.12.2013 та №51 від 30.10.2013.

Специфікацією №3 від 30.01.2013 щодо товарів, що поставляються Покупцеві, визначено, що дата переходу права власності - дата прийому Товару Покупцем, яка вказана в товарно-транспортних документах. Умови оплати: 100% факт постачання 75 календарних днів.

Отже, Відповідач мав здійснити оплату за отриману Продукцію за накладною №25 від 30.10.2013 - в строк до 13.01.2014 включно, за накладною №18 від 19.12.2013 - до 04.03.2014 включно.

Проте, Відповідач оплату поставленої Продукції здійснив частково - в сумі 7 862,40 грн. (що підтверджується платіжним дорученням №2478 від 25.02.2015), та з порушенням строку, встановленого специфікацією №3 від 30.01.2013 до Договору. Таким чином, сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за поставлену Продукцію становить 11 088,48 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю, в сумі 11 088,48 грн.

Позивач нарахував Відповідачу 3% річних в сумі 581,38 грн. (загальний період нарахування з 14.01.2014 по 11.02.2015) та інфляційні втрати в сумі 5 366,13 грн. (загальний період нарахування з січень 2015 року по лютий 2015 року).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, суд прийшов до висновку, що він є обґрунтований, та такий, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з Відповідача 581,38 грн. 3% річних.

Що стосується інфляційних страт суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, встановив, що Позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат без врахування положень викладених в п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 року, оскільки відповідно до наданого розрахунку, Позивач здійснив нарахування інфляції за накладною №25 від 30.10.2013 - з січня 2014 року (а мав нараховувати з лютого 2014 року), за накладною №18 від 19.12.2013 - з березня 2014 (а мав нараховувати з квітня 2014 року). Судом перераховано наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, за загальний період з лютого 2014 року по лютий 2015 року, та, зокрема, встановлено, що сукупний індекс інфляції за вищевказаний період становив 135,293 %, відповідно сума інфляційних втрат на суму заборгованості мала бути 6 397,30 грн. Проте, враховуючи, що перерахована сума інфляційних втрат перевищує суму, яка заявлена Позивачем до стягнення та з огляду на те, що у суду відсутнє право виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі, який заявлено Позивачем, а саме - 5 366,13 грн.

У відповідності до п. 7.5 договору поставки №511131764 від 30.102013 у разі несвоєчасного здійснення розрахунків за цим договором, Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Як вбачається з розрахунку пені, її розмір (подвійна обліковою ставкою НБУ) за період нарахування з 05.03.2014 по 05.09.2014 складає 770,09 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Оскільки Позивач та Відповідач не узгодили в договорі конкретний розмір пені (п.7.5. Договору: не більше подвійної облікової ставки НБУ), суд дійшов висновку, що нарахування Позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є неправомірним, а отже позовні вимоги в частині стягнення 770,09 грн. пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м. Дніпропетровськ, вулиця Столєтова, будинок 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВИРОБНИЧО-ТЕХНІЧНИЙ КОМПЛЕКС "ЕРА" (49000, м. Дніпропетровськ, вулиця Фучика, будинок 18, приміщення 58, код ЄДРПОУ 30745698) 11 088,48 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят вісім гривень 48 копійок) основного боргу, 581,38 грн. (п'ятсот вісімдесят одна гривня 38 копійок) 3% річних, 5 366,13 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят шість гривень 13 копійок) інфляційних втрат, 1 747,98 грн. (одна тисяча сімсот сорок сім гривень 98 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.04.2015.

Суддя А.Є. Соловйова