Постанова № 43740004, 21.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ21 січня 2015 р. Справа № 804/19772/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представників позивача - Дьоміна А.О. та Івлєва А.М., та представника відповідача - Донцова Є.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техфорвард»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техфорвард» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправними та скасувати неузгоджене податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 р. № 0004912202 ; визнати не правомірними дії та протиправним у складенні висновок акту про проведення документальної перевірки від 31.07.2014 р. № 2706/22-06/36493925 як результат проведення перевірки.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки відповідача в акті перевірки про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ «Техфорвард» з ТОВ ТД «Прайм Білдінг» та ТОВ «Іраїда» та отримані кошти від останніх є безповоротною фінансовою допомогою, висновки про заниження податку на додану вартість є протиправними, оскільки позивачем під час перевірки було надано первинні документи на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з контрагентами, які відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Щодо відсутності ТТН позивач зазначив, що умовами поставки за договорами з контрагентами згідно Інкотермс визначено EXW, що не передбачає обов'язок по перевезенню товару продавцем (ТОВ «Техфорвард»).

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, подав письмові заперечення, згідно яких зазначив, що в акті перевірки ТОВ «Техфорвард» не йдеться про невірне заповнення чи відсутність ТТН та висновки акту перевірки не ґрунтуються на зазначеному.

Висновки про заниження податку на додану вартість зроблені з тих підстав, що при отриманні позивачем транспортних послуг від ТОВ «Експрес» податкові накладні були виписані раніше оформлення митних декларацій при переміщені товару на територію України, що є порушенням п. 187.1 ст. 187 ПК України, оскільки товар, який транспортувався, був отриманий на території України пізніше складання актів виконаних робіт з транспортування товару та пізніше від дати виписки податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини.

Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України, ТОВ «Техфорвард» (код ЄДРПОУ 36493925) по взаємовідносинам із ТОВ «Прайм-Білдінг» (код ЄДРПОУ 38704156) та ПП «Іраїда» (код ЄДРПОУ 30055514) за період з 01.01.2013 р. по 23.05.2014 р., про що складено акт від 31.07.2014 р. № 2706/22-06/36493925 (далі - Акт перевірки), згідно якого встановлено наступні порушення:

- не реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Техфорвард», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Техфорвард»операцій по ланцюгу з ТОВ ТД «Прайм-Білдінг» за лютий, березень 2014 р. то ТОВ «Іраїда» за грудень 2013 р., лютий 2014 р.;

- в порушення п. п. 135.1, п. п. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) при поданні декларації з податку на прибуток за 2014 р. необхідно врахувати результати перевірки та задекларувати доход по рядку 03 «Інші доходи» на загальну суму 1 363 161 грн., або при погашенні дебіторської заборгованості до кінця 2014 р. у сумі 178 461,66 грн., задекларувати доход по рядку 03 «Інші доходи» на загальну суму 1 541 622 грн.;

- в ході перевірки ТОВ «Техфорвард» встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201, п. 201.2 ст. 201, п. 201.4 ст. 201 п. 201.10 ст. 201 ПК України № 2755-УІ від 02.12.2010 р. (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2013 р. згідно акту виконаних робіт № 13482 від 26.11.13 р. на суму 2 190,08 грн., за лютий 2014 р. згідно акту № 13507 від 16.12.13 р., № 13562 ВІД 23.01.14 р. на 4 120,23 грн. та за травень 2014 згідно акту № 13614 від 03.03.14 р. на 2 657,64 грн. Внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість яка підлягає сплаті на 8 967,95 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 2706/22-06/36493925 від 31.07.2014 року за платежем з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 8969,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 4484,00 грн.

Щодо позовних вимог про визнання не правомірними дії та протиправним у складенні висновок акту про проведення документальної перевірки від 31.07.2014 р. № 2706/22-06/36493925 як результат проведення перевірки суд зазначає, що позивачем не надано доказів протиправності дій відповідача при складанні Акту перевірки від 31.07.2014 р. № 2706/22-06/36493925.

Суд також додатково зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В адміністративному суді можуть бути оскаржені лише ті рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень (тобто правові акти), що призводять до виникнення юридичних наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав та обов'язків у певних осіб.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто, в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такою, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо певні дії повинні, але не вчиняються суб'єктом владних повноважень на реалізацію наданої йому компетенції.

Водночас, оспорювані правові акти (рішення, дії або бездіяльність) повинні бути юридично значимими, тобто мати безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки шляхом або позбавлення можливості повністю чи в частині реалізувати належне цій особі право, або шляхом безпідставного покладення на цю особу будь - якого обов'язку.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь - яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, але відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови, що такі рішення, дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Відповідно до вимог ст. 17 КАС України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

В свою чергу, висновки, викладені в Акту перевірки від 31.07.2014 р. № 2706/22-06/36493925, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Акт перевірки є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватися контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платникові податків грошових зобов'язань. При цьому акт складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого орану щодо виявлених посадовими особами фактів.

Таким чином, дії відповідача щодо складання акту із формуванням відповідних висновків, не впливають на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків позивача, а також встановлених законом умов їх реалізації.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування неузгодженого податкового повідомлення-рішення від 15.08.2014 р. № 0004912202, суд зазначає наступне.

Відповідно до Акту перевірки та матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Техфорвард» (замовник) з ТОВ «Експрес» (експедитор) було укладено договір від 01.03.2013 р. з організації доставки вантажів в контейнерах, букировки вантажів, фрахтування тощо.

Відповідно до Акту перевірки позивачу були нараховані податкової зобов'язання з податку на додану вартість в зв'язку з неправомірним віднесенням сум з ПДВ до податкового кредиту за операціями за договором від 01.03.2013 р. з ТОВ «Експрес» з організації доставки вантажів в контейнерах, букировки вантажів, фрахтування тощо, а саме в зв'язку з порушенням п. 187.1 ст. 187 ПК України, оскільки товар, який транспортувався, був отриманий на території України згідно митних декларацій пізніше складання актів виконаних робіт з транспортування товару та пізніше від дати виписки податкових накладних.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до змісту п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання послуг вважається, зокрема, дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбулася дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Предметом договору від 01.03.2013 р. ТОВ «Техфорвард» з ТОВ «Експрес» є послуги, а саме організація доставки вантажів в контейнерах, букировки вантажів, фрахтування тощо.

Документом, що засвідчує факт постачання послуг платником податку за договором від 01.03.2013 р. ТОВ «Техфорвард» (замовник) з ТОВ «Експрес» (експедитор) є акти виконаних робіт з транспортування товару, що були надані під час перевірки та розгляду справи в суді.

Відповідно до зазначеного та згідно первинних документів (актів виконаних робіт та податкових накладних) судом встановлено, що податкові зобов'язання з ПДВ сторін (ТОВ «Техфорвард» та ТОВ «Експрес») за договором від 01.03.2013 р. виникли з дати підписання зазначених актів виконаних робіт. Тією ж датою були виписані податкові накладні.

Відтак судом встановлено неправильне застосування відповідачем норм матеріального права (п. 187.1 ст. 187 ПК України) та протиправність висновків відповідача в Акті перевірки про неправомірне віднесення ТОВ «Техфорвард» сум податку на додану вартість до податкового кредиту за операціями з транспортування вантажів за договором від 01.03.2013 р. з ТОВ «Експрес» за податковими накладним № 37 від 26.11.2013 р., № 19 від 16.12.013 р., № 27 від 23.01.2014 р, та № 3 від 03.03.2014 р. в сумі 8967,95 грн. В зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 15.08.2014 р. № 0004912202 підлягає скасуванню.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техфорвард» - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати неузгоджене податкове повідомлення-рішення Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0004912202 від 15.08.2014 р.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Техфорвард» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 195, 96 грн. ( сто дев'яносто п'ять гривень дев'яносто шість копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 23.01.2015 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 23.01.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді П.О.Борисенко П.О.Борисенко І.В.Калита