Постанова № 43742342, 22.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 910/9232/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Барицької Т.Л.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

позивача - не з'яв.,

відповідача - Гуцула А.Д., Жуковського В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Актівсерв"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014

та на рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2014

у справі № 910/9232/14

за позовом Приватного підприємства "Актівсерв"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Приватне підприємство "Актівсерв" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" про зобов'язання відповідача переказати грошові кошти в розмірі 24 344,01 грн. з поточного рахунку ПП "Актівсерв" на рахунок ПАТ "Банк Форум" із зазначенням призначення платежу - погашення кредиту за кредитним договором № 1-0009/13/11-KLMV від 14.03.2013.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.06.2014 (суддя Мудрий С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 (колегія суддів у складі: суддя Тарасенко К.В. - головуючий, судді Іоннікова І.А., Сулім В.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.11.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду 23.09.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2014 у справі № 910/9232/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду України від 25.03.2015 у даній справі заяву Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" задоволено, постанову Вищого господарського суду України від 12.11.2014 у справі № 910/9232/14 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.04.2015 касаційну скаргу Приватного підприємства "Актівсерв" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2014 прийнято до провадження та призначено її до розгляду.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Суди попередніх інстанцій, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановили наступне:

- 18.02.2013 ПАТ "Банк Форум" та ПП "Актівсерв" укладено договір банківського рахунка, відповідно до п. 1.1 якого банк відповідно до чинного законодавства відкриває клієнту поточний рахунок/-ки для здійснення розрахунково-касових операцій та зберігання коштів на ньому;

- згідно з п. 3.3.1 договору банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції позивача відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору;

- ПП "Актівсерв" за допомогою автоматизованої банківської системи "IFOBS Клієнт-банк" було надано ПАТ "Банк Форум" платіжне доручення від 29.04.2014 з призначенням платежу: погашення заборгованості ТОВ "ДЦ Делта Спорт" за кредитним договором від 14.03.2013;

- зазначене доручення ПАТ "Банк Форум" було залишено без виконання з посиланням п. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, судами додатково встановлено, що постановою правління Національного банку України від 13.03.2014 № 135 ПАТ "Банк Форум" віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14.03.2014 № 14 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Форум" з ринку та запроваджено тимчасову адміністрацію з 14.03.2014 по 13.06.2014.

В подальшому, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.06.2014 № 49 "Про початок ліквідації ПАТ "Банк Форум" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію" на підставі постанови Правління Національного банку України від 13.06.2014 № 355 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" вирішено розпочати ліквідацію ПАТ "Банк Форум" відповідно до плану врегулювання з 16.06.2014.

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Згідно з ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним щодо інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій правомірно встановлено, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, а відповідач - боржником і оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунку від 18.02.2013 у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції чинній на час виникнення спору.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.

Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, зокрема, банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно з пунктом 20.9. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 (зі змінами та доповненнями), після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 ЦК України, залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону.

Отже, як правомірно зазначено судами попередніх інстанцій, позивач не позбавлений можливості захистити свої майнові права за договором банківського рахунку в порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Вищий господарський суд України вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Актівсерв" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 23.06.2014 у справі № 910/9232/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н. Губенко Судді: Т. Барицька В. Картере