Ухвала суду № 43742502, 21.04.2015, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"21" квітня 2015 р. Справа № 5004/1039/11 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" від 08.04.2015р. вхід. №01-49/16/15 на дії та постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області

по справі №5004/1039/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Капітал",

товариство з обмеженою відповідальністю "Новітні крохмальні технології",

товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ "Луцьккондитер"

про стягнення 6 000 000,00 грн. заборгованості шляхом звернення стягнення на майно

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників:

від скаржника: Осадовський Р.Е., дов. від 19.03.2015р.

від стягувача: Олексюк Т.І., дов. від 10.12.2014р.

від ДВС: н/в

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Поларт-Інвест" звернулось до господарського суду зі скаргою на дії та постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 08.04.2015р. вхід. №01-49/16/1, в якій просить визнати дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління у Рівненській області Черпака М. Л. при здійсненні виконавчого провадження №37542764 неправомірними; скасувати постанови заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління у Рівненській області Черпака М. Л. від 23.02. 2015 р. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та від 12.03.2015 р. про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування скарги зазначило, що 24.01.2013р. господарським судом Волинської області було видано наказ №5004/1039/11-3 про стягнення з ТзОВ «Поларт-Інвест» на користь ТзОВ «Компанія з управління активами «ІЗІ ЛАЙФ» заборгованості за кредитним договором №11-4 від 13.03.2008 р. в розмірі 6 000 000,00 грн. шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 28.03.2008 р.

12.03.2015р. заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Черпаком М.Л. була винесена постанова, відповідно до якої постановлено виконавче провадження з примусового виконання вказаного наказу закінчити; припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення; постанову про стягнення з боржника виконавчого збору № 37542764 від 25.04.2013р виділити в окреме виконавче провадження.

Копія постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2015 року була одержана боржником 18.03.2015р.

Боржник до постанови про закінчення виконавчого провадження не отримував від державного виконавця взагалі будь-яких документів, 23.03.2015р. представник боржника змушений був особисто поїхати до державного виконавця та отримав ідентифікатор доступу до виконавчого провадження через сайт. Так боржник ознайомився з текстом постанови про передачу майна стягувачу від 23.02.2015р.

Боржник вважає дії державного виконавця та постанови про передачу майна стягувачу та про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2015р. неправомірними та такими, що порушують чинне законодавство України, мотивуючи тим, що:

Боржника не було повідомлено державним виконавцем про передачу майна стягувачу, тому боржник не був присутнім під час передачі майна та складення вказаної постанови і акту передачі майна. Постанову від 23.02.2015р. державний виконавець боржнику також не відправляв.

Державним виконавцем порушено процедуру реалізації майна, не повідомлено божника про прилюдні торги, не повідомлено про результати оцінки нерухомого майна, чим порушено норми ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження»

У зв'язку з тим, що боржник жодним чином не був повідомлений про результати визначення вартості чи оцінки майна, він взагалі не має інформації, яким чином державним виконавцем проводилося визначення вартості майна, оскільки боржник міг тільки орієнтуватися в приблизній ціні, зазначеній у судовому наказі, виданому 24.01.2013 року, де зазначено початкову ціну реалізації майна - 5 977 880,00 грн.

Станом на час проведення виконавчих дій ціна об'єктів була вищою, а як стало відомо із оскаржуваної постанови, майно було передано за вартістю, вказаною в судовому наказі.

ТзОВ «Поларт-Інвест» вважає, що вказана оцінка майна набагато занижена, тому що відповідно до висновку з оцінки зазначеного майна, яка проводилась ще в 2008 році з метою отримання кредиту в розмірі 3 млн. доларів США у ПАТ «Промінвестбанк», вартість даного майна складала близько 6 млн. доларів США. На сьогоднішній день ринкова вартість зазначеного нерухомого майна, що було передано державним виконавцем без відома боржника стягувачу, становить не менше 20 млн. грн.

До скарги долучено заяву про поновлення строку для подання скарги на рішення та дії органу ДВС України вхід. №01-66/53/15 від 09.04.2015р.

В обґрунтування заяви вказує, що боржником постанова про закінчення виконавчого провадження фактично отримана 18.03.2015р., що стверджується відміткою про реєстрацію постанови у боржника на супровідному листі постанови та в журналі вхідної кореспонденції боржника. Про існування постанови про передачу майна стягувачу від 23.02.2015р. боржник дізнався тільки зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження і раніше будь-яких документів від державного виконавця, в тому числі і постанови про відкриття виконавчого провадження, не отримував та не знав про вказане виконавче провадження.

Повідомляє, що 27.03.2015р. подав скаргу до господарського суду, яка залишена без розгляду ухвалою господарського суду Волинської області від 31.03.2015р. у зв'язку з відсутністю клопотання про поновлення строку, доказів отримання скарги та не обґрунтованості поважності причин та наявності підстав, які б перешкоджали поданню скарги у визначений строк.

Ухвалою суду від 09.04.2015р. розгляд скарги було призначено на 21.04.2015р. Зобов'язано подати суду: скаржника - докази отримання постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2015р. (поштовий конверт тощо), докази неможливості ознайомитись з постановою про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 23.02.2015р., докази в підтвердження поважності причини пропуску строків оскарження дій та постанов виконавчої служби, зазначених у скарзі; відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області - пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті скарги та заяви про відновлення строку для подання скарги; матеріали виконавчого провадження №37542764 надати для огляду в судовому засіданні; стягувача - роздруківку матеріалів виконавчого провадження №37542764, внесених до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в мережі Інтернет, пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті скарги та заяви про відновлення строку для подання скарги.

Скаржник в підтвердження отримання постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2015р. долучив посвідчення про відрядження до м. Рівного від 24.03.2015р.; витяг з журналу реєстрації вхідної кореспондеції ТзОВ «Поларт-Інвест» (отримання постанови ДВС 18.03.2015р.) (Том 6 а.с. 32-43).

ТзОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" (стягувач) у поясненнях вхід. №01-54/3593/15 від 21.04.2015р. просило в задоволенні скарги відмовити, мотивуючи тим, що боржник про проведення відділом примусового виконання рішень Управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/1039/11-3 від 24.01.2014 року був повідомлений та мав можливість брати участь у провадженні виконавчих дій.

Підтвердженням того, що боржник знав про відкрите виконавче провадження є лист за підписом директора ТзОВ «Поларт - Інвест» №9 від 18.02.2014 року щодо фактичного виконання рішення господарського суду Волинської області від 15.08.2011р. по справі № 5004/1039/11, де зазначено, що всі майнові вимоги в судовому порядку задоволені і дана справа знаходиться на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Рівненській області» (Том 6 а.с. 61).

Про проведення прилюдних торгів на адресу стягувача, боржника та відділу ДВС ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України направлялись відповідні повідомлення за вих.. № 01-03/7161 від 20.10.2014 року, №01- 03/9132 від 21.11.2014 року та № 01-06/512 від 13.01.2015 року.

Початкова ціна продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, у відповідності до вимог ст.39 Закону України «Про іпотеку» зазначена у рішенні господарського суду, на виконання якого виданий наказ господарського суду Волинської області № 5004/1039/11-3 від 24.01.2013 року. Державний виконавець в такому випадку не встановлює вартість майна у виконавчому провадженні, а реалізовує майно за початковою ціною продажу, зазначеною у виконавчому документі.

Тому, жодних прав боржника, про які останній зазначає у скарзі від 27.03.2015 року, в ході виконавчого провадження № 37542764 порушено не було.

Крім того, боржником без поважних причин пропущено строк, передбачений ст. 121-2 ГПК України, для подання скарги на дії заступника начальника відділу ДВС.

Відділ ДВС у запеченнях на скаргу від 20.04.2015р. №1109 просив у задоволенні скарги відмовити, мотивуючи тим, що боржника тричі було повідомлено про встановлену вартість майна: постановою про відкриття виконавчого провадження, яка направлена боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (дата отримання 22.04.2013 року); листом державного виконавця щодо встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки, який направлений боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (дата отримання 16.08.2013 року); листом державного виконавця щодо встановлення початкової ціни продажу предмета іпотеки, який направлений боржнику простою кореспонденцією (вих.№4384 від 24.09.2014).

Заявив про пропуск строків оскарження дій державного виконавця, вказавши, що інформацію про проведення виконавчих дій боржник мав змогу отримати на офіційному сайті Міністерства юстиції України за допомогою ідентифікатора доступу, що міститься у постанові про відкриття виконавчого провадження, яка отримана ТзОВ «Поларт-Інвест» 22.04.2013р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та мав можливість ознайомитись із матеріалами виконавчого провадження у відділі ДВС.

Просив розгляд скарги проводити без участі представника ДВС.

До заперечень долучив копії матеріалів виконавчого провадження №37542764 (Том 6 а.с. 70-128).

Треті особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду спору, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (Том 6, а.с. 131-134).

Звертаючись із заявою про відновлення строку для подання скарги від 08.04.2015р., скаржник стверджує, що постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2015р. отримав 18.03.2015р., а про існування постанови про передачу майна від 23.02.2015р. дізнався 24.03.2015р., під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у відділі ДВС. В підтвердження вказаного долучає витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ТзОВ «Поларт-Інвест» щодо отримання постанови ДВС 18.03.2015р., посвідчення про відрядження до м. Рівного від 24.03.2015р.; (Том 6 а.с. 32-43).

Зауважує, що будь-яких інших документів про хід виконавчого провадження не отримував.

Звертається до суду зі скаргою 08.04.2015р.

Попереднє звернення зі скаргою відбулось 30.03.2015р. Ухвалою суду від 31.03.2015р. скаргу повернуто без розгляду у зв'язку зі зверненням без заяви про поновлення строку та тим, що не було надано доказів отримання скарги та не обґрунтовано поважності причин та наявність підстав, які б перешкоджали поданню скарги у визначений строк.

Разом з тим, із долучених до заяви про поновлення пропущеного строку матеріалів вбачається, що боржник постанову про відкриття виконавчого провадження ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області №37542764 від 18.04.2013р. отримав 22.04.2013р., що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Том 6 а.с. 73).

У постанові про відкриття виконавчого провадження було вказано ідентифікатор доступу до виконавчого провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень та зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження (Том 6 а.с. 70-72).

16.08.2013р. ТзОВ «Поларт-Інвест» було отримано копію акту опису та арешту майна від 04.06.2013р., що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Том 6 а.с. 84).

13.08.2013р. на адресу ТзОВ «Поларт-Інвест» відділом ДВС було направлено лист №9985, в якому повідомлено про початкову ціну продажу іпотечного майна (Том 6 а.с. 85).

У листі №36 від 27.08.2013р. за підписом директора ТзОВ «Поларт-Інвест» Веремійчука П.О. заперечено початкову ціну продажу предмету іпотеки, що знаходиться за адресою Рівненська область, Здолбунівський район, смт. Мізоч, вул.Заводська. 1(Том 6 а.с. 86). Згідно пояснень представника скаржника в судовому засіданні інших предметів іпотеки за вказаною адресою немає.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Дії державного виконавця підлягають оформленню відповідними постановами та іншими документами (актами тощо), що у відповідності з вимогами ЗУ "Про виконавче провадження" покладає на скаржника право та обов'язок оскаржити постанови або дії (бездіяльність) державного виконавця у встановлений строк (ст.ст. 1, 82 ЗУ "Про виконавче провадження").

Саме з метою своєчасного вирішення цих питань на боржника, інших учасників виконавчого провадження покладений обов'язок звертатися зі скаргою у скорочені терміни - 10 днів (ст. 1212 ГПК України).

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку поважними не є, за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого строку та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Поряд з цим, суд зазначає, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи він підлягає відновленню.

Суд зауважує, що як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Вищий господарський суд України у інформаційному листі від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" роз'яснив, що наведена норма ч. 1 ст. 53 ГПК України пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Суд не приймає твердження скаржника про неотримання постанови про відкриття виконавчого провадження та інших документів, та неможливістю ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, як такі, що спростовуються долученими доказами, а саме: повідомленням про вручення поштового відправлення (постанову про відкриття виконавчого провадження отримано 22.04.2013р., том 6 а.с. 73); листом №36 від 27.08.2013р. за підписом директора ТзОВ «Поларт-Інвест» Веремійчука П.О. щодо заперечень початкової ціни продажу предмета іпотеки (Том 6 а.с. 86), листом ТзОВ «Поларт-Інвест» до ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» №9 від 18.02.2014р., що свідчить про обізнаність про відкриття виконавчого провадження і знаходження на виконанні у ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області та можливість ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Суд зауважує, що в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень міститься вся інформація про хід виконавчого провадження, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (Том 6 а.с. 136), ідентифікатор доступу до якого був вказаний в постанові про відкриття виконавчого провадження, що отримана скаржником 22.04.2013р. (Том 6 а.с. 73).

Не є поважною причиною пропуску строку і неналежне оформлення процесуальних документів при подачі скарги на дії ДВС 30.03.2015р., що спричинило залишення її без розгляду ухвалою суду від 31.03.2015р.

Отже, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку та оцінивши доводи, що наведені скаржником на обґрунтування клопотання про їх поновлення, суд дійшов висновку про відсутність поважності причин пропуску строку.

Вищий господарський суд України у п. 9.7 постанови пленуму від 17.10.2012р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зауважив, що встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив заяву ТзОВ "Поларт-Інвест" про відновлення строку для подання скарги на рішення та дії органу ДВС України вхід. №01-66/53/15 від 09.04.2015р. залишити без задоволення, а скаргу на дії та постанови від 23.02.2015р., 12.03.2015р. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 08.04.2015р. вхід. №01-49/16/15 залишити без розгляду.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 53, 1212 ГПК України, господарський суд, -

ухвалив:

1. Заяву ТзОВ "Поларт-Інвест" про відновлення строку для подання скарги на рішення та дії органу ДВС України вхід. №01-66/53/15 від 09.04.2015р. залишити без задоволення.

2. Скаргу ТзОВ "Поларт-Інвест" на дії та постанови від 23.02.2015р., 12.03.2015р. відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 08.04.2015р. вхід. №01-49/16/15 залишити без розгляду.

Суддя С.Т. Філатова