Постанова № 43742231, 21.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 922/1127/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015

за скаргою Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12.09.2014 ВП №44730795 та постанову начальника відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області Бунякіна В.О. від 06.10.2014

за участю відділу державної виконавчої служби Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, м. Лозова, Харківська область (далі - відділ ДВС)

зі справи № 922/1127/14

за позовом Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України, м. Харків (далі - Інститут)

до відповідача державного підприємства "Дослідне господарство "Комсомолець" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, с. Комсомольське, Лозівський район, Харківська область (далі - Підприємство)

про стягнення 18 030,73 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

відділу ДВС - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Інститут звернувся зі скаргою на дії відділу ДВС, згідно з якою просив скасувати постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Гапона Є.В. від 12.09.2014 ВП № 44730795 та постанову начальника відділу ДВС Бунякіна В.О. від 06.10.2014, а також зобов'язати відділ ДВС прийняти до виконання ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2014 зі справи № 922/1127/14.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2014 у справі № 922/1127/14 (суддя Калініченко Н.В.) скаргу задоволено. Скасовано постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Гапона Є.В. від 12.09.2014 ВП № 44730795 та постанову начальника відділу ДВС Бунякіна В.О. від 06.10.2014. Зобов'язано відділ ДВС прийняти до виконання ухвалу господарського суду Харківської області від 14.05.2014 зі справи № 922/1127/14.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 (колегія суддів у складі: суддя Слободін М.М. - головуючий, судді Гончар Т.В. і Гребенюк Н.В.) ухвалу господарського суду Харківської області від 01.12.2014 зі справи № 922/1127/14 скасовано, а скаргу залишено без задоволення. Одночасно судом апеляційної інстанції 09.02.2015 у даній справі були винесені окремі ухвали відносно Підприємства та відділу ДВС.

У касаційній скарзі Інститут просить скасувати постанову апеляційного господарського суду від 09.02.2015, а ухвалу місцевого господарського суду від 01.12.2014 залишити в силі. Скарга мотивована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Даного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою господарського суду Харківської області від 14.05.2014 було затверджено мирову угоду від 12.05.2014 у справі № 922/1127/14 (далі-Ухвала), яка була укладена Інститутом та Підприємством, та припинено провадження у даній справі.

12.09.2014 Інститут звернувся до відділу ДВС із заявою від 28.08.2014 про примусове виконання Ухвали, в якій посилався на те, що Підприємство в порушення мирової угоди, яка була затверджена господарським судом, взятих на себе зобов'язань за цією угодою не виконало, зокрема не сплатило судові витрати у сумі 1 827,00 грн. у строк не пізніше 30.05.2014, а також не здійснило оплату заборгованості у розмірі 3 030,73 грн. не пізніше 01.08.2014. У цьому ж зв'язку, Інститут просив відділ ДВС відкрити виконавче провадження та виконати Ухвалу шляхом стягнення з Підприємства заборгованості у загальній сумі 18 030,73 грн.

Відділом ДВС в особі старшого державного виконавця Гапона Є.В, 12.09.2014 було прийнято постанову ВП № 44730795 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання Ухвали на підставі пункту 8 частини першої ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з невірно зазначеною назвою підприємства боржника, а також тим, що виконавчий документ, що виданий на підставі рішення, яким було надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред`явлення.

У цьому зв'язку 23.09.2014 Інститутом було подано скаргу до відділу ДВС на постанову старшого державного виконавця Гапона Є.В. від 12.09.2014, в якій Інститут просив скасувати означену постанову та постановити нову, якою прийняти до виконання Ухвалу. Проте, 06.10.2014 начальником відділу ДВС Бунякіним В.О. було винесено постанову, якою у задоволенні скарги Інституту було відмовлено, а дії старшого виконавця відділу ДВС Гапона Є.В. визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Сукупності встановлених у справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

При цьому апеляційний суд правильно виходив з того, що, оскільки в Ухвалі було невірно зазначено назву підприємства боржника, вона не могла вважатись виконавчим документом у розумінні статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", що, в свою чергу, давало відділу ДВС підстави для прийняття рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження у відповідності до вимог ст.26 цього ж Закону.

Такі висновки апеляційного суду відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на фактичних обставинах справи, які були ним досліджені повно, всебічно та з урахуванням норм як матеріального, так і процесуального права.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи правильності висновку суду апеляційної інстанції у його зазначеній частині не спростовують, Вищий господарський суд України не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається незалежно від інших мотивів, що були наведені апеляційним судом на користь її прийняття.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 у справі № 922/1127/14 залишити без змін, а касаційну скаргу Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко