Постанова № 43740570, 23.04.2015, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/370/15-п

Провадження № 3/732/170/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015 року м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Березовський О.Д., при секретарі Марченко Т.А., Береза Є.О., за участі захисника адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня справу, що надійшла з ВДАІ з обслуговування Городнянського району УМВС України в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, індивідуальний ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого на посаді військовослужбовця інспектора 3 категорії в/ч 2253 Чернігівського прикордонного загону, зареєстрованого проживаючим за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, вул Жовтнева, буд. 78, фактично проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, вул РадянськаАДРЕСА_1,

за ст. 130 ч. 1 КпАП України,-

В С Т А Н О В И В :

Інспектором ВДАІ з обслуговування Городнянського району УМВС України в Чернігівській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АП1 № 087455 від 09.03.2015 року. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 09.03.2015 року, о 21 годині 14 хвилин, в м. Городня на вул 1-го Травня, ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_2, в стані алкогольного спяніння, чим порушив вимоги п. 2.9. ( а ) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ст. 130 ч. 1 КпАП України.

Правопорушник ОСОБА_2 в судовому засіданні винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, не визнав, з протоколом про адміністративне правопорушення не згоден та не підтвердив обставих, викладених в цьому протоколі. Вказав, що 09.03.2015 року він разом з дружиною, їх маленькою донькою та бабусею їздили в гості до знайомих в м. Чернігів. Алкогольних напоїв він того дня не вживав, так як весь час був за кермом свого автомобіля НОМЕР_3. Повернувшись до м. Городні, вони заїхали до знайомих, що проживають біля військового містечка, а потім він рухався по вул. 1-го Травня в м. Городня в напрямку центра міста. Біля церкви автомобіль під його керуванням зупинили працівники ДАІ. При цьому Правил дорожнього руху він не порушував і причина його зупинки йому відома не була. Інспектор ДАІ, який його зупинив, причин зупинки йому не пояснив та сказав пройти і сісти в службовий автомобіль до старшого інспектора. В службовому автомобілі інспектор ДАІ заставив його дути в прилад для перевірки на стан алкогольного спяніння. Він дув кілька разів і в приладі то загорялось зелене світло, а то взагалі нічого не було. Після цього інспектор ДАІ запропонував йому проїхати в лікарню для проведення медичного огляду на стан алкогольного спяніння. До лікарні його повезли в службовому автомобілі працівників ДАІ, слідом за ними за кермом його автомобіля до лікарні поїхав брат його дружини ОСОБА_4, який разом зі своїм товаришем ОСОБА_5 якраз підійшли до них після того як його зупинили працівники ДАІ. У лікарні їх вже зустрічав черговий лікар ОСОБА_6. Разом з дружиною, ОСОБА_5 та двома працівниками ДАІ вони пройшли до кабінету лікаря. Висновок у лікаря вже був готовий і той лише взяв його особисті дані у інспектра ДАІ. Після цього лікар став ображати його дружину, кинув їй в руки висновок його медичного огляду та вигнав з кабінету. У послідуючому дружина через вікно на мобільний телефон знімала все що відбувалось в кабінеті лікаря. Ніяких аналізів в лікарні у нього не брали, а на його прохання здати кров на аналіз лікар сказав, що лаборанта зараз на місці немає. В лікарні під час медичного огляду йому також ніхто не пропонував продути прилад «Алкотестер», чому лікар не звернувся до нього з такою пропозицією він не знає. Під час його огляду на стан алкогольного спяніння лікар поміряв йому тиск, який становив 170/110, запропонував витягнутими правою та лівою рукою доторкнутися кінчика носа. Він все зробив нормально, але лікар по його зовнішньому вигляду визначив, що він пяний. Про результати медичного огляду йому повідомив лікар, з висновком медичного огляду в лікарні він не знайомився та йому ніхто нічого підписувати не пропонував, з висновком він ознайомився вже вдома. З висновком лікаря про те, що він перебуває в стані алкогольного спяніння він не погодився, а тому сказав, що поїде на освідування в іншу лікарню, але так і не поїхав, оскільки йому було погано. Стверджує, що інспектор ДАІ спочатку склав протокол в службовому автомобілі, а вже потім повіз його на освідування. При цьому також вказує, що пояснення в протоколі він писав вже після освідування. Наполягає на тому, що час у висновку медичного огляду не відповідає дійсності, а протокол інспектор ДАІ склав о 22 годині 15 хвилин. Медичний огляд на стан алкогольного спяніння проводився 09.03.2015 року. На неправомірні дії працівників ДАІ він скаржився до прокуратури.

Допитаний в судовому засіданні як свідок інспектор ВДАІ з обслуговування Городнянського району УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 по суті правопорушення пояснив, що 09.03.2015 року у складі наряду разом з інспектором патрульної служби ОСОБА_7 він здійснював нагляд за дорожнім рухом у Городнянському районі Чернігівської області. Близько 21 години 14 хвилин, вони рухались на службовому автомобілі по вул 1-го Травня в м. Городня, коли побачили як на цю вулицю виїхав автомобіль характер руху якого викликав підозру в тому, що водій автомобіля перебуває в стані алкогольного спяніння. Автомобіль був зупинений та зясовано, що за його кермом перебував ОСОБА_2, підтвердженням чому є відповідний відеозапис. Після зупинки інспектор ПС ОСОБА_7 представився, пояснив водію причину зупинки та запропонував пройти до службового автомобіля, оскільки у водія візуально визначались ознаки алкогольного сяніння ( різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, очей ). Він теж побачив, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного спяніння, коли той підійшов та сів до їх службового автомобіля. Він запропонував ОСОБА_2 пройти медичний огляд на стан алкогольного спяніння в лікарні. Спочатку ОСОБА_2 повідомив їм, що він дійсно вживав алкогольні напої у бані з друзями. Потім підійшов ОСОБА_4, який сказав ОСОБА_2 вийти зі службового автомобіля, сам сів на місце ОСОБА_2 і запропонував йому домовитися про те, щоб водій уникнув адміністративної відповдіальності. Він категорично відмовився від такої пропозиції, посадив до автомобіля ОСОБА_2 і вони поїхали в лікарню. У приймальному відділенні він дав медсестрі направлення на медичний огляд ОСОБА_2 та попросив викликати чергового лікаря. У лікарні є прибор для перевірки водіїв на стан алкогольного спяніння ( «Алкостан» ), медсестра його увімкнула та викликала лікаря. Спустившись лікар попросив документи ОСОБА_2 та його. Після цього лікар ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_2 пройти медичний огляд на стан алкогольного спяніння за допомогою приладу «Алкостан», але ОСОБА_2 відмовився дути в прилад. Потім лікар провів медичний огляд ОСОБА_2 під час якого вимірював його тиск, пульс, перевіряв кординацію рухів. Все записувалось лікарем в акт медичного огляду. Медичний огляд ОСОБА_2 лікарем проводився 09.03.2015 року. У кабінеті виникла конфліктна ситуація між лікарем, дружиною ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а тому лікар попросив двох останніх залишити кабінет. За результатами медичного огляду лікар склав акт та висновок про те, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного спяніння. На підставі висновку лікаря він склав відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушенння за ч. 1 ст. 130 КпАП України та вручив йому копію протоколу. Після зупинки в службовому автомобілі ОСОБА_2 він нічого продувати не давав, оскільки у них відсутній сертифікований прилад «Драгер», який дозволяє перевірити водія на стан алкогольного спяніння. Зауважив, що він весь час був з ОСОБА_2 в лікарні, але не чув від останнього, щоб він пропонував лікарю здати кров, сечу. Категорично наполягає на тому, що водій ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного спяніння.

Допитаний в судовому засіданні як свідок інспектор патрульної служби Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_7 по суті правопорушення дав аналогічні пояснення, що і свідок ОСОБА_3. При цьому ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що після зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_2, коли останній вийшов з автомобіля, то від нього чувся характерний запах алкоголю з ротової порожнини. Крім того, у ОСОБА_2 було розширені зіниці та червоне обличчя. За сукупністю цих ознак він зробив висновок, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного спяніння. При цьому сам ОСОБА_2 підтвердив, що вживав алкогольні напоїв, а саме сказав, що він випив одну пляшку пива. При проведенні медичного огляду у лікарні в його присутності черговий лікар ОСОБА_6 двічі пропонував ОСОБА_2 продути пристрій для вимірювання вмісту спирту у видихуваному повітрі і той двічі відмовлявся це робити. У лікарні ОСОБА_2 підтверджував, що вживав пиво, але продути пристрій відмовився. Разом з тим, лікар вимірював тиск ОСОБА_2, перевіряв моторику його рухів і тільки після цього склав та видав висновок медичного огляду.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 по суті правопорушення пояснив, що 09.03.2015 року, близько 21 години, він разом з ОСОБА_4 йшли з центру міста і біля церкви на вул. 1-го Травня побачили автомобіль ОСОБА_2 та працівників ДАІ. ОСОБА_2 сидів в службовому автомобілі працівників ДАІ та дув в «трубку». У приладі кілька разів світився зелений індикатор, потім червоний, потім знову засвітився зелений. Після цього працівники ДАІ на службовому автомобілі повезли ОСОБА_2 до лікарні. ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля ОСОБА_2 і вони також разом поїхали до лікарні. Вже в лікарні дружина ОСОБА_2 телефонувала в райвідділ міліції та викликала оперативну групу, але так ніхто і не приїхав. У вікно він бачив як лікарем проводився медичний огляд ОСОБА_2 та останній витягнутими руками торкався кінчика носа. Може сказати, що візуально ОСОБА_2 був адекватним та тверезим чоловіком.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 по суті правопорушення пояснила, що 09.03.2015 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2, їх спільною дитиною та її бабусею їздили до м. Чернігіова. За кермом їх автомобіля був ОСОБА_2 та він того дня алкогольних напоїв не вживав. Повернувшись до м. Городні та проїжджаючи по вул. 1-го Травня їх автомобіль зупинили працівники ДАІ. Після зупинки інспектор ДАІ запропонував її чоловіку пройти до службового автомобіля. На місці зупинки вона випадково зустріла свого брата ОСОБА_4 та знайомого ОСОБА_5, які проходили по вулиці та підійшли до них. Коли вона підійшла до службового автомобіля працівників ДАІ, то побачила, що її чоловік ОСОБА_2 дув в алкотестер, але там щось не виходило і йому запропонували проїхати до лікарні для проходження медичного освідування на стан алкогольного спяніння. Приїхавши до лікарні, ОСОБА_2 разом з працівниками ДАІ, а також разом з нею та ОСОБА_5 зайшли до приймального відділення. До кабінету зайшов лікар з бланком висновку медичного огляду та став його заповнювати. Вона спитала у лікаря з чого той взяв, що її чоловік пяний, а лікар їй сказав, що у нього 20-ти річний стаж. Вони пропонували зробити аналізи, але отримали відповідь, що зараз немає лаборанта, але за власні гроші їм можуть викликати кого треба і звідки вони побажають. Потім лікар дав їй висновок і попросив вийти з кабінету. Коли вона вийшла з лікарні, то підійшла до вікна та стала знімати на мобільний телефон все, що відбувалось в кабінеті лікаря. Бачила як її чоловік торкався руками носа і зробив це чітко, а також йому міряли тиск. Зазначила, що працівники ДАІ їх зупинили десь о 21 годині 14 хвилин, а все закінчилось о 22 годині 18 хвилин. Протокол відносно її чоловіка ОСОБА_2 інспектор ДАІ склав відразу після зупинки та ще до його освідування. Того вечора вона телефонувала до міліції з приводу неправомірних дій працівників ДАІ та лікаря і викликала на місце працівників міліції, але так ніхто і не приїхав. Після медичного огляду у ОСОБА_2 піднявся тиск і їх відвезли додому.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_9 по суті правопорушення пояснила, що 09.03.2015 року вона разом з онукою ОСОБА_8, її чоловіком ОСОБА_2 та їх дитиною їздила до м. Чернігова. Повернувшись до м. Городні, близько 21 години їх зупинили працівники ДАІ. За кермом автомобіля був ОСОБА_2 та після зупинки він пішов до службового автомобіля працівників ДАІ. Про що розмовляли ОСОБА_2 та працівники ДАІ вона не знає. Після цього ОСОБА_2 повезли до лікарні. До лікарні разом з ОСОБА_2 ходила його дружина, яка вийшла звідти з якимись документами. Стверджує, що 09.03.2015 року ОСОБА_2 не вживав спиртних напоїв.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 по суті правопорушення пояснив, що 09.03.2015 року, близько 19 години, йому зателефонувала його рідна сестра ОСОБА_8 та повідомила, що вони повертаються з Чернігова та заїдуть. Однак вона так і не заїхали, оскільки автомобіль під керуванням чоловіка сестри ОСОБА_2 на вул. 1-го Травня в м. Городня зупинили працівники ДАІ. Він випадково разом з ОСОБА_5 опинився біля місця зупинки ОСОБА_2, а тому він бачив, як останній в службовому автомобілі ДАІ дув близько 5 разів у якийсь пристрій і десь 2-3 рази вмикався зелений індикатор. Після цього ОСОБА_2 повезли до лікарні, а тому він на автомобілі останнього також поїхав до лікарні. У лікарні ОСОБА_2 та його дружина наполягали на здачі крові або сечі, але черговий лікар ОСОБА_6 сказав, що нічого не потрібно здавати та з огляд на його великий стаж роботи він і так бачить, що ОСОБА_2 пяний. Потім він вийшов на вулицю, а за ним вийшла й дружина ОСОБА_2, яка стала знімати на мобільний телефон через вікно те, що відбувалось в приймальному відділенні, де був її чоловік. Особисто він не чув щоб лікар пропонував ОСОБА_2 пройти в лікарні перевірку на приладі «Алкотест». Пізніше він написав інспектору ДАІ розписку про те, що зобовязується доставити автомобіль ОСОБА_2 додому.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6, який працює на посаді лікаря акушера-гінеколога Городнянської ЦРЛ, по суті правопорушення пояснив, що 09.03.2015 року він був черговим лікарем та близько 22 години працівники ДАІ доставили для проведення медичного огляду на стан алкогольного спяніння ОСОБА_2. Він пересвідчився в особі останнього та отримав від інспектора ДАІ направлення на освідування вказаної особи. Після цього він запропонував ОСОБА_2 пройти перевірку на приладі «Алкотест 203» з метою визначення наявності або відсутністі спирту у видихуваному ним повітрі. Однак ОСОБА_2 та його дружина у категоричній формі відмовились це робити, мотивуючи свою позицію побоюваннями захворіти на СНІД або якусь венеричну хворобу. Факт відмови він зафіксував у акті медичного огляду, а також у акті він зафіксував всі результати проведенного ним медичного огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного спяніння. Він вимірював ОСОБА_2 артеріальний тиск ( 170/110 ), заміряв пульс ( 86 ударів на хвилину ). У ОСОБА_2 були розширені зіниці, слабка реакція на світло, гіперемія обличчя, маскообразна міміка. У позі Ромберга останній ніби то все виконав, але з рота у нього чувся явний запах алкоголю, навіть коли ОСОБА_2 сидів за іншому кінці столу. ОСОБА_2 спочатку сказав йому, що пив пиво, потім сказав, що взагалі нічого не пив. Оскільки ОСОБА_2 відмовився проходити обстеження на «Алкотест 203», він провів всі необхідні клінічні обстеження та поставив йому діагноз алкогольне спяніння. ОСОБА_2 та його дружина були з цим не згодні, а тому він запропонував викликати сюди лікаря нарколога, але вони відмовились. Стверджує, що ОСОБА_2 не пропонував йому кров та сечу на аналіз. Наполягає на тому, що ОСОБА_2 на момент огляду перебував в стані алкогольного спяніння. У висновку щодо результатів медичного огляду він допустив помилки в даті проведення огляду та номері акту медичного огляду. Вказує, що медичний огляд проводився 09.03.2015 року, а складений акт має номер 11.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10, яка працює на посаді молодшої медичної сестри приймального відділення Городнянської ЦРЛ, по суті правопорушення пояснила, що 09.03.2015 року до лікарні для медичного огляду на стан алкогольного спяніння привезли ОСОБА_2. Останній був з дружиною, памятає, що там у них була конфліктна ситуація з черговим лікарем ОСОБА_6. Як тільки привезли ОСОБА_2 вона відразу ввімкнула наявний у них прилад «Алкотест 203», який вимірює вміст спирту у видихуваному повітрі. Прилад має грітись близько 3 хвилин. У цей час вона дала лікарю відповідні чисті бланки для проведення медичного огляду. Вказує, що в її присутності ОСОБА_2 відмовився продути прилад. Після цього вона вдруге вмикала прилад, але ОСОБА_2 знову відмовився продути «Алкотест 203». Підтверджує, що лікар здійснював медичний огляд ОСОБА_2 та за його реультатами склав відповідний акт і висновок. При складанні висновку лікар там наплутав з датою. Дата проведення медичного огляду ОСОБА_2 буде відповідати даним, які маються у журналі реєстрації медичних оглядів та акті медичного огляду. На її погляд ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного спяніння. Такий висновок вона зробила за візуальними ознаками та виходячи зі свого багаторічного стажу роботи.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частина 1 ст. 130 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного спяніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 2.9.(а) Правил дорожнього руху забороняє водіям керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного спяніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/666.

На виконання положень вищевказаної Інструкції, 09.03.2015 року лікарем Городнянської ЦРЛ ОСОБА_6 на підставі направлення інспектора ДАІ було проведено медичний огляд ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного спяніння. За результатами медичного огляду складено акт № 11 від 09.03.2015 року ( а.с. 30 ) та встановлено, що ОСОБА_2 на момент огляду перебував у стані алкогольного спяніння. При цьому знайшов підтвердження та відображений в акті той факт, що ОСОБА_2 в ході огляду відмовився від продуття приладу «Алкотест 203».

У висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_2 з метою виявлення стану алкогольного спяніння ( а.с. 3, 29 ) лікар також зазначив, що ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного спяніння. Допущені у висновку помилки у зазначенні дати заповнення та у номері акту медичного огляду не є підставою для визнання висновку недійним, оскільки надані Городнянською ЦРЛ на запит суду документи, а саме акт медичного огляду, на підставі якого видається медичний висновок, а також відомості журналу реєстрації медичних оглядів для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стан спяніння ( а.с. 31 ) підтверджують той факт, що огляд ОСОБА_2 проводився 09.03.2015 року, а також те, що в ході огляду було встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного спяніння.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, досліджені в судовому засіданні матеріали адміністративної справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КпАП України ( а.с. 2 ), висновок щодо результатів медичного огляду від 09.03.2015 року ( а.с. 3, 29 ), акт медичного огляду від 09.03.2015 року № 11, журнал реєстрації медичних оглядів для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стан спяніння ( а.с. 31 ), рапорт інспектора ВДАІ з обслуговування Городнянського району УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3 від 09.03.2015 року ( а.с. 5 ), рапорт інспектора ПС Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_7 від 09.03.2015 року ( а.с. 6 ), відомість щодобової розстановки всіх нарядів, складена 09.03.2015 року у Городнянському РВ УМВС України в Чернігівській області ( а.с. 21 ), в сукупності з поясненнями допитаних в судовому засіданні як свідків інспектора ВДАІ з обслуговування Городнянського району УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_3, інспектора ПС Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_7, а також з поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10, які узгоджуються з матеріалами адміністративної справи, дають суду підстави зробити висновок про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Слід зазначити, що стверджуючи про неправомірність дій лікаря під час проведення медичного огляду та необґрунтованість його висновків ОСОБА_2 не пояснює чому у такому випадку він двічі відмовився від використання під час його медичного огляду технічного засобу «Алкостан 203» результати якого позбавлені від субєктивного впливу на них лікаря та які є одним з основних чинників, які впливають на висновки огляду. Твердження ОСОБА_2 про те, що у лікарні йому не пропонували здійснити продуття приладу «Алкостан 203» є сумнівним, оскільки, як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_10, саме з продуття особою цього приладу починається медичний огляд. Натомість посилання ОСОБА_2 на той факт, що в лікарні у нього не стали брати кров та сечу не може вказувати на необґрунтованість висновків медичного огляду, оскільки проведення лабораторних досліджень є обовязковим лише для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини, які вживала особа ( п. 3.7. Інструкції ).

Щодо пояснень наданих в судовому засіданні свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які заперечували факт вживання 09.03.2015 року ОСОБА_2 алкогольних напоїв та послідуюче керування автомобілем в стані алкогольного спяніння, то на підставі аналізу всіх фактичних даних, зібраних в ході судового розгляду даної справи, суд ставить під сумнів обєктивність тверджень цих свідків, критично відноситься до пояснень цих осіб та не приймає їх до уваги, оскільки вони спростовуються поясненнями інших свідків, опитаних в судовому засіданні, а також не підтверджуються матеріалами адміністративної справи. Крім того, з огляду на те, що свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 являються близькими родичами правопорушника ( дружина та бабуся дружини ), суд вважає, що пояснення останніх спрямовані на введення суду в оману та сприяння ОСОБА_2 уникнути адміністративної відповідальності за вчинене. При цьому твердження ОСОБА_2 суд розцінює як його захисну позицію, спрямовану на введення суду в оману, та уникнення в такий спосіб адміністративної відповідальності за вчинене. Підтвердженням викладеному, в тому числі, являється і той факт, що з дослідженого в судовому засіданні відеозапису ( а.с. 38 ), наданого до суду інспектором ВДАІ ОСОБА_3, вбачається, що безпосередньо після зупинки на пряме запитання інспектора ДАІ щодо вживання алкогольних напоїв ОСОБА_2 особисто підтвердив, що випивав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги пункту 2.9.(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КпАП України.

Обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_2, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення адміністративного стягнення, достатнього та необхідного для попередження вчинення ОСОБА_2 аналогічних правопорушень у подальшому, суд враховує конкретні обставини справи і особу правопорушника, а саме судом враховано, що ОСОБА_2 одружений та має на утриманні одну неповнолітню дитини, працює офіційно та має стабільний заробіток, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, а тому суд вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 1, 221, 251-252, 268, 279-280, 283-285, 294 КпАП України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп. на користь держави, розрахунковий рахунок № 31210206700101, МФО 853592, код 37715958.

Вилучене посвідчення водія серії СВВ № 024238 повернути власнику ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КпАП України штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через пятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 308 КпАП України у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КпАП України, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 6800 ( шість тисяч вісімсот ) гривень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Чернігівської області через Городнянський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги або внесення подання прокурора.

Суддя О.Д.Березовський