Ухвала суду № 43732680, 22.04.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

22 квітня 2015 року 810/1711/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши

позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода"

до

Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції

про

визнання протиправними дій та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.04.2015 ВП №47015753, ВП №47016980 та ВП №47016703.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В свою чергу, частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового рішення.

Так, особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби передбачені статтею 181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З наведеної норми закону вбачається, що справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби розглядаються адміністративним судом, якщо розгляд таких справ законом не віднесено до юрисдикції іншого суду.

Водночас суд звертає увагу на ту обставину, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV.

Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відтак, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21.05.2012 № 5 "Про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності держаної виконавчої служби", відповідно до якої, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом оскарження у даній справі є дії відповідача щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 24.03.2015 №911/3750/14 і скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.04.2015 ВП №47015753, ВП №47016980 та ВП №47016703, які прийнятті на виконання саме наказів Господарського суду Київської області від 24.03.2015 №911/3750/14. При цьому, позивач є боржником у даних виконавчих проваджень.

В той же час, матеріали позовної заяви не містять доказів того, що постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.04.2015 ВП №47015753, ВП №47016980 та ВП №47016703, які прийнятті на виконання наказів Господарського суду Київської області від 24.03.2015 №911/3750/14, були виділенні в окремі провадження, а також те, що виконавчі провадження ВП №47015753, ВП №47016980 та ВП №47016703 по виконанню саме наказів Господарського суду Київської області від 24.03.2015 №911/3750/14 були закінченні згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження".

У статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України наведено порядок оскарження дій і бездіяльності органів державної виконавчої служби у процедурі виконання рішення господарського суду.

Так, відповідно до частини першої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником чи прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

За таких обставин, враховуючи той факт, що позивач є стороною у виконавчих провадженнях ВП №47015753, ВП №47016980 та ВП №47016703, а позовні вимоги стосуються дій державного виконавця під час виконання наказів від 24.03.2015 №911/3750/14, виданих Господарським судом Київської області, суд дійшов висновку, що право на звернення до адміністративного суду із позовною заявою про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, надане частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, не поширюється на позивача, оскільки законом встановлено інший порядок оскарження дій та рішень державного виконавця.

Таким чином, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відноситься до юрисдикції господарських судів і повинен розглядатися за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви, відмови у відкритті провадження у справі, залишення заяви або скарги без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративний справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" до Районного відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанов про стягнення з боржника виконавчого збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Білоцерківвода" (код за ЄДРПОУ 38010130) з Державного бюджету України суму сплаченого згідно платіжного доручення від 17.04.2015 № 1950 судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз'яснити, що позивач має право звернутися до господарського суду в порядку господарського судочинства із заявою в порядку, передбаченому ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Балаклицький А. І.