ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2015 року м. Київ К/800/29120/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Білуги С.В., Пасічник С.С.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Житомир-Петрол» до Державної виконавчої служби України (далі - ДВС України) про визнання протиправним та скасування рішення,
в с т а н о в и в:
У січні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати протиправною і скасувати постанову відповідача від 29.11.2012 року про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 1941328,17 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.12.2010 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу №948, виданого 01.11.2010 року, про звернення стягнення на нежитлову будівлю автозаправочної станції площею 104,6 кв.м., яка розташована за адресою: Житомирська область, Малинський район, сільська рада Українська, автодорога «Київ- Ковель-Ягодин», км. 92+900 м, реєстраційний номер 18196982 та на будівлю АЗС площею 186,7 кв.м., яка розташована за адресою: Житомирська область Житомирський район, село Оливка, 140 км автодороги «Київ-Чоп», реєстраційний номер 9713548, , що належать на праві власності ТОВ «Житомир-Петрол».
У зв'язку з відкриттям провадження по виконанню виконавчого напису, боржнику відповідно до зазначеної ухвали надавався семиденний строк для самостійного виконання виконавчого запису, але цього зроблено не було.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України 29.11.2012 року винесено постанову ВП №23067657 про стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору в розмірі 1941328,17 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 11 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч.1 ст.27 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання, і не входить до суми, яка підлягає стягненню відповідно до виконавчого напису, вчиненого нотаріусом.
У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (ч. 7 ст. 28 Закону).
Постановою від 06.12.2010 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса та надано боржнику (позивачу в даній справі) семиденний строк на добровільне виконання виконавчого документу, а також накладено арешт на нежитлову будівлю - АЗС та будівлю АЗС. Цю постанову позивач у встановленому законом порядку не оскаржував.
Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову в позові з огляду на те, що відповідач діяв в межах наданої компетенції відповідно до вимог законодавства і не порушував права та законні інтереси позивача.
Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Житомир-Петрол» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
С.В. Білуга
С.С. Пасічник
Судове рішення № 43735008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 02.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/169/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: