Постанова № 43732231, 01.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 р. Справа № 805/875/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 190,00 грн., -

в с т а н о в и в :

У березні 2015 року Мангуська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Мангуська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 190,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач, ФОП ОСОБА_1 як платник податків знаходиться на податковому обліку у Мангуській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Позивач вказав, що відповідачем у порушення вимог статті 49 Податкового кодексу України протягом 40 календарних днів, що настали за останнім календарним днем звітного (податкового кварталу) до Мангуської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області не було подано декларацію про майновий стан і доходи за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року, з урахуванням чого на підставі пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України за неподання податкової декларації у встановлені строки, на відповідача було накладено штраф у розмірі 170,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0066491700 від 26 грудня 2012 року. Позивач вказав, що підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 та пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку на доходи фізичних осіб-підприємців зобов'язаний подавати річну податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, але всупереч викладеного відповідачем було порушено строки подачі податкової декларації, тобто податкова декларація за 2012 рік з граничним строком подачі 09 лютого 2013 року була подана 11 лютого 2013 року, через що на підставі пункту 120.1статті 120 Податкового кодексу України за неподання податкової декларації у встановлені законодавством строки платником, до якого протягом року було застосовано штраф у розмірі 1 020,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення № 0001981700 від 04 червня 2013 року. Позивач зазначив, що ним, з метою погашення наявної суми боргу, на адресу відповідача надсилалась вимога № 3-17 від 27 січня 2014 року.

Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у загальному розмірі 1 190,00 грн. (арк. справи 3-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року відкрите провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. справи 1).

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) проживає за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 5).

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою її місцезнаходження (місця проживання), а саме: АДРЕСА_1, але була повернута на адресу суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться» (арк. справи 27), суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи у відкритому судовому засіданні. За таких обставин суд вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримала копію ухвали про відкриття провадження у справі.

31 березня 2015 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні за його відсутності, на підставі наявних у справі документів, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі (арк. справи 28-30).

За таких обставин та з огляду на положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначених грошових зобов'язань, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення грошових зобов'язань та податкового боргу прямо визначені Податковим Кодексом України.

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1) є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим 25 жовтня 2006 року Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області за № 2 247 000 0000 000757, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_4, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців Серії АБ № 673671, а також паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 копія яких наявна в матеріалах адміністративної справи (арк. справи 5, 6, 15). Відповідач узятий та перебуває на обліку в Мангуській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області як платник податків.

З приводу заборгованості відповідача з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 1 190,00 грн. суд зазначає наступне.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 177.5.2 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу України встановлено, що фізичні особи-підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються забазовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Як встановлено судом, відповідачем у порушення вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України протягом 40 календарних днів, що настали за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу до Мангуської ОДПІ ГУ Міндоходів не було подано декларацію про майновий стан і доходи за І квартал 2012 року за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року, з урахуванням чого Мангуською МДПІ (правонаступником якої є позивач) 14 грудня 2012 року складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи № 1161/17-2823203516 без визначення сум, які повинні бути вказані самостійно платником у декларації про майновий стан і доходи (арк. справи 7).

Згідно з підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб-підприємців зобов'язаний подавати податкову декларацію протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 11 лютого 2013 року відповідачем до контролюючого органу була подана податкова декларація про майновий стан і доходи за 2012 рік з граничним строком подачі - 09 лютого 2013 року. Таким чином, у порушення вимог підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України відповідачем було порушено строки подачі податкової декларації, з урахуванням чого Мангуською МДПІ (правонаступником якої є позивач) 20 травня 2013 року складено акт про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи № 409/17-2823203516 без визначення сум, які повинні бути вказані самостійно платником у декларації про майновий стан і доходи.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020,00 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З урахуванням викладеного, через несвоєчасне подання відповідачем до податкового органу податкової декларації про майновий стан і доходи за І квартал 2012 року (за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року) на підставі акту камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи № 1161/17-2823203516 від 14 грудня 2012 року Мангуською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 26 грудня 2012 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн. (арк. справи 8).

Також, як вказувалось судом вище, відповідачем було порушено строки подачі податкової декларації за 2012 рік, а саме податкова декларація була подана до контролюючого органу 11 лютого 2013 року замість 09 лютого 2013 року, з урахуванням чого, на підставі акту про результати камеральної перевірки податкової декларації про майновий стан і доходи від 20 травня 2013 року № 409/17-2823203516 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04 червня 2013 року, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 020,00 грн.

Таким чином, станом на час розгляду даної адміністративної справи за відповідачем за неподання та несвоєчасне подання до контролюючого органу податкової декларації про майновий стан і доходи за І квартал 2012 року та 2012 рік обліковується заборгованість у вигляді штрафних санкцій, застосованих до відповідача податковими повідомленнями-рішеннями у загальному розмірі 1 190,00 грн., з яких: податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 26 грудня 2012 року на суму 170,00 грн., та податковим повідомленням-рішенням форми «Р» від 04 червня 2013 року на суму 1 020,00 грн. Станом на час розгляду даної адміністративної справи зазначена заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 30).

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

27 січня 2014 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу № 3-17, яка направлена на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням (арк. справи 13).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога направлена відповідачу 27 січня 2014 року, тому з цього періоду відповідач має несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили та є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною, а податкові повідомлення-рішення скасованими - суду не надано.

Відповідно до статті 67 Конституції України та статті 16 Податкового кодексу України, кожен зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, встановлено що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 190,00 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Мангуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 190,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, адреса: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету на р/р № 315149707000331 на користь місцевого бюджету, отримувач Першотравневе УК/смт. Мангуш/11010500, код платежу 11010500, Банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, ОКПО 37870942, МФО 834016, призначення платежу: 140;2823203516;11010500; податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування у сумі 1 190,00 грн. (одна тисяча сто дев'яносто грн. 00 коп.).

Постанова прийнята у письмовому проваджені 01 квітня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.