Ухвала суду № 43742290, 14.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 квітня 2015 року Справа № 922/2668/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.,суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Грейц К.В., Мачульського Г.М.,розглянувши заявуДержавного підприємства "Артемсіль"про перегляд Верховним Судом УкраїниухвалиВищого господарського суду України від 24.12.2014у справі№ 922/2668/14за позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лемма-Віте"доДержавного підприємства "Артемсіль"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Земельний банк"про визнання недійсним договору

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лемма-Віте" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Артемсіль" про визнання договору про відступлення права вимоги (цесії) №06/21 від 30.06.2011 недійсним. Рішенням господарського суду Харківської області від 08.09.2014 у справі №922/2668/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014, позов задоволено; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги (цесії) №06/21 від 30.06.2011. Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2014 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2014 залишено без змін.

Державним підприємством "Артемсіль" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2014 у справі №922/2668/14, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову та прийняти нове рішення.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 03.03.2015 у справі №922/2126/14, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень частини першої статті 215, частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), в редакції чинній на день подачі заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 24.12.2014, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності у різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, подану у межах строку, передбаченого статтею 11117 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність ознак для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись пунктом 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", статтею 86 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Допустити справу №922/2668/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий, суддяТ.ДобролюбоваСуддіС.Бакуліна Н.Волковицька К.Грейц Г.Мачульський