Постанова № 43740014, 25.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р. Справа № 804/172/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1. та представника відповідача - Димарьової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі

м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у

Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_3 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністратвирним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по встановленню в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.11.2014р. № 9360/04-63-17-01/НОМЕР_1 не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Пенталіт» за січень 2014 року по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по зменшенню задекларованого податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 за січень 2014 року на 19443,00 грн.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та в інформаційних базах, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в України, стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 28.11.2014р. № 9360/04-63-17-01/НОМЕР_1.

В обґрунтування адміністративного позову позивачем зазначено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питання не підтвердження господарських відносин із ТОВ «Пенталіт» січень 2014 року по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 28.11.2014р. № 9360/04-63-17-01/НОМЕР_1, висновки якого є помилковими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та такими, що виникли в результаті невірного тлумачення наданих документів та чинного законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 14.06.2010 р. зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 15.06.2010 р. Видами діяльності ФОП ОСОБА_3 є: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з п.п.20.1.1, 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), відповідно до наказу № 1623 від 05.11.2014р., виданого державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області ОСОБА_4 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) (далі - ФОП ОСОБА_3.) з питання не підтвердження господарських відносин із ТОВ «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204) за січень 2014 року по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізична особа - підприємець ОСОБА_3 проінформована наказом від 05.11.2014 № 1623 та повідомленням про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.11.2014 № 386/17-01, які вручені 07.11.2014р.

Перевіркою встановлено порушення: вимог статті 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ в частині відсутності об'єкту оподаткування податком на додану вартість по ланцюгу постачання послуг з контрагентом - постачальником ТОВ «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204) за січень 2014 р.; п.198.3 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за січень 2014 року в сумі 19443,00 грн.

Судом встановлено, що під час перевірки використовувалась інформація з баз даних: ІС «Податковий блок», АРМів «БЕСТ ЗВІТ», «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» (автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України - комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи податкового органу «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», також до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська надійшов акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 78/223/38931204 від 19.05.2014 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ПЕНТАЛІТ» (код ЄДРПОУ 38931204) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень-лютий 2014 року».

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

На лист ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 13.06.2014 р. № 21089/10/04-63-17-09/17 щодо надання інформації та її документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Пенталіт» (код ЄДРПОУ 38931204) за січень 2014р. та наступними по ланцюгу придбання товарів (робіт, послуг) контрагентам, позивачем було надано до перевірки наступні документи, щодо господарських відносин із ТОВ «Пенталін»: договір № 25/12-13 від 25.12.2013 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ- 00003 від 28.01.2014 р.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ- 00004 від 29.01.2014 р.; податкова накладна № 202 від 28.01.2014 р.; податкова накладна № 203 від 29.01.2014 р.; банківські виписки за січень 2014 року.

Таким чином, для перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує реальність господарських операцій з суб'єктом господарювання ТОВ «Пенталіт».

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Акт перевірки від 28.11.2014р. № 9360/04-63-17-01/НОМЕР_1 містить посилання на Акт отриманий від органів податкової служби №78/223/38931204 від 19.05.2014р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Петаліт» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за січень-лютий 2014 року», проте суд зазначає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчує факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження або не підтвердження господарських відносин між платниками податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 № 236, чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, в якому не передбачено наявності висновку щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи, діюче законодавство України, так само як Податковий кодекс України не передбачає відповідальності у виді донарахування податкових зобов'язань, застосування штрафних санкцій або не підтвердження права на податковий кредит на господарюючого суб'єкта за можливі неправомірні дії свого контрагента; окрім того, не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності з податку на додану вартість іншого платника податку, або на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Наданими первинними бухгалтерськими документами, наявними в матеріалах справи, підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами та у відповідності до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України платником податку набуто право на віднесення сум податку до податкового кредиту, що спростовує позицію відповідача щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ТОВ «Пенталіт», за січень 2014 року.

Слід також зазначити, що установчі документи позивача не визнано недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової служби відповідно до діючого законодавства, станом на час перевірки від оподаткування прибутки та доходи не приховувались, договори не суперечать цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, тому немає жодних підстав вважати договори недійсними (нікчемними), а операції за ними нереальними.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується, що будь-якого податкового повідомлення-рішення про збільшення ФОП ОСОБА_3 грошового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з його контрагентами, згідно акту від 28.11.2014р. № 9360/04-63-17-01/НОМЕР_1 , в порядку ст. 86 Податкового кодексу України не приймалось.

При цьому, п. п.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі встановлення органом доходів і зборів факту заниження або завищення платником податків показників податкових зобов'язань чи податкового кредиту, в тому числі через їх декларування за фактичної відсутності об'єктів оподаткування, контролюючий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій в такому випадку, в тому числі і дій щодо коригування показників податкової звітності такого платника податків без узгодження відповідного податкового повідомлення-рішення, Податковим кодексом не передбачено.

Згідно ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Так, згідно наказу ДПС України від 24.12.2012р. №1197, в органах державної податкової служби впроваджено єдину електронну систему «Податковий блок», до складу якої, зокрема, входить і підсистема «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». При цьому в цій системі відображаються по податковим періодам показники податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту платників податків у розрізі контрагентів на підставі задекларованих ними показників податкової звітності з метою використання цих даних під час перевірок шляхом співставлення задекларованих зобов'язань та податкового кредиту по суб'єктам господарювання та встановлення наявності або відсутності відхилень.

При цьому відповідно до п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 49.8 статті 49 цього Кодексу встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання. До даного наказу були внесені зміни та доповнення наказом ДПА України від 17.03.2008р. №159, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Згідно Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012р. №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Таким чином, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Отже, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ конкретного платника податків, які відображаються в підсистемі «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», формуються на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Коригування органом доходів і зборів самостійно задекларованих платником податків показників податкової звітності можливе лише шляхом прийняття контролюючим органом відповідного податкового-повідомлення рішення з подальшим його узгодженням у встановленому законом порядку. Здійснення такого коригування без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (уточнюючих розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності, тим більше, що, вони, як зазначалося вище, можуть бути використанні при проведенні перевірок шляхом співставлення з показниками контрагентів з метою виявлення наявності або відсутності певних відхилень.

Приймаючи до уваги, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не приймались, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, суд приходить до висновку, що останнім безпідставно змінено показники відповідної податкової звітності, а саме: зменшено податковий кредит ФОП ОСОБА_3 за січень 2014 року лише на підставі висновків акту від 28.11.2014р. № 9360/04-63-17-01/НОМЕР_1, а тому відкориговані показники підлягають відновленню.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по встановленню в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 28.11.2014р. № 9360/04-63-17-01/НОМЕР_1 не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із ТОВ «Пенталіт» за січень 2014 року по формуванню податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по зменшенню задекларованого податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 за січень 2014 року на 19443, 00 грн.;

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та в інформаційних базах, перелік яких визначений центральним органом державної податкової служби в України, стан, який був до внесення висновків акту перевірки від 28.11.2014р. № 9360/04-63-17-01/НОМЕР_1.

Присудити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено 02.03.2015р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 02.03.2015 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита