Ухвала суду № 43735099, 07.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2015р. м. Київ К/800/46857/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ситникова О.Ф.(суддя-доповідач),

Амєліна С.Є.,

Малиніна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області в якому просив: визнати неправомірним рішення Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо відмови йому у виплаті одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 707/2007; зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 707/2007 виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням інвалідності, внаслідок захворювання від нещасного випадку, що стався у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру його грошового забезпечення згідно з ступенем втрати працездатності, який становить 70 %.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України від 03.10.2012 року вх. № 2046 у виплаті ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із установленням інвалідності, внаслідок захворювання, що сталося у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно з ступенем втрати працездатності - 70 %.

Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу, у зв'язку із установленням інвалідності, внаслідок захворювання, що сталося у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно з ступенем втрати працездатності - 70 %.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року залишено без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року.

Міністерство внутрішніх справ України не погодилось з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року і звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, суд, в межах ст. 220 КАС України, прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини.

07.01.2010 року ОСОБА_4 отримав травму у вигляді забою хребта та перелому ребер, про що комісією Машівського РВ УМВС України в Полтавській області складено акти форми Н-5* від 19.09.2012 року розслідування нещасного випадку та форми НТ* від 14.09.2012 року № 49 про нещасний випадок невиробничого характеру, за висновками якого травма, отримана позивачем, є результатом нещасного випадку, який стався в період проходження служби в ОВС і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.

20.04.2012 року військово-лікарською комісією проведено огляд ОСОБА_4, за результатами якого видано свідоцтво про хворобу № 124-с, в якому визначила захворювання, ТАК, пов'язані з проходженням служби в ОВС.

Після звільнення ОСОБА_4 з ОВС (21.05.2012 року у запас через хворобу) МСЕК № 1 м. Полтави позивачу встановлена ІІ група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС, на підставі свідоцтва про хворобу № 124с, ступінь втрати працездатності складає 70 %.

09.08.2012 року ОСОБА_4 подано начальнику УМВС України в Полтавській області заяву щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку встановленням ІІ групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС.

Листом МВС від 03.10.2012 р. № 2046 документи повернуті без затвердження.

Листом від 11.10.2012 року № 4/2830 УМВС України в Полтавській області повідомлено ОСОБА_4 про те, що його заява розглянута, однак матеріали повернуті без затвердження через невідповідність постанови ВЛК УМВЧ України в Полтавській області від 20.04.2012 року діагнозу в довідці МСЕК, одночасно повідомлено позивача, що він не має права на виплату допомоги на підстав п.8 Порядку.

Позивач не погоджуючись з таким рішенням звернувся до суду з вказаним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності відмови Міністерства внутрішніх справ України виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням позивачу інвалідності, внаслідок захворювання, що сталося у період проходження служби.

З таким висновком судів попередніх інстанцій погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, на підставі наступного.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 № 707 було затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції. Пунктом 2 цієї постанови було установлено, що виплати згідно з цією постановою здійснюються з 1 січня 2007 за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.

Частиною 2 пункту 1 Порядку одноразова грошова допомога виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі чотирирічного грошового забезпечення інвалідам II групи.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є виявлення та розкриття злочинів, розшук осіб, що їх вчинили.

Відповідно до пункту 3 Порядку розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності.

До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.

Судами встановлено, що II група інвалідності позивачу була встановлена у зв'язку з отриманням у період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Факт, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався в період проходження служби підтверджується актами розслідування нещасного випадку, довідкою розслідування нещасного випадку, висновком службової перевірки, актом про нещасний випадок.

Аналізуючи вказані обставини по справі та застосовуючи відповідні норми матеріального права, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо необґрунтованості відмови Міністерства внутрішніх справ України від 03.10.2012 року вх. № 2046 у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність ОСОБА_4 настала в період його проходження служби в органах внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили обставини справи, повно дослідили докази по справі та ухвалили рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 222, 223, 224, 231 КАС України, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: О.Ф. Ситников

С.Є. Амєлін

В.В. Малинін