Рішення № 43731263, 22.04.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №667/7950/14-ц

Провадження №22-ц/791/880/2015 Головуючий в І інстанції: Спічак О.Б.

Категорія: 57 Доповідач: Капітан І.А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року квітня місяця 22 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Капітан І.А.Суддів:Колісниченка А.Г. Радченка С.В.При секретарі:Грицак А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Херсонського відділення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Сведбанк") в особі Херсонської філії Відділення №2 Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда Ірина Вікторівна, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Херсонської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 22 лютого 2008 року між ним та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк» було укладено кредитний договір №2106/0208/45-011, відповідно до умов якого йому надано 52 000,00 доларів США строком до 22 листопада 2037 року. Для забезпечення зобов'язань за кредитним договором 22 лютого 2008 року між ним та ВАТ «Сведбанк» було укладено іпотечний договір, відповідно до якого в іпотеку було надано належне позивачу нерухоме майно - житлова квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Правонаступником ВАТ «Сведбанк» є ПАТ «Сведбанк». 22 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» (далі - Банк) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі і за договорами, укладеними з позивачем.

01 червня 2013 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскільки зазначений виконавчий напис вчинено без належних правових підстав і з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: вказана в ньому сума боргу не є безспірною; виконавчий напис не містить переліку документів, на підставі яких він вчинений; не вказана оціночна вартість житлової квартири; грошове зобов'язання зазначено в іноземній валюті; не повідомлено про наявність заборгованості та повернення коштів, а також виконавчий напис вчинено до закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору, ОСОБА_5 просив суд визнати виконавчий напис №1234 від 01 червня 2013 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В., про звернення стягнення на предмет іпотеки таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 листопада 2014 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №1234 від 01 червня 2013 року, що здійснюється в рамках виконавчого провадження до набрання рішенням законної сили.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 січня 2015 року у задоволенні позову відмовлено. Скасовано накладене ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 07 листопада 2014 року зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №1234 від 01 червня 2013 року, що здійснюється в рамках виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність оскаржуваного рішення, а також на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В письмових запереченнях Банк, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки приватним нотаріусом вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», тому підстави для задоволення позову відсутні.

Проте колегія суддів вважає, що такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до положень п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення з ухваленням по справі нового рішення.

Судом встановлено, що 22 лютого 2008 року між ОСОБА_5 та ВАТ «Сведбанк» було укладено кредитний договір №2106/0208/45-011, з подальшими змінами до нього, відповідно до умов якого ОСОБА_5 надано 52 000,00 доларів США строком до 22 листопада 2037 року (а.с15-19,20,21-22,23,24-25,131).

17 жовтня 2007 року в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, з подальшими змінами до нього, згідно умов якого позивач надав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме житлову квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9,10-12,13-14).

25 травня 2012 року між ПАТ «Светбанк», який є правонаступником ПАТ «Сведбанк», та Банком було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, в тому числі і за договорами, укладеними з позивачем, що підтверджується актом приймання-передачі кредитних файлів №10 (а.с.132-146,147-150).

05 березня 2013 року Банк надіслав на адресу ОСОБА_5 досудову вимогу, в якій запропоновано останньому сплатити заборгованість в сумі 62 328,29 доларів США, яка виникла станом на 06 лютого 2013 року, та попередив, що в разі незадоволення цієї претензії він буде вимушений захищати свої майнові права шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або звернення до суду з вимогою про примусове стягнення боргу на загальну суму заборгованості, а також попереджено лише про те, що конкретний розмір поточної заборгованості необхідно уточнити на день оплати у відділенні банку або телефоном (а.с.150,151-152). Відомостей про те, що вказана вимога отримана позивачем матеріали справи не містять.

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 вимог, викладених у досудовій вимозі, Банк 01 червня 2013 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуді І.В. із заявою на вчинення виконавчого напису (а.с.111).

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. 01 червня 2013 року вчинений виконавчий напис №1234 про звернення стягнення на вищезазначений предмет іпотеки (а.с.102). Строк, за який проводиться стягнення - з 25 травня 2012 року по 30 квітня 2013 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги Банку в сумі 63 702,42 доларів США.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 35 зазначеного Закону встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Тобто, вказаними нормами передбачено право іпотекодержателя розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушеного боржником зобов'язання у тридцятиденний строк.

Згідно ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. ст. 87, 88 Закону України "Про нотаріат", постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Пунктом 2.3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

За змістом п. 3.1, 3.2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку та ст. 87 Закону України «Про нотаріат» заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені наведеним вище Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а дії нотаріуса при вчиненні виконавчого напису мають бути спрямовані на перевірку безспірності заборгованості.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Враховуючи, що приватному нотаріусу на підтвердження повідомлення боржника про усунення порушення, була надана досудова вимога Банку щодо здійснення дострокового погашення кредитної заборгованості від 01 березня 2013 року, в якій зазначена сума заборгованості станом на 06 лютого 2013 року в розмірі 62 328,29 доларів США, а виконавчий напис вчинено нотаріусом 01 червня 2013 року на підставі наданого Банком розрахунку заборгованості станом на 30 квітня 2013 року (а.с.114) яка, з урахуванням вже збільшеної суми, становила 63 702,42 доларів США, і про яку ОСОБА_5, взагалі не повідомлявся, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена у виконавчому написі сума не є безспірною.

Різниця в сумі на час пред'явлення вимоги Банком та на час вчинення виконавчого напису є різницею в часі, за період якого нараховані суми, передбачені кредитним договором, про що ОСОБА_5 у досудовій вимозі або іншим способом попереджений не був.

Банк повинен був проінформувати позивача про збільшення розміру заборгованості, або звернутися із заявою про вчинення виконавчого напису лише на ту суму заборгованості, яка була зазначена у вимозі, про яку був обізнаний позивач та яку останній не оспорював. Вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, про яку не було проінформовано боржника та визнання такої заборгованості безспірною суперечить вимогам закону.

Доказів на підтвердження того, що причини різниці сум заборгованості і факт визнання боржником розміру збільшеної заборгованості перевірялися нотаріусом, матеріали справи не містять.

Отже враховуючи, що безспірність заборгованості ОСОБА_5 перед Банком в сумі 63 702,42 доларів США саме на момент вчинення 01 червня 2013 року виконавчого напису належним чином перевірена та підтверджена не була, то вказані обставини є достатніми підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 20 січня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою Іриною Вікторівною 01 червня 2013 року, зареєстрований у реєстрі за №1234, про звернення стягнення на нерухоме майно - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді