Рішення № 43730595, 23.04.2015, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/171/15-ц

Провадження № 2/581/76/15

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2015 року Липоводолинський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Сізова Д.В.,

з участю секретаря - Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості по аліментам, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в :

25 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом.

Вимоги мотивувала тим, що рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 жовтня 2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 05 вересня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.

Уточнивши розмір вимог, вказує, що за період із серпня 2013 року по березень 2015 року відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на дочку, у зв'язку з чим просила стягнути її у розмірі 7024 грн. 80 коп. та неустойку (пеню) у розмірі, яка утворилась на час ухвалення рішення.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні погодився із позовом лише в частині стягнення заборгованості по аліментам, проти задоволення позову у частині стягнення неустойки заперечував. Вказував, що він не працює, однак має задовільний стан здоров'я, бажання працювати і поважних причин для несплати аліментів на утримання дочки ОСОБА_4, як він пояснив, у нього не було.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає зі своєю матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні.

19 жовтня 2007 року Липоводолинським районним судом Сумської області видано виконавчий лист №2-265 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 05 вересня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття.

01 листопада 2011 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб, узявши собі прізвище чоловіка ОСОБА_1.

Із останньої наданої суду довідки-розрахунку відділу ДВС Липоводолинського РУЮ вбачається, що загальна заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період із серпня 2013 року по квітень 2015 року становить 7024 грн. 80 коп., зокрема: за серпень 2013 року 126 грн., за жовтень - листопад 2013 року по 363 грн., із грудня 2013 року по березень 2015 року по 385 грн. 80 коп. щомісячно.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституція України, ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а їх невиконання тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У разі невиконання у добровільному порядку рішень судів, які підлягають примусовому виконанню, Закон України «Про виконавче провадження» покладає обов'язок їх виконання на органи державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Зважаючи на те, що заборгованість по сплаті аліментів виникла на підставі ухваленого судом рішення про стягнення періодичних (щомісячних) аліментних платежів, суд не вправі під час виконання органами ДВС вказаного рішення суду повторно зобов'язувати особу сплачувати їх єдиною сумою, як про це просить позивач. Державний виконавець наділений усіма повноваженнями для стягнення обрахованої ним же заборгованості і додатково рішення суду для цього не вимагається. Крім того, вимоги СК України передбачають обчислення розміру такої заборгованості судом лише у разі наявності спору.

У зв'язку з викладеним, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму (правова позиція згідно з постановою Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року у справі № 6-81цс13).

Враховуючи викладене та вирішуючи спір у цій частині відповідно до ст.11 ЦПК України у межах уточнених позовних вимог, суд вважає, що до стягнення належить пеня за період із 01 вересня 2013 року по 23 квітня 2015 року, і розрахунок неустойки помісячно буде таким:

за серпень 2013 року (з 01.09.13 по 23.04.15): 126 грн. х 1% х 600 дн. = 756 грн.

за жовтень 2013 року (з 01.11.13 по 23.04.15): 363 грн. х 1% х 539 дн. = 1956,57 грн.

за листопад 2013 року (з 01.12.13 по 23.04.15): 363 грн. х 1% х 509 дн. = 1847,67 грн.

за грудень 2013 року (з 01.01.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 478 дн. = 1844,12 грн.

за січень 2014 року (з 01.02.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 447 дн. = 1603,83 грн.

за лютий 2014 року (з 01.03.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 419 дн. = 1616,50 грн.

за березень 2014 року (з 01.04.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 388 дн. = 1496,90 грн.

за квітень 2014 року (з 01.05.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 358 дн. = 1381,16 грн.

за травень 2014 року (з 01.06.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 327 дн. = 1261,56 грн.

за червень 2014 року (з 01.07.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 297 дн. = 1145,82 грн.

за липень 2014 року (з 01.08.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 266 дн. = 1026,22 грн.

за серпень 2014 року (з 01.09.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 235 дн. = 906,63 грн.

за вересень 2014 року (з 01.10.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 205 дн. = 790,89 грн.

за жовтень 2014 року (з 01.11.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 174 дн. = 671,29 грн.

за листопад 2014 року (з 01.12.14 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 144 дн. = 555,55 грн.

за грудень 2014 року (з 01.01.15 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 113 дн. = 435,95 грн.

за січень 2015 року (з 01.02.15 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 82 дн. = 316,35 грн.

за лютий 2015 року (з 01.03.15 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 54 дн. = 208,33 грн.

за березень (з 01.04.15 по 23.04.15): 385,8 грн. х 1% х 23 дн. = 88,73 грн.

Таким чином, загальна сума неустойки (пені) повинна скласти 19910 грн. 07 коп.

Даний розмір неустойки є значно більшим, ніж загальний розмір простроченої заборгованості по аліментам. Враховуючи цю обставину та виходячи з принципів виваженості розумності і справедливості, приймаючи до уваги відсутність у відповідача роботи, проживання разом з матір'ю пенсіонером, суд вважає необхідним застосувати ч.2 ст.196 СК України і зменшити розмір належної до стягнення неустойки до 6000 грн.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача 243 грн. 60 коп. в рахунок повернення судового збору.

Керуючись ст.ст.10, 212-215, 224, 233 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6000 грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період із 01 вересня 2013 року по 23 квітня 2015 року та 243 грн. 60 коп. судового збору.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 10 днів із дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д. В. Сізов