Ухвала суду № 43736163, 16.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року м. Київ К/800/5309/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою Рівненської митниці ДФС на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі № 817/2719/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Сарницембуд” до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправною відмови в поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю “Сарницембуд” звернулося в суд з позовом до Рівненської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправною відмову у поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита по митній декларації №204020000.2013.013919 від 23.10.2013 року, викладеної в рішенні у формі листа від 12.09.2014 року №01.1/3/58-06-4282.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство отримало картку відмови при перетині м/п “Сарни”, де ним 23.10.2013 була подана митна декларація №204020000.2013.013908 про декларування товару “Портландцемент піщанистий марки ПЦП 500”. Було здійснене митне оформлення даного товару. Проте, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №817/270/14 визнана протиправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00053 від 23.10.2013. Стягнуто на користь ТОВ “Сарницембуд” суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355,79 грн. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 скасована постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №817/270/14 в частині стягнення надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355,79 грн. з тих підстав, що позивачем не дотриманий порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, що не дає можливості стягнути спірні митні платежі. У решті постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 залишена без змін. Товариство подало до Рівненської митниці Міндоходів заяву про повернення надмірно сплаченого ввізного мита, але у її задоволені було відмовлено, у зв’язку з чим він звернувся до суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року відмовлено у задоволені позову.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року скасоване рішення суду першої інстанції, позов задоволений. Визнана протиправною відмова Рівненської митниці Міндоходів у поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита по митній декларації №204020000.2013.013919 від 23.10.2013 року, викладену в рішенні у формі листа від 12.09.2014 року №01.1/3/58-06-4282.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду Рівненська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що видами діяльності Товариства є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

На виконання умов контракту №804/068 від 05.09.2012 позивачем імпортовано на митну територію України “Портландцемент піщанистий марки ПЦП 500” у кількості 63 тонни загальною вартістю 43557,85 грн. Ввезений товар був заявлений ним до митного оформлення на підставі митної декларації від 23.10.2013 №204020000/2013/013908. Однак, інспектором митного посту “Сарни” Рівненської митниці Міндоходів відмовлено у митному оформленні товару, про що винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2013 №204020000/2013/00053. Після отримання картки відмови, декларантом позивача було здійснене митне оформлення даного товару за МД №204020000.2013.013919 від 23.10.2013 р.

За результатами оскарження картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 23.10.2013 №204020000/2013/00053 до суду була прийнята постанова Рівненським окружним адміністративним судом від 05.03.2014 року, якою визнана протиправною та скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00053 від 23.10.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь Товариства суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355,79 грн.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 05.03.2014 у справі №817/270/14 в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь Товариства суми надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355,79 грн. скасована та ухвалене нове рішення, яким відмовлено ТОВ “Сарницембуд” у задоволенні позову в цій частині. В решті постанова суду першої інстанції залишена без змін. Відмовляючи в позові в частині позовної вимоги про стягнення суми надмірно сплаченого ввізного мита, суд апеляційної інстанції вказав на недотримання процедури повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переплата, і митних платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами.

Товариство 03.09.2014р. звернулося до Рівненської митниці Міндоходів із заявою №39 від 28.08.2014 р. про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 4355,79 грн., додатками до якої зазначено: митна декларація №204020000.2013.013919 від 23.10.2013 р., постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 у справі №817/270/14.

Листом №01.1/3/58-06-4282 від 12.09.2014р. про результати розгляду заяви Рівненська митниця Міндоходів відмовила у задоволенні заяви Товариства за відсутністю правових підстав для повернення коштів з Державного бюджету України. Свою відмову митний орган не мотивував, лише послався на положення ст.43 Податкового кодексу України, ст.301 Митного кодексу України, наказу Державної митної служби України “Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами” №618 від 20.07.2007, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364, та урахував постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 по справі №817/270/14 року.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до митного органу з заявою від 28.08.2014 про повернення суми надмірно сплаченого ввізного мита, посилаючись виключно на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2014 в справі № 817/270/14. Суд зазначив, що визначальним при вирішенні даного адміністративного спору є встановлення факту настання обставин, з якими закон пов’язує повернення митних платежів. Митне оформлення імпортованого позивачем товару за ВМД №204020000/2013/013919 від 23.10.2013 було завершене. Суд першої інстанції зазначив, що судовим рішенням - постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду не був відновлений режим вільної торгівлі та не зобов’язаний відповідач вчинити відповідні дії, позовні вимоги з цього приводу позивачем не заявлялися.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судами встановлено, що рішеннями Рівненського окружного адміністративного суду та Житомирського апеляційного адміністративного суду, які набрали законної сили, визнана протиправною та скасована картка відмови ТОВ “Сарницембуд” в прийнятті Рівненською митницею Міндоходів митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00053 від 23.10.2013 року. Задовольняючи позов, суд виходив з того, що товар, імпортований Товариством, відповідає критерію достатньої обробки (переробки), що передбачений підпунктом “б” пункту 2.4 розділу 2 Правил щодо виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце, що звільняє від сплати ввізного мита. Вказаними рішеннями судів фактично відновлений режим вільної торгівлі по митній декларації №204020000.2013.013919 від 23.10.2013 року. Разом з тим, Товариством при ввезенні товару на митну територію України сплачене ввізне мито у сумі 4355,79 грн.

В частині стягнення (повернення) надмірно сплаченого ввізного мита судом апеляційної інстанції зазначено, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позову в цій частині, оскільки вказані позовні вимоги заявлені передчасно.

Так, згідно Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України і наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Щодо надання Висновку про повернення, то на час виникнення спірних правовідносин він регулювався Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за №1095/14362. (далі Порядок №611/147). Згідно п.7 наведеного Порядку відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Апеляційним судом встановлено, що на момент звернення Товариства із заявою про повернення коштів вказаний наказ втратив чинність згідно Наказу від 30.12.2013 року №882/1188. Однак, останній так само регулює порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платником податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань. Пунктом 7 Порядку визначено, що орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків готує висновок за відповідною формою та передає для виконання відповідному органу Казначейства.

Отже, безпідставними є посилання митного органу при апеляційному розгляді справи на те, що Порядок №611/147 втратив чинність і правові підстави для виготовлення висновку і передачі його до органів Казначейства відсутні у з’'язку із прийняттям Наказу від 30.12.2013 року №882/1188.

Крім того, відповідно до п.43.1 ст.43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів регламентовані в статті 301 Митного кодексу України N4495-VI від 13.03.2012, зі змінами та доповненнями, в частині першій якої зазначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (частина друга).

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (частина третя).

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку (частина четверта).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що у Рівненської митниці були відсутні підстави для відмови у поверненні суми надмірно сплаченого ввізного мита по митній декларації №204020000.2013.013919 від 23.10.2013 року, а позов Товариства є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Рівненської митниці ДФС відхилити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: