Постанова № 43732294, 15.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 р. Справа № 805/912/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 132 238,98 грн., з яких: з податку на додану вартість у розмірі 123 855,74 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 8 383,24 грн.,-

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» (далі - відповідач, ТОВ «Автотехнотранс») про стягнення заборгованості у розмірі 152 855,72 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач, ТОВ «Автотехнотранс» з 08 лютого 2008 року як платник податків та інших обов'язкових платежів знаходиться на податковому обліку у Добропільській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області. Станом на 13 лютого 2015 року за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 152 855,72 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених зобов'язань у деклараціях, податкових розрахунках, рішеннях про розстрочення податкового боргу, а також нарахованої пені за несплату грошових зобов'язань, а саме, по податку на додану вартість: за деклараціями з податку на додану вартість № 9060475250 від 20 жовтня 2014 року, № 90677366092 від 19 листопада 2014 року, № 9073676737 від 19 грудня 2014 року на загальну суму 116 064,00 грн.; за рішенням № 4 від 09 квітня 2014 року про розстрочення грошового зобов'язання на суму 6 090,00 грн. та пені по згаданому вище рішенню на суму 47,99 грн., нарахованої пені відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України на суму 741,22 грн.; по авансовому внеску з податку на прибуток приватних підприємств: за декларацією з податку на прибуток № 9090898181 від 28 лютого 2014 року на суму 18 596, 00 грн. та пені відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України на суму 325,30 грн.; по орендній платі эжъх\бьлхза землю з юридичних осіб: відповідно до податкового розрахунку земельного податку № 9005186846 від 07лютого 2014 року на суму 10 809,62 грн., а також пені по вказаному вище податку на суму 181,59 грн. Позивач зазначив, що станом на час подання даної позовної заяви відповідачем сума загальна заборгованості не сплачена, з урахуванням чого позивач звернувся до суду (арк. справи 3-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2015 року відкрите провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 годину 15 хвилин 01 квітня 2015 року (арк. справи 1).

15 квітня 2015 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява від представника позивача про зменшення позовних вимог, згідно з якою, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем податкового боргу, просив стягнути з відповідача суму заборгованості у загальному розмірі 132 238,98 грн., з яких: з податку на додану вартість у розмірі 123 855,74 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 8 383,24 грн. (арк. справи 32-34). Уточнені позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з'явився, але був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної адміністративної справи належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи за відсутністю його представників до суду не подавав.

За таких обставин та з огляду на положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач, Добропільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» (код ЄДРПОУ 35237111, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Чехова, будинок 1) є юридичною особою, зареєстроване 08 лютого 2008 року виконавчим комітетом Добропільської міської ради за № 1 260 102 0000 000394, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 543891 (арк. справи 6), а також довідкою АБ з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (арк. справи 7), перебуває на обліку в органах Добропільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області як платник податків та інших загальнообов'язкових платежів.

Як зазначалось судом вище, позивач звернувся до суду із уточненими вимогами про стягнення з ТОВ «Автотехнотранс» заборгованості у загальному розмірі 132 238,98 грн., з яких: з податку на додану вартість у розмірі 123 855,74 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 8 383,24 грн. З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

З приводу заборгованості відповідача по податку на додану вартість у розмірі 123 855,74 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем надавались до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість, з самостійним визначенням сум, які підлягають сплаті до бюджету у загальному розмірі 116 513,00 грн., а саме: № 9060475250 від 20 жовтня 2014 року, за якою сума боргу відповідача за вересень 2014 року складає 40 926,00 грн. (арк. справи 10-11), № 90677366092 від 19 листопада 2014 року, за якою сума боргу відповідача за жовтень 2014 року складає 35 095,00 грн. (арк. справи 12-13), № 9073676737 від 19 грудня 2014 року, за якою сума боргу відповідача за листопад 2014 року складає 40 043,00 грн. (арк. справи 14-15), № 9019457727 від 20 лютого 2015 року за якою сума боргу відповідача за січень 2015 року складає 19,00 грн.(арк. справи 38-39), № 9042413997 від 18 березня 2015 року, за якою сума боргу відповідача за лютий 2015 року складає 430,00 грн. (арк. справи 36-37).

Також, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 09 квітня 2014 року заступником начальника Добропільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області винесено рішення № 4 про розстрочення грошового зобов'язання ТОВ «Автотехнотранс» з податку на додану вартість у період з 09 квітня 2014 року по 15 грудня 2014 року на суму 6 090,00 грн. (арк. справи 16), які станом на час розгляду даної адміністративної справи відповідачем також не сплачені.

Окрім викладеного, у зв'язку з несплатою відповідачем вказаного вище грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «Автотехнотранс» нарахована пеня на загальну суму 1 082,74 грн., з яких: за несплату грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем у вказаних вище податкових деклараціях з податку на додану вартість у сумі 47,99 грн., а також у зв'язку з несплатою вказаних зобов'язань відповідно до рішення Добропільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 09 квітня 2014 року № 4 про розстрочення грошових зобов'язань на суму 1 034,75 грн.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення є письмовим повідомленням контролюючого органу (рішенням) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів адміністративної справи, Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області проводилась перевірка відповідача, за результатами якої 05 лютого 2015 року складено акт перевірки № 46/05-07-15/35237111, на підставі якого 05 лютого 2015 року Добропільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000211500 (арк. справи 42), яким до відповідача за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по податку на додану вартість застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 170,00 грн., які станом на час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не сплачені, що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податків (арк. справи 24, 44-47).

Суд зазначає, що зазначене податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05 лютого 2015 року № 0000211500 отримане відповідачем у день його прийняття, тобто 05 лютого 2015 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці наведеного податкового повідомлення-рішення (арк. справи 42). Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось, суду не надано, тому станом на час розгляду даної адміністративної справи залишилось не сплаченим.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по сплаті самостійно визначених зобов'язань з податку на додану вартість складає 123 855,74 грн., з яких: за несплату грошових зобов'язань, самостійно визначених відповідачем в податковій декларації з податку на додану вартість у загальному розмірі 116 513,00 грн., за несплату грошових зобов'язань, розстрочених рішенням Добропільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області № 4 про розстрочення грошового зобов'язання ТОВ «Автотехнотранс» з податку на додану вартість у період з 09 квітня 2014 року по 15 грудня 2014 року на суму 6 090,00 грн. та нарахованої пені за їх несплату у розмірі 1 082,74 грн., а також за податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0000211500, яким до відповідача за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань по податку на додану вартість застосовані штрафні (фінансові санкції) у розмірі 170,00 грн., які станом на час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не сплачені, що підтверджується відомостями зворотного боку облікової картки платника податків з податку на додану вартість (арк. справи 44-47).

З приводу заборгованості відповідача по податку з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) юридичних осіб у розмірі 8 383,24 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 286.2 статті 286 КАС України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 07 лютого 2014 року відповідачем подано до Добропільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік (арк. справи 19-20), у якій відповідач самостійно визначив плату за землю за 2014 рік у сумі 32 428,82 грн., з оплатою щомісячно починаючи з січня 2014 року по листопад 2014 року у розмірі 2 702,40 грн., а в грудні 2014 року у розмірі 2 702,42 грн., з яких, як вбачається з відомостей зворотнього боку облікової картки платника податків, відповідачем не сплачена самостійно визначена у податковій декларації плата за землю у розмірі 387,32 грн.

Окрім наведеного, відповідачем 18 лютого 2015 року подано до Добропільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік (арк. справи 40-41), у якій відповідач самостійно визначив плату за землю за 2015 рік у сумі 40 503,60 грн., з оплатою щомісячно починаючи з січня 2015 року по 3 375,30 грн., з яких, як вбачається з відомостей зворотнього боку облікової картки платника податків, відповідачем не сплачена самостійно визначена у податковій декларації плата за землю за січень 2015 року та лютий 2015 року у розмірі 6 750,60 грн. У зв'язку з несплатою вищезазначених грошових зобов'язань відповідачеві нарахована пеня у розмірі 1 245,32 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) складає 8 383,24 грн., яка станом на день судового розгляду відповідачем не сплачена, що підтверджується відомостями зворотнього боку облікової картки платника податку (арк. справи 57-58).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Як вказувалось судом вище та вбачається з відомостей зворотнього боку облікової картки платника податків, а також розрахунку позивача по сумам заборгованості ТОВ «Автотехнотранс» за відповідачем через несвоєчасну сплату наведених вище податкових зобов'язань обліковується пеня у загальному розмірі 2 328,06 грн., з яких: у зв'язку з несплатою відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 082,74 грн., у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) у розмірі 1 245,32 грн., які станом на час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не сплачена, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 44-47, 50-51).

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

02 липня 2014 року податковою інспекцією сформована податкова вимога форми «Ю» № 393-25, яка отримана уповноваженою особою відповідача у день її прийняття, тобто 02липня 2014 року, про що свідчить підпис у відмітці про отримання на корінці зазначеної податкової вимоги (арк. справи 9).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Автотехнотранс» з 02 липня 2014 року (дата формування податкової вимоги) має податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 393-25 від 02 липня 2014 року є чинною.

Відповідачем, або його представником зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача у загальній сумі 132 238,98 грн. та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено наявність у відповідача відкритих банківських рахунків, з яких податкова інспекція може стягнути кошти в рахунок погашення наявного податкового боргу.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 132 238,98 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс про стягнення заборгованості у загальному розмірі 132 238,98 грн., з яких: з податку на додану вартість у розмірі 123 855,74 грн., з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 8 383,24 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехнотранс» (код ЄДРПОУ 35237111, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Чехова, будинок 1), обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу у загальній сумі 132 238,98 грн. (сто тридцять дві тисячі двісті тридцять вісім грн. 98 коп.), з яких:

- зі сплати податку на додану вартість у розмірі 123 855,74 грн. (сто двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 74 коп.) на користь державного бюджету м. Добропілля за реквізитами: розрахунковий рахунок: № 31114029700035, м. Добропілля, ОКПО 37755456, МФО 834016, КБК 14010100;

- зі сплати орендної плати з юридичних осіб у розмірі 8 383,24 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят три грн. 24 коп.) на користь Місцевого бюджету с. Добропілля за реквізитами: розрахунковий рахунок: № 33210812700229, с. Добропілля, ОКПО 37755456, МФО 834016, КБК 18010600.

Постанова прийнята у письмовому проваджені 15 квітня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.