Ухвала суду № 43736334, 14.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" квітня 2015 р. м. Київ К/800/62828/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Мороз В.Ф. (доповідач)

Логвиненко А.О

Донець О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (надалі також - Управління) до ПАТ "Укргазвидобування" про стягнення заборгованості в сумі 205 998,02 грн.,

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському району м. Харкова звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», в якому просило суд стягнути суму заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, в розмірі 205 998,02 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ «Укргазвидобування» на користь управління суму заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеною відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у розмірі 205 998 грн. 02 коп.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з рішенням апеляційного суду управління звернулося з касаційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Управління вказало, що філія "УкрНДІгаз" ПАТ "Укргазвидобування" перебуває на обліку як платник внесків в управлінні, видала довідки особам, які працювали в даній установі, сплачує всі нараховані страхові внески саме до Управління за місцезнаходженням, а тому і відшкодувати суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, на суму 205 998, 02 грн., призначених на підставі виданих довідок саме філією, повинні на рахунок Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зареєстроване Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, місцезнаходженням юридичної особи є місто Київ, Шевченківський район, вулиця Кудрявська, будинок 26/28 та є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Управлінням 12 серпня 2013 року вих..№6430/03-33 були направлені філії ПАТ "Укргазвидобування" "УкрНДІгаз", що перебуває на обліку як платник внесків в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 205998,02 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції вказав на те, що Управління необґрунтовано звернулось з позовом, оскільки відповідач знаходиться у м. Києві, а тому повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії повинні були направлятися органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням саме юридичної особи.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно із вимогами ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність, наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно п. 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково - педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно п. 5 наведеного Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до п. 8 цього Порядку, у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до абз. 2 п. 5 Порядку, підприємства зобов'язані щомісяця до 25 числа вносити до Пенсійного фонду України кошти для виплати різниці у розмірі пенсії виплаченої науковим працівникам.

Відповідачу були направлені повідомлення від 12 серпня 2013 року №6430/03-33, однак заборгованість не погашена, а отже позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції, не врахував рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року відповідно до якого було визнано правомірним надіслання управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова філії ПАТ "Укргазвидобування" "УкрНДІгаз" повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії від 12 серпня 2013 року №6430/03-33.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову та помилково скасував рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2014 року залишити в силі.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець