Постанова № 43732440, 15.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року 10:35Справа № 808/1168/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Білик О.В.,

представника відповідача: Проценко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна»

до: Запорізької митниці ДФС

про: визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2015 Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» (далі - позивач, ПАТ «Дніпроспецсталь») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000203/1 від 15.09.2014 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00253 від 15.09.2014 за ВМД №112030000/2014/016216 (з урахуванням уточнень позовних вимог).

Ухвалою суду від 03.03.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1168/15, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 24.03.2015.

Ухвалою суду від 24.03.2015 провадження у справі зупинено за клопотанням позивача до 07.04.2015 для надання додаткових доказів.

07.04.2015 провадження у справі поновлено.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.04.2015.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 15.04.2015 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 15.04.2015. У судовому засіданні зазначив, що вважає протиправним рішення щодо коригування митної вартості товарів за шостим методом, та, відповідно, картку відмови у митному оформленні товару, оскільки ним були подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, у зв'язку з чим просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000203/1 від 15.09.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00253 від 15.09.2014.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що враховуючи, що декларантом надано неповні відомості щодо митної вартості товару, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України та не були надані додаткові документи на вимогу митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару, згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України відповідачем було здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в органі доходів і зборів та винесено спірне рішення про коригування митної вартості. При здійсненні митної оцінки був застосований резервний метод визначення митної вартості товарів у відповідності з вимогами ст.64 Митного кодексу України. Вважає спірні рішення такими, що винесені у відповідності до вимог діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2014 між ПАТ «Дніпроспецсталь» (Покупець) та «INTERCOMMODITIES SA» (Продавець) було укладено контракт N2014/MOULDS, за яким продавець зобов'язався поставити позивачу товар відповідно до специфікацій на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010 року.

Для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме «виливниці» позивачем до митного органу 12.09.2014 була оформлена в електронному вигляді та подана вантажна митна декларація №112030000/2014/016216 (далі - ВМД).

У графі 43 ВМД №112030000/2014/016216 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.ст.49, 53 Митного кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі ввізного мита повинні становити - 105 909 грн. 29 коп. Зазначені дані відображені в гр.47 «Нарахування мита та митних платежів декларації».

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 2014/MOULDS, специфікація №3 від 05.08.2014, лист №213-1513 від 28.05.2014, лист №11/2743 від 26.05.2014, а також: комерційний інвойс №ІМ-14-040 від 18.08.2014, ProForma INVOICE: 42.627, DELIVERY-NOTE №28.364 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN14DE260402215223Е4; комерційний інвойс №ІМ-14-041 від 18.08.2014, ProForma INVOICE: 42.648, DELIVERY-NOTE №28.365 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація №MRN 14DE260402215833Е2; комерційний інвойс №ІМ-14-043 від 25.08.2014, ProForma INVOICE: 42.687, DELIVERY-NOTE №28.392 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE2604022805365E1; комерційний інвойс №ІМ-14-044 від 26.08.2014, ProForma INVOICE: 42.689,690 DELIVERY-NOTE №28.395 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE2604022806080E2; комерційний інвойс № ІМ-14-045 від 27.08.2014 ProForma INVOICE: 42.699, DELIVERY-NOTE №28.396 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260403020881E4; комерційний інвойс №ІМ-14-047 від28.08.2014 ProForma INVOICE: 42.704, DELIVERY-NOTE №28.403 сертифікат відповідності, CMR, експертна декларація № MRN 14DE260402215833E2; та інші документи, про що свідчить їх декларування (зазначені в графі 44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також, разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 57, 58 Митного кодексу України, тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «виливниці», заявленого до митного оформлення за ВМД від 12.09.2014 №112030000/2014/016216, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у зв'язку із наявними у них розбіжностями, відповідності до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів ,митна вартість яких декларується; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних послуг із виконанням умов договору; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації.

Так, митний орган зазначає, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості згідно з п.1, ч.4, ст. 54 Митного кодексу України було визначено, що документи не дозволяють однозначно вирішити питання щодо перевірки числового значення заявленої митної вартості, а саме: в надісланих сканованих оригіналах CMR №№ 381247 від 28.08.2014, 381297 від 15.08.2014, 410065 від 15.08.2014; 410470 від 26.08.2014, 410961 від 27.08.2014, 416029 від 25.08.2014, які по суті є документом, що підтверджує укладання договору міжнародного перевезення - відсутні умови поставки товару. З урахуванням поданих документів, в яких зазначені вартісні показники товару відсутня практична можливість обрахунку суми загальної вартості товару «виливниці» вказаних у копіях митної декларації країни відправлення MRN 14DE260402215223E4 від 15.08.2014, MRN 14DE260402215833E2 від 15.08.2014, MRN 14DE260402805365E1 від 25.08.2014, MRN 14DE260402806080E7 від 26.08.2014, MRN 14DE260403020881E4 від 27.08.2014, MRN I4DE260403071655E5 від 28.08.2014. В надісланій сканованій копії висновку Запорізької торгово - промислової палати (далі - ЗТПП) від 12.08.2014 №ОИ-420 відсутні умови формування вартості товару «виливниці», що унеможливлює проведення обчислення з урахуванням ст.52 Митного кодексу України. В надісланій сканованій копії контракту №2014/MOULDS від 24.04.2014 недоброякісні відбитки печаток та підписів уповноважених осіб.

Позивачем були надані відповідачу додаткові документи та пояснення (на зворотньому боці ВМД - 1 позивачем зазначено перелік документів, які додатково він надає, а також пояснення неможливості подання інших документів).

15.09.2014 митним органом прийнято рішення №112030000/2014/000203/1 про коригування митної вартості товару за шостим методом та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2014/00253 за доданою ВМД №112030000/2014/016216.

В зазначеній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення про визначення митної вартості. Також зазначено вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД за митною вартістю визначеною митним органом.

15.09.2014 позивач подав митному органу звернення про випуск товару у вільний обіг за мови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару визначеною декларантом, та убезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу, зв'язку з незгодою з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів.

15.09.2014 позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2014/016404, яку прийнято до митного оформлення.

Платежі за ВМД №112030000/2014/016404 ввізного мита склали 126 196 грн. 42 коп.

04.12.2014 ПАТ «Дніпроспецсталь» листом №171-552 у гарантійний строк, передбачений ч.7,8 ст.55 Митного кодексу України звернулось до Запорізької митниці з вимогами скасувати вказане рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію, надавши копію платіжних доручень №1417 від 27.11.2014 на суму 142 920 EURO , №1335 від 12.11.2014 на суму 53 068,00 EURO, №1359 від 18.11.2014 на суму 93 72,00 EURO як доказ сплати постачальнику - «Lintorfer Eisengiesserei GmbH» за отриманий товар, що є предметом митного оформлення «повторної» ВМД №l12030000/2014/016404, вартості отриманого товару за ціною договору (контракту) №1014/MOULDS; рахунки між «Lintorfer Eisengiesserei GmbH»Ратиген, Германія та «INTERCOMMODITIES SA»; банківське підтвердження оплати б/н від 14.12.2014, та копії рахунків між «Lintorfer Eisengiesserei GmbH» та «INTERCOMMODITIES SA».

04.12.2014 листом № 5982/24/08-70-65-04 та від 10.12.2014 листом №99/24/08-70-52-01-01 Запорізька митниця двічі відмовила підприємству в скасуванні спірного рішення та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії.

17.12.2014 ПАТ «Дніпроспецсталь» листом №171/1-574 повідомило Запорізьку митницю, що зв'язку з відмовою митниці про перегляд та скасування про коригування митної вартості сума наданої фінансової гарантії (грошова застава) перерахована до Держбюджету.

Не погодившись з прийнятими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст.51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як встановлено з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч. 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів у п. 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" мотивоване тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки в наданих документах виявлено розбіжності, відсутня практична можливість обрахунку суми загальної вартості товару, недоброякісні відбитки печаток та підписів уповноважених осіб.

Проте з цього приводу суд зазначає, що позивачем на запит митного органу щодо надання додаткових документів надано відповідь та додаткові документи, які також надані позивачем під час розгляду справи та наявні в матеріалах адміністративної справи.

У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

При цьому, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з ч.6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку об'єктивної неможливості та відсутності цих документів - письмові пояснення причин їх ненадання.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.09.2014 декларантом ПАТ "Дніпроспецсталь" була надана відповідь на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, в якій надані пояснення з приводу запитуваних та наданих документів.

З урахуванням викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу щодо поставки «виливниці» позивачем надані обґрунтовані пояснення з підстав не надання витребуваних документів, у зв'язку з чим вважає, що ПАТ «Дніпроспецсталь» на вимогу Запорізької митниці надані всі документи, можливість надання яких об'єктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

За змістом ст.57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості.

З дій відповідача та прийнятих рішень не встановлено наявність потреби витребування у позивача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, наявність виникнення у нього об'єктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у зв'язку з чим рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000203/1 від 15.09.2014 та, відповідно, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00253 від 15.09.2014 - прийняті необґрунтовано, всупереч вимог діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000203/1 від 15.09.2014 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00253 від 15.09.2014 за ВМД №112030000/2014/016216, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №112030000/2014/000203/1 від 15.09.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/00253 від 15.09.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» (вул.Південне шосе, буд. 81, м.Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00186536) судовий збір у розмірі 187 (сто вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий