Рішення № 43742515, 20.04.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.04.15р. Справа № 904/2640/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністью "КОМБУД-ЕКО 77", м.Дніпропетровськ

до комунального підприємства "РИТУАЛЬНА СЛУЖБА" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представник Медведєв С.С. - довіреність № б/н від 15.07.14р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбуд-Еко 77", м.Дніпропетровськ (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до комунального підприємства "Ритуальна служба" Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ (далі по тексту - відповідач) про стягнення 3531,26грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань; 10200,75грн. інфляційних втрат; 725,49грн. три відсотки річних.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих. № б/н від б/д ухвалою суду від 01.04.2015 року порушено провадження по справі та призначено слухання на 20.04.2015 року.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Позивач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується явкою представника в судове засідання.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 10.04.2015 року з відміткою представника відповідача про отримання ухвали суду 08.04.2015 року.

20.04.2015 року повноважний представник позивача в судовому засіданні підтримує та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, просить суд розглядати справу без участі повноважного представника відповідача, оскільки останній про розгляд справи повідомлений належним чином.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, відзив на позов не надав, витребувані судом документи не представив, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 20.04.2015 року в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, подані документи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014 року по справі №904/6988/14, яке за результатами апеляційного оскарження залишено без змін та в установленому законом порядку набрало законної сили встановлено наступні обставини.

02.01.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Комбуд-Еко 77" (далі по тексту - виконавець, позивач) та комунальним підприємством "Ритуальна служба" Дніпропетровської міської ради (далі по тексту - замовник, відповідач) укладений Договір №8 з надання послуг по прибиранню та вивозу сміття (далі по тексту - Договір).

Згідно умов п. 1.1. Договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги по наданню транспорту для прибирання та вивозу сміття, відповідно специфікації.

Загальна сума Договору формується на підставі специфікації та актів виконаних робіт за поточний рік, які являються невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору оплата за послуги по наданню транспорту для прибирання та вивозу сміття здійснюється після підписання сторонами актів виконаних робіт.

На виконання своїх договірних зобов'язань позивачем надані послуги відповідачу, що підтверджується актами виконаних робіт: від 02.12.2013 р., 04.12.2013 р., 06.12.2013 р., 09.12.2013 р., які підписані між сторонами, та підтверджується підписами та скріпленими печатками уповноважених осіб.

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем зі сплати послуг на суму 47998,79грн., що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 47998,79грн. - боргу.

Посилаючись на обставини, які встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2014 року по справі №904/6988/14, яке за результатами апеляційного оскарження залишено без змін та в установленому законом порядку набрало законної сили позивач просить суд стягнути з відповідача 3531,26грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань; 10200,75грн. інфляційних втрат; 725,49грн. три відсотки річних.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за даним договором, а також за негативні наслідки, які виникли в результаті замовник та виконавець несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.

Пунктом 4.2 договору визначено, що за порушення строків оплати замовник оплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за яких сплачується пеня, від загальної вартості виконаних робіт за даним договором за кожен день прострочки.

Позивач нарахував відповідачу до сплати пеню за загальний період з 02.12.2013р. по 09.06.2014р. на суму 3531,26грн. за кожним актом окремо.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його частково вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково у розмірі 3529,37грн.

Позивач помилково вказав період за актом виконаних робіт від 02.12.2013 року з 02.12.2013 року по 03.06.2013 року. Вірним є період з 03.12.2013 року по 02.06.2013 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу до сплати три відсотки річних у розмірі 725,49грн. за загальний період з 03.12.2013р. по 18.12.2014р. за кожним актом окремо.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його частково вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню у розмірі 725,49грн.

Позивач нарахував відповідачу до сплати інфляційні втрати у розмірі 10200,75грн. за загальний період з грудня 2013 року по листопад 2014 року за кожним актом окремо.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його частково вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково у розмірі 10196,17грн.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1825,54грн., з урахуванням того, що 99,92% позовних вимог позивача судом задоволено.

До уваги. Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Пленум Вищого господарського суду України у п. 9 постанови від 17.05.2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", роз'яснив, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Аналогічна правова позиція підтримана постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014р. по справі № 904/9428/13, недотримання якої стало підставою скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Ритуальна служба" Дніпропетровської міської ради (49101, м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 18; ідентифікаційний код 32702195) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комбуд-Еко 77" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Караваєва, 11; ідентифікаційний код 36906092) 3529,37грн. (три тисячі п'ятсот двадцять дев'ять грн. 37 коп.) пені за несвоєчасне виконання зобов'язань; 725,49грн. (сімсот двадцять п'ять грн. 49 коп.) три відсотки річних; 10196,17грн. (десять тисяч сто дев'яносто шість грн. 17 коп.) інфляційних втрат; 1825,54грн. (одна тисяча вісімсот двадцять п'ять грн. 54 коп.) судового збору, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

22.04.2015 року

Суддя І.В. Петренко