Постанова № 43742185, 21.04.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року Справа № 910/19042/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м.Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015

зі справи № 910/19042/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЕТОН-С", м.Київ (далі - Товариство)

до приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м.Київ (далі - Організація)

про визнання договору припиненим.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Хлєбніков С.Г.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство звернулося з позовом, згідно з яким просило визнати припиненим з 01.11.2012 договір від 01.11.2011 № КБР-07/11/11, який укладено сторонами зі справи.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.01.2015 у справі № 910/19042/14 (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 (колегія суддів у складі: суддя Остапенко О.М. - головуючий, судді Шипко В.В., Верховець А.А.), позов задоволено. Визнано припиненим з 01.11.2012 договір від 01.11.2011 № КБР-07/11/11, укладений Товариством та Організацією.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 15.01.2015, постанову апеляційного суду від 24.02.2015 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Судами встановлено, що 01.11.2011 Товариством в особі його директора Коріненка Г.В. та Організацією в особі її директора Калініченка С.В. був укладений договір № КБР-07/11/11, відповідно до умов п.2.1 якого Товариство здійснює публічне виконання оприлюднених музичних творів, фонограм, а також зафіксованих у фонограмах виконань, публічну демонстрацію відеограм, а також зафіксованих у відеограмах виконань (далі - Твори), а Організація надає позивачу на умовах, визначених цим договором, право (невиключну ліцензію) на таке виконання та здійснює збір винагороди (роялті). Товариство зобов'язалося виплачувати винагороду (роялті) Організації відповідно до договору та закону.

Відповідно до п.2.3 договору Товариство зобов'язалося перерахувати на поточний рахунок Організації винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця за який здійснюється платіж.

Згідно з п.3.3 договору позивач зобов'язується протягом п'яти днів письмово повідомити відповідача про припинення публічного виконання Творів в закладах користувача Товариства. У разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин позивач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках, у повному обсязі і за весь період.

Пунктами 4.1, 4.2 договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.11.2012, а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій, та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної у п. 4.1 дати його припинення, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку із зазначенням вказаних у цьому договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа.

Судами також встановлено, що листом від 18.01.2012 № 59 Товариство письмово повідомило Організацію про те, що з 01.09.2012 воно буде закрите на ремонт для зміни напрямку своєї діяльності, у зв'язку з чим просило розірвати договір та роялті у цьому зв'язку не нараховувати.

27.08.2012 Товариство направило на адресу Організації листа № 33, згідно з яким повторно повідомило останньому про бажання достроково розірвати договір. Крім того, листом від 15.10.2012 № 44, як додаток до листа від 27.08.2012 № 33, позивач повідомив відповідача про те, що він закритий на ремонт та просив не нараховувати йому роялті. Згідно з поштовими повідомленнями, означені листи були отримані відповідачем.

Наполягаючи на задоволенні позовних вимог, Товариство вказувало на те, що дію договору слід вважати припиненою з 01.11.2012, оскільки він своєчасно попередив про це відповідача.

Встановленим за справою обставинам попередні судові інстанції дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

При цьому суди, врахувавши умови спірного договору та подані у цьому ж зв'язку Товариством докази, правильно виходили з того, що позивач своєчасно у письмовій формі поставив відповідача до відома про припинення дії договору з 01.11.2012.

Посиланням відповідача на те, що позивачем не був дотриманий передбачений договором порядок щодо припинення його дії, оскільки лист позивача від 15.10.2012 № 44 містив у собі лише прохання не нараховувати роялті, а лист від 27.08.2012 № 33 був направлений не протягом місяця до дати визначеної п.4.1 договору, суди дали належну оцінку та обґрунтовано не взяли їх до уваги, з огляду на те, що у такий спосіб відповідач намагався лише переоцінити подані за справою докази.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 15.01.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015 у справі № 910/19042/14 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко