Ухвала суду № 43730097, 11.02.2015, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1764/15-ц

Провадження № 2/522/4289/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Кравчук Т.С., розглянувши заяву позивачки про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя.

Позивачка звернулася до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на: художню майстерню за адресою: м. Одеса, вул.. Зоопаркова, 25 та майно, що знаходиться в ній.

Суд, вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, вважає, що в її задоволенні слід відмовити.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У відповідності зі ст. 151 ЦПК України суд за заявою сторін, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на: художню майстерню за адресою: м. Одеса, вул.. Зоопаркова, 25 та майно, що знаходиться в ній, так як позивачкою не доведено, що зазначене приміщення належить саме відповідачеві, та відповідних клопотань про витребування цих даних позивачкою не заявлялось.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, не обґрунтована, не доведена та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 151-153, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивачки про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя 11.02.2015