Ухвала суду № 43736636, 21.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2015р. м. Київ К/800/6727/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,

секретаря Коцюрби В.М.,

за участю представника Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради - Іващенка Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року у справі №810/5356/14 за позовом Державної фінансової інспекції в Київській області до Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року Державна фінансова інспекція в Київській області звернулася в суд з позовом до Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради, в якому просила зобов'язати виконати пункти 2, 3, 4, 5 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013р. №17-16/782.

Позовні вимоги мотивовані тим, що винесена за результатами ревізії вимога є обов'язковою для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються, проте станом на час подання позовної заяви вимога у повному обсязі не виконана відповідачем, що є підставою для спонукання до вчинення певних дій відповідачем у судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволені. Зобов'язане Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міськради виконати: пункт 2 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782 в частині проведення претензійно - позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів на оплату праці, а саме: доплати за суміщення водіям - 21942, 09 грн., надбавки за високі досягнення у праці - 738, 97 грн., коштів виплачених за договором підряду про надання послуг з вилову бродячих собак - 12889, 34 грн.; пункт 3 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013р. №17-16/782 в частині проведення перерахунку та відповідної взаємозвірки з Фондами загальнообов'язкового соціального страхування та повернення зайво сплачених коштів на незаконно сплачену заробітну плату в сумі 9870, 31 грн.; п.4 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782; п. 5 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782, в частині проведення претензійно-позовної роботи з працівниками підприємства щодо відшкодування коштів за безпідставно проведені витрати на страхування працівників від нещасних випадків на транспорті на суму 734, 40 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Державна фінансова інспекція в Київській області звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради створене рішенням Вишгородської міської ради №13/4 від 05.04.2004р. у формі унітарного комунального підприємства.

КПЖ і КГ Вишгородської міської ради, організаційно - правова форма - комунальне підприємство, ідентифікаційний код - 33007799, правовий статус суб'єкта - юридична особа, форма власності - комунальна, підпорядкованість - Вишгородській міській раді.

На підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 27.02.2013 року по справі №363/332/13-к та від 14.03.2013р. по справі №363/586/13-к за зверненням прокуратури Вишгородського району (доручення Держфінінспекції в Київській області від 04.03.2013 № 10-25-13-18/1813) та згідно направлень на проведення ревізії, виданих начальником Вишгородської об'єднаної Держфінінспекції від 28.02.2013р. №57, від 01.03.2013р. №58, від 01.03.2013 №59, завідувачем сектору інспектування в Іванківському та Поліському районах Вишгородської об'єднаної Держфінінспекції Мошенською Ю.В., головним державним фінансовим інспектором Вишгородської об'єднаної Держфінінспекції Сидорчук Я.В. та провідним державним фінансовим інспектором Вишгородської об'єднаної Держфінінспекції Булавчик Н.П. проведена позапланова ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради за період з 01.01.2012р. по 01.02.2013р.

Ревізія проведена з 28.02.2013р. по 28.03.2012р. у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома директора КПЖ і КГ Вишгородської міської ради ОСОБА_5 та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_6, на підставі наданих документів.

Акт ревізії фінансово-господарської діяльності від 04.04.2013 №17-31/5 підписаний посадовими особами КПЖ і КГ Вишгородської міської ради із запереченнями 09.04.2013р.. Висновки на заперечення затверджені 07.05.2013р..

За результатами ревізії встановлені фінансові порушення на загальну суму 62 427,68грн., з них незаконні витрати - 62 427,68грн.

З метою усунення порушень директору ОСОБА_5 надіслано Лист - вимогу від 08.05.2013 №17-16/782 про усунення порушень.

З метою встановлення позиції об'єкту контролю щодо виконання вимог Вишгородською ОДФІ направлено відповідачу нагадування від 29.08.2013р. № 17-16/1624 на яке відповідачем відповідь не надана.

Вишгородською ОДФІ повторно направлене нагадування від 26.06.2014 №17-16/520, у відповідь, на яке відповідачем надана інформація щодо часткового усунення порушень.

На день розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідачем не були усунуті: пункт 2 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782 в частині проведення претензійно - позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів на оплату праці, а саме: доплати за суміщення водіям - 21942, 09 грн., надбавки за високі досягнення у праці - 738,97 грн., коштів виплачених за договором підряду про надання послуг з вилову бродячих собак - 12889, 34 грн.; пункт 3 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013року №17-16/782 в частині проведення перерахунку та відповідної взаємозвірки з Фондами загальнообов'язкового соціального страхування та повернення зайво сплачених коштів на незаконно сплачену заробітну плату в сумі 9870, 31 грн.; п.4 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782 щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості внаслідок безпідставних витрат за ненадані послуги на суму 14262,78грн., а також проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ "Кредит Колекшин Групп" щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст..ст.130-136 КЗпП; п.5 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782 , в частині проведення претензійно-позовної роботи з працівниками підприємства щодо відшкодування коштів за безпідставно проведені витрати на страхування працівників від нещасних випадків на транспорті на суму 734, 40 грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази скасування або визнання протиправною у встановленому законом порядку вимоги від 08.05.2013 року №17-16/782, а відтак дана вимога на момент розгляду справи є чинною та невиконаною повністю в добровільному порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що до суду може бути заявлена лише вимога про стягнення збитків, а не зобов'язання виконати вимогу фінансової інспекції.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції посилався на ту обставину, що Комунальне підприємство житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради у 2013 році звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної фінансової інспекції (далі - відповідач) про визнання неправомірними дії Вишгородської об'єднаної державної фінансової інспекції при складанні акту ревізії від 4 квітня 2013 року № 17-31/5, визнання незаконним акту ревізії від 4 квітня № 17-31/5 та скасування його положень.

