Постанова № 43739498, 09.04.2015, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/582/15-п

Провадження № 3/553/152/2015

П О С Т А Н О В А

Іменем України

09.04.2015м. м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

Головуючої судді - Крючко Н.І.,

при секретарі - Моторній М.В.,

з участю прокурора - Слаути Ю.В.,

за участю захисника притягуємого адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, який притягувався до адміністративної відповідальності:

- 08.02.2011 року постановою Полтавської митниці № 0019/80600/11 до адміністративної відповідальності за ст.332 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92- VI з накладенням стягнення у виді штрафу на суму 850 грн.. Станом на 12.03.2015 року на адресу Полтавської митниці ДФС не надходила інформація про добровільне або примусове виконання даної постанови,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу від 11 грудня 2014 року про порушення митних правил № 0107/80600/14 вказано, що 31.10.2014 року притягуємим ОСОБА_2 було подано до митного оформлення декларацію № 806020001/2014/1000100 на товар - блок оброблення інформації, що містить в корпусі запамятовувальні пристрої та містить пристрої введення та виведення (кабелі дистанційного введення/ виведення ( RIO) - IBM p5 9119-595 сервер основний каркас 1 шт. ASM. NO 41V1672 EC.NO G40207.Дата виготовлення: 10 грудня 2007 року, ОСОБА_3 основний каркас, бувший у використанні. Обладнання у неробочому стані, потребує ремонту чи заміни основних його комплектуючих, а елементи частково відєднані і розібрані. Використовується для оброблення інформації.

В протоколі про порушення митних правил вказано, що даний вантаж надійшов на адресу притягумого ОСОБА_2, вантажовідправником, згідно поданих товаросупровідних документів, виступала компанія C/W Vilniaus tranzitas VA0209 J.Dodkeviclaus str.7, Vilnius, LT, by order: Southwest Computer Solutions 11023 North 23 rd Ave.suite#3.

По даній митній декларації у митному оформленні було відмовлено (картка відмови у митному оформлення № 806020001/2014/00052 від 31.10.2014 року).

Так, 10 грудня 2014 року Полтавською митницею ДФС було проведено переогляд вказаного вантажу. В результаті проведення переогляду було встановлено, що даний товар є фактично сервером IBM p59119-595, до складу якого входять: шафа серверна 1 шт., конвертори IBMAS/DC convertor: N11S15RG67 11YH10S7M8 3574, N11S15RG67 11YH10S7M8 5593, N11S15 RG67 11YH10S7M8 5720 3 шт., жорсткі накопичувачі IBM MODEL ST 3146855LS 16 шт., DVD привід MOLTI RECORDER RAM2-1шт., блоки живлення : 11S41U341YH10A7H 68458, 1S41U341YH10A7H 68489- 2 шт., зєднувальні кабелі в комплекті 1 шт., блоки живлення материнської плати 52 шт., конвертори IBMAS/DC convertor 3 шт., конвертори постійної напруги 12 шт., блоки живлення: 11S41U034H10A7M 7493, 11S41U0341H10A7M 75235 2 шт., мережеві адаптери 12 шт., адаптери управління - 5 шт., комплект зєднувальних проводів 1 шт., що не були заявлені при декларуванні в митній декларації № 806020001/2014/100100, чим притягуємим ОСОБА_2 було вчинено дії щодо незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей стосовно наявності, найменування та назви товару, орієнтовною вартістю вилученого товару 300000 грн..

В судове засідання притягуємий ОСОБА_2 не зявився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, про що в матеріалах справи мається судова розписка про отримання судової повістки особисто притягуємою особою.

Захисник притягуємого адвокат ОСОБА_1 в судовому засідання заперечував проти наявності у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, з наступних обставин.

Так, в судовому засіданні захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1 зазначено, що для митного оформлення вантажу ОСОБА_2 були подані всі наявні документи, а саме: Контракт № 183/1407 від 20.07.2014 року, що укладений між Компанією SOUTHWEST COMPUTER SOLUTIONS, Фенікс, Норс авеню, Сполучені штати Америки та ОСОБА_2; комерційний інвойс № 75757475 від 01.08.2014 року; TIR: XC75929185; CMR № 01 від 16.10.2014 року; запевнення по технічним аспектам IBM Server p5 9119-595 ASM. NO41V1672EC. NO G40207 DEC 10 2007. Всі необхідні та наявні документи на вантаж були подані заявником для проведення процедури митного оформлення. При цьому, звертав увагу суду захисник притягуємого адвокат ОСОБА_1, що митний орган додаткових документів не вимагав від притягуємого ОСОБА_2 для проведення митного оформлення.

Поряд з цим, останній в судовому засіданні вказав, що на адресу притягуємого ОСОБА_2 надійшов вантаж - каркас серверу IBM Server p5 9119-595, який складається з певних запчастин, що у своїй сукупності та взаємодії виконують певну функцію. При цьому вказав, що у протоколі про порушення митних правил не спростовуються заявлені декларантом відомості про те, що вантаж це каркас серверу IBM Server p5 9119-595. Поряд з цим, представником митниці було зроблено опис кожної складової деталі вантажу, що не може бути доказом порушення ст. 472 МК України, оскільки у митній декларації були заявлені всі відомості про вантаж, згідно товаросупровідних документів, які вказані вище.

Таким чином, як було зазначено в судовому засіданні захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1, представник митного органу не погодився із відомостями, які були записані в товаросупровідних документах, наданих продавцем. При цьому, диспозиція ст. 472 МК України передбачає відповідальність за незаявлення точних та достовірних відомостей. В даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки представник митниці не встановив невідповідність моделі та марки компютерного серверу IBM Server p5 9119-595.

Поряд з цим, захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1 вказано, що частиною 6 ст. 69 МК України визначено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів, а також інші порушення, виявлені у звязку з невірною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у випадку, якщо рішення про класифікацію товару в складному випадку було прийняте митним органом на підставі: поданих заявником недостовірних документів, наданої недостовірної інформації, та/або в результаті ненадання заявником всієї інформації, яка у нього була та є необхідною для прийняття вказаного рішення, що суттєво вплинуло на його характер.

Із диспозиції даної статті випливає, що захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1 звернуто увагу суду на те, що даною статтею зазначені підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення: 1) класифікаційне рішення прийнято в складному випадку, тобто інспектором відділу митних платежів; 2) рішення прийнято на підставі поданих недостовірних документів; 3) рішення прийнято на підставі поданої недостовірної інформації; 4) та/або рішення прийнято в результаті ненадання всієї інформації, необхідної для прийняття рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Таким чином, як було зазначено захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1, протокол про порушення митних правил не містить відомостей про те, що притягуємою особою ОСОБА_2 вчинено описані вище дії, що може мати наслідком притягнення останнього до адміністративної відповідальності. При цьому, останнім вказувалось, що взагалі не відомо, яким чином проходив переогляд товару та у звязку з чим він був ініційований та проведений.

Зважаючи на вказані вище обставини, вважав, що в діях притягуємої особи ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, та відповідно підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.

Крім того, захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1 вказувалось, що на підставі ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням. У відповідності з положеннями ст. 488 МК України, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил та здійснюється, як регламентує ст. 487 МК України, відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Крім того, останнім в судовому засіданні було зазначено, що відповідно до ст. 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно - правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Представником митниці були допущені порушення під час складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2. Працівники митниці діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; прямі керівники у митних органах всіх рівнів можуть давати розпорядження або видавати накази, які є обовязковими для виконання підлеглими. З огляду на викладене підлягає виконанню і нормативно правовий акт - наказ ДМС України від 30.12.2004 року № 936 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил», положення якого мають розяснювальний характер, які регламентують процедуру притягнення особи до відповідальності .

Як було зазначено у судовому засіданні захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1, п. 1.1 вказаних вище методичних рекомендацій визначено, що методичні рекомендації розроблено у відповідності до Конституції України, Митного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення й інших нормативних актів з метою однакового застосування їх норм керівниками регіональних митниць, митниць, їх заступниками, а також посадовими особами митних органів, уповноваженими складати протоколи про порушення митних правил і здійснювати провадження у справах про порушення митних правил. Пунктом 6.2.4 зазначено, що ураховуючи вимоги Митного кодексу України під час складення протоколу про порушення митних правил особа, що притягується до відповідальності, може бути відсутня. Складення протоколу про порушення митних правил за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, можливо, коли встановлено факт її відсутності на запрошення, однак вона не зявилась, не повідомивши про причини.

Відповідно до ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади повинні діяти лише на підставі, у спосіб та в межах повноважень, наданих законом.

Таким, чином, з огляду на вище викладене захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1 наголошувалось на тому, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що головний державний інспектор відділу митного оформлення № 1 митного посту «Лтава» Полтавської митниці ДФС ОСОБА_4 взагалі наділений повноваженнями складати адміністративний протокол. Крім цього, було порушено процедуру притягнення особи до відповідальності - протокол складено за відсутності ОСОБА_2 або відомостей про те, що він повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи.

Поряд з цим, в судовому засіданні захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1 зазначалось, що представником митного органу не було розглянуто можливість кваліфікувати дії ОСОБА_2, як помилку.

При цьому, захисником вказувалось, що дії ОСОБА_2 можуть бути розцінені як помилка декларанта, з огляду на наступне. Згідно з вимогами ст. 268 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньо економічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених митним кодексом України та іншими законодавчими актами України. Відповідно до ст. 247 КУпАП за обставин відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення провадження у справі підлягає закриттю.

Відповідно до положення ст. 460 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, не тягне за собою адміністративної відповідальності.

Тому, захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1 зазначалось, що дана норма закону є спеціальною для її застосування для певних видів вчинення порушень митних правил, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, а також несистематичне допущення у митній декларації помилок, яка виключає застосування інших загальних норм закону, зокрема, з метою визначення підстав для звільнення особи від адміністративної відповідальності.

При цьому, останній звертав увагу на те, що згідно методичних рекомендацій, а саме п. 3.5 вказано, що справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення. Коли порушується справа про порушення митних правил потрібно переконатися у відсутності обставин, які виключають провадження у справі. За наявності зазначених обставин протокол про порушення митних правил не складається. У випадках, коли провадження у справі все ж було розпочате, названі обставини є підставою для припинення провадження у справі.

Так, в п.4.1 вказаних вище методичних рекомендацій вказано, що під час провадження у справі про порушення митних правил доказуванню, зокрема, підлягають: - наявність у діях правопорушника вини у формі умислу або необережності, мотив учинення порушення митних правил.

Тому, наголошував в судовому засіданні на те, що в сукупності наведені ним вище обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Більше того, останнім в судовому засіданні вказувалось на те, що 06 березня 2015 року Октябрським районним судом м. Полтави було винесено постанову по справі 3554/1862/15а, якою визнані протиправними дії Полтавської митниці ДФС щодо організації та порядку проведення переогляду 10 грудня 2014 року вантажу IBM p5 9119-595 сервер основний каркас 1 шт. ASM. NO 41V1672 EC.NO G40207. Дата виготовлення 10 грудня 2007 року. Сервер основний каркас бувший у використанні. Обладнання у неробочому стані, потребує ремонту чи заміни основних його комплектуючих, а елементи частково відєднані і розібрані, містить пристрої введення та виведення. Використовується для оброблення інформації кабелі дистанційного введення/виведення (RIO) IBM p5 9119-595», що надійшов на адресу ОСОБА_2. Визнані протиправними дії Полтавської митниці ДФС при складанні протоколу про порушення митних правил № 0107-80600/14 від 11.12.2014 року. Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

В своїх поясненнях захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1 вказувалося на те, що даною постановою Октябрського районного суду м. Полтави встановлено наступні обставини а саме, що акт перегляду вантажу не містить номеру, містить нерозбірливий рукописний текст, відсутні анкетні дані понятих; акт переогляду складений за відсутності ОСОБА_2, твердження представника митниці про те, що ОСОБА_2 відмовився від підпису в акті належними доказами не підтверджено; відомості про належне та завчасне повідомлення ОСОБА_2 про проведення переогляду вантажу відсутні. В момент проведення переогляду ОСОБА_2 знаходився в Полтавському окружному адміністративному суді та приймав участь у судовому засіданні за своїм позовом до Полтавської митниці ДФС; відсутність підстав для проведення переогляду, які передбачені ч.5 ст. 388МК України; проведення переогляду вантажу на підставі ст. 339 МК України, яка не підлягає до застосування, оскільки спірні відносини врегульовані ст. 338 МК України; при складанні протоколу про порушення митних правил не було належним чином повідомлено ОСОБА_2 про вказану процесуальну дію та не забезпечено його присутності, не зважаючи на наявність такої можливості, що стало наслідком порушення вимог ст.ст. 494,498,500 МК України.

Тому, зважаючи на вказані обставини діями Полтавської митниці ДФС при складанні акту переогляду не було забезпечено участі власника товару чи залучення у встановленому законом порядку понятих, розяснення власнику чи понятим їх процесуальних прав та обовязків. У подальшому акт переогляду не був направлений власнику товару. Такі дії не узгоджуються з вимогами ст. 338 МК України, а тому вони є незаконними. При цьому, були порушені права ОСОБА_2 під час складання протоколу про порушення митних правил, внаслідок відсутності завчасного повідомлення про вказану процесуальну дію, що стало наслідком незаконного обмеження прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Тому, зважаючи на викладені вище обставини, в судовому засіданні захисник притягуємого адвокат ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі в звязку з відсутністю у діях притягуємої особи ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, в судовому засіданні представником Полтавської митниці ОСОБА_5 заперечувались доводи та обставини наведені захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_6 зважаючи на наступне.

31.10.2014 гр. ОСОБА_2 була подана до митного оформлення декларація № 806020001/2014/100100 на товар з описом у графі 31: блок оброблення інформації, що не містить в корпусі запамятовувальні пристрої та містить пристрої введення та виведення (кабелі дистанційного введення/виведення (RIO)). -IBM p5 9119-595 сервер основний каркас -1шт. ASM. NO 41V1672 EC.NO G40207. Дата виготовлення: 10 грудня 2007р. Сервер основний каркас, бувший у використанні. Обладнання у неробочому стані, потребує ремонту чи заміни основних його комплектуючих, а елементи частково відєднані і розібрані. Використовується для оброблення інформації.

Вартість даного товару була заявлена 350 доларів США, що за курсом НБУ було зазначено у даній декларації 6301 грн. 53 коп..

Даний товар надійшов на адресу гр. ОСОБА_2. Вантажовідправником, згідно поданих товаросупровідних документів, виступала компанія С/W Vilniaus tranzitasVA0209 J.Dodkeviclaus str.7, Vilnius, LT, by order:Southwest Computer Solutions 11023 North 23 rd Ave.suite#3.

По даній митній декларації у митному оформленні було відмовлено (картка відмови у митному оформленні № 806020001/2014/00052 від 31.10.14).

10.12.2014 року Полтавською митницею ДФС було проведено переогляд вказаного вантажу. В результаті проведеного переогляду встановлено, що даний товар є фактично сервером IBM p5 9119-595, до складу якого входять: шафа серверна 1шт., конвертори IBMAS/DC convertor: N11S15RG67 11YH10S7M8 3574, N11S15RG67 11YH10S7M8 5593, N11S15RG67 11YH10S7M8 5720 3шт., жорсткі накопичувачі IBM MODEL ST 3146855LS 16шт., DVD привід MOLTI RECORDER RAM2 1шт., блоки живлення: 11S41U341YH10A7H 68458, 1S41U341YH10A7H 68489 2шт., з'єднувальні кабелі в комплекті 1шт., блоки материнської плати 52шт., конвертори IBMAS/DC convertor 3шт., конвертори постійної напруги 12шт., блоки живлення: 11S41U0341H10A7M 7493, 11S41U0341H10A7M 75235 2шт., мережеві адаптори 12шт., адаптори управління 5шт., комплект з'єднувальних проводів 1шт., що не були заявлені при декларуванні в митній декларації № 806020001/2014/100100.

Таким чином, гр. ОСОБА_2 було вчинено дії щодо незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей стосовно наявності, найменування та назви товару.

Поряд з цим, в судовому засіданні представником Полтавської митниці було вказано, що декларування даного товару безпосередньо здійснив ОСОБА_2, про що свідчить графа 54 ВМД №806020001/2014/100100. Згідно п.1 ч.1 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. У відповідності до вимог ч. 1 та п. 5(а,б) ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України - митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар. У відповідності до ч.1 ст. 257, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Поряд з цим, вказав, що митна декларація №806020001/2014/100100 була подана ОСОБА_2 31.10.2014р. до митного оформлення і митницею був присвоєний порядковий номер та розпочато митне оформлення, яке не було завершено, і 31.10.2014р. прийнято рішення про відмову в митному оформленні вищевказаного товару (картка відмови № 806020001/2014/00052), але частиною 8 ст.264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У відповідності до ч.4 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

В судовому засідання представником Полтавської митниці зазначено, що, виходячи з вищевикладеного, 11.12.2014 головним державним інспектором м/п Лтава ОСОБА_4 був складений протокол про порушення митних правил 0107/80600/14 за ст. 472 Митного кодексу України. (Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення , що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України).

Згідно висновку експерта від 31.01.15 № 142005901-0212 вартість вилученого товару складає 152909,60 грн. (була задекларована 6301 грн. 53 коп.).

Більше того, представник Полтавської митниці звертав увагу суду на те, що також для врахування під час розгляду справи, у відповідності до вимог п.2 ст. 35 та ст.39 Кодексу України про адміністративні правопорушення, має значення, що по факту недоставки в зону діяльності Полтавської митниці автомобіля вантажного марки FORD, модель RANGER EDGE-1шт., номер кузова НОМЕР_1, 2003 р.в., бувший у використанні, вартістю 9652,15 грн. - 08.02.2011року постановою Полтавської митниці № 0019/80600/11 громадянин України ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.332 Митного кодексу України від 11.07.2002 № 92- VI з накладенням стягнення у виді штрафу на суму 850 грн. Станом на 12.03.2015 року на адресу Полтавської митниці ДФС не надходила інформація про добровільне або примусове виконання даної постанови.

Таким чином, суд заслухавши пояснення захисника притягуємого адвоката ОСОБА_1, представника Полтавської митниці ДФС, міркування прокурора, яка підтримала факти зазначені в протоколі про порушення митних правил, складеного відносно ОСОБА_2, та при цьому вказала про наявність в діях притягуємого складу правопорушення про порушення митних правил, дослідивши матеріали справи вважає, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 472 МК України, зважаючи на наступні обставини.

Судом встановлено та не заперечувалось учасниками процесу, що 31.10.2014 гр. ОСОБА_2 була подана до митного оформлення декларація № 806020001/2014/100100 на товар з описом у графі 31: блок оброблення інформації, що не містить в корпусі запамятовувальні пристрої та містить пристрої введення та виведення (кабелі дистанційного введення/виведення (RIO)). -IBM p5 9119-595 сервер основний каркас -1шт. ASM. NO 41V1672 EC.NO G40207. Дата виготовлення: 10 грудня 2007р. Сервер основний каркас, бувший у використанні. Обладнання у неробочому стані, потребує ремонту чи заміни основних його комплектуючих, а елементи частково відєднані і розібрані. Використовується для оброблення інформації.

Вартість даного товару була заявлена останнім: 350 доларів США, що за курсом НБУ становило та було зазначено у даній декларації - 6301 грн. 53 коп..

Даний товар надійшов на адресу гр. ОСОБА_2. Вантажовідправником, згідно поданих товаросупровідних документів, виступала компанія С/W Vilniaus tranzitasVA0209 J.Dodkeviclaus str.7, Vilnius, LT, by order:Southwest Computer Solutions 11023 North 23 rd Ave.suite#3 ( а.с. 30-31,18,19-20,24-26).

З матеріалів справи вбачається, що по даній митній декларації у митному оформленні було відмовлено, згідно картки про відмову у митному оформленні № 806020001/2014/00052 від 31.10.2014 року, в звязку з тим, що при проведенні митного огляду було встановлено невідповідність брутто заявленій в декларації та не вказано в повній мірі відомості у графі 44 ВМ (а.с.28-29).

Судом приймаються до уваги пояснення представника притягуємого і та обставина, що дане рішення про відмову у митному оформленні було оскаржено ОСОБА_2 в судовому порядку та залишено без змін, що вказує про правомірність дій посадових осіб Полтавської митниці ДФС щодо винесення даного процесуального документа.

Поряд з цим, судом встановлено, що 10.12.2014 року Полтавською митницею ДФС було проведено переогляд вказаного вантажу. В результаті проведеного переогляду встановлено, що даний товар є фактично сервером IBM p5 9119-595, до складу якого входять: шафа серверна 1шт., конвертори IBMAS/DC convertor: N11S15RG67 11YH10S7M8 3574, N11S15RG67 11YH10S7M8 5593, N11S15RG67 11YH10S7M8 5720 3шт., жорсткі накопичувачі IBM MODEL ST 3146855LS 16шт., DVD привід MOLTI RECORDER RAM2 1шт., блоки живлення: 11S41U341YH10A7H 68458, 1S41U341YH10A7H 68489 2шт., з'єднувальні кабелі в комплекті 1шт., блоки материнської плати 52шт., конвертори IBMAS/DC convertor 3шт., конвертори постійної напруги 12шт., блоки живлення: 11S41U0341H10A7M 7493, 11S41U0341H10A7M 75235 2шт., мережеві адаптори 12шт., адаптори управління 5шт., комплект з'єднувальних проводів 1шт., що не були заявлені при декларуванні в митній декларації № 806020001/2014/100100.

Так, 11 грудня 2014 року було складено протокол про порушення митних правил № 0107/80600/14 відносно притягуємого ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України ( а.с. 3-6).

Таким чином, судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 було вчинено дії щодо незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей стосовно наявності, найменування та назви товару за наступних обставин.

Статтею 490 МК України визначено, що протокол про порушення митних правил мають складати:

посадові особи, які відповідно до посадових інструкцій уповноважені здійснювати митний контроль, митне оформлення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України і які безпосередньо виявили порушення митних правил;

посадові особи митних органів, які згідно з посадовими обовязками мають таке право;

інші посадові особи, у повноважені керівником центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, або керівником митниці. Як вбачається з протоколу про порушення митних правил він складений головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Лтава» Полтавської митниці ДФС ОСОБА_4.

Стороною захисту особи, відносно якої складено даний протокол, не надано суду будь-яких документів щодо відсутності у головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Лтава» Полтавської митниці ДФС ОСОБА_4 повноважень щодо його складання, що в свою чергу надає суду підстави стверджувати про надуманість тверджень сторони захисту з приводу відсутності у ОСОБА_4 таких повноважень.

Дотримання переліку вимог, встановлених ст. 494 МК України є обовязковими в разі складення протоколу про порушення митних правил в присутності особи. Частиною 3 ст. 494 МК України передбачено, що якщо при складанні протоколу була присутня особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою.

Стаття 494 МК України не передбачає жодних обмежень щодо обовязкової присутності особи під час складання протоколу про порушення митних правил. Згідно ч.1 ст. 494 МК України про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, стаття 494 МК України ніяким чином не передбачає обмежень щодо можливості складення уповноваженою посадовою особою органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, у разі відсутності особи, відносно якої він складений.

На підставі викладеного судом не приймаються до уваги доводи адвоката ОСОБА_1 щодо порушення прав ОСОБА_2, передбачених ст. 498 МК України, які були обмежені в ході провадження у даній справі.

Більше того, дані висновки суду підтверджуються і даними щодо направлення на адресу ОСОБА_2 другого примірника даного протоколу рекомендованим листом від 12.12.22014 року, тобто одразу після його складання, разом з повідомленням про складання даного протоколу та розясненням всіх процесуальних прав та обовязків ( а.с.12-13).

Твердження захисника особи, відносно якої складено даний протокол - адвоката ОСОБА_1 щодо неповідомлення ОСОБА_2 про час та місце складання даного протоколу, тобто порушення процедури притягнення останнього до адміністративної відповідальності, спростовуються матеріалами справи, а саме повідомленням направленим на адресу останнього 11.12.2014 року ( а.с.10-11), в звязку з чим вони визнаються судом безпідставними.

Більше того, судом встановлено, що будь-яких повідомлень щодо поважності причин неявки на виклики запрошення працівників митних органів щодо складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_2 на адресу Полтавської митниці ДФС направлено не було.

Дані обставини, встановлені судом, не були спростовані в судовому засіданні стороною захисту будь-якими належними та допустимими доказами.

Вимоги з приводу форми та повноти змісту відомостей, що підлягають декларування мають виключний перелік вимог, які тлумаченню не підлягають.

Таким чином, з огляду на наведені вище обставини та факти суд приходить до висновку про неспроможність доводів захисника притягуємого адвоката ОСОБА_1 про те, що притягуємою особою ОСОБА_2 були в повному обсязі подані документи щодо предмету декларування.

Безпідставними визнаються судом і заперечення захисника притягуємого адвоката ОСОБА_1 щодо подання ОСОБА_2 при оформленні митної декларації та заявлення декларантом повних та достовірних даних, відомостей, згідно товаросупровідних документів.

Так, частиною 2 ст. 266 Митного кодексу України визначено, що перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу митного органу здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (відомостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки.

Реалізація даного права дає змогу виконати встановлені митним законодавством обовязки декларанта, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 257 МКУ. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Так, судом встановлено та не заперечувалось безпосередньо захисником притягуємого адвокатом ОСОБА_1, що декларування предмета даного правопорушення, а саме: серверу IBM p5 9119-595 здійснювалось безпосередньо притягуємою особою ОСОБА_2 , про що свідчить графа 54 ВМД № 806020001/2014/100100, у якого при цьому була безпосередня фізична можливість огляду даного товару, який підлягав декларуванню, та яка не була використана останнім з невідомих суду причин.

Згідно п.1 ч.1 ст. 266 МК України, декларант зобовязаний здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. У відповідності до вимог ч.1 та п. 5(а,б) ч.8 ст. 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів: відомості про товари: найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.

У відповідності до ч.1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення.

При цьому, слід звернути увагу на те, що пунктом 3.8 Розділу 3 Додатку II Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Закон України від 05.10.2006р. № 227-V) встановлено, що декларант несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.

Частиною 8 ст.264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. У відповідності до ч.4 266 МК України, у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Таким чином, з огляду вище зазначені обставини, факти та норми чинного законодавства, які регулюють дані правовідносини, судом встановлено, що митна декларація №806020001/2014/100100 була подана ОСОБА_2 31.10.2014р до митного оформлення і митницею був присвоєний порядковий номер та розпочато митне оформлення, яке не було завершено, і 31.10.2014р. прийнято рішення про відмову в митному оформленні вищевказаного товару (картка відмови № 806020001/2014/00052).

При цьому, суд не приймає до уваги твердження в судовому засіданні захисника притягуємого адвоката ОСОБА_1 з приводу того, що у працівників митного органу були відсутні підстави для проведення переогляду предмету декларування та твердження останнього про те, що притягуєма особа не була повідомлена, як про підстави проведення переогляду так і про час і місце проведення даних дій митним органом. Вказані твердження по своїй природі є неспроможними та такими, що прямо суперечать встановленим в ході судового розгляду обставинами справи так і матеріалам справи в їх сукупності.

Так, згідно службової записки Начальник м/п Лтава ОСОБА_3, поданої на імя Начальника УАР та ПМП Полтавської митниці ДФС ОСОБА_7, вказано, що 04.11.14 (вх. № 7726/09-ДСК) до Полтавської митниці Міндоходів надійшов лист ВБКОЗ Управління СБ України в Полтавській області щодо здійснення ретельної перевірки вантажу із можливим залученням фахівців для визначення вартості та коду товару згідно УКТЗЕД. Гр. ОСОБА_2 було проінформовано листом від 05.12.14 №63/16-70-62 щодо проведення переогляду 10.12.14 року в 11-00 за адресою: м. Полтава, 64Д.

10.12.14 року, з метою виконання вищезазначеного листа, головним державним інспектором Кундієм І.О. у відповідності до вимог п.5 ст. 338 МКУ, в присутності завідувача сектору АТ ОСОБА_8, інженера РТК Золотий слон ОСОБА_9, головного державного інспектора УАР та ПМП ОСОБА_10, ОУВБКОЗ УСБУ в Полтавській області ОСОБА_11 та в присутності двох понятих: ОСОБА_12, та ОСОБА_13 проведено переогляд вантажу, який надійшов на адресу гр. ОСОБА_2 (а.с.87).

Пунктом 2 частини 1 статті 491 МК України визначено, що підставами для порушення справи про порушення митних правил є: офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що здійснюють види контролю, зазначені у частині першій ст. 319 цього Кодексу.

Таким чином, лист ВБ КОЗ України СБ України в Полтавській області щодо здійснення ретельної перевірки вантажу визнається судом належною підставою для порушення справи про порушення митних правил і в свою чергу є належною підставою для проведення процесуальних дій та складання відповідних процесуальних документів, а саме: протоколу про порушення митних правил та акту про проведення переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу б/н від 10.12.2014 року.

Відсутність даного документа, який являється документом для службового користування, що в свою чергу не заперечувалось учасниками судового процесу, в матеріалах даної справи ніяким чином не спростовує факту його існування в природі, а також ніяким чином не ставить під сумнів наявність у працівників митниці правових підстав для проведення переогляду даного товару.

В звязку з викладеним судом не приймаються до уваги твердження адвоката ОСОБА_1 щодо відсутності законних підстав для складання вищевказаних процесуальних документів, у осіб які їх складали.

Більше того, виявлення працівниками митниці ДФС в ході проведення переогляду вказаного товару невідповідностей щодо наявності, найменування та назви товару, заявленого ОСОБА_2 в митниці декларації; достовірність та наявність даних невідповідностей не заперечувалась та не була спростована в ході судового розгляду, як самою особою, відносно якої складено даний протокол, так і його захисником.

Виявленні та встановленні митними органами суттєві та багатозначні невідповідності щодо заявленого в декларації товару надають суду підстави стверджувати про правомірність дій працівників митниці з приводу кваліфікації дій ОСОБА_2 щодо незаявлення останнім за встановленою формою точних та достовірних відомостей стосовно найменування та назви товару.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме графи 31 митної декларації, товар було зазначено ОСОБА_2 з наступним описом: блок оброблення інформації, що не містить в корпусі запамятовувальні пристрої та містить пристрої введення та виведення (кабелі дистанційного введення/виведення (RIO)). -IBM p5 9119-595 сервер основний каркас -1шт. ASM. NO 41V1672 EC.NO G40207. Дата виготовлення: 10 грудня 2007р. Сервер основний каркас, бувший у використанні. Обладнання у неробочому стані, потребує ремонту чи заміни основних його комплектуючих, а елементи частково відєднані і розібрані. Використовується для оброблення інформації.

Таким чином, з тексту даного опису, вбачається, що сервер основний каркас в кількості 1 шт. було заявлено клопотання як складова частина товару, а не як найменування та назва товару, на що посилався та наголошував захисник останнього адвокат ОСОБА_1

Враховуючи вище викладені обставини та факти встановлені судом, суд приходить до висновку щодо неспроможності тверджень сторони захисту про точне заявлення ОСОБА_2 в митній декларації найменування та назви товару, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими і такими, що суперечать обставинам встановленим по справі та матеріалам справи в їх сукупності.

Більше того, твердження захисника притягуємого адвоката ОСОБА_1 про те, що дії працівників митниці є такими, що прямо не узгоджуються та не відповідають нормативно правовому акту, який прямо регламентує діяльність працівників митних органів, а саме Наказу ДМС України від 30 грудня 2004 року № 936 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил» суд визнає безпідставними, оскільки відповідно до наказу Державної митної служби № 15 від 18.01.2013 року «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких Наказів Держмитслужби України», визнано наказ ДМС України від 30 грудня 2004 року № 936 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил» таким, що втратив чинність.

Крім того, в вищевказаній службовій записці зафіксовано факт, що ОСОБА_2, який був присутній під час проведення переогляду, від підпису в акті та отримання примірнику акту відмовився, про що в акті мається запис, який засвідчено понятими ( а.с. 87).

Дані обставини присутності ОСОБА_2 під час проведення переогляду товару та його відмови від підпису в акті переогляду не були спростовані стороною захисту в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Посилання сторони захисту на перебування ОСОБА_2 під час проведення вказаного переогляду в судовому засіданні Окружного адміністративного суду не підтверджено належними доказами, а тому не можуть прийматися судом до уваги.

Більше того, не містить посилання на дані докази щодо підтвердження неможливості бути присутнім під час переогляду і Постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 06.03.2015 року.

Поряд з цим, слід зазначити, що захисником приягуємого адвокатом ОСОБА_1 вказувалось на те, що протизаконність дій працівників митної служби з підстав проведення процедури переогляду предмету декларування визнано Октябрським районним судом м. Полтави незаконними, що встановлено у постанові суду від 06 березня 2015 року. Тому, останнім вказувалось, на те, що відповідно вказана свідчить про відсутність підстав у працівників митного органу підстав для складення протоколу про порушення митних правил, в звязку з відсутністю в діях притягуємої особи складу правопорушення.

Так, судом встановлено, що згідно постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 06 березня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 про визнання протиправними дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності задоволено.

Визнано протиправними дії Полтавської митниці ДФС щодо організації та проведення переогляду 10 грудня 2014 року вантажу: IBM p5 9119-595 основний каркас серверу ASM.NO 41V1672 EC.NO G40207, 1 шт. Дата виготовлення: 10 грудня 2007 року, бувший у використанні. Обладнання у неробочому стані, потребує ремонту чи заміни основних його комплектуючих, а елементи частково відєднані і розібрані, містить пристрої введення та виведення (кабелі дистанційного введення/виведення (RIO) IBM p5 9119-595», що надійшов на адресу ОСОБА_2.

Визнано протиправними дії Полтавської митниці ДФС при складанні протоколу про порушення митних правил №0107/80600/14 від 11.12.2014 року відносно ОСОБА_2 ( а.с. 88-93).

Визнаючи дії Полтавської митниці ДФС щодо організації та порядку проведення переогляду 10.12.2014 року вантажу: IBM p5 91- 19-595 основний каркас серверу ASM. NO 41V1672 EC.NO G40207, 1 шт. Дата виготовлення: 10 грудня 2007 року , бувший у використанні. Обладнання у неробочому стані , потребує ремонту чи заміни основних його комплектуючих, а елементи частково і розібрані, містить пристрої введення та виведення (кабелі дистанційного введення/виведення (RIO) IBM p5 9119-595, що надійшов на адресу ОСОБА_2 протиправними судом не було допитано понятих, зазначених в даному акті, та безпосередньо посадову особу, яка складала даний процесуальний документ.

Попри це, суд вдався до огляду, співставлення і надання своїх суджень та висновків щодо тексту, записів та підписів на даному документі, що вказує на фактичне проведення, безпосередньо судом, почеркознавчої експертизи, що порушує принципи адміністративного судочинства: законності; рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі та є неприпустимим.

Безпідставними та неспроможними суд визнає і посилання адвоката ОСОБА_1 і на відповідність правових підстав проведення даного переогляду щодо зазначення ст. 339 МК України у повідомленні ОСОБА_2 про проведення такого переогляду, оскільки в акті переогляду зазначено саме ст. 338 МК України, а повідомлення на яке вказувала сторона захисту в своїх запереченнях, взагалі не було надано суду, що також свідчить про надуманість даних тверджень.

За вказаних вище обставин такими, що не відповідають матеріалам справи та встановленим судом обставинам суд визнає і твердження захисту щодо порушення прав ОСОБА_2 в звязку з неврученням останньому копії акту переогляду товару.

Крім того, посилання сторони захисту на факти встановленні постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 06.03.2015 року, як такі, що не підлягають додатковому доказуванню та щодо законності і обґрунтованості даного рішення є сумнівними, оскільки до змісту вказаної управлінської функції відносяться рішення та дії субєкта владних повноважень, які приймаються (вчиняються) на виконання закону і не спрямовані на участь у процедурах судочинства чи законодавчих процедурах. Дії працівників митниці, як учасників судового процесу, не мають владного характеру, не мають на меті організовувати діяльності осіб чи інших субєктів владних повноважень, а тому, не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Здійснення субєктом владної управлінської функції є однією із ключових ознак справи адміністративної юрисдикції.

Відсутність такої ознаки тягне за собою неналежність розгляду відповідної справи в порядку адміністративного судочинства.

Дії працівників митниці щодо реалізації свого процесуального статусу у певному виді судочинства не слід відносити до змісту владної управлінської функції. Діяльність осіб, які сприяють розгляду справи в порядку того чи іншого виду судочинства, підконтрольна суду, що провадить справу, і не може бути окремим предметом оскарження за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, судом встановлено, що Октябрським районним судом м. Полтави в своєму рішенні від 06.03.2015 року було надано правову оцінку діям працівників Полтавської митниці ДФС, які були вчинені останніми щодо реалізації свого процесуального статусу з питань державної митної справи в судочинстві про адміністративні правопорушення щодо порушення митних правил, які підконтрольні суду, і до вирішення судом по суті справи про адмінправопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 472 МК України, в звязку з чим вказане рішення не можна вважати законним, обгрунтованим та справедливим.

Дані висновки суду підтверджуються і вимогами ч. 3 ст. 17 КАС України, яка передбачає, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно правові справи про накладення адміністративних стягнень.

До справ про накладення адміністративних стягнень відносять матеріали, які складаються на підставі протоколів про ті адміністративні правопорушення, що віднесені до компетенції судів статтею 221 КпАП України. Процедури накладення адміністративних стягнень судом визначено главою ІV цього кодексу. Митні правопорушення, віднесені до адміністративних правопорушень ( ст. 458 МК України). Розглядаючи такі справи щодо фізичних осіб суд сприяє правоохоронним органам у підтриманні стану законності ( ст. 245 КпАП України).

Зовсім інше завдання виконується при здійсненні адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб. Тому до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд позовів на постанови субєктів владних повноважень про накладення адміністративних стягнень, в звязку з чим посилання суду в постанові на вимоги п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України та твердження сторони захисту щодо протиправності дій посадових осіб Полтавської митниці ДФС щодо складання протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 та складання акту переогляду товару, встановлених судом, є помилковим і таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Поряд з цим, судом встановлено, що заявником ОСОБА_4, головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Лтава» Полтавської митниці ДФС, подано заяву про перегляд вищевказаного судового рішення в звязку з нововиявленими обставинами ( а.с. 94-97).

Зважаючи на зазначені вище обставини та процесуальні документи вбачається, що питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_14 за порушення митних правил судом не розглядалось та відповідні обставини даним судовим рішенням не встановлювались. Більше того, судом не вирішувалось питання про наявність в діях притягуємої особи ОСОБА_2 складу правопорушення у вигляді порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України.

Таким чином, виходячи з наведених вище обставин суд приходить до висновку про правомірність складення 11.12.2014 року головним державним інспектором м/п Лтава ОСОБА_4 протоколу про порушення митних правил 0107/80600/14 за ст. 472 Митного кодексу України (Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

При цьому, даний протокол про порушення митних правил у встановленому законом не скасований, а кваліфікуючі ознаки наявності складу в діях притягуємої особи ОСОБА_2 не виключені та не визнані у встановленому законом такими, що не відповідають дійсності.

Більше того, слід зазначити, що під час проведення митного провадження у справі про порушення митних правил № 0107/80600/14 спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів була проведена експертиза щодо дійсної вартості товару ввезеного ОСОБА_2 на митну територію України.

За результатами проведеної експертизи, згідно з висновком від 31.01.2015 року № 142005901-0212- вартість товару становить 152909,6 грн. ( а.с.42-44).

Даний висновок не оскаржений учасниками процесу в установленому законом порядку та складений уповноваженою експертною установою на підставі відповідної постанови головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил Управління аналізу ризиків та порушення митних правил Полтавської митниці ДФС ОСОБА_10 від 19.01.2015 року ( а.с.40).

Більше того, даний висновок належним чином вмотивований та обґрунтований, а тому будь-яких сумнівів щодо його достовірності у суду не виникає.

При цьому, твердження адвоката ОСОБА_1 щодо неналежності даного доказу суд визнає безпідставними і такими, що є надуманими.

Крім того, будь-яких клопотань як в ході митного провадження так і в ході судового розгляду щодо призначення повторної експертизи стороною захисту заявлено не було, що в свою чергу підтверджує вищевикладені висновки суду з приводу належності і допустимості даного доказу.

Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобовязані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, повязані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, з часу проведення переогляду, який був проведений у присутності ОСОБА_2, та проведення товарознавчої експертизи, тобто 31.01.2015 року, і до направлення до суду даної справи та її розгляду судом, особою, щодо якої складено даний протокол, не було ніяким чином скореговано заявлену митну вартість, яка зазначена в розмірі 350 доларів США, що за курсом НБУ було заявлено у вказаній вище декларації - 6301 грн. 53 коп. та є значно меншою від встановленої експертом, яка складає 152909 грн. 60 коп., і яка призводить до неправомірного зменшення розміру сплати митних платежів ОСОБА_2.

Частиною 1 статті 268 МК України визначено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

На підставі викладеного судом визнаються неспроможними і юридично безпідставними посилання адвоката ОСОБА_1 щодо невжиття працівниками митниці, дій про надання можливості ОСОБА_2 виправити помилку, допущену в митній декларації щодо заявленої митної вартості товару.

Таким чином, даним експертним висновком засвідчено, що ОСОБА_2 під час декларування товару невірно визначено дійсну вартість та відповідно не у повному обсязі нараховані митні податки, які повинні бути сплачені до бюджету, що також є порушенням митного законодавства.

При цьому, слід вказати, що субєктивною стороною даного адміністративного правопорушення є відсутність прямого умислу, тобто визначено необрежною формою вини ( самовпевненістю або недбалістю)

Вказані вище обставини та факти, які встановлені судом в ході судового розгляду справи, вказують на наявність у діях притягуємої особи ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, а саме незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які перетинають митний кордон України.

Тому, вказані обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України та відповідно приходить до висновку про можливість призначення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості предмета правопорушення з конфіскацією предмета правопорушення в дохід держави.

Відповідно до ч.1 п. 18-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» визначено, що відповідно до статті 385 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення стягнення, окрім послуг перекладача, які здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Конкретний розмір витрат, які підлягають відшкодуванню свідкам, експертам і перекладачам визначається відповідним нормативним актом і має бути підтверджений документами, які долучаються до справи. Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються в постанові суду у справі про порушення митних правил.

Відповідно до розрахунку витрат Полтавської митниці за зберігання по даній справі, станом на 08.04.2015 р., згідно офіційного курсу євро, який становить 25,49699400 грн. за 1 євро, та витрати за 119 діб зберігання складають: 119 діб х 3,52 євро = 418,88 євро х 25,49699400 = 10680 грн. 18 коп., що підлягають стягненню з ОСОБА_2.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 9, 221, 245, 284 КУпАП ст.ст. 52, 266, 257, 264, 266, 268, 460, 472, 490, 494 МК України, ст. 17 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.

За ст.472 МК України накласти на ОСОБА_2 (ідентифікаційний код 30720119750) адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 152 909,60 грн.( 100 відсоткової вартості предмета правопорушення ) з конфіскацією на користь держави незакдекларованих товарів.

Конфіскувати в дохід держави приховані від митного контролю товари, а саме : сервер IBM p59119-595, до складу якого входять: шафа серверна 1 шт., конвертори IBMAS/DC convertor: N11S15RG67 11YH10S7M8 3574, N11S15RG67 11YH10S7M8 5593, N11S15 RG67 11YH10S7M8 5720 3 шт., жорсткі накопичувачі IBM MODEL ST 3146855LS 16 шт., DVD привід MOLTI RECORDER RAM2-1шт., блоки живлення : 11S41U341YH10A7H 68458, 1S41U341YH10A7H 68489- 2 шт., зєднувальні кабелі в комплекті 1 шт., блоки живлення материнської плати 52 шт., конвертори IBMAS/DC convertor 3 шт., конвертори постійної напруги 12 шт., блоки живлення: 11S41U034H10A7M 7493, 11S41U0341H10A7M 75235 2 шт., мережеві адаптери 12 шт., адаптери управління - 5 шт., комплект зєднувальних проводів 1 шт., на загальну суму 152909,60 грн, які зберігаються на складі Полтавської митниці ДФС ( м. Полтава, вул. Пролетарська,28).

Загальна вартість зазначених вилучених предметів правопорушення складає - 152909,60 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код 30720119750) витрати за зберігання по даній справі в сумі 10680, 18 грн. на користь Полтавської митниці ДФС. Кошти перерахувати за реквізитами: одержувач- Полтавська митниця ДФС; ідентифікаційний код 39421072; банк одержувача- ГУДКСУ у Полтавській області; МФО 831019; р/р 31256208188890; призначення платежу -#25010100# витрати за зберігання товарів згідно постанови суду від 09.04..2015 року по справі № 553/582/15-п від ОСОБА_2 по протоколу № 0107/80600/14 вказано, що 31.10.2014 року про порушення митних правил.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_15