Постанова № 43742239, 21.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 910/19531/14 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Сибіги О.М.,розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Каралопа Анатолія Васильовичана постановувід 04.03.2015Київського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду міста Києва № 910/19531/14за позовомФізичної особи - підприємця Каралопа Анатолія Васильовича до 1. Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації 2. Комунального підприємства "Житлосервіс "Куренівка"прозобов'язання укласти додаткову угоду до договору №12206 від 27.05.2010,за участю представників: позивача - відповідача 1 - Алпатьєва Н.Ю. Оношенко О.О. відповідача 2 -Ларченко К.В.ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 у справі №910/19531/14 (суддя Головіна К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Станіка С.Р., суддів Корсакової Г.В., Самсіна Р.І.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Фізичної особи - підприємця Каралопа Анатолія Васильовича (далі - позивач) до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації (далі - відповідач-1) та Комунального підприємства "Житлосервіс "Куренівка" (далі - відповідач-2) про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди майна №12206 від 27.05.2010.

Позивач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Зокрема, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували тієї обставини, що договір №12206 від 27.05.2010 оренди нежитлового будинку (приміщення) продовжено на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у зв'язку з чим вважає необхідним укладення додаткової угоди до нього, якою строк дії договору буде продовжуватись на той саме строк і встановлюватись з дати прийняття Оболонською районною в м. Києві держадміністрацією розпорядження від 03.10.2013 №480 про продовження договору оренди.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 21.04.2015 №03-05/653, у зв'язку з хворобою судді Глос О.І., для розгляду касаційної скарги у справі сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Сибіга О.М.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 27.05.2010 між Управлінням комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Каралопом Анатолієм Васильовичем (орендар) укладено договір №12206 оренди нежитлового будинку (приміщення), за умовами якого орендодавець на підставі рішення сесії Оболонської районної у м. Києві ради № 27/8 від 27.05.2010 передає, а орендар приймає в оренду нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 170-А, для пункту прийому вторинної сировини (п.1.1 договору); об'єктом оренди є нежила будівля загальною площею 20,00 м2 (п.2.1 договору); об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Оболонського району у місті Києві і знаходиться на балансі КП "Житлосервіс "Куренівка" (п.2.4 договору); договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє з 27.05.2010 до 25.10.2013 (п.9.1 договору); усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються у письмовій формі і набувають чинності з моменту їх підписання (п.9.2 договору).

09.09.2010 Київською міською радою прийнято рішення "Про питання організації управління районами в місті Києві" №7/4819, відповідно до якого вирішено не утворювати районні у місті Києві ради, а також припинено з 31.10.2010 шляхом ліквідації районні в місті Києві ради і їх виконавчі органи, зокрема Оболонську районну у місті Києві раду та Оболонську районну у місті Києві державну адміністрацію, а також утворено відповідні ліквідаційні комісії.

02.12.2010 Київською міською радою прийнято рішення №284/5096 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва", яким установлено, що договори оренди об'єктів комунальної власності територіальних громад районів у місті Києві, укладених на виконання рішень районних у місті Києві рад, термін дії яких не закінчився, є чинними та підлягають виконанню відповідно до вимог законодавства України (п. 4 рішення).

Згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 "Про питання організації управління районами в місті Києві" нежитлова будівля по вул. Фрунзе, 170-А була передана до сфери управління Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

Рішенням від 22.12.2010 №1 комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) "Про припинення самостійних структурних підрозділів виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації)" було припинено з 22.12.2010 шляхом ліквідації Управління комунального майна району Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації) (п. 1.1 рішення), функції орендодавця нежитлових приміщень були передані балансоутримувачам цих нежитлових приміщень (комунальним підприємствам Оболонського району та районному управлінню освіти) (п. 7 рішення), отже, за спірним договором функції орендодавця передані КП "Житлосервіс "Куренівка".

22.09.2011 Київською міською радою прийнято рішення № 34/6250 "Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва", яким уповноважено виступати орендодавцями майна територіальної громади міста Києва, зокрема, районні в місті Києві державні адміністрації - щодо майна, яке передане їм в управління.

03.10.2013 Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження №480 "Про деякі питання оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке належить до сфери управління Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації", пунктом 2 якого визначено продовжити термін дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, які належать до сфери управління Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації згідно з додатком 2 цього розпорядження, зокрема, і Фізичній особі - підприємцю Каралопу Анатолію Васильовичу.

Зазначаючи про те, що внаслідок прийняття Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією розпорядження від 03.10.2013 №480 договір оренди від 27.05.2010 було продовжено на 2 роки та 364 дні, втім відповідні зміни не були внесені сторонами у договір оренди, Фізична особа - підприємець Каралоп Анатолій Васильович звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди нежитлового будинку (приміщення) №12206 від 27.05.2010, якою продовжити термін дії договору на 2 роки та 364 дні з 03.10.2013, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. 777 Цивільного кодексу України та ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вирішуючи спір у справі та відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що після закінчення строку дії договору оренди переоформлення орендних правовідносин на новий строк може здійснюватись виключно шляхом укладення нового договору оренди у порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна", тобто, за згодою сторін, втім, така згода не була надана Київською міськрадою, адже відповідно до п. 4.2.1.1 протоколу №166 від 24.12.2013 постійної комісії Київради з питань власності комісією було вирішено задовольнити звернення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та відмовити Фізичній особі - підприємцю Каралопу Анатолію Васильовичу у продовженні строку дії договору оренди нежитлових приміщень на вул. Фрунзе, 170-А, в м. Києві.

Крім того, суди виходили з того, що за відсутності зміни в умовах спірного договору орендодавця з Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) на Оболонську районну у м. Києві державну адміністрацією, остання автоматично не набула прав та обов'язків орендодавця за спірним зобов'язанням, а також не наділена повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу майна в оренду

Також суди визначили, що вимога позивача про зобов'язання укласти додаткову угоду фактично є вимогою про внесення істотних змін до договору, втім позивач не дотримався відповідної процедури, передбаченої Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим рішенням Київської міськради від 22.09.2011 №34/6250.

Втім, зазначені висновки судів попередніх інстанцій колегія суддів вважає передчасними, тобто, такими, що здійснені внаслідок порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи таке.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

За приписами ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями майна є, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного та комунального майна є, зокрема, органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Згідно з ч.1 ст. 770 Цивільного кодексу України в разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, хоча зміна власника майна і не відбувалася і ним як була, так і залишилась територіальна громада міста Києва, втім функції орендодавця замість ліквідованого Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) було покладено на КП "Житлосервіс "Куренівка", а надалі правами та обов'язками орендодавця майна було наділено Оболонську районну у м. Києві державну адміністрацію щодо майна, яке передане їй в управління.

При цьому, ні рішеннями Київради та комісії з припинення виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації), ані приписами законодавства, на яке послались суди попередніх інстанцій, виникнення прав та обов'язків нового орендодавця щодо конкретних договорів найму не був поставлений в залежність від формальної зміни умов діючих правочинів в частині найменування наймодавця, отже, висновок судів попередніх інстанцій, що Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація не набула статусу орендодавця майна за спірним договором і не наділена повноваженнями самостійно приймати рішення щодо оренди об'єктів комунальної власності, переданих їй в управління, колегія суддів касаційної інстанцій не вважає достатньо ґрунтовним.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з вимогами ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст. 291 ГК України.

Згідно зі ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Разом з тим, вирішуючи спір у справі, попередні судові інстанції дійшли висновку, що після закінчення строку дії договору оренди, переоформлення орендних правовідносин на новий строк може здійснюватись виключно шляхом укладення нового договору оренди, не встановивши наявність/відсутність заперечень орендодавця майна на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку щодо поновлення правочину та взагалі не надавши оцінки наявному в матеріалах справи розпорядженню Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 03.10.2013 №480 про продовження спірного договору, незважаючи на те, що як позовна заява, так і апеляційна скарга ґрунтуються саме на вказаному акті.

Водночас, окрім з'ясування зазначених вище обставин та встановлення наявності/відсутності підстав для пролонгації договору, попередні судові інстанції повинні також встановити наявність/відсутність порушеного права позивача, яке б підлягало судовому захистові у обраний ним спосіб, оцінити суть заявлених позивачем вимог та подані на їх підтвердження докази, а також визначити правові наслідки такої оцінки.

Таким чином, не встановлення господарськими судами вищевказаних обставин, які мають суттєве значення у справі, є порушенням вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України і виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору і підставності відмови в позові..

Оскільки відповідно до приписів ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє повноту встановлення та юридичну оцінку обставин справи і не наділена повноваженнями щодо їх встановлення, колегія суддів на підставі п. 3 ст. 1119 ГПК України вважає за необхідне скасувати судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення зазначених обставин і надання їм належної правової оцінки з врахуванням всіх вищевикладених вказівок цієї постанови.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Каралопа Анатолія Васильовича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/19531/14 та рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 у цій справі скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.М.Сибіга