За результатами розгляду справи №810/3135/13-а, Київським окружним адміністративним судом 09.07.2013 року прийнята постанова про відмову у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, доводи суду в цій частині неправомірні, так як підставою для відмови у задоволенні позову стала та обставина, що підприємством обрано неналежний спосіб захисту прав, оскільки відповідач безпосереднім складанням акту та внесенням до нього висновків не порушив прав позивача, а законність самих вимог має перевірятися судом за зверненням до суду з позовом фінансовою інспекцією про стягнення коштів.

Таким чином, висновок суду першої інстанції, що вимоги позивачем не оскаржені є безпідставним.

Щодо виконання пункту 2 вимоги в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів на оплату праці у якості порушення доплати за суміщення професій водію спецавтомобіля ОСОБА_8 та екскаваторнику ОСОБА_9 слід зазначити наступне.

Статтею 105 Кодексу законів про працю України надається можливість підприємству вводити порядок суміщення професій (посад) за умовами, передбаченими у колективному договорі та оформленими наказом, також ця норма врегульовує питання оплати праці при суміщенні професій (посад), а саме: працівникам, які виконують на тому ж підприємстві поряд зі своєю основною роботою, встановленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) без звільнення від основної роботи, проводиться доплата за суміщення професій (посад).

Пунктом 2 постанови Міністрів СРСР від 04.12.1981 p. N 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" передбачено, що суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником водночас з основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи допускається на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом установленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), це економічно доцільно та не веде до погіршення якості продукції, виконання робіт, обслуговування населення.

Правова конструкція суміщення професій (посад) виходить з того, що вакантна посада чи робоче місце за відповідною професією є в штатному розписі, але не заповнене, тобто залишається вільним.

Отже, аналізуючи вказані норми, апеляційний суд вірно зазначив, що основною передумовою суміщення є наявність відповідних робочих місць, посад, штатних одиниць, відсутність вакансій означає відсутність відповідних посадових окладів, тарифних ставок, та унеможливлює поєднання цієї посади, і як наслідок встановлення за це доплати.

Однак, у штатному розписі підприємства були зазначені окремо вільні штатні одиниці водія легкового автомобіля і тракториста, які правомірно були зайняті працівниками ОСОБА_9 і ОСОБА_8

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог щодо виконання пункту 2 вимоги в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів на оплату праці у якості порушення доплати за суміщення професій водію спецавтомобіля ОСОБА_8 та екскаваторнику ОСОБА_9

Щодо виконання пункту 2 вимоги у частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво сплачених коштів у вигляді доплати надбавки за високі досягнення у праці в розмірі 738,97 грн. слід зазначити наступне.

Суд першої інстанції помилково не врахував у якості доводу на підтвердження виконання цього пункту, розрахунковий лист, який є у матеріалах справи і який засвідчує утримання за липень 2014 року із заробітної плати працівника ОСОБА_10 суми 738,97 грн.

Оскільки вказаний документ містить інформацію, яку повинен довести роботодавець до працівника, як того вимагає ст.30 Закону України "Про оплату праці".

Крім цього, суд першої інстанції помилково зобов'язав відповідача виконати пункт 2 вимоги в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво виплачених коштів у сумі 12889,34 грн., за договорами підряду, які були укладені між КП ЖКГ і ОСОБА_11 про надання послуг з вилову бродячих собак.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що КПЖ і КГ Вишгородської міської ради з ОСОБА_11 були укладені три договори підряду про надання послуг з вилову бродячих собак у кількості 75 штук у місті Вишгороді від 01.06.2012 р. № 194, від 01.12.2012 р. №184/12, від 03.12.2012 р. № 224.

Виконання робіт оформлене актами здавання-приймання виконаної роботи на загальну 117 360,00 грн., в т.ч: акт від 31 липня 2012 року в сумі 6860,00 грн., акт від 30.11.2012 р. в сумі 100,00 грн., акт від 31.12.2012 р., в сумі 5400,00 грн., як передбачено ч. 4 ст. 882 Цивілького кодексу України.

Апеляційним судом встановлено, що згідно договорів підряду, предметом цих договорів було надання послуг з вилову бродячих собак, які були небезпечними для оточуючих мешканців.

Отже, дії керівництва комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради щодо виплати винагороди ОСОБА_11. за виконані роботи не призвели до порушень чинного законодавства та нанесенню матеріальної шкоди підприємству, збитків бюджету не були нанесені.

Таким чином, апеляційний суд вірно зазначив про відсутність підстав зобов'язання відповідача виконання п.2 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 р. №17-16/782 в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво сплачених сум коштів на оплату праці, а саме: доплати за суміщення водіям - 21942, 09 грн., надбавки за високі досягнення у праці - 738, 97 грн., коштів виплачених за договором підряду про надання послуг з вилову бродячих собак - 12889, 34 грн..

Щодо зобов'язання виконати пункт 3 вимоги в частині проведення перерахунку відповідної взаємозвірки з Фондами загальнообов'язкового соціального страхування та повернення зайво сплачених коштів на незаконно сплачену заробітну плату в сумі 9870,31 грн. слід зазначити наступне.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що позивачем правомірно була поставлена відповідачу вимога щодо перерахунку нарахувань державних цільових фондів на доплату за суміщення водіям в сумі 5126,51 грн., на надбавку за високі досягнення в праці - 271,20 грн. та на оплату з вилову бродячих собак - 4472,60 грн.

Разом з тим, апеляційний суд вірно зазначив, що дана вимога стосується контролю за належним утриманням і перерахуванням єдиного соціального внеску, про зайво проведені нарахування єдиного соціального внеску стосується виконання підприємством обов'язків страхувальника в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та в залежності від періоду вчинення тих чи інших порушень відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду України чи податкового органу щодо здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Таким чином, апеляційних суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав зобов'язання відповідача виконання п.3 вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013року №17-16/782 в частині проведення перерахунку та відповідної взаємозвірки з Фондами загальнообов'язкового соціального страхування та повернення зайво сплачених коштів на незаконно сплачену заробітну плату в сумі 9870,31 грн. та про відсутність підстав її виконання.

Щодо п.4 Вимоги про відображення в обліку дебіторської заборгованості внаслідок безпідставних витрат за ненадані послуги на суму 14262,78грн., а також проведення претензійно-позовної роботи з ТОВ "Кредит Колекшин Групп" про відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст..ст.130-136 КЗпП слід зазначити наступне.

Апеляційним судом встановлено, що 25.10.2011р. TOB "Кредит Колекпш Груп" та КП ЖКГ уклали Договір доручення (далі - договір), за яким у сторін виникли взаємні зобов'язання, а саме - відповідно до п.п. 1.1., 3.1.1. Договору TOB "Кредит Колекпш Груп" зобов'язалося надати послуги по стягненню заборгованості на користь КП ЖКГ, а останнє відповідно до п.4.1.3. Договору - прийняти надані послуги та оплатити їх.

Відповідно до п.6.1.1. Договору за послуги, передбачені пунктом 1.1. Договору, Повіреному виплачується винагорода у розмірі 15% комісії, в тому числі ПДВ від суми виконаних зобов'язань.

Згідно п. 6.1.2. Договору винагорода Повіреному сплачується Довірителем один раз на місяць у сумі, вказаній у відповідному Акті про надані послуги, підписаного сторонами.

У розділі "Терміни", п. 6.1.3. Договору сторони погодили, що акт наданих послуг є документом, що підтверджує вид та обсяг наданих послуг, які підлягають оплаті.

Саме акт наданих послуг, підписаний сторонами, підтверджує надання послуг TOB "Кредит Колекшн Груп" та зобов'язує КП ЖКГ оплатити отримані послуги.

Відповідно до підписаних актів наданих послуг від 30.11.2011 р. та від 30.12.2011 Товариством були надані послуги на користь КП ЖКГ на загальну суму 38 532, 05 гривень, цьому оплата за надані послуги була здійснена частково у розмірі 14 262, 78 гривень.

Крім того, на виконання п.3.1.4. Договору щомісячно КП ЖКГ за допомогою електропошти надавалися звіти про хід виконання доручення з переліком здійснених TOB "Кредит Колекшн Груп" заходів по стягненню заборгованості.

Отже, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав зобов'язання відповідача до виконання п.4 Вимоги про усунення порушень та відсутність підстав її виконання.

Щодо пункту 5 вимоги, то апеляційним судом встановлено, що претензійно-правова робота з приводу повернення зайво виплачених коштів в сумі 1630,03 грн., виконана, і про це повідомлявся позивач.

Зайво виплачені кошти в рахунок відшкодування витрат на медичні огляди і страхування з працівників, на користь яких вони були виплачені, підприємством з останніх утримані, що підтверджується копіями розрахункових листів, в сумі 895,63 грн. як передбачено пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року, висновок до акту ревізії є його невід'ємною частиною.

Таким чином, є безпідставним зобов'язання виконати п. 5 Вимоги про усунення порушень, виявлених ревізією від 08.05.2013 року №17-16/782, в частині проведення претензійно-позовної роботи з працівниками підприємства щодо відшкодування коштів за безпідставно проведені витрати на страхування працівників від нещасних випадків на транспорті на суму 734, 40 грн.

Крім того, органу державного фінансового контролю надана можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов вірного висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Таким чином, до суду може бути заявлена лише вимога про стягнення збитків, а не зобов'язання виконати вимогу фінансової інспекції.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 18 вересня 2014 року.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Київській області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: