Постанова № 43740049, 04.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р. Справа № 804/19546/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Борисенка П.О. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу , -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 36155,15грн.

Свої позовні вимоги податкова інспекція обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на додану вартість (ПДВ) у загальному розмірі 36155,15 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених сум податного зобов'язання.

Ухвалою суду від 28.11.2014 року було відкрито скорочене провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання.

Копію ухвали про відкриття скороченого провадження було направлено на адресу відповідача за даними позовної заяви та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте конверт із поштовим вкладенням повернувся на адресу суду. У відповідності до положень ч.8 ст.35 КАС України таке поштове відправлення вважається врученим належним чином.

Згідно п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.

Судом було встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є зареєстрованим виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.

Так, 11.09.2012 року позивачем було проведено документальну перевірку відповідача з питань правильності нарахування податку на додану вартість (ПДВ), за результатами якої було складено акт перевірки від 25.09.2012 року №0002331742 про донарахування платнику ПДВ основного платежу у розмірі - 27124,00грн., нарахована штрафна санкція у розмірі - 5556,25грн., на загальну суму - 32680,25грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. За результатами судового розгляду адміністративного позову відповідача постановою суду від 07.12.2012 року, справа №2а/0470/13543/12, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено. Також, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року вищевказану постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року було залишено без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця - без задоволення. Однак відповідач не погодився із вказаними рішеннями суду, тому оскаржував такі до Вищого адміністративного суду України. Постановою Вищого адміністративного суду України від 25.03.2014 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.09.2012 року №0002331742 було скасовано в частині штрафних санкцій у розмірі - 5553,25грн., а в іншій частині постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 року, справа №2а/0470/13543/12 - залишена без змін. З урахуванням судового оскарження, в судовому порядку відповідачем була узгоджена сума податкового зобов'язання за винесеним податковим повідомленням-рішенням на загальну суму - 27127,00 грн., в тому числі за основним платежем - 27124,00грн., штрафна санкція - 3,00грн. Крім того, за відповідачем рахується часткова сплата податкового зобов'язання, у зв'язку з чим, станом на 19.11.2014 року податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з ПДВ становить - 22347,1грн. У зв'язку із несвоєчасною частко вою сплатою грошових зобов'язань з ПДВ відповідачу була нарахована пеня у розмірі - 8423,23грн.

Крім того, 25.04.2014 року позивачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих відповідачем у податковій звітності з ПДВ. За результатами проведеної перевірки було складено акт №179/17.1-2557719258 від 25.04.2014 року, яким встановлено порушення платником податків граничних термінів сплати грошових зобов'язань з ПДВ. На підставі вказаного акту камеральної перевірки податковою інспекцією було складено податкове повідомлення-рішення від 29.05.2014 року №0006691701 про застосування штрафної санкції з ПДВ у сумі - 578,04грн. та №0006681701 про застосування штрафної санкції з ПДВ у сумі - 1991,17грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу платника податків рекомендованим листом із повідомленням, проте поштове відправлення 13.09.2014 року повернулось на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з відміткою про закінчення терміну зберігання. У відповідності до положень ст.42 Податкового кодексу України таке поштове відправлення вважається врученим належним чином.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг зі сплати ПДВ у розмірі - 36155,15грн., який станом на момент судового розгляд справи залишається несплаченим.

Згідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до положень ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

За ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст.ст.75, 76 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Положеннями ст.59 Податкового кодексу України визначено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

За нормою п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони були надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України позивачем було сформовано на направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 06.09.2013 року №1663-17 на суму податкового боргу у розмірі - 37578,76 грн. Проте, сума податкового боргу у добровільному порядку відповідачем сплачена не була.

Відповідно до підпункту 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до положень пп.20.1.18, пп.20.1.19, пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, в тому числі визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене та, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету м. Павлограда (р/р 31113029700032, код платежу 14010100, банк одержувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код отримувача 37463524) суму податкового боргу зі сплати податку на додану вартість у розмірі 36155,15 грн. (тридцять шість тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень п'ятнадцять копійок).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у порядок та у строки, встановлені ст.. 183-2, ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова, прийнята у скорочену провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 04.02.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита