Вирок № 43739942, 23.04.2015, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/38/15-к

В И Р О К 1-кп/571/17/2015

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: головуючої судді Денисюк М.В., з участю секретарів судового засідання Янковської Г.І., Богданець О.М., прокурорів Денисюк С.В., Ільчук Я.В., представника служби в справах дітей Шупрудько І.М., предстакника кримінальної міліції у справах неповнолітніх Кулакевич В.І., потерпілої ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, законного представника обвинуваченого ОСОБА_5, захисника адвоката Тимощука І.С.,цивільних відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Рокитне в залі суду кримінальне провадження №12014180190000557 про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта - не повна середня, учня 2 -го курсу Рокитнівського професійного ліцею, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, 01 вересня 2014 року, близько 17 години 50 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував мотоциклом марки VIPER-ZS 125 J, без реєстраційного номеру, за наявності технічної несправності гальмівної системи, проявив неуважність до дорожньої обстановки і не врахував її, перед початком зміни напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу зустрічному транспортному засобу та почав виконувати поворот ліворуч, виїхав на зустрічну смугу руху, де зіткнувся з моторолером SUZUKI , без реєстраційного номеру під керуванням ОСОБА_8, яка рухалася в зустрічному напрямку. В результаті ДТП ОСОБА_8 отримала тяжкі тілесні ушкодження.

В прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і наступившими шкідливими наслідками перебуває грубе порушення ОСОБА_4 наступних пунктів Правил дорожнього руху, які вимагають:

п. 10.1. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнав повністю і суду дав показання, що 01 вересня 2014 року біля 17 години в барі «Калинка» вживав алкогольне пиво. Вийшов на вулицю розмовляти по телефону, побачив знайомого ОСОБА_9, який був на мотоциклі «Вайпер», попросив проїхати, він дозволив, але ОСОБА_4 не міг рушити. ОСОБА_9 проїхав на мотоциклі по вулиці, повернувся назад, сказав, щоб не брав мотоцикл і пішов у бар, але ключі з мотоцикла не забрав. Він (бвинувачений) сів за кермо, завів мотоцикл, який стояв на тротуарі, почав прогазовувати, ввімкнув передачу і виїхав на проїжджу частину дороги, щоб проїхати до ринку і назад. Повернув наліво і побачив, що назустріч рухається мопед, за кермом якого була жінка. Хотів уникнути зіткнення, але це не вдалося, колесом вдарив у мопед, мопед і жінка впали на дорогу. Мотицикл не впав, поставив мотоцикл на тротуар, підійшов до жіки, вона не могла встати, викликали швидку і пішов з місця вчинення ДТП. Через деякий час зателефонувала мати, приїхала з працівниками міліціїі він повідомив, що скоїв ДТП. Коли сидів на мотоциклі, то бачив, що відсутні ручки передніх гальм, але не знав що не має і задніх гальм. Посвідчення водія не має.

Цивільний позов визнає частково, вважає, що на лікування витрачено не більше 2500 гривень. Потерпілій батьки сплатили 2000 гривень на лікування.

У вчиненому щиро кається, визнає свою провину, негативно ставиться до свого вчинку.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підтверджується показанями потерпілої, свідків, іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_8 суду дала показання, що моменту аварії не пам»ятає, прийшла до свідомості тільки 05 вересня 2014 року в Рокитнівській лікарні, відразу була перевезена в Рівненську центральну міську лікарню, було проведено ряд операцій, лікувалася стаціонарно, на денному стаціонарі, амбулаторно по 24 грудня 2014року. 25 грудня 2014 року визнана інвалідом другої групи, продовжує лікування. Заявила цивільний позов.

Свідок ОСОБА_10 суду дав показання, що біля 18 години йшов по вул. Партизанська в смт. Рокитно і бачив, що від бару «Калинка» на проїжджу частину вулиці Партизанська виїхав синій мотоцикл»Вайпер» під керуванням обвинуваченого, якого раніше не знав, він не пропустив скутер, яким їхала жінка по своїй смузі руху, за мить відбулося зіткнення, жінка і скутер впали на дорогу.

Свідок ОСОБА_9 суду дав показання, що дійсно 01 вересня 2014 року під»їхав до кафе «Калинка» на своєму мотоциклі, який не зареєстрований. Обвинувачений просив проїхати на мотоциклі, коли це йому дозволив , то він не міг рушити. Пішов у бар, ОСОБА_4 знову сів на мотоцикл, який стояв на тротуарі і почав газувати, думав хай посидить на мотоциклі. Не встиг зайти в бар, як почув, що мотоцикл поїхав і відразу був звук удару. На дорозі лежала жінка і скутер, відразу побачив, що зіткнення відбулося на смузі руху скутера.

Згідно висновку експерта № 357 від 29 жовтня 2014 року при проведенні судово - медичної експертизи по наданих на експертизу медичних документів встановлено, що при зверненні ОСОБА_8 за медичною допомогою та подальшому її перебуванні на стаціонарному лікуванні з 05 по 29 вересня 2014 року в нейрохірургічному відділенні Рівненської центральної міської лікарні діагностовано відкрита черепно-мозкова травма, перелом склепіння та основи черепа, забій компресія головного мозку, підгостра епідуральна гематома лівої гемісфери головного мозку, перелом лівої ключиці в середній третині зі зміщенням( підтвердженно ренгенологічно та під час оперативних втручань).Описані ушкодження утворилися від дії тупих предметів незадовго до звернення за медичною допомогою і за ознаками небезпеки для життя в момент спричинення за ступенем тяжкості належать до тяжких.

Тілесні ушкодження, виявлені у громадянки ОСОБА_8, зважаючи на їх масивність, розташування на різних поверхнях тіла, цілком могли утворитися за обставин, наведених в постанові - водій моторолера під час дорожньо - транспортної пригоди( а.с.53-54 ).

Згідно висновку експерта № 810 від 18.12.2014 року при проведенні судової інженерно- транспортної експертизи встановлено, що в даній дорожньо-транспортній обстановці водій мотоцикла VIPER-ZS 125 J, без реєстраційного номеру повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці у водія моторолера SUZUKI , без реєстраційного номеру не було технічної можливості уникнути зіткнення з мотоциклом VIPER-ZS 125 J, без реєстраційного номеру в момент виникнення небезпеки для руху.

В діях водія мотоцикла VIPER-ZS 125 J, без реєстраційного номеру вбачається невідповідність вимозі п.10.1. Правил дорожнього руху України, що знаходиться в причинному зв»язку з виникненням даної ДТП ( а.с. 130-134 ).

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України -порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Обставин, які пом»якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинив вперше з необережності злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який по місцю навчання характеризується позитивно (а.с.76 ), обставини, які пом»якшують покарання і суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів є призначення покарання в виді позбавлення волі з застосуванням ст. 104 КК України, що буде відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

Потерпіла ОСОБА_3 заявила цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з витрат на придбання: ліків, бензину для її транспортування в м. Рівне в лікарню, набору металоконструкцій для проведення операції ключиці, витрат на оплату проведення МЗКТ головного мозку, разом на суму 19822, 48 копійок, проїзду чоловіка в м. Рівне до неї в лікарню, проїзду її на комісію МСЕК на суму 289 гривень, що підтверджено чеками і квитками доданими до позовної заяви, загальна сума матеріальних затрат склала 20111, 48 копійок. Батьки обвинуваченого заплатили 2000 гривень.Матеріальна шкода складає 18111,48 гривень.

Крім того потерпіла зазначає, що їй заподіяна моральна шкода, вона втратила здоров»я, зазнала фізичних страждань, змушена змінити спосіб життя, втратила роботу, змінилися стосунки з людьми, змушена у всьому себе обмежувати, постійно лікується і хвилюється, що стан здоров»я не відновлюється, не знає який час ще необхідно лікуватися. Моральну шкоду оцінює в 50 000 гривень. (а.с.19-63)

Моральну і матеріальну шкоду просить стягувати з батьків обвинуваченого, а після досягнення повноліття обвинуваченим, шкоду стягувати з нього.

Прокурор в інтересах держави в особі Рівненської міської лікарні заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5, матері неповнолітнього обвинуваченого, витрати в сумі 3575,42 гривні на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину(а.с. 67-69).

Цивільні відповідачі - ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та захисник обвинуваченого адвокат Тимощук І.С. суду пояснили, що позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково на 3770 гривень, з яких до судового розгляду вже сплатили потерпілій 2000 гривень. Позов в частині моральної шкоди задоволенню не підлягає тому, що потерпіла їхала на мопеді без мотошолома, сама піддала себе небезпеці, тому немає підстав для задоволення позову.

Також не підлягає задоволенню позов прокурора Рокитнівського району в інтересах держави в особі Рівненської міської лікарні, так як лікарня знаходиться на території обслуговування Рівненської міської прокуратури і саме завдану шкоду бюджету м. Рівне, а не Рокитнівському району, що суперечить вимогам ст. 36-1 Закону України « Про прокуратуру».

Судом встановлено, що позов потерпілої ОСОБА_8 в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 18111, 48 копійок та позов прокурора про стягнення 3575, 42 гривень витрат на лікування потерпілої від злочину підлягають задоволенню в повному обсязі, так як зазначені витрати підтверджуються чеками, квитанціями, проїздними документами, медичною картою потерпілої та наданими розрахунками ( а.с. 19-63, 67-69, ), відповідають фактичним обставинам справи і згідно ст. 1167 ЦК України шкода відшкодовується особою, яка її завдала.

Заперечення цивільних відповідачів та захисника суд не приймає до уваги, так як вони безпідставні, не підтверджені доказами, а заперечення проти позову прокурора спростовуються вимогами ст. 36-1 Закону України « Про прокуратуру», відповідно до якої представництво інтересів держави здійснюється прокурором на підставі заподіяння державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Шкода, завдана неповнолітньою особою, відповідно до ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, відшкодовується її батьками.

В судовому засіданні встановлено, що неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 не працює, майна немає, тому шкоду, необхідно стягнути з батьків обвинуваченого: ОСОБА_5 та ОСОБА_7, обов"язок відшкодувати шкоду яких припиняється після досягнення ОСОБА_4 повноліття.

При вирішенні цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди суд відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди від 31 березня 1995 року ( зі змінами до п.9 внесеними постановою від 25.05.2001 року № 5) визначає розмір відшкодування залежно від характеру та обсягу страждань( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач,характеру немайнових витрат( їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, а також враховується стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля , необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Позивач просить стягнути з відповідачів 50000 гривень моральної шкоди, посилаючись на те, що після вчинення злочину отримала тяжкі тілесні ушкодження, лікувалася тривалий час, визнана інвалідом другої групи, продовжує лікування, втратила роботу, соціальні зв»язки, чим було завдано великої моральної та психологічної шкоди.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує- характер страждань, їх обсяг, вимушених змін у життєвих стосунках позивача з урахуванням переліченого і виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування в 50 000 гривень є надмірним, а розміром грошового відшкодування моральної шкоди, необхідним і достатнім за вказаних обставин є 20 000 гривень, яка підлягає солідарному стягненню з батьків обвинуваченого: ОСОБА_5 та ОСОБА_7, обов"язок відшкодувати шкоду яких припиняється після досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до довідок НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області від 05 листопада 2014 року, 06 листопада 2014 року та 18 грудня 2014 року (а.с. 20, 28, 129) витрати на проведення судових експертиз становлять 1769 гривень 04 копійки, які суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три ) роки.

На підставі ст. 104 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 1(один )рік.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати по залученню експерта в розмірі 1769, 04 гривень (одна тисяча сімсот шістдесят дев»ять гривень 04 копійки ).

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь ОСОБА_8 18111, 48 гривень ( вісімнадцять тисяч сто одинадцять гривень 48 копійок ) матеріальної шкоди та 20 000гривень ( двадцять тисяч ) моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь бюджету м. Рівне на рахунок 31418544700002 в ГУДКСУ у Рівненській області, МФО 833017, отримувач УК в м. Рівне 24060300, код 38012714 витрати на лікування потерпілої від злочину в сумі 3575, 42 гривні ( три тисячі п»ятсот сімдесят п»ять гривень 42 копійки).

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в солідарному порядку 416, 85 ( чотириста шістнадцять гривень 85 копійок) судового збору.

Речові докази по справі:

- мотоцикл марки VIPER-ZS 125 J, без реєстраційного номеру , який зберігається на штраф майданчику Рокитнівського УМВС України в Рівненській області повернути власнику;

- моторолер марки SUZUKI без реєстраційного номеру, який переданий на зберігання ОСОБА_8, залишити ОСОБА_8.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувати.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рокитнівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Рокитнівського районного суду

Рівненської області: М.В. ДЕНИСЮК