Ухвала суду № 43735218, 01.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2015р. м. Київ К/9991/88796/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року

у справі № 2а/0270/2336/11

за позовом Приватного підприємства «ІСТ»

до Державної податкової інспекції у місті Вінниці

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «ІСТ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Вінниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 0003212340 від 06 травня 2011 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м. Вінниці про застосування фінансових санкцій від 06 травня 2011 року № 0003212340. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «ІСТ» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Вінниці, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Вінницькій області була проведена фактична перевірка господарської одиниці - кафетерію, що розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Д.Нечая, 77А, який належить суб'єкту господарювання ПП «ІСТ», за результатами якої складений акт від 26 квітня 2011 року №225/02/32/23/20111871.

За висновками акту перевірки позивачем були порушені вимоги статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які полягали у продажу пива (пляшка пива «Чергінівське», об'ємом 05 л.) особі, яка не досягала 18 років, а саме - ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1).

06 травня 2011 року ДПІ у м. Вінниці на підставі вказаного акта перевірки прийняла рішення №0003212340, яким на підставі абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосувала до ПП «ІСТ» фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800,00грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи повністю позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років податковим органом не підтверджено належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до положень статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) забороняється продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Згідно абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 цього Закону у розмірі 6800,00 гривень.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, факт продажу алкогольних напоїв, а саме - пляшки пива особі, яка не досягла 18 років, податковим органом не підтверджений належними та допустимими доказами. Зокрема, в обґрунтування правомірності застосування до позивача штрафну згідно оспорюваного рішення податковий орган посилався на пояснення громадянина ОСОБА_1, відібрані старшим оперуповноваженим ВБНОПТ УПМ ДПА у Вінницькій області старшим лейтенантом податкової міліції Рецько Р.Р., у яких вказано, що датою народження ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1, при цьому у реченні «документ, що посвідчує особу» відповідного документа не вказано, а лише зазначено, що «особу встановлено».

З огляду на те, що матеріали справи не містять документів, які посвідчують особу ОСОБА_1 та підтверджують його вік (як-то: паспорт, свідоцтво про народження тощо), а також будь-яких інших доказів, які підтверджують факт реалізації пива саме цій особі, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 6800,00 грн. згідно оспорюваного рішення.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Вінниці підлягає залишенню без задоволення, а постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна