Ухвала суду № 43734904, 31.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2015р. м. Київ К/800/56371/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Воронський С. О. Качмар В. О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіна постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 рокуу справі№ 804/2903/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мікронкепітал»до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року у справі № 804/2903/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, винесене Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.12.2013 року № 0008682206.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 14.1.23, 14.1.244 п. 14. 1 ст. 14, пп. 135.1.15 п. 135.1 ст. 135, пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст. ст. 4, 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні», пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мікронкепітал» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з векселями, емітентом яких є ТОВ «Монтажбудстрой», складено акт від 13.12.2013 року № 2630/04-63-22-03/35201415, в якому зафіксовано порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено інші доходи (рядок 03ІД декларації) на суму 825 019 870,00 грн. та занижено податок на прибуток податок на прибуток за 4 квартал 2010 року, за 1 квартал 2011 року, за 2 квартал 2011 року, за 3 квартал 2011 року на загальну суму 201 350 006,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 року № 0008682206, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ на 201 350 006,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 35 611 927,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності обставин, які не дають право на формування доходів та витрат за операціями з цінними паперами у відповідності до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин). Уніфікований закон про переказні та прості векселі пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, у випадках, коли вони видані з дефектом форми, а тому навіть визнання судом недійсними правочинів купівлі-продажу векселів не спричиняє недійсність векселя як цінного паперу та не перериває індосаментний ряд.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, враховуючи наступне.

В акті перевірки податковий орган стверджує, що векселі ТОВ «Монтажбудстрой» не мають властивостей визначених ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та видані в порушення ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», а тому відповідно до норм пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України не є товаром. Здійснені позивачем операції з купівлі-продажу векселів ТОВ «Монтажбудстрой» не є операціями з активами фондів у розумінні п. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, а тому грошові кошти, отримані на розрахункові рахунки позивачем за договорами, є іншими доходами в розумінні положень пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в перевіряємий період позивач здійснював операції купівлі-продажу цінних паперів, а саме: векселів, які емітовані ТОВ «Монтажбудстрой».

Зазначені векселі придбані позивачем у ТОВ «НПК «Велес», ВАТ «ЗНВКІФ «Комінметкепітал», ТОВ «Міт-Компані», а у подальшому реалізовані ТОВ «ТД «ОСТ», ТОВ СПОТ Комінметінвест», ТОВ «Дніпрогазресурс», ПрАТ «ДМЗ «Комінмет», ТОВ «НВО «Мікрон», ТОВ «АММ-Інвест», ТОВ «Компанія з управління активами «Цімеконінвест», ТОВ «Ріско», ПП «Енергія», ПП «Спецкомплект», ПрАТ «ДЗВКТ «Комінмет», ПрАТ «ДЗЦП «Комінмет», ПрАТ «ЗОТК «Комінмет», ВАТ «ЗНВКІФ «Комінметкепітал».

Факт здійснення операцій купівлі-продажу векселів ТОВ «Монтажбудстрой» у вказаних контрагентів підтверджується копіями договорів купівлі-продажу цінних паперів, актів приймання-передачі цінних паперів, банківських виписок, векселів ТОВ «Монтажбудстрой», що також відображено в акті перевірки.

Позивач відображав результати операцій з цінними паперами - векселями ТОВ «Монтажбудстрой» у податковій звітності, а саме:

- в додатку КЗ до податкової декларації з податку на прибуток за IV квартал 2010 року в складі доходів 576 459 137,00 грн. від продажу векселів, в складі витрат при придбанні векселів 577 360 598,00 грн.;

- в додатку КЗ до податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року в складі доходів 11 135 500,00 грн. від продажу векселів, у складі витрат при придбанні векселів 9 980 000,00 грн.;

- в додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за II квартали 2011 року у складі доходів 189 820 820,00 грн. від продажу векселів, у складі витрат при придбанні векселів 189 621 050,00 грн.;

- в додатку ЦП до податкової декларації з податку на прибуток за III квартал 2011 року в складі доходів 245 424 720,00 грн. від продажу векселів, у складі витрат при придбанні векселів 245 219 050,00 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що векселі ТОВ «Монтажбудстрой» оформлено згідно із вимогами Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, Закону України «Про обіг векселів в Україні», оскільки містять всі необхідні реквізити.

До 01.04.2011 року оподаткування операцій з цінними паперами регулювалось п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а з 01.04.2011 року оподаткування операцій з цінними паперами врегульовано п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Згідно із пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Згідно із пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Підпунктом 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до п. 153.8 ст. 158 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами, під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статі.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення результатів від операцій з цінними паперами або іншими ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Податковим органом не оспорюється правильність заповнення позивачем додатків КЗ декларацій з податку на прибуток за 2010 рік, а лише зазначається про те, що операції з купівлі-продажу ним векселів ТОВ «Монтажбудстрой» не є операціями купівлі-продажу цінних паперів в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України.

При цьому відповідач посилається на вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2011 року у справі № 1-702-11, як на підставу протиправного відображення позивачем у податковому обліку операцій купівлі-продажу цінних паперів, оскільки вказаним вироком посадова особа ТОВ «Монтажбудстрой» директор ОСОБА_7 визнана винною у скоєні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, адже не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, не мала законних повноважень на здійснення господарських операцій, на складання фінансово-господарських документів та на їх підписання, а тому підписані директором векселі не мають властивостей, визначених ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», та видані з порушенням вимог ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», пп. 14.1.244 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Вказані доводи спростовуються положеннями статті 7 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, якими визначено, що якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.

Оскільки на векселях, що були придбані позивачем, містяться передавальні написи ТОВ «НПК «Велес», ВАТ «ЗНВКІФ «Комінметкепітал», ТОВ «Міт-Компані», а у подальшому реалізовані ТОВ «ТД «ОСТ», ТОВ СПОТ Комінметінвест», ТОВ «Дніпрогазресурс», ПрАТ «ДМЗ «Комінмет», ТОВ «НВО «Мікрон», ТОВ «АММ-Інвест», ТОВ «Компанія з управління активами «Цімеконінвест», ТОВ «Ріско», ПП «Енергія», ПП «Спецкомплект», ПрАТ «ДЗВКТ «Комінмет», ПрАТ «ДЗЦП «Комінмет», ПрАТ «ЗОТК «Комінмет», ВАТ «ЗНВКІФ «Комінметкепітал», вони є дійсними в силу вказаних положень Уніфікованого закону про переказний та простий векселі та операції за наслідком їх купівлі-продажу правильно відображено товариством в бухгалтерському та податковому обліку.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не доведено висновків, що стали підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до невірного тлумачення зазначених вище норм матеріального права, а також переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2014 року у справі № 804/2903/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак