Ухвала суду № 43734361, 22.04.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Комшелюк Т.О.

Суддя-доповідач:Жизневська А.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" квітня 2015 р. Справа № 817/4091/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Жизневської А.В.

суддів: Котік Т.С.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук М.М. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" березня 2015 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Алко-Груп" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року позов задоволено. Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000152200 від 17 вересня 2014 року визнано протиправним та скасовано. Присуджено на користь Товариства із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2873,76 грн.

Апелянт в апеляційній скарзі просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі-ДПІ) планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Алко-Груп" (далі-Товариство) питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.02.2012 по 31.12.2013 та на підставі акту перевірки від 23.06.2014 року №38/22-141/38067234 винесено податкові повідомлення-рішення від 08.07.2014 року №0000272251, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 152888,00 грн. (122310,00 грн. - основний платіж, 30 578,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції), та №0000282251, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10215,00 грн. (8172,00 грн. - основний платіж, 2043,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Згідно вказаних документів Товариством порушено вимоги пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, пп. 138.10.6 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) та завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2013 рік в сумі 605000 грн. шляхом зайвого включення до їх складу вартості проведених експертиз рецептур горілки та настоянки (105000 грн.), а також вартість ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями (105000 грн.).

09.09.2014 року за результатами адміністративного оскарження ГУ Міндоходів у Рівненській області прийнято рішення №264/10/17-00-10-05-105/187, яким податкові повідомлення-рішення від 08.07.2014 №.0000282251 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7655,00 грн. основного платежу і 1914,00 грн. штрафної (фінансової) санкції та від 08.07.2014 №.0000272251 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7630,00 грн. основного платежу і 1840,00 грн. штрафної (фінансової) санкції скасовано.

17.09.2014 року, з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Рівненській області №264/10/17-00-10-05-105/187, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152200, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 114 950,00 грн. основного платежу та 28738,00 грн. штрафної (фінансові) санкції), та податкове повідомлення-рішення №0000172200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 517,00 грн. основного платежу та 129,00 грн. штрафної (фінансової) санкції).

13.11.2014 року ДФС України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, відповідно до якого повідомлення-рішення ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області від 17.09.2014 року №0000152200 та у відповідній частині рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу ТОВ "Захід-Алко-Груп" - без задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що за умовами договору №61-С4/13 від 22.08.2013 року про надання послуг та згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг) Товариством були отримано від ДНУ "Укрдісспиртбіпрод" послуги по проведенню експертиз проектів рецептур горілки та настоянки на загальну суму 105000 грн., в т. ч. у березні 2013 року в сумі 42000 грн. та у вересні 2013 року в сумі 63000 грн. Вартість проведених експертиз включена до складу витрат у рядок 05.1 податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік.

У відповідності до пп.14.1.120 п.14.1 ст.14 ПК України нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Згідно з п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 18.10.1999 року №24, нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Немонетарний актив - це усі активи, крім грошових коштів, їх еквівалентів та дебіторської заборгованості у фіксованій (або визначеній) сумі грошей.

Пунктом 5 цього Положення визначено, що бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного об'єкта за такими групами:

права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище тощо);

права користування майном (право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);

права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;

інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Згідно п.1.1. Положення про Центральну галузеву дегустаційну комісію з оцінки якості спирту, горілок, горілок особливих, лікеро-горілчаних та слабоалкогольних напоїв, затвердженого наказом Мінагрополітики України 14.05.2009 №332 (зареєстровано в Мін'юсті України 22.07.2009 за №671/16687), діяло до 22.11.2013 року, центральна галузева дегустаційна комісія (далі - ЦГДК) з оцінки якості спирту, горілок, горілок особливих, лікеро-горілчаних та слабоалкогольних напоїв організовується для проведення органолептичної оцінки якості вищевказаної продукції, що виробляється, та нових видів, які пропонуються для поставлення на виробництво.

У свою чергу, відповідно до п.3.1. цього Положення зразки горілок, горілок особливих, лікеро-горілчаних та слабоалкогольних напоїв, що подаються на дегустацію для оцінки якості, повинні бути відібрані відповідно до діючої нормативної документації (ДСТУ, ГСТУ, ТУ) на методи відбору проб для конкретного виду продукції і мати такі документи: акт відбору проб; товарно-транспортна накладна; супровідний лист із зазначенням мети подання зразка на дегустацію; стисла характеристика зразка; декларація виробника.

На нові вироби додатково подаються: проект рецептури на виробництво даного виробу; проект технологічної інструкції на виробництво цього виробу; експертний висновок на зразок нового виробу, виданий УкрНДІспиртбіопродом. Але експертизи рецептур ще не надають право на провадження діяльності з виробництва алкогольних напоїв.

В ході розгляду справи судом першої інстанції з'ясовано, що на момент здачі-приймання виконаних робіт по договору №61-С4/13 від 22.08.2013 року щодо проведення експертиз проектів рецептур горілки особливої (Батярська Львівська, Батярська Галицька, Максиму. Срібна, Максимум. Актив, Максимум. Золота, Забава мисливська, Забава весела, Криївка, Оковита народна, Рідна столиця, Золота наша, Максимум. Платинум.), горілки (Велика княгиня Ольга, Великий князь Ярослав Мудрий, Великий князь Володимир Мономах, Забава молодецька, Забава застільна, Урочиста Українська, Максимум. Святкова, Бурштинова столиця, Олексіївська, Чарка хмільна золота, Франківський стандарт), настоянки (Максимум фруктова, Максимум легка, Максимум. Журавлинка, Забава з перцем) рецептури та технологічні інструкції на вищезазначену продукцію ще не були узгоджені ні Департаментом продовольства, ні Департаментом CAT ДПС України, ні Міністерством аграрної політики України, оскільки потребували рекомендацій до затвердження Центральною галузевою дегустаційною комісією з оцінки якості спирту, горілок, горілок особливих, лікеро-горілчаних та слабоалкогольних напоїв. Експертиза проектів рецептур для виготовлення певних видів горілки чи лікеро-горілчаних виробів ще не дає права на виробництво продукції, а лише підтверджує чи не підтверджує можливість використання, зазначених в ній інгредієнтів, відповідність фізико-хімічних та органолептичних показників встановленим вимогам тощо.

Виходячи з викладеного, суд дійшов вірного висновку, що експертиза проектів рецептур, не підпадає під визначення поняття нематеріальних активів (пп. 14.1.120 п. 14.1 ст. 14 ПК України, п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи"), а тому позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 105000 грн., понесені останнім у зв'язку з проведенням зазначених експертиз.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що Товариство у рядок 06.2 декларації з податку на прибуток за 2013 рік включено до складу витрат витрати в сумі 500000 грн. на придбання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями №029938 від 07.09.2012 року.

Склад витрат та порядок їх визнання встановлено статтею 138 Податкового кодексу України, відповідно до п.138.1 якої витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що зміст зазначеної норми вказує на те, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, а також деталізує порядок їх визначення.

Відповідно до пп. "ж" пп. 138.10.6 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються інші витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат) не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів (крім тих, вартість та строк використання яких відповідають ознакам, встановленим для основних засобів розділом I цього Кодексу, та підлягають амортизації у складі нематеріальних активів), виданих державними органами для провадження господарської діяльності, в тому числі витрати на плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів на право здійснення за межами України вилову риби та морепродуктів, а також надання транспортних послуг.

Згідно п.3 ст.14 Господарського кодексу України ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання - ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Відносини, пов'язані з ліцензуванням певних видів господарської діяльності, регулюються законом.

Приписами статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" N 1775-III від 01.06.2000, зі змінами, наведено види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до спеціальних законів, у тому числі виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Згідно п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 N 493 "Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту, оптової торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами" ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами видаються терміном на 5 років Мінфіном, а плата за них справляється щороку і зараховується до Державного бюджету України.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Згідно з пп.14.1.138 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

За пп.14.1.120 п.14.1 ст.14 Кодексу нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Отже, ліцензії, видані державними органами для провадження господарської діяльності, належать до складу нематеріальних активів групи 6 відповідно до пп.145.1.1 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України при одночасній наявності двох умов:

їх вартість перевищує 2500 грн.;

строк використання перевищує один рік.

За відсутності однієї з вказаних умови в податковому обліку вартість таких ліцензій відноситься до складу інших витрат звичайної діяльності.

Даючи оцінку правомірності віднесення Товариством вартості придбання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2013 рік, суд першої інстанції вірно зазначив, що строк використання ліцензії і строк, на який таку ліцензію видано (строк дії) не є тотожними поняттями. У спірному випадку Товариству видано ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями строком на 5 років (термін дії), при цьому строком її використання є один рік, оскільки такий термін буде зупинений у разі не внесення суб'єктом господарювання річної плати.

Крім того, статтею 4 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що не дозволяється сплата за весь термін дії ліцензії.

Таким чином, Товариством у рядок 06.2 декларації з податку на прибуток за 2013 рік правомірно включено до складу витрат витрати в сумі 500000 грн. на придбання ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями №029938 від 07.09.2012 року, оскільки такі витрати не понесені на придбання нематеріальних активів і не підлягають амортизації відповідно до п. 144.1 ст. 144, пп. 145.1.1 п. 145.1 ст. 145 ПК України.

Судом належним чином встановлено обставини справи, надано їм відповідну правову оцінку та зроблено обґрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" березня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.В. Жизневська

судді: Т.С. Котік

Н.М. Малахова

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" квітня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Алко-Груп" вул.Заводська,1-а,с.Шпанів,Рівненський район, Рівненська область,35301

3- відповідачу Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33028

- ,