Ухвала суду № 43742531, 20.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.04.15р. Справа № 904/6570/14 Розглядається заява Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг

про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.14 р.

У справі:

за позовом Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ", м.Бердянськ

до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м.Кривий Ріг

про стягнення 842 389,13 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.14р. позов задоволено у повному обсязі, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" на користь Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" заборгованість у розмірі 842 389,13 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 847,78 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.14р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.14р. скасовано частково, позов задоволено частково, вирішено стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (далі-відповідач) на користь Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" (далі-позивач) заборгованість у розмірі 742 389,13 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 847,78 грн. В частині стягнення 100 000,00 грн. провадження по справі припинено за відсутністю предмета спору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "БЕРТІ" на користь Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" судові витрати, в зв'язку з поданням апеляційної скарги, у сумі 1 000 грн.

12.12.14р. на виконання вищезазначеної постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.14р. господарським судом Дніпропетровської області видано накази.

07.04.15р. до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", тобто відповідача, надійшла заява про розстрочку виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.12.14р. Подана заява обґрунтована тим, що на даний час відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі, яке значно ускладнює виконання позовних вимог позивача, що підтверджується звітами про фінансові результати підприємства за 2014 рік, але механізм утворення заборгованості не носить навмисного характеру, а став можливим внаслідок наступних причин.

Сума, яка заявлена до стягнення за даним позовом, достатньо значна та сплата всієї суми одразу може призвести до призупинення діяльності відповідача.

Посадовими особами відповідача, з врахуванням існуючого стану справ на підприємстві, розроблено графік погашення заборгованості перед позивачем та визначено терміни погашення заборгованості перед контрагентами, зокрема позивачем, який врахований в даній заяві.

Враховуючи вищевказане, стягнення суми боргу за судовим рішенням без розстрочення зумовить неможливість погасити заборгованість відповідача за іншими платежами, податками та зборами, стане однією з причин звільнення працівників.

Крім того, відповідач зазначає про те, що у 2014-2015 р.р. підприємство опинилося в надважкій ситуації, яка викликана недостатнім фінансуванням підприємств гірничо-металургійного комплексу та нестабільністю в сфері економіки України. Відповідач є одним з провідних заводів України по виготовленню запасних частин, деталей, вузлів та машин для підприємств гірничо-металургійного комплексу. Перед відповідачем на сьогоднішній день утворилася велика дебіторська заборгованість, у зв'язку з тим, що багато підприємств гірничо-металургійного комплексу позбавлено можливості здійснювати розрахунки за раніше отриману від відповідача продукцію.

Відповідач зауважує, що у 2014-2015 р.р. робота багатьох гірничо-металургійних підприємств Донецької та Луганської областей здійснювалася в умовах ведення активних бойових дій на територіях, що безпосередньо прилягають до гірничо-металургійних заводів та шахт. Зазначене, безумовно, не могло не позначитися на роботі та економічному стані відповідача, яке тісно пов'язане з гірничо-металургійною промисловістю та договірними відносинами з вищезазначеними підприємствами.

Також керівництвом відповідача вживаються необхідні заходи щодо виходу підприємства із кризи, а саме: скорочені умовно-постійні витрати, упорядкована штатна чисельність персоналу, на всіх дільницях введений режим жорсткої економії витрат, та активно продовжуються роботи по випуску продукції, що дозволить своєчасно погашати поточні зобов'язання та розраховуватися зі своїми боргами.

Попередити такі негативні наслідки можливо за умови розстрочення сплати суми боргу на 10 (десять) місяців починаючи з квітня 2015 року. Відповідач планує погасити заборгованість у розмірі 742 389,13 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 16 847,78 грн., а всього 759 36,91 грн., в термін до кінця січня 2016 року рівними платежами за наступним графіком:

Квітень 2015 р. - 75 923,70 грн.

Травень 2015 р. - 75 923,70 грн.

Червень 2015 р. - 75 923,70 грн.

Липень 2015 р. - 75 923,70 грн.

Серпень 2015 р. - 75 923,70 грн.

Вересень 2015 р. - 75 923,70 грн.

Жовтень 2015 р. - 75 923,70 грн.

Листопад 2015 р. - 75 923,70 грн.

Грудень 2015 р. - 75 923,70 грн.

Січень 2016 р. - 75 923,70 грн.

Як зазначає відповідач, останній має значну заборгованість перед позивачем та іншими контрагентами, перед державним бюджетом по сплаті податку на прибуток, ризикує утворенням більшої заборгованості перед бюджетом по податкам та зборам, заробітній платі, в зв'язку з чим стягнення всієї суми боргу на користь позивача на фоні недостатності коштів негативно відобразиться на законних майнових інтересах відповідача, і як, наслідок, погіршить його майновий стан. Однак, відповідач не приймає заходів для ухилення від відповідальності, а навпаки, приймає заходи, направлені на погашення кредиторської заборгованості перед позивачем, що дозволить поновити його порушені права.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що приведені ним обставини є суттєвим чином ускладнюючими для негайного погашення заявленої заборгованості по господарській справі №904/6570/15 про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 759236,91 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.15р. прийнято до розгляду вищезазначену заяву про розстрочку та призначено її розгляд на 20.04.15р.

20.04.15р. повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду заяви відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.161).

Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути подану заяву в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник позивача у судове засідання також не з'явився, але до суду від позивача надійшли заперечення на подану заяву про розстрочку, відповідно до яких позивач просить суд відмовити відповідачу у її задоволенні, виходячи з наступного.

По-перше, відповідно до ст. ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому законом України «Про виконавче провадження».

По-друге, станом на 08.04.15р, у зв'язку з не виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті за поставлені ресурси згідно Договору № 132 від 03.07.13р. та Специфікації № 3 від 02.07.14р. позивач несе значні збитки, котрі суттєво вплинули на фінансово-господарську діяльність та виплату заробітної плати працівникам підприємства. Так, 04.07.14р. позивач поставив на адресу відповідача ресурси на загальну суму 842 389,13 грн. Позивач звертає увагу суду на те, що курс валют НБУ станом на 04.07.14р становив 1 долар США = 11,8274 грн., 1 рубль РФ = 0,3458 грн., а станом на 08.04.15р. 1 долар США = 23,5060 грн., 1 рубль РФ = 0,4248 грн. Враховуючи те, що позивач закуповує сировину для виробництва гумотехнічних виробів від виробників, розташованих в країнах Європи, Азії та Росії спонукає позивача розраховуватись з постачальниками коштами згідно курсу валют, собівартість продукції яка випускається позивачем також залежить від курсової різниці валют, тому своєчасність проведених розрахунків контрагентами за поставлений позивачем товар суттєво впливає на фінансово-економічний стан підприємства.

По-третє, згідно балансу відповідача (Звіту про фінансовий стан) станом на 31.12.14р. встановлено, що оборотні активи підприємства на кінець року становлять 105 758 млн. грн. Виробничі запаси підприємства становлять 40 849 млн. грн. На складі готової продукції знаходяться нереалізованого товару на суму 38 547 млн. грн. Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги становить 666 085 млн. грн. Також позивач звертає увагу суду на те, що не дивлячись на збитки підприємства нерозподілений прибуток на кінець 2014 року становить 22 982 млн. грн. Тому позивач вважає, що посилання відповідача в своїй заяві про розстрочення виконання судового рішення на надважку ситуацію, яка виникла недостатнім фінансуванням та нестабільністю в сфері економіки України, бойові дії в Східному регіоні країни є некоректним та безпідставним, тому що кожне підприємство України в тому числі і позивач працює в таких же умовах, як і відповідач або в ще гірших. Позивач також поставляє свою продукцію на підприємства розташовані в районі бойових дій і також змушений нести певні збитки, але при правильному плануванні діяльності підприємства позивач завжди виконує взяті на себе договірні зобов'язання, так як це вимагає чинне законодавство України.

Позивач зауважує, що відповідач постійно застосовує в своїй діяльності практику несплати коштів за поставлені ресурси, свідомо не виконуючи умови Договорів поставки, доказом є справа №904/463/14 де позивач згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.14р та рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.14р по справі №904/463/14 повернув на свій рахунок кошти за поставлені ресурси.

Дослідивши матеріали справи, подані документи, господарський суд вважає заяву відповідача про розстрочку виконання рішення не обґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Заява відповідача розглядається відповідно до вимог ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки, також, повинні визначатись господарським судом.

Відповідно до пункту 7.2. постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.10.12р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу судового рішення про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідач не надав суду достатніх доказів в підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування поданої заяви, у тому числі наявності інших рішень судів про стягнення заборгованості з боржників. Також, відповідачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що останній намагався виконати рішення суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання на всій території України. Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що відповідач намагається всіма можливими засобами покращити своє фінансове становище для подальшого погашення боргу перед позивачем.

Обставини, на які посилається відповідач лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість у зв'язку з цим настання для нього негативних наслідків у майбутньому, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ДАГУ від 15.01.14р. у справі №6/5005/9535/2011.

Викладене є підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення.

Враховуючи викладене, керуючись Пленумом Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003р., Пленумом Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р., Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 32-34, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про розстрочку виконання судового рішення - відмовити.

Суддя Н.Е. Петренко